Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VI CİLD (ÇİNÁB, Çenab - DƏMİRÇİYEVA)
    DALĞA MÜQAVİMƏTİ

    ДАЛЬА МЦГАВИМЯТИ – мцщитин гачан дальанын енержисини топлама вя ютцрмя габилиййятинин юлчцсц. Д.м. ютцрцъц узун хятлярин характеристикасы цчцн, електромагнит вя акустик дальаларын йайылмасынын тясвири заманы вя щямчинин аеро- вя щидродинамикада ъисмин щярякятиня мцщитин эюстярдийи мцгавимятин характеристикасы цчцн истифадя едилир.


    Е л е к т р о т е х н и к а  вя р а д и о т е х н и к а д  а ютцрцъц хяттин Д.м. електромагнит дальалары йайылан хяттин истянилян нюгтясиндя эярэинлийин ъяряйан шиддятиня нисбятидир; ютцрцъц хяттин дахили мцгавимяти ролуну ойнайыр. Икинагилли електрик хяттиндя иткисиз Д.м. кямиййяти РД = √L/C, бурада Л вя Ъ уйьун олараг хяттин узунуна (ващид уз.-на дцшян) индуктивлийи вя тутумудур.


    Хятт Зй импеданс иля (комплекс мцгавимятли) йцкя гошулдугда енержинин бир щиссяси якс олунур, эцъя эюря яксетмя ямsalı 

                                                                          

    бурада Γ– яксолунан вя дцшян дальаларын амплитудларынын нисбятидир. ЗйД олдугда, яксетмя олмур (Γ=0). Ютцрцъц хятт, гуртараъаьында ачылмыш (Зу= ∞) вя йа гапанмыш (Зй = 0) оларса, там яксетмя (Γ=1) баш верир.


    РДй олмасы бир чох гурулушларда (мяс., енержинин антеналара чатдырылма- сында) бюйцк ящямиййятя маликдир.


    Е л е к т р о д и н а м и к а д а, Д.м. – магнит вя електрик сащяляринин интенсивлик- ляринин нисбяти: З = √ μ/ε , μ вя ε – магнит вя диелектрик нцфузлуьудур. Вакуумун Д.м. Звак = 120π Ом ≈ 377 Ом.

    А к у с т и к а д а (газ вя йа майе мцщитиндя) Д.м. – гачан мцстяви дальада п сяс тязйигинин мцщитин зярряъикляринин рягс сцрятиня нисбятидир. Д.м. дальаларын формасындан асылы дейил вя п/в = ρъ дцстуру иля ифадя олунур, бурада ρ – мцщитин сыхлыьы, ъ – сясин сцрятидир.

    Д.м. мцщитин ян мцщцм характеристикасы олуб, онун сярщядиндя дальаларын яксетмяси вя сынмасы шяртлярини мцяййян едир. Ики мцщити айыран мцстяви сярщядя мцстяви дальаларын нормал дцшмяси заманы яксетмя ямсалы йалныз бу мцщитлярин Д.м.-ляринин нисбяти иля тяйин олунур. Мц- щитлярин Д.м. бярабяр оларса, дальа якс етмядян сярщяди кечир. Д.м. анлайышындан бярк ъисим цчцн дя [гейри-мящдуд (чох бюйцк щяъмдя олан) бярк ъисимдя узунуна вя ениня еластик дальалар цчцн вя милдя узунуна дальалар цчцн] истифадя етмяк олар. Бу щалда Д.м. якс ишаря иля эютцрцлмцш уйьун механики эярэинлийинин мцщитин зярряъикляринин рягс сцрятиня нисбяти кими тяйин едилир.

    Г а з  д и н а м и к а с ы н д а Д.м. – газда ъисмин щярякятиня эюстярилян мцгавимят гцввяляриндян биридир; сяс сцрятиня йахын вя ондан йцксяк сцрятлярдя щярякят заманы зярбя дальаларынын ямяля эялмяси нятиъясиндя йараныр. Д.м. ъисмин щяндяси характеристикасындан вя ъисмин юнцндяки газын сцрятинин сясин сцрятиня нисбятиндян –Мах ядядиндян (М) асылыдыр.


