Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
V CİLD (BRYÁNKA - ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU)
    CİRCİS


    ЪИРЪИС, Ъяръис (яр.  ) (? – тягр. 303) – ислам рявайятляриня эюря, Исадан сонра йашамыш мцг. шяхс, йахуд пейьямбяр. Христианлыгда Мцг. Эеорэи ады иля танынан Ъ. щаггында мялумата, ясасян, каноник вя апокрифик рявайятлярдя раст эялинир. Орта Бизанс яняняляриня эюря, Ъ. Каппадокийада дцнйайа эялмишдир. Православ Шяргиндя Мцг. Эеорэи култу 4 ясрдя йайылмышдыр. 7 ясрин сону – 8 ясрин яввялляриндя Мцг. Эеорэи мцсялман ярябляри арасында Ъ. кими танынмышдыр. Гуранда вя сящищ щядислярдя Ъ.-ин ады чя- килмир. Вящб ибн Мцняббищ (7–8 ясрляр), Гцтбяддин Равянди (12 яср), Немятуллащ Ъязайири (12 яср) вя б. онун щаггында мялумат вермишляр. Ян эениш мялумата Тябяринин (9–10 ясрляр) “Пейьямбярляр вя щюкмдарларын тарихи” ясяриндя раст эялинир. Фялястинли “салещ бир бяндя” олан Ъ. Исанын сонунъу апостолларыны эюрмцшдцр. Тиъарятля мяшьул олмуш, газанъыны касыблара пайламышдыр. Тякаллащлылыьы йаймаг цчцн Мосула эетмиш, оранын бцтпяряст щюкмдары Дазаня тяряфиндян ишэянъяляря мяруз галмыш, цч дяфя мцхтялиф цсулларла едам олунмуш вя щяр дяфя йенидян дирилмишдир. Ъ.-ин эюстярдийи мюъцзяляр щаггында рявайятляр онун пейьямбяр олмасы барядя фикирляр йаратмышдыр. Ъ. бязян юлцмсцз пейьямбярляр кими гябул едилян Хызыр вя Илйасла ейниляшдирилир. Азярб.-нын Бейляган р-нунда Ъ.-ин дяфн олундуьу ещтимал едилян зийарятэащ вар. 

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BRYÁNKA – ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU
    CİRCİS


    ЪИРЪИС, Ъяръис (яр.  ) (? – тягр. 303) – ислам рявайятляриня эюря, Исадан сонра йашамыш мцг. шяхс, йахуд пейьямбяр. Христианлыгда Мцг. Эеорэи ады иля танынан Ъ. щаггында мялумата, ясасян, каноник вя апокрифик рявайятлярдя раст эялинир. Орта Бизанс яняняляриня эюря, Ъ. Каппадокийада дцнйайа эялмишдир. Православ Шяргиндя Мцг. Эеорэи култу 4 ясрдя йайылмышдыр. 7 ясрин сону – 8 ясрин яввялляриндя Мцг. Эеорэи мцсялман ярябляри арасында Ъ. кими танынмышдыр. Гуранда вя сящищ щядислярдя Ъ.-ин ады чя- килмир. Вящб ибн Мцняббищ (7–8 ясрляр), Гцтбяддин Равянди (12 яср), Немятуллащ Ъязайири (12 яср) вя б. онун щаггында мялумат вермишляр. Ян эениш мялумата Тябяринин (9–10 ясрляр) “Пейьямбярляр вя щюкмдарларын тарихи” ясяриндя раст эялинир. Фялястинли “салещ бир бяндя” олан Ъ. Исанын сонунъу апостолларыны эюрмцшдцр. Тиъарятля мяшьул олмуш, газанъыны касыблара пайламышдыр. Тякаллащлылыьы йаймаг цчцн Мосула эетмиш, оранын бцтпяряст щюкмдары Дазаня тяряфиндян ишэянъяляря мяруз галмыш, цч дяфя мцхтялиф цсулларла едам олунмуш вя щяр дяфя йенидян дирилмишдир. Ъ.-ин эюстярдийи мюъцзяляр щаггында рявайятляр онун пейьямбяр олмасы барядя фикирляр йаратмышдыр. Ъ. бязян юлцмсцз пейьямбярляр кими гябул едилян Хызыр вя Илйасла ейниляшдирилир. Азярб.-нын Бейляган р-нунда Ъ.-ин дяфн олундуьу ещтимал едилян зийарятэащ вар. 

    CİRCİS


    ЪИРЪИС, Ъяръис (яр.  ) (? – тягр. 303) – ислам рявайятляриня эюря, Исадан сонра йашамыш мцг. шяхс, йахуд пейьямбяр. Христианлыгда Мцг. Эеорэи ады иля танынан Ъ. щаггында мялумата, ясасян, каноник вя апокрифик рявайятлярдя раст эялинир. Орта Бизанс яняняляриня эюря, Ъ. Каппадокийада дцнйайа эялмишдир. Православ Шяргиндя Мцг. Эеорэи култу 4 ясрдя йайылмышдыр. 7 ясрин сону – 8 ясрин яввялляриндя Мцг. Эеорэи мцсялман ярябляри арасында Ъ. кими танынмышдыр. Гуранда вя сящищ щядислярдя Ъ.-ин ады чя- килмир. Вящб ибн Мцняббищ (7–8 ясрляр), Гцтбяддин Равянди (12 яср), Немятуллащ Ъязайири (12 яср) вя б. онун щаггында мялумат вермишляр. Ян эениш мялумата Тябяринин (9–10 ясрляр) “Пейьямбярляр вя щюкмдарларын тарихи” ясяриндя раст эялинир. Фялястинли “салещ бир бяндя” олан Ъ. Исанын сонунъу апостолларыны эюрмцшдцр. Тиъарятля мяшьул олмуш, газанъыны касыблара пайламышдыр. Тякаллащлылыьы йаймаг цчцн Мосула эетмиш, оранын бцтпяряст щюкмдары Дазаня тяряфиндян ишэянъяляря мяруз галмыш, цч дяфя мцхтялиф цсулларла едам олунмуш вя щяр дяфя йенидян дирилмишдир. Ъ.-ин эюстярдийи мюъцзяляр щаггында рявайятляр онун пейьямбяр олмасы барядя фикирляр йаратмышдыр. Ъ. бязян юлцмсцз пейьямбярляр кими гябул едилян Хызыр вя Илйасла ейниляшдирилир. Азярб.-нын Бейляган р-нунда Ъ.-ин дяфн олундуьу ещтимал едилян зийарятэащ вар.