Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VI CİLD (ÇİNÁB, Çenab - DƏMİRÇİYEVA)
    DANADİŞİLƏR

    ДАНАДИШИЛЯР (Эрйллоталпидае) – сисяккимиляр фясиляцстлцйцндян ъцъц фясиляси. К.т. биткиляринин бюйцк зярярвериъиси. 50-yəдяк нювц вар. Азярб.-да 2 нювц: а д и Д. вя б и р т и к а н л ы Д. мялумдур. Гыса быьъыглары олан гонур рянэли ири (уз. 25–54 мм) ъцъцлярдир. Ганадцстлцкляри дярийябянзяр, гысадыр; арха ганадлары гамчы шяклиндя бурулмуш олур; юн ятрафлары гцввятлидир. Сцрфялярин бядян формасы йеткин фярдлярин бядяниня охшайыр, лакин даща ачыг рянэлидир вя ганадлары йохдур. Д., биткилярин йералты щиссяляри, щямчинин йаьыш гурдлары вя ъцъцлярля гидаланыр; йерин алтында йашайыр, йерин сятщиня ахшамлар вя эеъяляр чыхырлар. Йашлы фярдляр уча вя цзя билир, йералты йоллар ачаркян биткилярин, о ъцмлядян к.т. биткиляринин кюк системини зядяляйир. Ян чох кялямя, картофа, йеркюкцня, помидора, бибяря, чуьундура, гарьыдалыйа, йазлыг дянли биткиляря эцълц зийан верир (хцсусиля рцтубятли торпаьы олан чюкяк йерлярдя). 4 нювцн щамысы щяйат тярзиня эюря охшардыр. Ади Д. ян бюйцк ареалда йайылмышдыр. Бюйцмцш сцрфяляр вя айры-айры йашлы фярдляр торпагда, пейиндя, компостда гышлайыр. Йазда Д. фяаллашыр. Дишиляр торпаьын 10–25 см дяринлийиндя йува гурур və бурайа 600-ядяк йумурта гойuр. Йумуртасы (уз. 3–3,5 мм) овал, сарымтыл олуб, 10–20 сутка ярзиндя инкишаф едир. Сцрфяляр йувада 2–3 щяфтя галдыгдан сонра мцстягил щяйат тярзи кечирир. Бир нясил (ъоьрафи енликдян асылы олараг) 1-дян 3 илядяк инкишаф едир. М ц б а р и з я  тя д б и р л я р и: дондурма шуму апармаг, йувалары мящв етмяк цчцн ъярэяараlarınы ишлямяк, инсектисидляр тятбиг етмяк.

     Ади данадиши (Gryllotalpa gryllotalpa).

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ÇİNÁB, Çenab – DƏMİRÇİYEVA
    DANADİŞİLƏR