    Щ и д р о д и н а м и к  а д а  Д.м. – майенин ъисмин щярякятиня эюстярдийи мцгавимят гцввяляриндян биридир. Ъисим майенин сятщиндя щярякят етдикдя онун (майенин) сятщиндя, стратификасийа олунмуш майедя щярякят етдикдя ися ъисми ящатя едян фязада (бах Майе сятщиндя дальалар, Дахили дальалар) гравитасийа дальалары ямяля эялир. Дальаларын йаратдыьы вя ъисмин щярякятинин яксиня йюнялян йекун тязйиг гцввяси Д.м. гцввясидир. Ъисим щярякят едяркян онун Д.м.-ня гаршы эюрдцйц иш дальа енержисиня чеврилир. Д.м.-нин бюйцклцйц ъисмин формасындан, онун суйаотурма дяряъясиндян вя йа батма дяринлийиндян, щярякят сцрятиндян, ъисмин щярякят етдийи мцщитин стратификасийа параметрляриндян, фарватерин дяринлийиндян вя ениндян асылыдыр. Бцтцн бунлар суцстц вя суалты эямилярин конструксийасы заманы нязяря алыныр.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ÇİNÁB, Çenab – DƏMİRÇİYEVA
    DALĞA MÜQAVİMƏTİ

    ДАЛЬА МЦГАВИМЯТИ – мцщитин гачан дальанын енержисини топлама вя ютцрмя габилиййятинин юлчцсц. Д.м. ютцрцъц узун хятлярин характеристикасы цчцн, електромагнит вя акустик дальаларын йайылмасынын тясвири заманы вя щямчинин аеро- вя щидродинамикада ъисмин щярякятиня мцщитин эюстярдийи мцгавимятин характеристикасы цчцн истифадя едилир.


    Е л е к т р о т е х н и к а  вя р а д и о т е х н и к а д  а ютцрцъц хяттин Д.м. електромагнит дальалары йайылан хяттин истянилян нюгтясиндя эярэинлийин ъяряйан шиддятиня нисбятидир; ютцрцъц хяттин дахили мцгавимяти ролуну ойнайыр. Икинагилли електрик хяттиндя иткисиз Д.м. кямиййяти РД = √L/C, бурада Л вя Ъ уйьун олараг хяттин узунуна (ващид уз.-на дцшян) индуктивлийи вя тутумудур.


    Хятт Зй импеданс иля (комплекс мцгавимятли) йцкя гошулдугда енержинин бир щиссяси якс олунур, эцъя эюря яксетмя ямsalı 

                                                                          

    бурада Γ– яксолунан вя дцшян дальаларын амплитудларынын нисбятидир. ЗйД олдугда, яксетмя олмур (Γ=0). Ютцрцъц хятт, гуртараъаьында ачылмыш (Зу= ∞) вя йа гапанмыш (Зй = 0) оларса, там яксетмя (Γ=1) баш верир.


    РДй олмасы бир чох гурулушларда (мяс., енержинин антеналара чатдырылма- сында) бюйцк ящямиййятя маликдир.


    Е л е к т р о д и н а м и к а д а, Д.м. – магнит вя електрик сащяляринин интенсивлик- ляринин нисбяти: З = √ μ/ε , μ вя ε – магнит вя диелектрик нцфузлуьудур. Вакуумун Д.м. Звак = 120π Ом ≈ 377 Ом.

    А к у с т и к а д а (газ вя йа майе мцщитиндя) Д.м. – гачан мцстяви дальада п сяс тязйигинин мцщитин зярряъикляринин рягс сцрятиня нисбятидир. Д.м. дальаларын формасындан асылы дейил вя п/в = ρъ дцстуру иля ифадя олунур, бурада ρ – мцщитин сыхлыьы, ъ – сясин сцрятидир.

