Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
V CİLD (BRYÁNKA - ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU)
    CONSON Filip Kortelyu

    ЪÓНСОН (Жощнсон) Филип Кортелйу (8.7.1906, Ощайо штаты, Кливленд – 25.1.2005, Коннектикут штаты, Нйу-Кей- нан) – американ мемары, сянятшцнас, коллексийачы. Кембриъдяки (АБШ) Щарвард Ун-тиндя щуманитар елмляри (1923–30) вя мемарлыьы (1940–43; В. Гропиус вя М. Брюйердян) юйрянмишдир. 1930 илдя мцасир инъясяняти юйрянмяк мягсядиля Авропайа сяйащят етмишдир. Нйу-Йоркдакы Мцасир Инъясянят Музейиндя мемарлыг шюбясинин директору (1932–34 вя 1946–54 иллярдя) олмуш, бурада Щейкялляр баьыны йаратмышдыр (1952, 1964).  Ъ. америкалылары авангард Авропа мемарлыьы иля таныш етмяк мягсядиля сярэи тяшкил етмиш, бейнялмилял цслуб щаггында китаб (1932) бурах- мышдыр. Л. Мис ван дер Роенин давамчысы олмуш Ъ. мемарын сярэисини тяшкил етмиш, щаггында монографийа (1947) йазмышдыр; онунла Нйу-Йоркда “Сигрем билдинг” лайищясиндя (1956–58) бирэя ишлямишдир. Сонралар мцхтялиф цслубларын мотивляри иля експериментляр етмишдир: Порт-Честердя синагог (1956), Думбартон-Оксда Колумбагядярки Америка Инъясяняти Музейи (1963), Линколн-мяркяздя Нйу-Йорк штатынын театры (Нйу-Йорк, 1964, Р. Фос- терля бирликдя) вя с. Ъ. Бюръи (1967–91) иля бирликдя сон модернизм (Миннеаполисдя ЫДС мяркязи, 1974; Щйустонда “Пензойл плейс”, 1986; Гарден-Гровда “Бцллур кился”, Калифорнийа, 1980) вя постмодернизм (Щйустонда Америка Банкынын мяркязи бинасы, 1984; Нйу-Йоркда АТ&Т, индики “Сони билдинг”, бинасы 1979–84) цслубларында чохмяртябяли биналар инша етмишдир. 1988 илдя Нйу-Йоркдакы Мцасир Инъясянят Музейиндя деконструктивизм сярэисинин куратору олмушдур. Ъ. Нйу-Кейнандакы маликаня ансамблыны (мяшщур “Шцшя ев”, 1949–50, рянэкарлыг галерейасы, 1965; щейкялтярашлыг галерейасы, 1970; китабхана, 1980; гонаг еви, 1985; эириш павилйону, 1995 вя с. тикилилярля) музей йарадылмасы цчцн вясиййят етмишдир. 
    Яд.: Същулзе Ф.П. Жощнсон: лифе анд work. Chi., 1996.

                  Ф.К. Ъонсон. Гарден-Гровда “Бцллур кился”.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BRYÁNKA – ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU
    CONSON Filip Kortelyu

