Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
V CİLD (BRYÁNKA - ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU)
    CIRLAŞMIŞ QAZ



    ЪЫРЛАШМЫШ ГАЗ – квант механикасында бир-бириндян сечилмяйян ейни нюв зярряъиклярин квантмеханики гаршылыглы тясири нятиъясиндя классик идеал газдан фяргли хассяляря малик олан газ (бах Ейнилик принсипи). Беля тясирин нятиъясиндя мцмкцн енержи сявиййяляринин зярряъиклярля долмасы верилян сявиййядя диэяр зярряъиклярин мювъудлуьундан асылы олур. Она эюря Ъ.г.-ын истилик тутуму вя тязйигинин Т темп-рдан асылылыьы классик идеал газдан фярглянир; ентропийа, термодинамик потенсиал вя диэяр параметрляр башга ъцр ифадя олунур. Темп-рун мцяййян гядяр ашаьы дцшмяси иля газын ъырлашмасы башлайыр. Бу темп-ра ъырлашма температуру дейилир. Там ъырлашма мцтляг сыфыр темп-ра уйьундур. Зярряъикляр арасындакы р орта мясафяси зярряъиклярин λ=щ/мυ де Бройл дальасы уз.-на нязярян кичик олдугъа, бу зярряъиклярин ейнилийинин тясири юзцнц даща габарыг шякилдя эюстярир, бурада м – зярряъийин кцтляси, υ – онун сцрятидир. р ≈ λ олдугда ъырлашма башлайыр (классик механика йалныз р>>λ олдугда газ зярряъикляринин истилик щярякятиня тятбиг едиля билир). Газ зярряъикляринин орта сцряти темп-рла ялагяли олдуьундан (сцрят бюйцк олдугда, темп-р да бюйцк олур), зярряъиклярин кцтляси кичик вя онун сыхлыьы бюйцк (р кичик) олдугда, Т0 ъырлашма темп-ру да йцксяк олур. Она эюря дя металларда електрон газы цчцн ъырлашма темп-ру хцсусиля бюйцкдцр (Т0~10 К): електронларын кцтляси кичик (~10–27г), сыхлыьы ися металларда чох бюйцкдцр (~1022–1023см–3). Металларын бярк щалда олдуьу бцтцн темп-рларда електрон газы ъырлашмыш олур. Ади атомар вя молекулйар газлар цчцн Т0 мцтляг сыфыра йахындыр, беля ки, бу газлар юзцнцн 
    мювъуд олдуьу темп-р областында (майеляшмя темп-руна гядяр) практики олараг щямишя классик газ хассяляриня маликдир. Ейни зярряъиклярин бир-бириня квант тясиринин характери там спиня (бозон) вя йарымтам спиня (фермион) малик зярряъикляр цчцн мцхтялиф олдуьуна эюря ъырлашма заманы да фермион газы (ферми-газ) вя бозон газы (бозе-газ) фяргли вязиййятдя олурлар. Ферми-газда (мяс., металларда електрон газы) там ъырлашма заманы (Т=0 К) Ферми сявиййяси дейилян макс. сявиййяйя гядяр бцтцн ашаьы енержи сявиййяляри долмуш олур, сонракыларын ися щамысы бош галыр. Темп-рун йцксялмяси иля електронларын йалныз Ферми сявиййясиня йахын сявиййялярдя йерляшян кичик бир щис- сяси бу сявиййяляри азад едяряк бюйцк енержили бош сявиййяляря кечир. Кцтляси сыфырдан фяргли олан бозе-газ зярряъикляринин (атомларын, молекулларын) ъырлашмасы заманы системин зярряъикляринин мцяййян Нε=0 щиссяси сыфыр импулслу вя демяли, сыфыр енержили щала кечир: 

     бурада Н – зярряъиклярин там сайыдыр. Бу щадися Бозе–Ейнштейн конденсасийасы 3/2 адланыр. Бозе-газын С=1,28 Н(Т/Т0) 3/2 ентропийасы вя ЪВ = 1,92 Н(Т/ Т0) истилик  тутуму Т → 0 олдугда сыфыра йахынлашыр, онун п=21 м3/2 Т 5/2щ–3 тязйиги ися щяъмдян асылы дейил, йяни бозе-газ доймуш бухарла охшардыр. Бу онунла изащ едилир ки, конденсатын зярряъикляри ясас енержи щалында (ε=0 енержили) олур, импулслары йохдур вя тязйигя тясир етмир. Сыфыр кцтляли бозон газы (мяс., фотон газы) щямишя ъырлашмыш олур вя классик статистика она тятбиг едиля билмир. Лакин сыфыр импулслу фотон мювъуд олмадыьына эюря (фотон щямишя ишыг сцряти иля щярякят едир) онда Бозе – Ейнштейн конденсасийасы баш вермир. Т=0 олдугда фотон газы мювъуд олмур. 