    ДАНАДИШИЛЯР (Эрйллоталпидае) – сисяккимиляр фясиляцстлцйцндян ъцъц фясиляси. К.т. биткиляринин бюйцк зярярвериъиси. 50-yəдяк нювц вар. Азярб.-да 2 нювц: а д и Д. вя б и р т и к а н л ы Д. мялумдур. Гыса быьъыглары олан гонур рянэли ири (уз. 25–54 мм) ъцъцлярдир. Ганадцстлцкляри дярийябянзяр, гысадыр; арха ганадлары гамчы шяклиндя бурулмуш олур; юн ятрафлары гцввятлидир. Сцрфялярин бядян формасы йеткин фярдлярин бядяниня охшайыр, лакин даща ачыг рянэлидир вя ганадлары йохдур. Д., биткилярин йералты щиссяляри, щямчинин йаьыш гурдлары вя ъцъцлярля гидаланыр; йерин алтында йашайыр, йерин сятщиня ахшамлар вя эеъяляр чыхырлар. Йашлы фярдляр уча вя цзя билир, йералты йоллар ачаркян биткилярин, о ъцмлядян к.т. биткиляринин кюк системини зядяляйир. Ян чох кялямя, картофа, йеркюкцня, помидора, бибяря, чуьундура, гарьыдалыйа, йазлыг дянли биткиляря эцълц зийан верир (хцсусиля рцтубятли торпаьы олан чюкяк йерлярдя). 4 нювцн щамысы щяйат тярзиня эюря охшардыр. Ади Д. ян бюйцк ареалда йайылмышдыр. Бюйцмцш сцрфяляр вя айры-айры йашлы фярдляр торпагда, пейиндя, компостда гышлайыр. Йазда Д. фяаллашыр. Дишиляр торпаьын 10–25 см дяринлийиндя йува гурур və бурайа 600-ядяк йумурта гойuр. Йумуртасы (уз. 3–3,5 мм) овал, сарымтыл олуб, 10–20 сутка ярзиндя инкишаф едир. Сцрфяляр йувада 2–3 щяфтя галдыгдан сонра мцстягил щяйат тярзи кечирир. Бир нясил (ъоьрафи енликдян асылы олараг) 1-дян 3 илядяк инкишаф едир. М ц б а р и з я  тя д б и р л я р и: дондурма шуму апармаг, йувалары мящв етмяк цчцн ъярэяараlarınы ишлямяк, инсектисидляр тятбиг етмяк.

     Ади данадиши (Gryllotalpa gryllotalpa).

    DANADİŞİLƏR

    ДАНАДИШИЛЯР (Эрйллоталпидае) – сисяккимиляр фясиляцстлцйцндян ъцъц фясиляси. К.т. биткиляринин бюйцк зярярвериъиси. 50-yəдяк нювц вар. Азярб.-да 2 нювц: а д и Д. вя б и р т и к а н л ы Д. мялумдур. Гыса быьъыглары олан гонур рянэли ири (уз. 25–54 мм) ъцъцлярдир. Ганадцстлцкляри дярийябянзяр, гысадыр; арха ганадлары гамчы шяклиндя бурулмуш олур; юн ятрафлары гцввятлидир. Сцрфялярин бядян формасы йеткин фярдлярин бядяниня охшайыр, лакин даща ачыг рянэлидир вя ганадлары йохдур. Д., биткилярин йералты щиссяляри, щямчинин йаьыш гурдлары вя ъцъцлярля гидаланыр; йерин алтында йашайыр, йерин сятщиня ахшамлар вя эеъяляр чыхырлар. Йашлы фярдляр уча вя цзя билир, йералты йоллар ачаркян биткилярин, о ъцмлядян к.т. биткиляринин кюк системини зядяляйир. Ян чох кялямя, картофа, йеркюкцня, помидора, бибяря, чуьундура, гарьыдалыйа, йазлыг дянли биткиляря эцълц зийан верир (хцсусиля рцтубятли торпаьы олан чюкяк йерлярдя). 4 нювцн щамысы щяйат тярзиня эюря охшардыр. Ади Д. ян бюйцк ареалда йайылмышдыр. Бюйцмцш сцрфяляр вя айры-айры йашлы фярдляр торпагда, пейиндя, компостда гышлайыр. Йазда Д. фяаллашыр. Дишиляр торпаьын 10–25 см дяринлийиндя йува гурур və бурайа 600-ядяк йумурта гойuр. Йумуртасы (уз. 3–3,5 мм) овал, сарымтыл олуб, 10–20 сутка ярзиндя инкишаф едир. Сцрфяляр йувада 2–3 щяфтя галдыгдан сонра мцстягил щяйат тярзи кечирир. Бир нясил (ъоьрафи енликдян асылы олараг) 1-дян 3 илядяк инкишаф едир. М ц б а р и з я  тя д б и р л я р и: дондурма шуму апармаг, йувалары мящв етмяк цчцн ъярэяараlarınы ишлямяк, инсектисидляр тятбиг етмяк.

     Ади данадиши (Gryllotalpa gryllotalpa).