Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
II CİLD (ARGENTİT - AŞURBƏYOV)
    BABADƏRVİŞ

    БАБАДЯРВИШ – Азярб. Респ.-нда Газах ш.ндян 2 км г.-дя, Аьстафа чайынын сол сащилиндя гядим йашайыш мяскянляри комплекси. Археоложи газынтылар (1958–66) нятиъясиндя Б.-дя цч мядяни тябягя мцяййян едилмишдир. Е.я. 5-ъи миниллийя аид алт тябягядян даиряви йарымгазма евляр, эил габлар, дян дашлары, сцмцк тоха, ийня, биз, мцхтялиф щейван сцмцкляри вя с., е.я. 3-ъц миниллийя аид орта тябягядян чий кярпиъдян тикилмиш даиряви евляр, щяндяси нахышлар вя гуш тясвирляри иля бязядилмиш ъилалы гара вя гырмызы эил габлар, эил нещряляр, мангаллар, щейван фигурлары, металяритмя оъаглары, тунъ яшйа, арпа вя буьда галыглары вя с., е.я. 2-ъи миниллийин сону – 1-ъи миниллийин яввялляриня аид цст  тябягядян дюрдкцнъ евляр, тясяррцфат гуйулары  вя  кцпляри,  мцхтялиф  мяишят габлары, эил мющцрляр, мангаллар, тунъ ох уълуглары, юкцз щейкялъийи, дямир мямулаты вя с. ашкар едилмишдир.

    Бабадярвишдян тапылан эил мямулаты (Еркян Тунъ дюврц): 1, 2  – нахышлы габ парчалары; 3, 4 – саъайаьылар; 5–9 – мцхтялиф габлар.

     Алт тябягя Шомутяпя  мядяниййятиня,  орта  тябягя Кцр-Араз мядяниййятиня, цст тябягя ися Хоъалы-Эядябяй мядяниййятиня аид абидялярдир. Тапынтылар Б.-ин гядим сакинляринин якинчилик вя малдарлыг, щямчинин дулусчулуг, тохуъулуг, метал емалы кими мцхтялиф   сянят   сащяляри   иля   мяшьул олдугларыны тясдиг едир.  

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ARGENTİT – AŞURBƏYOV
    BABADƏRVİŞ

    БАБАДЯРВИШ – Азярб. Респ.-нда Газах ш.ндян 2 км г.-дя, Аьстафа чайынын сол сащилиндя гядим йашайыш мяскянляри комплекси. Археоложи газынтылар (1958–66) нятиъясиндя Б.-дя цч мядяни тябягя мцяййян едилмишдир. Е.я. 5-ъи миниллийя аид алт тябягядян даиряви йарымгазма евляр, эил габлар, дян дашлары, сцмцк тоха, ийня, биз, мцхтялиф щейван сцмцкляри вя с., е.я. 3-ъц миниллийя аид орта тябягядян чий кярпиъдян тикилмиш даиряви евляр, щяндяси нахышлар вя гуш тясвирляри иля бязядилмиш ъилалы гара вя гырмызы эил габлар, эил нещряляр, мангаллар, щейван фигурлары, металяритмя оъаглары, тунъ яшйа, арпа вя буьда галыглары вя с., е.я. 2-ъи миниллийин сону – 1-ъи миниллийин яввялляриня аид цст  тябягядян дюрдкцнъ евляр, тясяррцфат гуйулары  вя  кцпляри,  мцхтялиф  мяишят габлары, эил мющцрляр, мангаллар, тунъ ох уълуглары, юкцз щейкялъийи, дямир мямулаты вя с. ашкар едилмишдир.

    Бабадярвишдян тапылан эил мямулаты (Еркян Тунъ дюврц): 1, 2  – нахышлы габ парчалары; 3, 4 – саъайаьылар; 5–9 – мцхтялиф габлар.

     Алт тябягя Шомутяпя  мядяниййятиня,  орта  тябягя Кцр-Араз мядяниййятиня, цст тябягя ися Хоъалы-Эядябяй мядяниййятиня аид абидялярдир. Тапынтылар Б.-ин гядим сакинляринин якинчилик вя малдарлыг, щямчинин дулусчулуг, тохуъулуг, метал емалы кими мцхтялиф   сянят   сащяляри   иля   мяшьул олдугларыны тясдиг едир.  

    BABADƏRVİŞ

    БАБАДЯРВИШ – Азярб. Респ.-нда Газах ш.ндян 2 км г.-дя, Аьстафа чайынын сол сащилиндя гядим йашайыш мяскянляри комплекси. Археоложи газынтылар (1958–66) нятиъясиндя Б.-дя цч мядяни тябягя мцяййян едилмишдир. Е.я. 5-ъи миниллийя аид алт тябягядян даиряви йарымгазма евляр, эил габлар, дян дашлары, сцмцк тоха, ийня, биз, мцхтялиф щейван сцмцкляри вя с., е.я. 3-ъц миниллийя аид орта тябягядян чий кярпиъдян тикилмиш даиряви евляр, щяндяси нахышлар вя гуш тясвирляри иля бязядилмиш ъилалы гара вя гырмызы эил габлар, эил нещряляр, мангаллар, щейван фигурлары, металяритмя оъаглары, тунъ яшйа, арпа вя буьда галыглары вя с., е.я. 2-ъи миниллийин сону – 1-ъи миниллийин яввялляриня аид цст  тябягядян дюрдкцнъ евляр, тясяррцфат гуйулары  вя  кцпляри,  мцхтялиф  мяишят габлары, эил мющцрляр, мангаллар, тунъ ох уълуглары, юкцз щейкялъийи, дямир мямулаты вя с. ашкар едилмишдир.

    Бабадярвишдян тапылан эил мямулаты (Еркян Тунъ дюврц): 1, 2  – нахышлы габ парчалары; 3, 4 – саъайаьылар; 5–9 – мцхтялиф габлар.

     Алт тябягя Шомутяпя  мядяниййятиня,  орта  тябягя Кцр-Араз мядяниййятиня, цст тябягя ися Хоъалы-Эядябяй мядяниййятиня аид абидялярдир. Тапынтылар Б.-ин гядим сакинляринин якинчилик вя малдарлыг, щямчинин дулусчулуг, тохуъулуг, метал емалы кими мцхтялиф   сянят   сащяляри   иля   мяшьул олдугларыны тясдиг едир.