Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
V CİLD (BRYÁNKA - ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU)
    ÇERNİQOV VİLAYƏTİ

    ЧЕРНИГОВ ВИЛАЙЯТИ – Укр.-да вил. 1932 ил октйабрын 15-дя тяшкил едилмишдир. Сащ. 31,9 мин км2. Ящ. 1,0 млн. (2014). 22 р-ну, 15 шящяри, 30 штг. вар. Мяркязи Чернигов ш.-дир.

    Тябият. Ч.в. яразисинин чох щиссяси Днепрйаны овалыгдадыр. Файдалы газынтылары: торф, нефт, газ вя с. Иглими мцлайимконтиненталдыр. Орта темп-р йанварда –7°Ъ, ийулда 19°Ъ-дир. Иллик йаьынты 550– 660 мм. Ясас чайы Деснадыр. Вил.-ин шм.-г. сярщядиндян Днепр вя онун сол голу Сож чайы ахыр. Вил.-ин шм. щиссясиндя (Полесйе), ясасян, чимли-подзол, ъ. щиссясиндя (мешя-чюл) гара торпаглар йайылмышдыр. Шм.-да гарышыг мешяляр цстцндцр. Шм.-ш.-дя Укр. Респ. ЕА-нын “Тростйанетс” дендролоэийа паркы йерляшир. Щейванлары: довшан, тцлкц, су самуру, ъанавар, порсуг, дяля, сыьын, ъцйцр, чюлдонузу вя с. Зубр, ярябдовшаны, йараса, сафсар, чюл дурнасы, байгуш, довдаг Укр.-нын Гырмызы китабына салынмышдыр.

    Чернигов. Троитск монастыры. 17 яср.


    Тясяррцфат. Мцщцм аграр-сянайе реэионудур. Йейинти, йанаъаг, машынгайырма вя метал емалы, аьаъ емалы, селлцлоз-каьыз, йцнэцл сянайе цстцнлцк тяшкил едир. Юлкя цзря йун парча вя дивар каьызы истещсалы 80%-дян чох, кимйяви лифляр вя ипляр 30%, нефт щасилаты 20% тяшкил едир. Йаньынсюндцрян машынлар, шин истещсалы цчцн корд парча, АСК цчцн хцсуси нюв аваданлыг истещсал едян йеэаня вил.-дир. К.т истещсалы цзря картоф, шякяр, тахыл, щейвандарлыг мящсуллары, щямчинин бал, мейвя, кятан вя мяшщур Нежин хыйарынын ири тядарцкчцсцдцр. К.т. (йаь вя балыг мящсулларындан башга) ящалинин ярзаг тялябатыны там юдяйир; мцщцм ихраъ имканларына маликдир. Файдалы газынтыларла зянэиндир: йцксяккейфиййятли шцшя тозу (Репки р-ну); нефт (Ичнйанск, Прилуск, Вар- вин, Талайев р-нларында нефт-газ йатаглары); табашир (Новгород-Северск р-ну); кярпиъ хаммалы (вил.-ин бцтцн яразисиндя); бишофит (Новоподолск йатаьы, Ичнйанск р-ну; щяъминя вя мцалиъяви кейфиййятляриня эюря Украйнада йеэаня йатаг).

    Чернигов вилайяти. Бюйцк мави эюл.


    Йанаъаг сянайеси цзря нефт, газ, газ конденсаты вя торф щасилаты, газын илкин емалы (Гнединсевск газ емалы з-ду) мцяссисяляри; машынгайырма сянайеси цзря йаьынсюндцрян аваданлыг (“Пожмашина” СЪ), гушчулуг тясяррцфаты цчцн аваданлыг (“Нежинселмаш” СЪ), “ГАЗ” автомобилляри цчцн комплектлямя вя ещтийат щиссяляри (“Черниговавтозапчаст” з-ду) истещсалы мцяссисяляри фяалиййят эюстярир. К.т. мал вя донуз яти истещсалы, тахыл, картоф, кятан вя шякяр чуьундурунун беъярилмяси цзря ихтисаслашыр. Ятлик-сцдлцк щейвандарлыг, донузчулуг вя гушчулуг, балыгчылыг, арычылыг, баьчылыг инкишаф етмишдир.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BRYÁNKA – ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU
    ÇERNİQOV VİLAYƏTİ

    ЧЕРНИГОВ ВИЛАЙЯТИ – Укр.-да вил. 1932 ил октйабрын 15-дя тяшкил едилмишдир. Сащ. 31,9 мин км2. Ящ. 1,0 млн. (2014). 22 р-ну, 15 шящяри, 30 штг. вар. Мяркязи Чернигов ш.-дир.