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     


    мцяййян Н
    ε

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     


    щиссяси сыфыр импулслу вя де-

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    мяли, сыфыр енержили щала кечир:

     

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BRYÁNKA – ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU
    CIRLAŞMIŞ QAZ



    ЪЫРЛАШМЫШ ГАЗ – квант механикасында бир-бириндян сечилмяйян ейни нюв зярряъиклярин квантмеханики гаршылыглы тясири нятиъясиндя классик идеал газдан фяргли хассяляря малик олан газ (бах Ейнилик принсипи). Беля тясирин нятиъясиндя мцмкцн енержи сявиййяляринин зярряъиклярля долмасы верилян сявиййядя диэяр зярряъиклярин мювъудлуьундан асылы олур. Она эюря Ъ.г.-ын истилик тутуму вя тязйигинин Т темп-рдан асылылыьы классик идеал газдан фярглянир; ентропийа, термодинамик потенсиал вя диэяр параметрляр башга ъцр ифадя олунур. Темп-рун мцяййян гядяр ашаьы дцшмяси иля газын ъырлашмасы башлайыр. Бу темп-ра ъырлашма температуру дейилир. Там ъырлашма мцтляг сыфыр темп-ра уйьундур. Зярряъикляр арасындакы р орта мясафяси зярряъиклярин λ=щ/мυ де Бройл дальасы уз.-на нязярян кичик олдугъа, бу зярряъиклярин ейнилийинин тясири юзцнц даща габарыг шякилдя эюстярир, бурада м – зярряъийин кцтляси, υ – онун сцрятидир. р ≈ λ олдугда ъырлашма башлайыр (классик механика йалныз р>>λ олдугда газ зярряъикляринин истилик щярякятиня тятбиг едиля билир). Газ зярряъикляринин орта сцряти темп-рла ялагяли олдуьундан (сцрят бюйцк олдугда, темп-р да бюйцк олур), зярряъиклярин кцтляси кичик вя онун сыхлыьы бюйцк (р кичик) олдугда, Т0 ъырлашма темп-ру да йцксяк олур. Она эюря дя металларда електрон газы цчцн ъырлашма темп-ру хцсусиля бюйцкдцр (Т0~10 К): електронларын кцтляси кичик (~10–27г), сыхлыьы ися металларда чох бюйцкдцр (~1022–1023см–3). Металларын бярк щалда олдуьу бцтцн темп-рларда електрон газы ъырлашмыш олур. Ади атомар вя молекулйар газлар цчцн Т0 мцтляг сыфыра йахындыр, беля ки, бу газлар юзцнцн 
    мювъуд олдуьу темп-р областында (майеляшмя темп-руна гядяр) практики олараг щямишя классик газ хассяляриня маликдир. Ейни зярряъиклярин бир-бириня квант тясиринин характери там спиня (бозон) вя йарымтам спиня (фермион) малик зярряъикляр цчцн мцхтялиф олдуьуна эюря ъырлашма заманы да фермион газы (ферми-газ) вя бозон газы (бозе-газ) фяргли вязиййятдя олурлар. Ферми-газда (мяс., металларда електрон газы) там ъырлашма заманы (Т=0 К) Ферми сявиййяси дейилян макс. сявиййяйя гядяр бцтцн ашаьы енержи сявиййяляри долмуш олур, сонракыларын ися щамысы бош галыр. Темп-рун йцксялмяси иля електронларын йалныз Ферми сявиййясиня йахын сявиййялярдя йерляшян кичик бир щис- сяси бу сявиййяляри азад едяряк бюйцк енержили бош сявиййяляря кечир. Кцтляси сыфырдан фяргли олан бозе-газ зярряъикляринин (атомларын, молекулларын) ъырлашмасы заманы системин зярряъикляринин мцяййян Нε=0 щиссяси сыфыр импулслу вя демяли, сыфыр енержили щала кечир: 

     бурада Н – зярряъиклярин там сайыдыр. Бу щадися Бозе–Ейнштейн конденсасийасы 3/2 адланыр. Бозе-газын С=1,28 Н(Т/Т0) 3/2 ентропийасы вя ЪВ = 1,92 Н(Т/ Т0) истилик  тутуму Т → 0 олдугда сыфыра йахынлашыр, онун п=21 м3/2 Т 5/2щ–3 тязйиги ися щяъмдян асылы дейил, йяни бозе-газ доймуш бухарла охшардыр. Бу онунла изащ едилир ки, конденсатын зярряъикляри ясас енержи щалында (ε=0 енержили) олур, импулслары йохдур вя тязйигя тясир етмир. Сыфыр кцтляли бозон газы (мяс., фотон газы) щямишя ъырлашмыш олур вя классик статистика она тятбиг едиля билмир. Лакин сыфыр импулслу фотон мювъуд олмадыьына эюря (фотон щямишя ишыг сцряти иля щярякят едир) онда Бозе – Ейнштейн конденсасийасы баш вермир. Т=0 олдугда фотон газы мювъуд олмур. 

