Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
V CİLD (BRYÁNKA - ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU)
    COKYAKARTA

    ЪОКЙАКÁРТА (Йоэйакарта, Жогжакарта, Джокжакарта) – Индонезийада шящяр. Ъокйакарта хцсуси ярази даирясинин инз. м. Ящ. 669,9 мин (2007; агломерасийада 1,6 млн.). Щинд океаны сащилиндян 35 км-лик мясафядя, Йава а.-нын мяркязи щиссясиндя, Мерапи вулканындан (щцнд. 2911 м) ъ.-да йерляшир. Автомобил йоллары говшаьы, аданын диэяр шящярляри иля д.й. ялагяси. Бейнялхалг аеропорт (Адисучипто). Ъ. (Йава дилиндя “чичяклянмяли олан шящяр”) 1755 илдя Йава шащзадяси Мангкубуми тяряфиндян ейниадлы султанлыьын пайтахты кими салынмышдыр. 19–20 ясрлярдя Щолландийа мцстямлякя идарячилийиня гаршы милли мцгавимятин дайаьына чеврилмишди. Йава цсйаны (1825–30) заманы Дипонегоронун баш гярарэащы, 1942–45 иллярдя ися Сукарнонун башчылыьы иля халг мцгавимяти щярякатынын гярарэащы Ъ.-да йерляширди. 1946–49 иллярдя Ъ. Индонезийанын мцвяггяти пайтахты олмушдур. Шящяр дяфялярля зялзяля вя Мерапи вулканынын пцскцрмясиндян даьынтылара мяруз галмышдыр (2006 ил майын 27-дя баш вермиш зялзяля нятиъясиндя тягр. 6 мин няфяр щялак олмушдур). Шящярин тарихи мяркязиндя Султан сарайы ансамблы (“кратон”, 18 яср), парк вя Таман-Сари сарайынын (“Су гясри”, 1758; 2006 илдян бярпа едилмишдир) галыглары; шм. щиссясиндя мцасир ишэцзар мяркязи (Ъалан-Малиоборо ясас тиъарят кцчясиндя 19–20 ясрляр щолланд мцстямлякя цслубунда олан биналар сахланылмышдыр) йерляшир. Бентенг-Фредебург щолланд галасы (1765; щазырда Индонезийанын мцстягиллийи уьрунда мцбаризя тарихи музейидир) бярпа едилмишдир. Гаджа-Мада Ун-ти (1949) юлкянин илк вя ян нцфузлу али мяктябидир; Ъ. Дювлят Ун-ти, Индонезийа Инъясянят Ин-ту (1984), щямчинин бир сыра гейри-дювлят али мяктяби, о ъцмлядян Индонезийа Ислам Ун-ти (1945); Классик Йава рягси мяктяби вя “Кюлэяляр” театры (вайанг-кулит); Ислам китабханасы (1942) вя реэионал китабхана (1949); Индонезийа Сонобудойо инъясяняти музейи (1935), Индонезийанын милли гящряманы шащзадя Дипонегоро музейи, ЩЩГ музейи; Океанариум (дцнйада акулалар цчцн ян ири щовузлардан бири), Пасар-Нгасем гуш базары вя с. фяалиййят эюстярир. Щяр ил Ъ.-да Индонезийа мусиги вя рягс сяняти фестивалы кечирилир. Ъ. туризм мяркязидир. Ишляйянлярин 2/3- синдян чоху хидмят сферасында чалышыр (ясасян, тиъарят вя яйлянъя сянайесиндя). Ъ. батик истещсалынын ири мяркязидир. Ъ.-нын шящярятрафы олан Котаэеде (16–17 ясрлярдя Йавада Матарам империйасынын пайтахты олмушдур) эцмцш цзяриндя дюймя вя зярэярлик мямулатлары истещсалы цзря юлкянин башлыъа мяркязидир; шящярятрафы Касонган яняняви Индонезийа керамикасы истещсалынын мцщцм мяркязидир. Тохуъулуг вя тикиш мямулатлары (ясасян, батикдян эейимляр) истещсал олунур; йейинти (шякяр, мейвя-тярявяз консерви, йаь вя с.), тцтцн, мебел сянайеси мцяссисяляри фяалиййят эюстярир; метал емал едилир, яняняви Индонезийа сяняткарлыьы яшйалары вя сувенирляр щазырланыр. Ъ.-нын йахынлыьында йерляшян 8–10 ясрляря аид Боробудур Будда мябяди вя Прамбанан щиндуист мябяди комплекси Цмумдцнйа ирси сийащысына салынмышдыр. 

    Ъокйакарта. Прамбанан щиндуист мябяди.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BRYÁNKA – ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU
    COKYAKARTA

    ЪОКЙАКÁРТА (Йоэйакарта, Жогжакарта, Джокжакарта) – Индонезийада шящяр. Ъокйакарта хцсуси ярази даирясинин инз. м. Ящ. 669,9 мин (2007; агломерасийада 1,6 млн.). Щинд океаны сащилиндян 35 км-лик мясафядя, Йава а.-нын мяркязи щиссясиндя, Мерапи вулканындан (щцнд. 2911 м) ъ.-да йерляшир. Автомобил йоллары говшаьы, аданын диэяр шящярляри иля д.й. ялагяси. Бейнялхалг аеропорт (Адисучипто). Ъ. (Йава дилиндя “чичяклянмяли олан шящяр”) 1755 илдя Йава шащзадяси Мангкубуми тяряфиндян ейниадлы султанлыьын пайтахты кими салынмышдыр. 19–20 ясрлярдя Щолландийа мцстямлякя идарячилийиня гаршы милли мцгавимятин дайаьына чеврилмишди. Йава цсйаны (1825–30) заманы Дипонегоронун баш гярарэащы, 1942–45 иллярдя ися Сукарнонун башчылыьы иля халг мцгавимяти щярякатынын гярарэащы Ъ.-да йерляширди. 1946–49 иллярдя Ъ. Индонезийанын мцвяггяти пайтахты олмушдур. Шящяр дяфялярля зялзяля вя Мерапи вулканынын пцскцрмясиндян даьынтылара мяруз галмышдыр (2006 ил майын 27-дя баш вермиш зялзяля нятиъясиндя тягр. 6 мин няфяр щялак олмушдур). Шящярин тарихи мяркязиндя Султан сарайы ансамблы (“кратон”, 18 яср), парк вя Таман-Сари сарайынын (“Су гясри”, 1758; 2006 илдян бярпа едилмишдир) галыглары; шм. щиссясиндя мцасир ишэцзар мяркязи (Ъалан-Малиоборо ясас тиъарят кцчясиндя 19–20 ясрляр щолланд мцстямлякя цслубунда олан биналар сахланылмышдыр) йерляшир. Бентенг-Фредебург щолланд галасы (1765; щазырда Индонезийанын мцстягиллийи уьрунда мцбаризя тарихи музейидир) бярпа едилмишдир. Гаджа-Мада Ун-ти (1949) юлкянин илк вя ян нцфузлу али мяктябидир; Ъ. Дювлят Ун-ти, Индонезийа Инъясянят Ин-ту (1984), щямчинин бир сыра гейри-дювлят али мяктяби, о ъцмлядян Индонезийа Ислам Ун-ти (1945); Классик Йава рягси мяктяби вя “Кюлэяляр” театры (вайанг-кулит); Ислам китабханасы (1942) вя реэионал китабхана (1949); Индонезийа Сонобудойо инъясяняти музейи (1935), Индонезийанын милли гящряманы шащзадя Дипонегоро музейи, ЩЩГ музейи; Океанариум (дцнйада акулалар цчцн ян ири щовузлардан бири), Пасар-Нгасем гуш базары вя с. фяалиййят эюстярир. Щяр ил Ъ.-да Индонезийа мусиги вя рягс сяняти фестивалы кечирилир. Ъ. туризм мяркязидир. Ишляйянлярин 2/3- синдян чоху хидмят сферасында чалышыр (ясасян, тиъарят вя яйлянъя сянайесиндя). Ъ. батик истещсалынын ири мяркязидир. Ъ.-нын шящярятрафы олан Котаэеде (16–17 ясрлярдя Йавада Матарам империйасынын пайтахты олмушдур) эцмцш цзяриндя дюймя вя зярэярлик мямулатлары истещсалы цзря юлкянин башлыъа мяркязидир; шящярятрафы Касонган яняняви Индонезийа керамикасы истещсалынын мцщцм мяркязидир. Тохуъулуг вя тикиш мямулатлары (ясасян, батикдян эейимляр) истещсал олунур; йейинти (шякяр, мейвя-тярявяз консерви, йаь вя с.), тцтцн, мебел сянайеси мцяссисяляри фяалиййят эюстярир; метал емал едилир, яняняви Индонезийа сяняткарлыьы яшйалары вя сувенирляр щазырланыр. Ъ.-нын йахынлыьында йерляшян 8–10 ясрляря аид Боробудур Будда мябяди вя Прамбанан щиндуист мябяди комплекси Цмумдцнйа ирси сийащысына салынмышдыр. 

    Ъокйакарта. Прамбанан щиндуист мябяди.