    Тябият. Ч.в. яразисинин чох щиссяси Днепрйаны овалыгдадыр. Файдалы газынтылары: торф, нефт, газ вя с. Иглими мцлайимконтиненталдыр. Орта темп-р йанварда –7°Ъ, ийулда 19°Ъ-дир. Иллик йаьынты 550– 660 мм. Ясас чайы Деснадыр. Вил.-ин шм.-г. сярщядиндян Днепр вя онун сол голу Сож чайы ахыр. Вил.-ин шм. щиссясиндя (Полесйе), ясасян, чимли-подзол, ъ. щиссясиндя (мешя-чюл) гара торпаглар йайылмышдыр. Шм.-да гарышыг мешяляр цстцндцр. Шм.-ш.-дя Укр. Респ. ЕА-нын “Тростйанетс” дендролоэийа паркы йерляшир. Щейванлары: довшан, тцлкц, су самуру, ъанавар, порсуг, дяля, сыьын, ъцйцр, чюлдонузу вя с. Зубр, ярябдовшаны, йараса, сафсар, чюл дурнасы, байгуш, довдаг Укр.-нын Гырмызы китабына салынмышдыр.

    Чернигов. Троитск монастыры. 17 яср.


    Тясяррцфат. Мцщцм аграр-сянайе реэионудур. Йейинти, йанаъаг, машынгайырма вя метал емалы, аьаъ емалы, селлцлоз-каьыз, йцнэцл сянайе цстцнлцк тяшкил едир. Юлкя цзря йун парча вя дивар каьызы истещсалы 80%-дян чох, кимйяви лифляр вя ипляр 30%, нефт щасилаты 20% тяшкил едир. Йаньынсюндцрян машынлар, шин истещсалы цчцн корд парча, АСК цчцн хцсуси нюв аваданлыг истещсал едян йеэаня вил.-дир. К.т истещсалы цзря картоф, шякяр, тахыл, щейвандарлыг мящсуллары, щямчинин бал, мейвя, кятан вя мяшщур Нежин хыйарынын ири тядарцкчцсцдцр. К.т. (йаь вя балыг мящсулларындан башга) ящалинин ярзаг тялябатыны там юдяйир; мцщцм ихраъ имканларына маликдир. Файдалы газынтыларла зянэиндир: йцксяккейфиййятли шцшя тозу (Репки р-ну); нефт (Ичнйанск, Прилуск, Вар- вин, Талайев р-нларында нефт-газ йатаглары); табашир (Новгород-Северск р-ну); кярпиъ хаммалы (вил.-ин бцтцн яразисиндя); бишофит (Новоподолск йатаьы, Ичнйанск р-ну; щяъминя вя мцалиъяви кейфиййятляриня эюря Украйнада йеэаня йатаг).

    Чернигов вилайяти. Бюйцк мави эюл.


    Йанаъаг сянайеси цзря нефт, газ, газ конденсаты вя торф щасилаты, газын илкин емалы (Гнединсевск газ емалы з-ду) мцяссисяляри; машынгайырма сянайеси цзря йаьынсюндцрян аваданлыг (“Пожмашина” СЪ), гушчулуг тясяррцфаты цчцн аваданлыг (“Нежинселмаш” СЪ), “ГАЗ” автомобилляри цчцн комплектлямя вя ещтийат щиссяляри (“Черниговавтозапчаст” з-ду) истещсалы мцяссисяляри фяалиййят эюстярир. К.т. мал вя донуз яти истещсалы, тахыл, картоф, кятан вя шякяр чуьундурунун беъярилмяси цзря ихтисаслашыр. Ятлик-сцдлцк щейвандарлыг, донузчулуг вя гушчулуг, балыгчылыг, арычылыг, баьчылыг инкишаф етмишдир.