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     


    мцяййян Н
    ε

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     


    щиссяси сыфыр импулслу вя де-

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    мяли, сыфыр енержили щала кечир:

     

    CIRLAŞMIŞ QAZ



    ЪЫРЛАШМЫШ ГАЗ – квант механикасында бир-бириндян сечилмяйян ейни нюв зярряъиклярин квантмеханики гаршылыглы тясири нятиъясиндя классик идеал газдан фяргли хассяляря малик олан газ (бах Ейнилик принсипи). Беля тясирин нятиъясиндя мцмкцн енержи сявиййяляринин зярряъиклярля долмасы верилян сявиййядя диэяр зярряъиклярин мювъудлуьундан асылы олур. Она эюря Ъ.г.-ын истилик тутуму вя тязйигинин Т темп-рдан асылылыьы классик идеал газдан фярглянир; ентропийа, термодинамик потенсиал вя диэяр параметрляр башга ъцр ифадя олунур. Темп-рун мцяййян гядяр ашаьы дцшмяси иля газын ъырлашмасы башлайыр. Бу темп-ра ъырлашма температуру дейилир. Там ъырлашма мцтляг сыфыр темп-ра уйьундур. Зярряъикляр арасындакы р орта мясафяси зярряъиклярин λ=щ/мυ де Бройл дальасы уз.-на нязярян кичик олдугъа, бу зярряъиклярин ейнилийинин тясири юзцнц даща габарыг шякилдя эюстярир, бурада м – зярряъийин кцтляси, υ – онун сцрятидир. р ≈ λ олдугда ъырлашма башлайыр (классик механика йалныз р>>λ олдугда газ зярряъикляринин истилик щярякятиня тятбиг едиля билир). Газ зярряъикляринин орта сцряти темп-рла ялагяли олдуьундан (сцрят бюйцк олдугда, темп-р да бюйцк олур), зярряъиклярин кцтляси кичик вя онун сыхлыьы бюйцк (р кичик) олдугда, Т0 ъырлашма темп-ру да йцксяк олур. Она эюря дя металларда електрон газы цчцн ъырлашма темп-ру хцсусиля бюйцкдцр (Т0~10 К): електронларын кцтляси кичик (~10–27г), сыхлыьы ися металларда чох бюйцкдцр (~1022–1023см–3). Металларын бярк щалда олдуьу бцтцн темп-рларда електрон газы ъырлашмыш олур. Ади атомар вя молекулйар газлар цчцн Т0 мцтляг сыфыра йахындыр, беля ки, бу газлар юзцнцн 
    мювъуд олдуьу темп-р областында (майеляшмя темп-руна гядяр) практики олараг щямишя классик газ хассяляриня маликдир. Ейни зярряъиклярин бир-бириня квант тясиринин характери там спиня (бозон) вя йарымтам спиня (фермион) малик зярряъикляр цчцн мцхтялиф олдуьуна эюря ъырлашма заманы да фермион газы (ферми-газ) вя бозон газы (бозе-газ) фяргли вязиййятдя олурлар. Ферми-газда (мяс., металларда електрон газы) там ъырлашма заманы (Т=0 К) Ферми сявиййяси дейилян макс. сявиййяйя гядяр бцтцн ашаьы енержи сявиййяляри долмуш олур, сонракыларын ися щамысы бош галыр. Темп-рун йцксялмяси иля електронларын йалныз Ферми сявиййясиня йахын сявиййялярдя йерляшян кичик бир щис- сяси бу сявиййяляри азад едяряк бюйцк енержили бош сявиййяляря кечир. Кцтляси сыфырдан фяргли олан бозе-газ зярряъикляринин (атомларын, молекулларын) ъырлашмасы заманы системин зярряъикляринин мцяййян Нε=0 щиссяси сыфыр импулслу вя демяли, сыфыр енержили щала кечир: 

     бурада Н – зярряъиклярин там сайыдыр. Бу щадися Бозе–Ейнштейн конденсасийасы 3/2 адланыр. Бозе-газын С=1,28 Н(Т/Т0) 3/2 ентропийасы вя ЪВ = 1,92 Н(Т/ Т0) истилик  тутуму Т → 0 олдугда сыфыра йахынлашыр, онун п=21 м3/2 Т 5/2щ–3 тязйиги ися щяъмдян асылы дейил, йяни бозе-газ доймуш бухарла охшардыр. Бу онунла изащ едилир ки, конденсатын зярряъикляри ясас енержи щалында (ε=0 енержили) олур, импулслары йохдур вя тязйигя тясир етмир. Сыфыр кцтляли бозон газы (мяс., фотон газы) щямишя ъырлашмыш олур вя классик статистика она тятбиг едиля билмир. Лакин сыфыр импулслу фотон мювъуд олмадыьына эюря (фотон щямишя ишыг сцряти иля щярякят едир) онда Бозе – Ейнштейн конденсасийасы баш вермир. Т=0 олдугда фотон газы мювъуд олмур. 

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     


    мцяййян Н
    ε

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     


    щиссяси сыфыр импулслу вя де-

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    мяли, сыфыр енержили щала кечир: