Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VI CİLD (ÇİNÁB, Çenab - DƏMİRÇİYEVA)
    DAMAQ

    ДАМАГ, и н с а н д а – аьыз вя бурун бошлугларыны айыран мющкям лювщя. Щяр ики бошлуг тяряфдян селикли гиша иля юртцлмцш сцмцк Д.-дан (кяллянин цз скелети щиссяси) ибарятдир. Сцмцк Д. саь вя сол янэ сцмцкляринин Д. чыхынтыларындан вя Д. сцмцйцнцн узунуна вя ениня тикишлярля бирляшмиш цфцги лювщяляриндян ямяля эялмишдир. Сярт Д.-ын йухары сятщи демяк олар ки, йастыдыр вя бурун бошлуьунун дибини тяшкил едир; онун ашаьы сятщи аьыз бошлуьуна йюнялмишдир вя чюкцк, эцнбязшякилли формададыр. С я р т Д.-ын архайа давамы й у м ш а г Д.-дыр; о, селикалты вя селикли гишадан, пий тохумалы язяля гатындан ибарятдир. Sеликли гиша аьыз бошлуьу тяряфдян чохгатлы епителиляр, бурун бошлуьу тяряфдян сяйириъи епителиляр иля юртцлмцшдцр. Сярт вя йумшаг Д. бирликдя аьыз бошлуьунун йухары диварыны тяшкил едир. Рцшеймин формалашмасы позулдугда Д. инкишафынын гцсурлары – гурд аьзы вя с. йарана биляр.

    Щ е й в а н л а р да – онурьалы щейванларда аьыз бошлуьунун йухары таваны (гапаьы). Мямялилярдя икинъили сярт Д. цстдян вя йанлардан яснякля мящдудлашан йумшаг (скелетсиз) Д. язяляли лювщяйя кечир. Сцмцклц балыгларын, бязи судагуруда йашайанларын вя сцрцнянлярин сцмцкляриндя Д. дишляри адланан дишляр, икитяняффцслц балыгларын дамаг ганадабянзяр сцмцкляриндя цст чяня диш лювщяъикляри инкишаф етмишдир. Икитяняффцслц вя пянъяцзэяъли балыгларда, гуру онурьалыларында Д.-ын юн щиссясиндя хоаналар йерляшир. Бязи сцрцнянлярдя, гушларда вя мямялилярдя чяня вя дамаг сцмцкляринин чыхынтыларындан ямяля эялян сярт (сцмцк) Д. инкишаф едир.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ÇİNÁB, Çenab – DƏMİRÇİYEVA
    DAMAQ

    ДАМАГ, и н с а н д а – аьыз вя бурун бошлугларыны айыран мющкям лювщя. Щяр ики бошлуг тяряфдян селикли гиша иля юртцлмцш сцмцк Д.-дан (кяллянин цз скелети щиссяси) ибарятдир. Сцмцк Д. саь вя сол янэ сцмцкляринин Д. чыхынтыларындан вя Д. сцмцйцнцн узунуна вя ениня тикишлярля бирляшмиш цфцги лювщяляриндян ямяля эялмишдир. Сярт Д.-ын йухары сятщи демяк олар ки, йастыдыр вя бурун бошлуьунун дибини тяшкил едир; онун ашаьы сятщи аьыз бошлуьуна йюнялмишдир вя чюкцк, эцнбязшякилли формададыр. С я р т Д.-ын архайа давамы й у м ш а г Д.-дыр; о, селикалты вя селикли гишадан, пий тохумалы язяля гатындан ибарятдир. Sеликли гиша аьыз бошлуьу тяряфдян чохгатлы епителиляр, бурун бошлуьу тяряфдян сяйириъи епителиляр иля юртцлмцшдцр. Сярт вя йумшаг Д. бирликдя аьыз бошлуьунун йухары диварыны тяшкил едир. Рцшеймин формалашмасы позулдугда Д. инкишафынын гцсурлары – гурд аьзы вя с. йарана биляр.

    Щ е й в а н л а р да – онурьалы щейванларда аьыз бошлуьунун йухары таваны (гапаьы). Мямялилярдя икинъили сярт Д. цстдян вя йанлардан яснякля мящдудлашан йумшаг (скелетсиз) Д. язяляли лювщяйя кечир. Сцмцклц балыгларын, бязи судагуруда йашайанларын вя сцрцнянлярин сцмцкляриндя Д. дишляри адланан дишляр, икитяняффцслц балыгларын дамаг ганадабянзяр сцмцкляриндя цст чяня диш лювщяъикляри инкишаф етмишдир. Икитяняффцслц вя пянъяцзэяъли балыгларда, гуру онурьалыларында Д.-ын юн щиссясиндя хоаналар йерляшир. Бязи сцрцнянлярдя, гушларда вя мямялилярдя чяня вя дамаг сцмцкляринин чыхынтыларындан ямяля эялян сярт (сцмцк) Д. инкишаф едир.

    DAMAQ

    ДАМАГ, и н с а н д а – аьыз вя бурун бошлугларыны айыран мющкям лювщя. Щяр ики бошлуг тяряфдян селикли гиша иля юртцлмцш сцмцк Д.-дан (кяллянин цз скелети щиссяси) ибарятдир. Сцмцк Д. саь вя сол янэ сцмцкляринин Д. чыхынтыларындан вя Д. сцмцйцнцн узунуна вя ениня тикишлярля бирляшмиш цфцги лювщяляриндян ямяля эялмишдир. Сярт Д.-ын йухары сятщи демяк олар ки, йастыдыр вя бурун бошлуьунун дибини тяшкил едир; онун ашаьы сятщи аьыз бошлуьуна йюнялмишдир вя чюкцк, эцнбязшякилли формададыр. С я р т Д.-ын архайа давамы й у м ш а г Д.-дыр; о, селикалты вя селикли гишадан, пий тохумалы язяля гатындан ибарятдир. Sеликли гиша аьыз бошлуьу тяряфдян чохгатлы епителиляр, бурун бошлуьу тяряфдян сяйириъи епителиляр иля юртцлмцшдцр. Сярт вя йумшаг Д. бирликдя аьыз бошлуьунун йухары диварыны тяшкил едир. Рцшеймин формалашмасы позулдугда Д. инкишафынын гцсурлары – гурд аьзы вя с. йарана биляр.

    Щ е й в а н л а р да – онурьалы щейванларда аьыз бошлуьунун йухары таваны (гапаьы). Мямялилярдя икинъили сярт Д. цстдян вя йанлардан яснякля мящдудлашан йумшаг (скелетсиз) Д. язяляли лювщяйя кечир. Сцмцклц балыгларын, бязи судагуруда йашайанларын вя сцрцнянлярин сцмцкляриндя Д. дишляри адланан дишляр, икитяняффцслц балыгларын дамаг ганадабянзяр сцмцкляриндя цст чяня диш лювщяъикляри инкишаф етмишдир. Икитяняффцслц вя пянъяцзэяъли балыгларда, гуру онурьалыларында Д.-ын юн щиссясиндя хоаналар йерляшир. Бязи сцрцнянлярдя, гушларда вя мямялилярдя чяня вя дамаг сцмцкляринин чыхынтыларындан ямяля эялян сярт (сцмцк) Д. инкишаф едир.