    Д.м. мцщитин ян мцщцм характеристикасы олуб, онун сярщядиндя дальаларын яксетмяси вя сынмасы шяртлярини мцяййян едир. Ики мцщити айыран мцстяви сярщядя мцстяви дальаларын нормал дцшмяси заманы яксетмя ямсалы йалныз бу мцщитлярин Д.м.-ляринин нисбяти иля тяйин олунур. Мц- щитлярин Д.м. бярабяр оларса, дальа якс етмядян сярщяди кечир. Д.м. анлайышындан бярк ъисим цчцн дя [гейри-мящдуд (чох бюйцк щяъмдя олан) бярк ъисимдя узунуна вя ениня еластик дальалар цчцн вя милдя узунуна дальалар цчцн] истифадя етмяк олар. Бу щалда Д.м. якс ишаря иля эютцрцлмцш уйьун механики эярэинлийинин мцщитин зярряъикляринин рягс сцрятиня нисбяти кими тяйин едилир.

    Г а з  д и н а м и к а с ы н д а Д.м. – газда ъисмин щярякятиня эюстярилян мцгавимят гцввяляриндян биридир; сяс сцрятиня йахын вя ондан йцксяк сцрятлярдя щярякят заманы зярбя дальаларынын ямяля эялмяси нятиъясиндя йараныр. Д.м. ъисмин щяндяси характеристикасындан вя ъисмин юнцндяки газын сцрятинин сясин сцрятиня нисбятиндян –Мах ядядиндян (М) асылыдыр.


    Щ и д р о д и н а м и к  а д а  Д.м. – майенин ъисмин щярякятиня эюстярдийи мцгавимят гцввяляриндян биридир. Ъисим майенин сятщиндя щярякят етдикдя онун (майенин) сятщиндя, стратификасийа олунмуш майедя щярякят етдикдя ися ъисми ящатя едян фязада (бах Майе сятщиндя дальалар, Дахили дальалар) гравитасийа дальалары ямяля эялир. Дальаларын йаратдыьы вя ъисмин щярякятинин яксиня йюнялян йекун тязйиг гцввяси Д.м. гцввясидир. Ъисим щярякят едяркян онун Д.м.-ня гаршы эюрдцйц иш дальа енержисиня чеврилир. Д.м.-нин бюйцклцйц ъисмин формасындан, онун суйаотурма дяряъясиндян вя йа батма дяринлийиндян, щярякят сцрятиндян, ъисмин щярякят етдийи мцщитин стратификасийа параметрляриндян, фарватерин дяринлийиндян вя ениндян асылыдыр. Бцтцн бунлар суцстц вя суалты эямилярин конструксийасы заманы нязяря алыныр.

    DALĞA MÜQAVİMƏTİ

    ДАЛЬА МЦГАВИМЯТИ – мцщитин гачан дальанын енержисини топлама вя ютцрмя габилиййятинин юлчцсц. Д.м. ютцрцъц узун хятлярин характеристикасы цчцн, електромагнит вя акустик дальаларын йайылмасынын тясвири заманы вя щямчинин аеро- вя щидродинамикада ъисмин щярякятиня мцщитин эюстярдийи мцгавимятин характеристикасы цчцн истифадя едилир.


    Е л е к т р о т е х н и к а  вя р а д и о т е х н и к а д  а ютцрцъц хяттин Д.м. електромагнит дальалары йайылан хяттин истянилян нюгтясиндя эярэинлийин ъяряйан шиддятиня нисбятидир; ютцрцъц хяттин дахили мцгавимяти ролуну ойнайыр. Икинагилли електрик хяттиндя иткисиз Д.м. кямиййяти РД = √L/C, бурада Л вя Ъ уйьун олараг хяттин узунуна (ващид уз.-на дцшян) индуктивлийи вя тутумудур.


