Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
V CİLD (BRYÁNKA - ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU)
    CHUKAR


    ЪЩУКАР – Синддя (Пакистан) Сон Тунъ дюврцня (е.я. 2-ъи миниллийин 2-ъи йарысы) аид археоложи мядяниййят, Щараппа мядяниййятинин сон мярщяляси. Ъщукар к.-нин (Ларкана ш.-ндян 9,5 км гярбдя вя Мощенъо-Дародан 27 км мясафядя) ады иля адландырылмышдыр; 1928 илдя Н.Ъ. Мяъумдар бурада “Щараппадан сонракы” тябягяни ашкарламышдыр. Б.Британийа археологу Е. Маккейин Чанщу-Дарода апардыьы археоложи газынтылар (1935–36) Ъ. мядяниййятинин диэяр абидялярдя дя йайылдыьыны тясдиг етмишдир. Бир сыра тядгигат- чылар Ъ. мядяниййятини эялмя щесаб едир вя арилярля ялагяляндирирдиляр. М.Р. Мугщалын Ъ.-да апардыьы йени газынтылар (1973–74) Щараппа мядяниййяти янянясинин Ъ.-дакы 3 мярщяляси бойунъа фасилясиз давамыны сцбут етмишдир. Дашгынлардан горунмаг мягсядиля платформаларда салынан вя дцзбуъаглы мящялляляри, о ъцмлядян сяняткар мящялляляри (сахсы мямулатларын, мунъугларын, мющцрлярин щазырланмасы) олан йашайыш мяскянляри; су гуйулары, дренаж системи, бишмиш кярпиъдян йашайыш вя тясяррцфат тикилиляри ашкар едилмишдир. Дулус чархында щазырланмыш керамика Щараппа мядяниййяти нцмуняляриня нисбятян даща кобуд ишлянмишдир. Мугщал буну Сон Щараппа мядяниййяти цслубу кими сяъиййяляндирир: гырмызы ангобун цзяриндя аь фонда гырмызы вя гящвяйи бойаларла ишлянмиш гара нахышлар вя с. Тунъ вя мис габлар, кяркиляр, бычаглар вя санъаглар; даш дянязянляр, щявянэдястяляр; сахсы мунъуглар; эилдян щяндяси нахышлы, надир щалларда ися кечи тясвирли даиряви щямайил-мющцрляр вардыр. Чанщу-Дародан ашкарланмыш 2 ядяд кичик юлчцлц (щцнд. 6 вя 4,4 см) уникал тунъ яшйа (икитякярли араба моделляри) арилярин мядяниййятинин тясирини якс етдирир. Чанщу-Дарода Щараппа евинин кцнъцндя ичярисиндя инсан кялляси, ири балыггулаьы, тунъдан дцзялдилмиш 4 ядяд йасты келт вя цзцк олан габ тапылмышдыр. Келтляр, цзцкляр вя санъаглар (6-дан 29-а гядяр яшйа) Ъ. мядяниййятинин дяфиняляри цчцн сяъиййявидир. Щараппанын “Н” мязарлыьында 2 тябягядян ибарят дяфн йери ашкар едилмишдир: ашаьы тябягядя мейитляр басдырылмышдыр, йухары тябягядя ися ичярисиндя йанды- рылмыш ъясядлярин галыглары олан урналар йерляшдирилмишдир; щяр ики айин Р-37 Щараппа мязарлыьындан фярглидир. Цст тябягядян тапылмыш керамика цзяриндяки нахышлар Ригведанын 10-ъу мандаласындакы бязи сцжетлярля уйьунлуг тяшкил едир. Ъ. мядяниййятиня Ъянуби Бялуъистан, Пянъаб (Пакистан) вя Гуъаратдакы (Щиндистан) абидяляр заман вя характер етибариля йахындыр. Ъ. мядяниййятини эятирилмя Ъщангар мядяниййяти, Бялуъистанда Кулли В (йахуд Лондо) комплекси, Гуъаратда “гара вя гырмызы керамика” мядяниййятляри, Пянъабда охра вя боз бойалы керамика мядяниййятляри явяз етмишдир. Бязи археологлар биринъи вя сонунъу мядяниййяти арилярля, галанларыны ися Щиндистанын еркян тарихи мядяниййятляринин формалашмасында иштирак етмиш йерли ящали иля ялагяляндирирляр. 


    Ъщукар мядяниййяти. Чанщу-Дародан ашкарланмыш нахышлы керамика нцмуняляри (Е. Маккейя эюря).