    ЪÓНСОН (Жощнсон) Филип Кортелйу (8.7.1906, Ощайо штаты, Кливленд – 25.1.2005, Коннектикут штаты, Нйу-Кей- нан) – американ мемары, сянятшцнас, коллексийачы. Кембриъдяки (АБШ) Щарвард Ун-тиндя щуманитар елмляри (1923–30) вя мемарлыьы (1940–43; В. Гропиус вя М. Брюйердян) юйрянмишдир. 1930 илдя мцасир инъясяняти юйрянмяк мягсядиля Авропайа сяйащят етмишдир. Нйу-Йоркдакы Мцасир Инъясянят Музейиндя мемарлыг шюбясинин директору (1932–34 вя 1946–54 иллярдя) олмуш, бурада Щейкялляр баьыны йаратмышдыр (1952, 1964).  Ъ. америкалылары авангард Авропа мемарлыьы иля таныш етмяк мягсядиля сярэи тяшкил етмиш, бейнялмилял цслуб щаггында китаб (1932) бурах- мышдыр. Л. Мис ван дер Роенин давамчысы олмуш Ъ. мемарын сярэисини тяшкил етмиш, щаггында монографийа (1947) йазмышдыр; онунла Нйу-Йоркда “Сигрем билдинг” лайищясиндя (1956–58) бирэя ишлямишдир. Сонралар мцхтялиф цслубларын мотивляри иля експериментляр етмишдир: Порт-Честердя синагог (1956), Думбартон-Оксда Колумбагядярки Америка Инъясяняти Музейи (1963), Линколн-мяркяздя Нйу-Йорк штатынын театры (Нйу-Йорк, 1964, Р. Фос- терля бирликдя) вя с. Ъ. Бюръи (1967–91) иля бирликдя сон модернизм (Миннеаполисдя ЫДС мяркязи, 1974; Щйустонда “Пензойл плейс”, 1986; Гарден-Гровда “Бцллур кился”, Калифорнийа, 1980) вя постмодернизм (Щйустонда Америка Банкынын мяркязи бинасы, 1984; Нйу-Йоркда АТ&Т, индики “Сони билдинг”, бинасы 1979–84) цслубларында чохмяртябяли биналар инша етмишдир. 1988 илдя Нйу-Йоркдакы Мцасир Инъясянят Музейиндя деконструктивизм сярэисинин куратору олмушдур. Ъ. Нйу-Кейнандакы маликаня ансамблыны (мяшщур “Шцшя ев”, 1949–50, рянэкарлыг галерейасы, 1965; щейкялтярашлыг галерейасы, 1970; китабхана, 1980; гонаг еви, 1985; эириш павилйону, 1995 вя с. тикилилярля) музей йарадылмасы цчцн вясиййят етмишдир. 
    Яд.: Същулзе Ф.П. Жощнсон: лифе анд work. Chi., 1996.

                  Ф.К. Ъонсон. Гарден-Гровда “Бцллур кился”.

    CONSON Filip Kortelyu

    ЪÓНСОН (Жощнсон) Филип Кортелйу (8.7.1906, Ощайо штаты, Кливленд – 25.1.2005, Коннектикут штаты, Нйу-Кей- нан) – американ мемары, сянятшцнас, коллексийачы. Кембриъдяки (АБШ) Щарвард Ун-тиндя щуманитар елмляри (1923–30) вя мемарлыьы (1940–43; В. Гропиус вя М. Брюйердян) юйрянмишдир. 1930 илдя мцасир инъясяняти юйрянмяк мягсядиля Авропайа сяйащят етмишдир. Нйу-Йоркдакы Мцасир Инъясянят Музейиндя мемарлыг шюбясинин директору (1932–34 вя 1946–54 иллярдя) олмуш, бурада Щейкялляр баьыны йаратмышдыр (1952, 1964).  Ъ. америкалылары авангард Авропа мемарлыьы иля таныш етмяк мягсядиля сярэи тяшкил етмиш, бейнялмилял цслуб щаггында китаб (1932) бурах- мышдыр. Л. Мис ван дер Роенин давамчысы олмуш Ъ. мемарын сярэисини тяшкил етмиш, щаггында монографийа (1947) йазмышдыр; онунла Нйу-Йоркда “Сигрем билдинг” лайищясиндя (1956–58) бирэя ишлямишдир. Сонралар мцхтялиф цслубларын мотивляри иля експериментляр етмишдир: Порт-Честердя синагог (1956), Думбартон-Оксда Колумбагядярки Америка Инъясяняти Музейи (1963), Линколн-мяркяздя Нйу-Йорк штатынын театры (Нйу-Йорк, 1964, Р. Фос- терля бирликдя) вя с. Ъ. Бюръи (1967–91) иля бирликдя сон модернизм (Миннеаполисдя ЫДС мяркязи, 1974; Щйустонда “Пензойл плейс”, 1986; Гарден-Гровда “Бцллур кился”, Калифорнийа, 1980) вя постмодернизм (Щйустонда Америка Банкынын мяркязи бинасы, 1984; Нйу-Йоркда АТ&Т, индики “Сони билдинг”, бинасы 1979–84) цслубларында чохмяртябяли биналар инша етмишдир. 1988 илдя Нйу-Йоркдакы Мцасир Инъясянят Музейиндя деконструктивизм сярэисинин куратору олмушдур. Ъ. Нйу-Кейнандакы маликаня ансамблыны (мяшщур “Шцшя ев”, 1949–50, рянэкарлыг галерейасы, 1965; щейкялтярашлыг галерейасы, 1970; китабхана, 1980; гонаг еви, 1985; эириш павилйону, 1995 вя с. тикилилярля) музей йарадылмасы цчцн вясиййят етмишдир. 
    Яд.: Същулзе Ф.П. Жощнсон: лифе анд work. Chi., 1996.

                  Ф.К. Ъонсон. Гарден-Гровда “Бцллур кился”.