Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VI CİLD (ÇİNÁB, Çenab - DƏMİRÇİYEVA)
    DAVDAQ

    ДАВДÁГ, Дявдяк (? – ?) – 7 яср албан (Гафгаз) шаири. Щяйат вя йарадыъылыьы щаггында мялумат аздыр. 7–8 ясрляр албан тарихчиси М. Каланкатуклунун йаздыьына эюря, Д. философ, эюзял натиг вя устад шаир олмушдур. Узун мцддят албан hюкмдары Ъаванширин сарайында йашамышдыр. Ъаванширин хяйанят нятиъясиндя юлдцрцлмяси иля ялагядар Д.-ын йаздыьы вя онун дюврцмцзя гядяр эялиб чатан йеэаня ясярини – “Шярг юлкясинин кядяри” адлы гясидяни М.Каланкатуклу “Албан тарихи” ясяринин 2-ъи китабына дахил етмишди. “Албан тарихи”нин ясли hялялик тапылмамышдыр; елм аляминя бу ясярин вя гясидянин 11–12 ясрлярдя ермяни дилиня тяръцмяси мялумдур. Тягр. 140 мисралыг гясидядя мядhиййя вя мярсийя цнсцрляри бирляшмишдир. Жанр етибариля гядим йунан, формаъа ися Шярг поезийасында эениш йайылмыш мцвяшшяh (бах Акростих) шяклиндя йазылмыш ясяр шеир илаhясиня хитабла башланыр, даща сонра Арран, онун тябияти, ямяксевяр халгы тярян- нцм олунур. Ъаваншири гядим йунан аллаhлары иля мцгайися едян Д. ону юлкясинин кешийиндя дуран, вятянин мцстягиллийи уьрунда фядакарлыгла мцбаризя апаран, дцшмянляри лярзяйя салан “аслан гцдрятли” гяhряман кими мядh едир, hюкмдара гясд едянляри гязябля лянятляйир. Ясяр арранлыларын дярин кядяринин тясвири иля битир. Д.-ын Ъаванширин юлцмцндян сонра Бярдядя вяфат етдийи ещтимал олунур.


    Яд.: Азярбайъан тарихи. 7 ъилддя. Ъ.2. Б., 1997.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ÇİNÁB, Çenab – DƏMİRÇİYEVA
    DAVDAQ

    ДАВДÁГ, Дявдяк (? – ?) – 7 яср албан (Гафгаз) шаири. Щяйат вя йарадыъылыьы щаггында мялумат аздыр. 7–8 ясрляр албан тарихчиси М. Каланкатуклунун йаздыьына эюря, Д. философ, эюзял натиг вя устад шаир олмушдур. Узун мцддят албан hюкмдары Ъаванширин сарайында йашамышдыр. Ъаванширин хяйанят нятиъясиндя юлдцрцлмяси иля ялагядар Д.-ын йаздыьы вя онун дюврцмцзя гядяр эялиб чатан йеэаня ясярини – “Шярг юлкясинин кядяри” адлы гясидяни М.Каланкатуклу “Албан тарихи” ясяринин 2-ъи китабына дахил етмишди. “Албан тарихи”нин ясли hялялик тапылмамышдыр; елм аляминя бу ясярин вя гясидянин 11–12 ясрлярдя ермяни дилиня тяръцмяси мялумдур. Тягр. 140 мисралыг гясидядя мядhиййя вя мярсийя цнсцрляри бирляшмишдир. Жанр етибариля гядим йунан, формаъа ися Шярг поезийасында эениш йайылмыш мцвяшшяh (бах Акростих) шяклиндя йазылмыш ясяр шеир илаhясиня хитабла башланыр, даща сонра Арран, онун тябияти, ямяксевяр халгы тярян- нцм олунур. Ъаваншири гядим йунан аллаhлары иля мцгайися едян Д. ону юлкясинин кешийиндя дуран, вятянин мцстягиллийи уьрунда фядакарлыгла мцбаризя апаран, дцшмянляри лярзяйя салан “аслан гцдрятли” гяhряман кими мядh едир, hюкмдара гясд едянляри гязябля лянятляйир. Ясяр арранлыларын дярин кядяринин тясвири иля битир. Д.-ын Ъаванширин юлцмцндян сонра Бярдядя вяфат етдийи ещтимал олунур.


    Яд.: Азярбайъан тарихи. 7 ъилддя. Ъ.2. Б., 1997.

    DAVDAQ

    ДАВДÁГ, Дявдяк (? – ?) – 7 яср албан (Гафгаз) шаири. Щяйат вя йарадыъылыьы щаггында мялумат аздыр. 7–8 ясрляр албан тарихчиси М. Каланкатуклунун йаздыьына эюря, Д. философ, эюзял натиг вя устад шаир олмушдур. Узун мцддят албан hюкмдары Ъаванширин сарайында йашамышдыр. Ъаванширин хяйанят нятиъясиндя юлдцрцлмяси иля ялагядар Д.-ын йаздыьы вя онун дюврцмцзя гядяр эялиб чатан йеэаня ясярини – “Шярг юлкясинин кядяри” адлы гясидяни М.Каланкатуклу “Албан тарихи” ясяринин 2-ъи китабына дахил етмишди. “Албан тарихи”нин ясли hялялик тапылмамышдыр; елм аляминя бу ясярин вя гясидянин 11–12 ясрлярдя ермяни дилиня тяръцмяси мялумдур. Тягр. 140 мисралыг гясидядя мядhиййя вя мярсийя цнсцрляри бирляшмишдир. Жанр етибариля гядим йунан, формаъа ися Шярг поезийасында эениш йайылмыш мцвяшшяh (бах Акростих) шяклиндя йазылмыш ясяр шеир илаhясиня хитабла башланыр, даща сонра Арран, онун тябияти, ямяксевяр халгы тярян- нцм олунур. Ъаваншири гядим йунан аллаhлары иля мцгайися едян Д. ону юлкясинин кешийиндя дуран, вятянин мцстягиллийи уьрунда фядакарлыгла мцбаризя апаран, дцшмянляри лярзяйя салан “аслан гцдрятли” гяhряман кими мядh едир, hюкмдара гясд едянляри гязябля лянятляйир. Ясяр арранлыларын дярин кядяринин тясвири иля битир. Д.-ын Ъаванширин юлцмцндян сонра Бярдядя вяфат етдийи ещтимал олунур.


    Яд.: Азярбайъан тарихи. 7 ъилддя. Ъ.2. Б., 1997.