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BRYÁNKA – ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU
    CHUKAR


    ЪЩУКАР – Синддя (Пакистан) Сон Тунъ дюврцня (е.я. 2-ъи миниллийин 2-ъи йарысы) аид археоложи мядяниййят, Щараппа мядяниййятинин сон мярщяляси. Ъщукар к.-нин (Ларкана ш.-ндян 9,5 км гярбдя вя Мощенъо-Дародан 27 км мясафядя) ады иля адландырылмышдыр; 1928 илдя Н.Ъ. Мяъумдар бурада “Щараппадан сонракы” тябягяни ашкарламышдыр. Б.Британийа археологу Е. Маккейин Чанщу-Дарода апардыьы археоложи газынтылар (1935–36) Ъ. мядяниййятинин диэяр абидялярдя дя йайылдыьыны тясдиг етмишдир. Бир сыра тядгигат- чылар Ъ. мядяниййятини эялмя щесаб едир вя арилярля ялагяляндирирдиляр. М.Р. Мугщалын Ъ.-да апардыьы йени газынтылар (1973–74) Щараппа мядяниййяти янянясинин Ъ.-дакы 3 мярщяляси бойунъа фасилясиз давамыны сцбут етмишдир. Дашгынлардан горунмаг мягсядиля платформаларда салынан вя дцзбуъаглы мящялляляри, о ъцмлядян сяняткар мящялляляри (сахсы мямулатларын, мунъугларын, мющцрлярин щазырланмасы) олан йашайыш мяскянляри; су гуйулары, дренаж системи, бишмиш кярпиъдян йашайыш вя тясяррцфат тикилиляри ашкар едилмишдир. Дулус чархында щазырланмыш керамика Щараппа мядяниййяти нцмуняляриня нисбятян даща кобуд ишлянмишдир. Мугщал буну Сон Щараппа мядяниййяти цслубу кими сяъиййяляндирир: гырмызы ангобун цзяриндя аь фонда гырмызы вя гящвяйи бойаларла ишлянмиш гара нахышлар вя с. Тунъ вя мис габлар, кяркиляр, бычаглар вя санъаглар; даш дянязянляр, щявянэдястяляр; сахсы мунъуглар; эилдян щяндяси нахышлы, надир щалларда ися кечи тясвирли даиряви щямайил-мющцрляр вардыр. Чанщу-Дародан ашкарланмыш 2 ядяд кичик юлчцлц (щцнд. 6 вя 4,4 см) уникал тунъ яшйа (икитякярли араба моделляри) арилярин мядяниййятинин тясирини якс етдирир. Чанщу-Дарода Щараппа евинин кцнъцндя ичярисиндя инсан кялляси, ири балыггулаьы, тунъдан дцзялдилмиш 4 ядяд йасты келт вя цзцк олан габ тапылмышдыр. Келтляр, цзцкляр вя санъаглар (6-дан 29-а гядяр яшйа) Ъ. мядяниййятинин дяфиняляри цчцн сяъиййявидир. Щараппанын “Н” мязарлыьында 2 тябягядян ибарят дяфн йери ашкар едилмишдир: ашаьы тябягядя мейитляр басдырылмышдыр, йухары тябягядя ися ичярисиндя йанды- рылмыш ъясядлярин галыглары олан урналар йерляшдирилмишдир; щяр ики айин Р-37 Щараппа мязарлыьындан фярглидир. Цст тябягядян тапылмыш керамика цзяриндяки нахышлар Ригведанын 10-ъу мандаласындакы бязи сцжетлярля уйьунлуг тяшкил едир. Ъ. мядяниййятиня Ъянуби Бялуъистан, Пянъаб (Пакистан) вя Гуъаратдакы (Щиндистан) абидяляр заман вя характер етибариля йахындыр. Ъ. мядяниййятини эятирилмя Ъщангар мядяниййяти, Бялуъистанда Кулли В (йахуд Лондо) комплекси, Гуъаратда “гара вя гырмызы керамика” мядяниййятляри, Пянъабда охра вя боз бойалы керамика мядяниййятляри явяз етмишдир. Бязи археологлар биринъи вя сонунъу мядяниййяти арилярля, галанларыны ися Щиндистанын еркян тарихи мядяниййятляринин формалашмасында иштирак етмиш йерли ящали иля ялагяляндирирляр. 


    Ъщукар мядяниййяти. Чанщу-Дародан ашкарланмыш нахышлы керамика нцмуняляри (Е. Маккейя эюря).

