Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
V CİLD (BRYÁNKA - ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU)
    ÇARYAGİTİ


    “ЧАРЙАЭИТИ” – буддизмин мащиййятиня даир мянзум мятнляр. Гядим бенгал дилиндян тяръцмядя “щягиги йолун няьмяси” демякдир. Ялйазмалары илк дяфя 20 ясрин яввялляриндя бенгал филологу Щоропрошад Шастри тяряфиндян Непалда ашкар едилмишдир. 50 гыса мянзум мятндян ибарят “Ч.” нцмуняляриндя тантрик буддизмин идейалары вя ритуаллары якс олунмуш, мцяййян езотерик тяърцбяляр рямзлярля йазылмышдыр. Дил хцсусиййятиня эюря 10–12 ясрляря аид едилир. Тибет вя монгол дилляриня тяръцмяси мцвафиг олараг Тибет вя монгол буддизминин ганунларына уйьунлашдырылмышдыр. “Ч.”-нин мцяллифляри яфсаняви буддизм мцгяддясляри сиддщиляр щесаб олунур, лакин бурада мцяллиф сюзц даща чох рямзи мяна дашыйыр. Тибет вя Непал яняняляриндя бу тип мятнлярин йазылы вя шифащи шякилдя йашайан, тядгиг олунмамыш диэяр нцмуняляри дя вар.

     

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BRYÁNKA – ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU
    ÇARYAGİTİ


    “ЧАРЙАЭИТИ” – буддизмин мащиййятиня даир мянзум мятнляр. Гядим бенгал дилиндян тяръцмядя “щягиги йолун няьмяси” демякдир. Ялйазмалары илк дяфя 20 ясрин яввялляриндя бенгал филологу Щоропрошад Шастри тяряфиндян Непалда ашкар едилмишдир. 50 гыса мянзум мятндян ибарят “Ч.” нцмуняляриндя тантрик буддизмин идейалары вя ритуаллары якс олунмуш, мцяййян езотерик тяърцбяляр рямзлярля йазылмышдыр. Дил хцсусиййятиня эюря 10–12 ясрляря аид едилир. Тибет вя монгол дилляриня тяръцмяси мцвафиг олараг Тибет вя монгол буддизминин ганунларына уйьунлашдырылмышдыр. “Ч.”-нин мцяллифляри яфсаняви буддизм мцгяддясляри сиддщиляр щесаб олунур, лакин бурада мцяллиф сюзц даща чох рямзи мяна дашыйыр. Тибет вя Непал яняняляриндя бу тип мятнлярин йазылы вя шифащи шякилдя йашайан, тядгиг олунмамыш диэяр нцмуняляри дя вар.

     

    ÇARYAGİTİ


    “ЧАРЙАЭИТИ” – буддизмин мащиййятиня даир мянзум мятнляр. Гядим бенгал дилиндян тяръцмядя “щягиги йолун няьмяси” демякдир. Ялйазмалары илк дяфя 20 ясрин яввялляриндя бенгал филологу Щоропрошад Шастри тяряфиндян Непалда ашкар едилмишдир. 50 гыса мянзум мятндян ибарят “Ч.” нцмуняляриндя тантрик буддизмин идейалары вя ритуаллары якс олунмуш, мцяййян езотерик тяърцбяляр рямзлярля йазылмышдыр. Дил хцсусиййятиня эюря 10–12 ясрляря аид едилир. Тибет вя монгол дилляриня тяръцмяси мцвафиг олараг Тибет вя монгол буддизминин ганунларына уйьунлашдырылмышдыр. “Ч.”-нин мцяллифляри яфсаняви буддизм мцгяддясляри сиддщиляр щесаб олунур, лакин бурада мцяллиф сюзц даща чох рямзи мяна дашыйыр. Тибет вя Непал яняняляриндя бу тип мятнлярин йазылы вя шифащи шякилдя йашайан, тядгиг олунмамыш диэяр нцмуняляри дя вар.