Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VI CİLD (ÇİNÁB, Çenab - DƏMİRÇİYEVA)
    DALAMAZKİMİLƏR

    ДАЛАМАЗКИМИЛЯР (Лабиатае, Ламиаъеае) – чичякли икиляпяли биткиляр фясиляси. Ясасян, отлар, йарымколлар, колъуглар, бязян коллар вя аьаълардыр. Эювдяляри 4 тиллидир; йасты, габарыг, йахуд яйилмиш олур. Йарпаглар садя, супротивдир (гаршы-гаршыйа дуран). Чичякляри икиъинсиййятли, 2 гат чичякйанлыглы, яксяриййяти сцнбцлшякилли, сцпцрэяшякилли, башъыглы, йахуд салхымшякилли чичяк групу ямяля эятирян йаланчы дястялярдян ибарятдир. Чичяк групу йарпаглы олур. Касаъыьы дцз, йахуд икидодаглы (ясасян, бешдишли), борушякиллидян енли гыф, йахуд тякяр шякиллийядяк олур. Чичяк таъы Д.-ин яксяриййятиндя икидодаглыдыр; цст додаг икидилимли, дцз, яйилмиш, дябилгяшякилли (гапаглы), алт додаг ися цчдилимли, йасты, яйилмиш вя габарыгдыр; 4 (бязян 2) ядяд еркякъик чичяк таъына бирляшмишдир. Мейвяси гурудур (бязян эилямейвяйябянзяр). Йер кцрясиндя йайылмыш 3500-дян артыг нювц (200-дян чох ъинси) мялумдур. Ян чох Аралыг дянизи юлкяляриндя, Ъянуб-Гярби, Мяркязи вя Шярги Асийада битир, Азярб.-да 5 нювц вардыр, бунлардан аь даламаз вя эювдянигуъаглайан даламаз эениш йайылмышдыр. Тяркибиндя ашы маддяси, сапонин, аскорбин туршусу, ефир йаьы вя с. вар; халг тябабятиндя истифадя едилир. Балверяндир. Ян ири нювляри адачайы, мярйямнохуду, кякликоту вя с.-дир. Гуру, ачыг йерлярдя битир. Наня, лаванда, дярман розмарини ян чох ишляняндир; тропик Асийада битян пачули, ятирляр цчцн ян йахшы фиксаторлардан биридир. Бир чох Д. ятирли, ядвя вя дярман биткисидир (рейщан, гарагыных, сыьыргуйруьу, адачайы вя с.). Бязи нювляри декоративдир.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ÇİNÁB, Çenab – DƏMİRÇİYEVA
    DALAMAZKİMİLƏR

    ДАЛАМАЗКИМИЛЯР (Лабиатае, Ламиаъеае) – чичякли икиляпяли биткиляр фясиляси. Ясасян, отлар, йарымколлар, колъуглар, бязян коллар вя аьаълардыр. Эювдяляри 4 тиллидир; йасты, габарыг, йахуд яйилмиш олур. Йарпаглар садя, супротивдир (гаршы-гаршыйа дуран). Чичякляри икиъинсиййятли, 2 гат чичякйанлыглы, яксяриййяти сцнбцлшякилли, сцпцрэяшякилли, башъыглы, йахуд салхымшякилли чичяк групу ямяля эятирян йаланчы дястялярдян ибарятдир. Чичяк групу йарпаглы олур. Касаъыьы дцз, йахуд икидодаглы (ясасян, бешдишли), борушякиллидян енли гыф, йахуд тякяр шякиллийядяк олур. Чичяк таъы Д.-ин яксяриййятиндя икидодаглыдыр; цст додаг икидилимли, дцз, яйилмиш, дябилгяшякилли (гапаглы), алт додаг ися цчдилимли, йасты, яйилмиш вя габарыгдыр; 4 (бязян 2) ядяд еркякъик чичяк таъына бирляшмишдир. Мейвяси гурудур (бязян эилямейвяйябянзяр). Йер кцрясиндя йайылмыш 3500-дян артыг нювц (200-дян чох ъинси) мялумдур. Ян чох Аралыг дянизи юлкяляриндя, Ъянуб-Гярби, Мяркязи вя Шярги Асийада битир, Азярб.-да 5 нювц вардыр, бунлардан аь даламаз вя эювдянигуъаглайан даламаз эениш йайылмышдыр. Тяркибиндя ашы маддяси, сапонин, аскорбин туршусу, ефир йаьы вя с. вар; халг тябабятиндя истифадя едилир. Балверяндир. Ян ири нювляри адачайы, мярйямнохуду, кякликоту вя с.-дир. Гуру, ачыг йерлярдя битир. Наня, лаванда, дярман розмарини ян чох ишляняндир; тропик Асийада битян пачули, ятирляр цчцн ян йахшы фиксаторлардан биридир. Бир чох Д. ятирли, ядвя вя дярман биткисидир (рейщан, гарагыных, сыьыргуйруьу, адачайы вя с.). Бязи нювляри декоративдир.

    DALAMAZKİMİLƏR

    ДАЛАМАЗКИМИЛЯР (Лабиатае, Ламиаъеае) – чичякли икиляпяли биткиляр фясиляси. Ясасян, отлар, йарымколлар, колъуглар, бязян коллар вя аьаълардыр. Эювдяляри 4 тиллидир; йасты, габарыг, йахуд яйилмиш олур. Йарпаглар садя, супротивдир (гаршы-гаршыйа дуран). Чичякляри икиъинсиййятли, 2 гат чичякйанлыглы, яксяриййяти сцнбцлшякилли, сцпцрэяшякилли, башъыглы, йахуд салхымшякилли чичяк групу ямяля эятирян йаланчы дястялярдян ибарятдир. Чичяк групу йарпаглы олур. Касаъыьы дцз, йахуд икидодаглы (ясасян, бешдишли), борушякиллидян енли гыф, йахуд тякяр шякиллийядяк олур. Чичяк таъы Д.-ин яксяриййятиндя икидодаглыдыр; цст додаг икидилимли, дцз, яйилмиш, дябилгяшякилли (гапаглы), алт додаг ися цчдилимли, йасты, яйилмиш вя габарыгдыр; 4 (бязян 2) ядяд еркякъик чичяк таъына бирляшмишдир. Мейвяси гурудур (бязян эилямейвяйябянзяр). Йер кцрясиндя йайылмыш 3500-дян артыг нювц (200-дян чох ъинси) мялумдур. Ян чох Аралыг дянизи юлкяляриндя, Ъянуб-Гярби, Мяркязи вя Шярги Асийада битир, Азярб.-да 5 нювц вардыр, бунлардан аь даламаз вя эювдянигуъаглайан даламаз эениш йайылмышдыр. Тяркибиндя ашы маддяси, сапонин, аскорбин туршусу, ефир йаьы вя с. вар; халг тябабятиндя истифадя едилир. Балверяндир. Ян ири нювляри адачайы, мярйямнохуду, кякликоту вя с.-дир. Гуру, ачыг йерлярдя битир. Наня, лаванда, дярман розмарини ян чох ишляняндир; тропик Асийада битян пачули, ятирляр цчцн ян йахшы фиксаторлардан биридир. Бир чох Д. ятирли, ядвя вя дярман биткисидир (рейщан, гарагыных, сыьыргуйруьу, адачайы вя с.). Бязи нювляри декоративдир.