    ÇERNİQOV VİLAYƏTİ

    ЧЕРНИГОВ ВИЛАЙЯТИ – Укр.-да вил. 1932 ил октйабрын 15-дя тяшкил едилмишдир. Сащ. 31,9 мин км2. Ящ. 1,0 млн. (2014). 22 р-ну, 15 шящяри, 30 штг. вар. Мяркязи Чернигов ш.-дир.

    Тябият. Ч.в. яразисинин чох щиссяси Днепрйаны овалыгдадыр. Файдалы газынтылары: торф, нефт, газ вя с. Иглими мцлайимконтиненталдыр. Орта темп-р йанварда –7°Ъ, ийулда 19°Ъ-дир. Иллик йаьынты 550– 660 мм. Ясас чайы Деснадыр. Вил.-ин шм.-г. сярщядиндян Днепр вя онун сол голу Сож чайы ахыр. Вил.-ин шм. щиссясиндя (Полесйе), ясасян, чимли-подзол, ъ. щиссясиндя (мешя-чюл) гара торпаглар йайылмышдыр. Шм.-да гарышыг мешяляр цстцндцр. Шм.-ш.-дя Укр. Респ. ЕА-нын “Тростйанетс” дендролоэийа паркы йерляшир. Щейванлары: довшан, тцлкц, су самуру, ъанавар, порсуг, дяля, сыьын, ъцйцр, чюлдонузу вя с. Зубр, ярябдовшаны, йараса, сафсар, чюл дурнасы, байгуш, довдаг Укр.-нын Гырмызы китабына салынмышдыр.

    Чернигов. Троитск монастыры. 17 яср.


    Тясяррцфат. Мцщцм аграр-сянайе реэионудур. Йейинти, йанаъаг, машынгайырма вя метал емалы, аьаъ емалы, селлцлоз-каьыз, йцнэцл сянайе цстцнлцк тяшкил едир. Юлкя цзря йун парча вя дивар каьызы истещсалы 80%-дян чох, кимйяви лифляр вя ипляр 30%, нефт щасилаты 20% тяшкил едир. Йаньынсюндцрян машынлар, шин истещсалы цчцн корд парча, АСК цчцн хцсуси нюв аваданлыг истещсал едян йеэаня вил.-дир. К.т истещсалы цзря картоф, шякяр, тахыл, щейвандарлыг мящсуллары, щямчинин бал, мейвя, кятан вя мяшщур Нежин хыйарынын ири тядарцкчцсцдцр. К.т. (йаь вя балыг мящсулларындан башга) ящалинин ярзаг тялябатыны там юдяйир; мцщцм ихраъ имканларына маликдир. Файдалы газынтыларла зянэиндир: йцксяккейфиййятли шцшя тозу (Репки р-ну); нефт (Ичнйанск, Прилуск, Вар- вин, Талайев р-нларында нефт-газ йатаглары); табашир (Новгород-Северск р-ну); кярпиъ хаммалы (вил.-ин бцтцн яразисиндя); бишофит (Новоподолск йатаьы, Ичнйанск р-ну; щяъминя вя мцалиъяви кейфиййятляриня эюря Украйнада йеэаня йатаг).

    Чернигов вилайяти. Бюйцк мави эюл.


    Йанаъаг сянайеси цзря нефт, газ, газ конденсаты вя торф щасилаты, газын илкин емалы (Гнединсевск газ емалы з-ду) мцяссисяляри; машынгайырма сянайеси цзря йаьынсюндцрян аваданлыг (“Пожмашина” СЪ), гушчулуг тясяррцфаты цчцн аваданлыг (“Нежинселмаш” СЪ), “ГАЗ” автомобилляри цчцн комплектлямя вя ещтийат щиссяляри (“Черниговавтозапчаст” з-ду) истещсалы мцяссисяляри фяалиййят эюстярир. К.т. мал вя донуз яти истещсалы, тахыл, картоф, кятан вя шякяр чуьундурунун беъярилмяси цзря ихтисаслашыр. Ятлик-сцдлцк щейвандарлыг, донузчулуг вя гушчулуг, балыгчылыг, арычылыг, баьчылыг инкишаф етмишдир.