    CHUKAR


    ЪЩУКАР – Синддя (Пакистан) Сон Тунъ дюврцня (е.я. 2-ъи миниллийин 2-ъи йарысы) аид археоложи мядяниййят, Щараппа мядяниййятинин сон мярщяляси. Ъщукар к.-нин (Ларкана ш.-ндян 9,5 км гярбдя вя Мощенъо-Дародан 27 км мясафядя) ады иля адландырылмышдыр; 1928 илдя Н.Ъ. Мяъумдар бурада “Щараппадан сонракы” тябягяни ашкарламышдыр. Б.Британийа археологу Е. Маккейин Чанщу-Дарода апардыьы археоложи газынтылар (1935–36) Ъ. мядяниййятинин диэяр абидялярдя дя йайылдыьыны тясдиг етмишдир. Бир сыра тядгигат- чылар Ъ. мядяниййятини эялмя щесаб едир вя арилярля ялагяляндирирдиляр. М.Р. Мугщалын Ъ.-да апардыьы йени газынтылар (1973–74) Щараппа мядяниййяти янянясинин Ъ.-дакы 3 мярщяляси бойунъа фасилясиз давамыны сцбут етмишдир. Дашгынлардан горунмаг мягсядиля платформаларда салынан вя дцзбуъаглы мящялляляри, о ъцмлядян сяняткар мящялляляри (сахсы мямулатларын, мунъугларын, мющцрлярин щазырланмасы) олан йашайыш мяскянляри; су гуйулары, дренаж системи, бишмиш кярпиъдян йашайыш вя тясяррцфат тикилиляри ашкар едилмишдир. Дулус чархында щазырланмыш керамика Щараппа мядяниййяти нцмуняляриня нисбятян даща кобуд ишлянмишдир. Мугщал буну Сон Щараппа мядяниййяти цслубу кими сяъиййяляндирир: гырмызы ангобун цзяриндя аь фонда гырмызы вя гящвяйи бойаларла ишлянмиш гара нахышлар вя с. Тунъ вя мис габлар, кяркиляр, бычаглар вя санъаглар; даш дянязянляр, щявянэдястяляр; сахсы мунъуглар; эилдян щяндяси нахышлы, надир щалларда ися кечи тясвирли даиряви щямайил-мющцрляр вардыр. Чанщу-Дародан ашкарланмыш 2 ядяд кичик юлчцлц (щцнд. 6 вя 4,4 см) уникал тунъ яшйа (икитякярли араба моделляри) арилярин мядяниййятинин тясирини якс етдирир. Чанщу-Дарода Щараппа евинин кцнъцндя ичярисиндя инсан кялляси, ири балыггулаьы, тунъдан дцзялдилмиш 4 ядяд йасты келт вя цзцк олан габ тапылмышдыр. Келтляр, цзцкляр вя санъаглар (6-дан 29-а гядяр яшйа) Ъ. мядяниййятинин дяфиняляри цчцн сяъиййявидир. Щараппанын “Н” мязарлыьында 2 тябягядян ибарят дяфн йери ашкар едилмишдир: ашаьы тябягядя мейитляр басдырылмышдыр, йухары тябягядя ися ичярисиндя йанды- рылмыш ъясядлярин галыглары олан урналар йерляшдирилмишдир; щяр ики айин Р-37 Щараппа мязарлыьындан фярглидир. Цст тябягядян тапылмыш керамика цзяриндяки нахышлар Ригведанын 10-ъу мандаласындакы бязи сцжетлярля уйьунлуг тяшкил едир. Ъ. мядяниййятиня Ъянуби Бялуъистан, Пянъаб (Пакистан) вя Гуъаратдакы (Щиндистан) абидяляр заман вя характер етибариля йахындыр. Ъ. мядяниййятини эятирилмя Ъщангар мядяниййяти, Бялуъистанда Кулли В (йахуд Лондо) комплекси, Гуъаратда “гара вя гырмызы керамика” мядяниййятляри, Пянъабда охра вя боз бойалы керамика мядяниййятляри явяз етмишдир. Бязи археологлар биринъи вя сонунъу мядяниййяти арилярля, галанларыны ися Щиндистанын еркян тарихи мядяниййятляринин формалашмасында иштирак етмиш йерли ящали иля ялагяляндирирляр. 


    Ъщукар мядяниййяти. Чанщу-Дародан ашкарланмыш нахышлы керамика нцмуняляри (Е. Маккейя эюря).