Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
V CİLD (BRYÁNKA - ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU)
    CİZAK VİLAYƏTİ

    ЪИЗАК ВИЛАЙЯТИ – Юзбякистанда вилайят. Сащ. 21,2 мин км2. Ящ. 910,5 мин (2005). 12 туманы (р-ну), 6 шящяри, 4 гяс. вар. Мяркязи Ъизак ш.-дир.
    Тябият. Яразинин ъ. щиссясиндя Тцркцстан силсилясинин г. голлары (Малгузор силсиляси), мяркязи, шм. вя шм.-ш. щиссялярин- дя Аъ чюл вя Гызылгум, г.-индя Нурата силсилясинин голлары йерляшир. Ян йцксяк нюгтяляр (4000 м вя даща чох) ъ.-да вя г.-дядир (2165 м, Щяйятбашы д.). Иглими кяскин континенталдыр. Орта темп-р йанварда 1–4°Ъ, ийулда 26–28°Ъ-дир. Иллик йаьынты 250–450 мм. Мцщцм чайлары: Заамин, Санзар вя с. Боз торпаглар, даьлыг сащядя чимли гонур торпаглар цстцндцр. Дцзянликдя сящра биткиляри йайылмышдыр. Чай сащилляриндя тугайлар, даьларда мешяляр, бичянякляр вя отлаглар вар. Щейванлары: сцнбцлгыран, ярябдовшаны, каръа, чаггал, ъанавар, тцлкц, порсуг вя с.

    Тясяррцфат. Респ.-нын мцщцм аграр- сянайе реэионудур. ЦРМ-ин структурун- да к.т.-нын щяъми 40,8%, нягл. вя рабитя – 7,7%, тикинти – 7,6%, сянайе – 6,7%, тиъарят вя иътимаи иашя – 6,7% тяшкил едир (2010). Трикотаж вя ъораб мямулатлары; ун, гарышыг йем; гяляви аккумулйаторларын истещсалы цзря Мяркязи Асийада апарыъы йер тутур. Аккумулйатор батарейалары, пластик кцтля мямулатлары, полиетилен бору вя пярдя, халг истещлакы маллары, памбыг вя ипяк парча, трикотаж, ъораб мямулатлары, унцйцтмя вя йаь истещсалы цзря ихтисаслашмыш мцяссисяляр фяалиййят эюстярир. Баьчылыг, цзцмчцлцк, ипякчилик гушчулуг, гараэцл гойунчулуьу, ятлик щейвандарлыг инкишаф етмишдир; памбыг, буьда, мейвя (йемиш, гарпыз), тярявяз, йемлик биткиляр йетишдирилир. Ясас нягл. нювц автомобилдир (4071,8 км). Д.й.-унун уз. 250 км-дир. 

                                          Ъизак вилайяти. Нурата силсиляси.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BRYÁNKA – ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU
    CİZAK VİLAYƏTİ

    ЪИЗАК ВИЛАЙЯТИ – Юзбякистанда вилайят. Сащ. 21,2 мин км2. Ящ. 910,5 мин (2005). 12 туманы (р-ну), 6 шящяри, 4 гяс. вар. Мяркязи Ъизак ш.-дир.
    Тябият. Яразинин ъ. щиссясиндя Тцркцстан силсилясинин г. голлары (Малгузор силсиляси), мяркязи, шм. вя шм.-ш. щиссялярин- дя Аъ чюл вя Гызылгум, г.-индя Нурата силсилясинин голлары йерляшир. Ян йцксяк нюгтяляр (4000 м вя даща чох) ъ.-да вя г.-дядир (2165 м, Щяйятбашы д.). Иглими кяскин континенталдыр. Орта темп-р йанварда 1–4°Ъ, ийулда 26–28°Ъ-дир. Иллик йаьынты 250–450 мм. Мцщцм чайлары: Заамин, Санзар вя с. Боз торпаглар, даьлыг сащядя чимли гонур торпаглар цстцндцр. Дцзянликдя сящра биткиляри йайылмышдыр. Чай сащилляриндя тугайлар, даьларда мешяляр, бичянякляр вя отлаглар вар. Щейванлары: сцнбцлгыран, ярябдовшаны, каръа, чаггал, ъанавар, тцлкц, порсуг вя с.

