Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VI CİLD (ÇİNÁB, Çenab - DƏMİRÇİYEVA)
    DARVİN SƏRÇƏYƏOXŞARLARI

    ДАРВИН СЯРЧЯЙЯОХШАРЛАРЫ, Г а л а п а г о с  с я р ч я й я о х ш а р л а р ы (Эеоспизинае) – вялямиргушукимиляр фясилясинин йарымфясиляси. Яввялляр Д.с. сярчякимиляр фясилясиня аид едилирди. Ещтимал ки, Д.с. 2,3 млн. ил яввял Мяркязи вя йа Ъянуби Америкаdan Галапагос адаларындан бириня учуб эялмиш гуш дястяляриндян тюрямишляр. Уйьунлашма радиасийасы нятиъясиндя онлар Галапагос вя Кокос адаларында мяскунлашмыш 14 нювя (4 ъинся) башланьыъ вермишляр (Кокос сярчяйяохшары, Пинаролохиас инорната). Ч. Дарвин Д.с.-ны тябии сечмя йолу иля айры-айры адаларда уьурлу нювямяляэялмя просесини инандырыъы нцмуня кими тясвир етдийиня эюря онлар чох танындылар. Бядянинин уз. 10–15 см, кцтляси 8–40 г-дыр. Бядян гурулушу мющкям; гуйруьу гысадыр. Лялякляри боз-зейтуну; бир нечя нювцн еркякляриндя гисмян вя йа тамамиля гарадыр. Гидаланма хцсусиййятляриня уйьун олараг димдийин форма вя юлчцляриндя кяскин нювлярарасы фяргляр характерикдир. Мяс., ясасян, тохум вя кактус йейян торпаг сярчяйяохшарларынын (Эеоспиза, 6 нюв) димдийи ири вя конусварыдыр; хырда, йумшаг ъцъцлярля гидаланан кюлэясевяр сярчяйяохшарларынын (Ъертщидеа оливаъеа) димдийи ися дцз вя узунсовдур; аьаъдялянябянзяр аьаъ сярчяйяохшарлары (Ъамарщйнъщус паллидус) овуну аьаъын габыьындан назик чюпля вя йа димдийиндя тутдуьу малдили биткисинин тиканы иля чыхарыр. Д.с., адятян, мангров ъянэялликляри дя дахил олмагла, сых аьаълыг вя йа коллугларда йува гурур. Моногамдыр. Еркяк Д.с. аьаъ вя колларын будаглары цстцндя бир нечя цстцюртцлц, йан эириши олан касайабянзяр ири йува гурур; онлардан бирини сечян диши йуваны тикиб тамамлайыр; 4 (6-йа гядяр) йумурта гойур вя 12 сутка кцрт йатыр. 13 нюв Д.с. БТМИ-нин “Гырмызы китаб”ына салынмышдыр.

     Кюлэясевяр сярчяйяохшар (Ъеrthidea olivacea)

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ÇİNÁB, Çenab – DƏMİRÇİYEVA
    DARVİN SƏRÇƏYƏOXŞARLARI

