Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
V CİLD (BRYÁNKA - ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU)
    ÇEVRƏ

    ЧЕВРЯ – бцтцн нюгтяляри верилмиш нюгтядян (Ч.-нин мяркязиндян) бярабяр мясафядя йерляшян гапалы мцстяви яйри; бу нюгтя яйри иля ейни мцстявидя йерляшир. Чеврянин мяркязини онун щяр щансы нюгтяси иля бирляшдирян парчайа Ч.-нин радиусу (Р) дейилир (шякил 1).

    Чеврянин истянилян ики нюгтясини бирляшдирян парчайа вятяр дейилир (шякил 2). Мяркяздян кечян вятяр диаметр адланыр. Диаметр – ян узун вятярдир; вятярин ортасындан кечян диаметр она перпендикулйар олур. Ч. цзяриндя олан нюгтядян чевряйя йалныз бир тохунан чякмяк олар, бу тохунан щямин нюгтядян кечян радиуса перпендикулйардыр (шякил 3). Ч.-нин хариъиндя олан М нюгтясиндян чевряйя тохунан вя кясян чякилмишдирся, онда тохунанын квадраты кясянин юз хариъи щиссясиня щасилиня бярабярдир (шякил 4). Ч.-нин уз.-нун онун диаметриня нисбяти бцтцн чевряляр цчцн сабит кямиййятдир; бу нисбят транссендент ядяддир, йунан щярфи π (π=3,14159…) иля ишаря едилир (бах Пи). Чеврянин узунлуьу л=2πР дцстуру иля тяйин олунур. Мцстявинин Ч. иля ящатя олунан вя мяркязи Ч.-нин мяркязи иля цст-цстя дцшян щиссяси даиря адланыр. Аналитик щяндяся нюгтейи-нязяриндян Ч. дцзбуъаглы координат системиндя (х–а)2+(й–б)2шяклиндя тянликля тяйин олунан икинъи тяртиб мяркязи хятдир. Бурада а, б Ч.-нин мяркязинин координатларыдыр.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BRYÁNKA – ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU
    ÇEVRƏ

    ЧЕВРЯ – бцтцн нюгтяляри верилмиш нюгтядян (Ч.-нин мяркязиндян) бярабяр мясафядя йерляшян гапалы мцстяви яйри; бу нюгтя яйри иля ейни мцстявидя йерляшир. Чеврянин мяркязини онун щяр щансы нюгтяси иля бирляшдирян парчайа Ч.-нин радиусу (Р) дейилир (шякил 1).

    Чеврянин истянилян ики нюгтясини бирляшдирян парчайа вятяр дейилир (шякил 2). Мяркяздян кечян вятяр диаметр адланыр. Диаметр – ян узун вятярдир; вятярин ортасындан кечян диаметр она перпендикулйар олур. Ч. цзяриндя олан нюгтядян чевряйя йалныз бир тохунан чякмяк олар, бу тохунан щямин нюгтядян кечян радиуса перпендикулйардыр (шякил 3). Ч.-нин хариъиндя олан М нюгтясиндян чевряйя тохунан вя кясян чякилмишдирся, онда тохунанын квадраты кясянин юз хариъи щиссясиня щасилиня бярабярдир (шякил 4). Ч.-нин уз.-нун онун диаметриня нисбяти бцтцн чевряляр цчцн сабит кямиййятдир; бу нисбят транссендент ядяддир, йунан щярфи π (π=3,14159…) иля ишаря едилир (бах Пи). Чеврянин узунлуьу л=2πР дцстуру иля тяйин олунур. Мцстявинин Ч. иля ящатя олунан вя мяркязи Ч.-нин мяркязи иля цст-цстя дцшян щиссяси даиря адланыр. Аналитик щяндяся нюгтейи-нязяриндян Ч. дцзбуъаглы координат системиндя (х–а)2+(й–б)2шяклиндя тянликля тяйин олунан икинъи тяртиб мяркязи хятдир. Бурада а, б Ч.-нин мяркязинин координатларыдыр.

    ÇEVRƏ

    ЧЕВРЯ – бцтцн нюгтяляри верилмиш нюгтядян (Ч.-нин мяркязиндян) бярабяр мясафядя йерляшян гапалы мцстяви яйри; бу нюгтя яйри иля ейни мцстявидя йерляшир. Чеврянин мяркязини онун щяр щансы нюгтяси иля бирляшдирян парчайа Ч.-нин радиусу (Р) дейилир (шякил 1).

    Чеврянин истянилян ики нюгтясини бирляшдирян парчайа вятяр дейилир (шякил 2). Мяркяздян кечян вятяр диаметр адланыр. Диаметр – ян узун вятярдир; вятярин ортасындан кечян диаметр она перпендикулйар олур. Ч. цзяриндя олан нюгтядян чевряйя йалныз бир тохунан чякмяк олар, бу тохунан щямин нюгтядян кечян радиуса перпендикулйардыр (шякил 3). Ч.-нин хариъиндя олан М нюгтясиндян чевряйя тохунан вя кясян чякилмишдирся, онда тохунанын квадраты кясянин юз хариъи щиссясиня щасилиня бярабярдир (шякил 4). Ч.-нин уз.-нун онун диаметриня нисбяти бцтцн чевряляр цчцн сабит кямиййятдир; бу нисбят транссендент ядяддир, йунан щярфи π (π=3,14159…) иля ишаря едилир (бах Пи). Чеврянин узунлуьу л=2πР дцстуру иля тяйин олунур. Мцстявинин Ч. иля ящатя олунан вя мяркязи Ч.-нин мяркязи иля цст-цстя дцшян щиссяси даиря адланыр. Аналитик щяндяся нюгтейи-нязяриндян Ч. дцзбуъаглы координат системиндя (х–а)2+(й–б)2шяклиндя тянликля тяйин олунан икинъи тяртиб мяркязи хятдир. Бурада а, б Ч.-нин мяркязинин координатларыдыр.