    Хятт Зй импеданс иля (комплекс мцгавимятли) йцкя гошулдугда енержинин бир щиссяси якс олунур, эцъя эюря яксетмя ямsalı 

                                                                          

    бурада Γ– яксолунан вя дцшян дальаларын амплитудларынын нисбятидир. ЗйД олдугда, яксетмя олмур (Γ=0). Ютцрцъц хятт, гуртараъаьында ачылмыш (Зу= ∞) вя йа гапанмыш (Зй = 0) оларса, там яксетмя (Γ=1) баш верир.


    РДй олмасы бир чох гурулушларда (мяс., енержинин антеналара чатдырылма- сында) бюйцк ящямиййятя маликдир.


    Е л е к т р о д и н а м и к а д а, Д.м. – магнит вя електрик сащяляринин интенсивлик- ляринин нисбяти: З = √ μ/ε , μ вя ε – магнит вя диелектрик нцфузлуьудур. Вакуумун Д.м. Звак = 120π Ом ≈ 377 Ом.

    А к у с т и к а д а (газ вя йа майе мцщитиндя) Д.м. – гачан мцстяви дальада п сяс тязйигинин мцщитин зярряъикляринин рягс сцрятиня нисбятидир. Д.м. дальаларын формасындан асылы дейил вя п/в = ρъ дцстуру иля ифадя олунур, бурада ρ – мцщитин сыхлыьы, ъ – сясин сцрятидир.

    Д.м. мцщитин ян мцщцм характеристикасы олуб, онун сярщядиндя дальаларын яксетмяси вя сынмасы шяртлярини мцяййян едир. Ики мцщити айыран мцстяви сярщядя мцстяви дальаларын нормал дцшмяси заманы яксетмя ямсалы йалныз бу мцщитлярин Д.м.-ляринин нисбяти иля тяйин олунур. Мц- щитлярин Д.м. бярабяр оларса, дальа якс етмядян сярщяди кечир. Д.м. анлайышындан бярк ъисим цчцн дя [гейри-мящдуд (чох бюйцк щяъмдя олан) бярк ъисимдя узунуна вя ениня еластик дальалар цчцн вя милдя узунуна дальалар цчцн] истифадя етмяк олар. Бу щалда Д.м. якс ишаря иля эютцрцлмцш уйьун механики эярэинлийинин мцщитин зярряъикляринин рягс сцрятиня нисбяти кими тяйин едилир.

    Г а з  д и н а м и к а с ы н д а Д.м. – газда ъисмин щярякятиня эюстярилян мцгавимят гцввяляриндян биридир; сяс сцрятиня йахын вя ондан йцксяк сцрятлярдя щярякят заманы зярбя дальаларынын ямяля эялмяси нятиъясиндя йараныр. Д.м. ъисмин щяндяси характеристикасындан вя ъисмин юнцндяки газын сцрятинин сясин сцрятиня нисбятиндян –Мах ядядиндян (М) асылыдыр.


    Щ и д р о д и н а м и к  а д а  Д.м. – майенин ъисмин щярякятиня эюстярдийи мцгавимят гцввяляриндян биридир. Ъисим майенин сятщиндя щярякят етдикдя онун (майенин) сятщиндя, стратификасийа олунмуш майедя щярякят етдикдя ися ъисми ящатя едян фязада (бах Майе сятщиндя дальалар, Дахили дальалар) гравитасийа дальалары ямяля эялир. Дальаларын йаратдыьы вя ъисмин щярякятинин яксиня йюнялян йекун тязйиг гцввяси Д.м. гцввясидир. Ъисим щярякят едяркян онун Д.м.-ня гаршы эюрдцйц иш дальа енержисиня чеврилир. Д.м.-нин бюйцклцйц ъисмин формасындан, онун суйаотурма дяряъясиндян вя йа батма дяринлийиндян, щярякят сцрятиндян, ъисмин щярякят етдийи мцщитин стратификасийа параметрляриндян, фарватерин дяринлийиндян вя ениндян асылыдыр. Бцтцн бунлар суцстц вя суалты эямилярин конструксийасы заманы нязяря алыныр.