    Тясяррцфат. Респ.-нын мцщцм аграр- сянайе реэионудур. ЦРМ-ин структурун- да к.т.-нын щяъми 40,8%, нягл. вя рабитя – 7,7%, тикинти – 7,6%, сянайе – 6,7%, тиъарят вя иътимаи иашя – 6,7% тяшкил едир (2010). Трикотаж вя ъораб мямулатлары; ун, гарышыг йем; гяляви аккумулйаторларын истещсалы цзря Мяркязи Асийада апарыъы йер тутур. Аккумулйатор батарейалары, пластик кцтля мямулатлары, полиетилен бору вя пярдя, халг истещлакы маллары, памбыг вя ипяк парча, трикотаж, ъораб мямулатлары, унцйцтмя вя йаь истещсалы цзря ихтисаслашмыш мцяссисяляр фяалиййят эюстярир. Баьчылыг, цзцмчцлцк, ипякчилик гушчулуг, гараэцл гойунчулуьу, ятлик щейвандарлыг инкишаф етмишдир; памбыг, буьда, мейвя (йемиш, гарпыз), тярявяз, йемлик биткиляр йетишдирилир. Ясас нягл. нювц автомобилдир (4071,8 км). Д.й.-унун уз. 250 км-дир. 

                                          Ъизак вилайяти. Нурата силсиляси.

    CİZAK VİLAYƏTİ

    ЪИЗАК ВИЛАЙЯТИ – Юзбякистанда вилайят. Сащ. 21,2 мин км2. Ящ. 910,5 мин (2005). 12 туманы (р-ну), 6 шящяри, 4 гяс. вар. Мяркязи Ъизак ш.-дир.
    Тябият. Яразинин ъ. щиссясиндя Тцркцстан силсилясинин г. голлары (Малгузор силсиляси), мяркязи, шм. вя шм.-ш. щиссялярин- дя Аъ чюл вя Гызылгум, г.-индя Нурата силсилясинин голлары йерляшир. Ян йцксяк нюгтяляр (4000 м вя даща чох) ъ.-да вя г.-дядир (2165 м, Щяйятбашы д.). Иглими кяскин континенталдыр. Орта темп-р йанварда 1–4°Ъ, ийулда 26–28°Ъ-дир. Иллик йаьынты 250–450 мм. Мцщцм чайлары: Заамин, Санзар вя с. Боз торпаглар, даьлыг сащядя чимли гонур торпаглар цстцндцр. Дцзянликдя сящра биткиляри йайылмышдыр. Чай сащилляриндя тугайлар, даьларда мешяляр, бичянякляр вя отлаглар вар. Щейванлары: сцнбцлгыран, ярябдовшаны, каръа, чаггал, ъанавар, тцлкц, порсуг вя с.

    Тясяррцфат. Респ.-нын мцщцм аграр- сянайе реэионудур. ЦРМ-ин структурун- да к.т.-нын щяъми 40,8%, нягл. вя рабитя – 7,7%, тикинти – 7,6%, сянайе – 6,7%, тиъарят вя иътимаи иашя – 6,7% тяшкил едир (2010). Трикотаж вя ъораб мямулатлары; ун, гарышыг йем; гяляви аккумулйаторларын истещсалы цзря Мяркязи Асийада апарыъы йер тутур. Аккумулйатор батарейалары, пластик кцтля мямулатлары, полиетилен бору вя пярдя, халг истещлакы маллары, памбыг вя ипяк парча, трикотаж, ъораб мямулатлары, унцйцтмя вя йаь истещсалы цзря ихтисаслашмыш мцяссисяляр фяалиййят эюстярир. Баьчылыг, цзцмчцлцк, ипякчилик гушчулуг, гараэцл гойунчулуьу, ятлик щейвандарлыг инкишаф етмишдир; памбыг, буьда, мейвя (йемиш, гарпыз), тярявяз, йемлик биткиляр йетишдирилир. Ясас нягл. нювц автомобилдир (4071,8 км). Д.й.-унун уз. 250 км-дир. 

                                          Ъизак вилайяти. Нурата силсиляси.