    ДАРВИН СЯРЧЯЙЯОХШАРЛАРЫ, Г а л а п а г о с  с я р ч я й я о х ш а р л а р ы (Эеоспизинае) – вялямиргушукимиляр фясилясинин йарымфясиляси. Яввялляр Д.с. сярчякимиляр фясилясиня аид едилирди. Ещтимал ки, Д.с. 2,3 млн. ил яввял Мяркязи вя йа Ъянуби Америкаdan Галапагос адаларындан бириня учуб эялмиш гуш дястяляриндян тюрямишляр. Уйьунлашма радиасийасы нятиъясиндя онлар Галапагос вя Кокос адаларында мяскунлашмыш 14 нювя (4 ъинся) башланьыъ вермишляр (Кокос сярчяйяохшары, Пинаролохиас инорната). Ч. Дарвин Д.с.-ны тябии сечмя йолу иля айры-айры адаларда уьурлу нювямяляэялмя просесини инандырыъы нцмуня кими тясвир етдийиня эюря онлар чох танындылар. Бядянинин уз. 10–15 см, кцтляси 8–40 г-дыр. Бядян гурулушу мющкям; гуйруьу гысадыр. Лялякляри боз-зейтуну; бир нечя нювцн еркякляриндя гисмян вя йа тамамиля гарадыр. Гидаланма хцсусиййятляриня уйьун олараг димдийин форма вя юлчцляриндя кяскин нювлярарасы фяргляр характерикдир. Мяс., ясасян, тохум вя кактус йейян торпаг сярчяйяохшарларынын (Эеоспиза, 6 нюв) димдийи ири вя конусварыдыр; хырда, йумшаг ъцъцлярля гидаланан кюлэясевяр сярчяйяохшарларынын (Ъертщидеа оливаъеа) димдийи ися дцз вя узунсовдур; аьаъдялянябянзяр аьаъ сярчяйяохшарлары (Ъамарщйнъщус паллидус) овуну аьаъын габыьындан назик чюпля вя йа димдийиндя тутдуьу малдили биткисинин тиканы иля чыхарыр. Д.с., адятян, мангров ъянэялликляри дя дахил олмагла, сых аьаълыг вя йа коллугларда йува гурур. Моногамдыр. Еркяк Д.с. аьаъ вя колларын будаглары цстцндя бир нечя цстцюртцлц, йан эириши олан касайабянзяр ири йува гурур; онлардан бирини сечян диши йуваны тикиб тамамлайыр; 4 (6-йа гядяр) йумурта гойур вя 12 сутка кцрт йатыр. 13 нюв Д.с. БТМИ-нин “Гырмызы китаб”ына салынмышдыр.

     Кюлэясевяр сярчяйяохшар (Ъеrthidea olivacea)

    DARVİN SƏRÇƏYƏOXŞARLARI

    ДАРВИН СЯРЧЯЙЯОХШАРЛАРЫ, Г а л а п а г о с  с я р ч я й я о х ш а р л а р ы (Эеоспизинае) – вялямиргушукимиляр фясилясинин йарымфясиляси. Яввялляр Д.с. сярчякимиляр фясилясиня аид едилирди. Ещтимал ки, Д.с. 2,3 млн. ил яввял Мяркязи вя йа Ъянуби Америкаdan Галапагос адаларындан бириня учуб эялмиш гуш дястяляриндян тюрямишляр. Уйьунлашма радиасийасы нятиъясиндя онлар Галапагос вя Кокос адаларында мяскунлашмыш 14 нювя (4 ъинся) башланьыъ вермишляр (Кокос сярчяйяохшары, Пинаролохиас инорната). Ч. Дарвин Д.с.-ны тябии сечмя йолу иля айры-айры адаларда уьурлу нювямяляэялмя просесини инандырыъы нцмуня кими тясвир етдийиня эюря онлар чох танындылар. Бядянинин уз. 10–15 см, кцтляси 8–40 г-дыр. Бядян гурулушу мющкям; гуйруьу гысадыр. Лялякляри боз-зейтуну; бир нечя нювцн еркякляриндя гисмян вя йа тамамиля гарадыр. Гидаланма хцсусиййятляриня уйьун олараг димдийин форма вя юлчцляриндя кяскин нювлярарасы фяргляр характерикдир. Мяс., ясасян, тохум вя кактус йейян торпаг сярчяйяохшарларынын (Эеоспиза, 6 нюв) димдийи ири вя конусварыдыр; хырда, йумшаг ъцъцлярля гидаланан кюлэясевяр сярчяйяохшарларынын (Ъертщидеа оливаъеа) димдийи ися дцз вя узунсовдур; аьаъдялянябянзяр аьаъ сярчяйяохшарлары (Ъамарщйнъщус паллидус) овуну аьаъын габыьындан назик чюпля вя йа димдийиндя тутдуьу малдили биткисинин тиканы иля чыхарыр. Д.с., адятян, мангров ъянэялликляри дя дахил олмагла, сых аьаълыг вя йа коллугларда йува гурур. Моногамдыр. Еркяк Д.с. аьаъ вя колларын будаглары цстцндя бир нечя цстцюртцлц, йан эириши олан касайабянзяр ири йува гурур; онлардан бирини сечян диши йуваны тикиб тамамлайыр; 4 (6-йа гядяр) йумурта гойур вя 12 сутка кцрт йатыр. 13 нюв Д.с. БТМИ-нин “Гырмызы китаб”ына салынмышдыр.

     Кюлэясевяр сярчяйяохшар (Ъеrthidea olivacea)