    COKYAKARTA

    ЪОКЙАКÁРТА (Йоэйакарта, Жогжакарта, Джокжакарта) – Индонезийада шящяр. Ъокйакарта хцсуси ярази даирясинин инз. м. Ящ. 669,9 мин (2007; агломерасийада 1,6 млн.). Щинд океаны сащилиндян 35 км-лик мясафядя, Йава а.-нын мяркязи щиссясиндя, Мерапи вулканындан (щцнд. 2911 м) ъ.-да йерляшир. Автомобил йоллары говшаьы, аданын диэяр шящярляри иля д.й. ялагяси. Бейнялхалг аеропорт (Адисучипто). Ъ. (Йава дилиндя “чичяклянмяли олан шящяр”) 1755 илдя Йава шащзадяси Мангкубуми тяряфиндян ейниадлы султанлыьын пайтахты кими салынмышдыр. 19–20 ясрлярдя Щолландийа мцстямлякя идарячилийиня гаршы милли мцгавимятин дайаьына чеврилмишди. Йава цсйаны (1825–30) заманы Дипонегоронун баш гярарэащы, 1942–45 иллярдя ися Сукарнонун башчылыьы иля халг мцгавимяти щярякатынын гярарэащы Ъ.-да йерляширди. 1946–49 иллярдя Ъ. Индонезийанын мцвяггяти пайтахты олмушдур. Шящяр дяфялярля зялзяля вя Мерапи вулканынын пцскцрмясиндян даьынтылара мяруз галмышдыр (2006 ил майын 27-дя баш вермиш зялзяля нятиъясиндя тягр. 6 мин няфяр щялак олмушдур). Шящярин тарихи мяркязиндя Султан сарайы ансамблы (“кратон”, 18 яср), парк вя Таман-Сари сарайынын (“Су гясри”, 1758; 2006 илдян бярпа едилмишдир) галыглары; шм. щиссясиндя мцасир ишэцзар мяркязи (Ъалан-Малиоборо ясас тиъарят кцчясиндя 19–20 ясрляр щолланд мцстямлякя цслубунда олан биналар сахланылмышдыр) йерляшир. Бентенг-Фредебург щолланд галасы (1765; щазырда Индонезийанын мцстягиллийи уьрунда мцбаризя тарихи музейидир) бярпа едилмишдир. Гаджа-Мада Ун-ти (1949) юлкянин илк вя ян нцфузлу али мяктябидир; Ъ. Дювлят Ун-ти, Индонезийа Инъясянят Ин-ту (1984), щямчинин бир сыра гейри-дювлят али мяктяби, о ъцмлядян Индонезийа Ислам Ун-ти (1945); Классик Йава рягси мяктяби вя “Кюлэяляр” театры (вайанг-кулит); Ислам китабханасы (1942) вя реэионал китабхана (1949); Индонезийа Сонобудойо инъясяняти музейи (1935), Индонезийанын милли гящряманы шащзадя Дипонегоро музейи, ЩЩГ музейи; Океанариум (дцнйада акулалар цчцн ян ири щовузлардан бири), Пасар-Нгасем гуш базары вя с. фяалиййят эюстярир. Щяр ил Ъ.-да Индонезийа мусиги вя рягс сяняти фестивалы кечирилир. Ъ. туризм мяркязидир. Ишляйянлярин 2/3- синдян чоху хидмят сферасында чалышыр (ясасян, тиъарят вя яйлянъя сянайесиндя). Ъ. батик истещсалынын ири мяркязидир. Ъ.-нын шящярятрафы олан Котаэеде (16–17 ясрлярдя Йавада Матарам империйасынын пайтахты олмушдур) эцмцш цзяриндя дюймя вя зярэярлик мямулатлары истещсалы цзря юлкянин башлыъа мяркязидир; шящярятрафы Касонган яняняви Индонезийа керамикасы истещсалынын мцщцм мяркязидир. Тохуъулуг вя тикиш мямулатлары (ясасян, батикдян эейимляр) истещсал олунур; йейинти (шякяр, мейвя-тярявяз консерви, йаь вя с.), тцтцн, мебел сянайеси мцяссисяляри фяалиййят эюстярир; метал емал едилир, яняняви Индонезийа сяняткарлыьы яшйалары вя сувенирляр щазырланыр. Ъ.-нын йахынлыьында йерляшян 8–10 ясрляря аид Боробудур Будда мябяди вя Прамбанан щиндуист мябяди комплекси Цмумдцнйа ирси сийащысына салынмышдыр. 

    Ъокйакарта. Прамбанан щиндуист мябяди.