Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VI CİLD (ÇİNÁB, Çenab - DƏMİRÇİYEVA)
    DEKADANS

    ДЕКАДÁНС (фр. деъадéнъе – тяняззцл, дцшkцнлцк) – 19 ясрин сону – 20 ясрин яввялляриндя ядябиййат вя инъясянятин вязиййятини цмуми характеризя етмяк цчцн истифадя olunan термин. 20 ясрин 1-ъи йарысында она синонимik “фин де сиéъле” (фр. “Яsrin сону”), “Жащрщундертwенде” (алм. “ясрин дяйишмяси”), “Авропанын гцрубу”, “Авропа эеъяси”, “мядяниййят bюhranы” вя с. анлайышлар ишлянирди. Термин 1830-ъу иллярдя Франсада мейдана эялмиш, яввялcя романтик инъясянят тянгидчиляри тяряфиндян истифадя олунмушдур; 1870 – 80-ъи иллярдя йайылмаьа башламышдыр (Гонкур гардашлары, П.Верлен вя б.). Йазычылардан А.А.Блок, П. Верлен, К.Hам-сун, С. Эеорэе, З.Н. Qиппиус, Ж.К.Щуисманс, Г.Д’Аннунсио, У.Б.Йейтс, С.Малларме, М.Метерлинк, Д.С.Мережковски, А.Стриндберг вя О.Уайлдын; бястякарлардан К.Дебцсси, А.Н.Скрйабин, А.Шюнберг вя Р.Штраусун; ряссамлардан Л.С.Бакст, А.Бюклин, Г.Моро, Г.Климт, О.Редон, П.Пцви де Шаванн вя б.-нын йарадыъылыьында декадент цслубунун хцсу- сиййятляри мейдана эялди.


    Ф.Нитсшенин сайясиндя термин култу- роложи мяна кясб етmiшdi: Д. христиан Авропасынын цмуми бющраны, Интибащ дюврцндян сонракы фярдиййятчилик иля ейниляшдирилди. 20 ясрдя Д. анлайышы йарадыъылыьын tяyinatы щаггында кяскин polemikalara sяbяb oldu, bu zaman yaxыn терминлярlя bir sыrada qeyri-ardыcыl ишлянирди (символизм; Алманийа вя Австrийа-Маъарыстанда – модерн; Франсада – авангард; Бюйцк Британийа вя АБШ-да – модернизм). 20 ясрдя хариъи юlkяlяrdяki марксизм (В.Бенйамин, Б.Брехт, Т.Адорно) совет ideologiyasыnda Д.-ын бющраны щаггында formalaшmыш фикирляря шярик чыхыrdы. 20 ясрin мядяниййят моделини модернизм консепти яsasыnda гуран 1950–70-ci illяrin инэилис-американ щуманитарлары (Л.Триллинг, И.Хай, М.Бредбери вя б.) цчцн Д. 20 яср ядябиййаты вя инъясянятиндя tamamilя тясдигини тапан, romantizmin aшkar etdiyi нормативдян kяnar йарадыъылыq тяърцбясинин инкишаф мярщяляси иди.


    Азярб. ядябиййатында Д. термини илк дяфя 1907 илдя Яли бяй Щцсейнзадянин редакторлуьу иля няшр олунан “Фцйузат” журналында ишлянмишдир. Я.Сябур, Я.Мцзниб, Цммиэцлсцм вя С.Мянсурун йарадыъылыьында Д. тязащцрляриня раст эялинир.


    Яд.: The fin de siècle: a reader in cultural history, 1880–1900 / Oxf., 2000;
    В е й д л е В.В. Умирание искусства. М., 2001.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ÇİNÁB, Çenab – DƏMİRÇİYEVA
    DEKADANS

    ДЕКАДÁНС (фр. деъадéнъе – тяняззцл, дцшkцнлцк) – 19 ясрин сону – 20 ясрин яввялляриндя ядябиййат вя инъясянятин вязиййятини цмуми характеризя етмяк цчцн истифадя olunan термин. 20 ясрин 1-ъи йарысында она синонимik “фин де сиéъле” (фр. “Яsrin сону”), “Жащрщундертwенде” (алм. “ясрин дяйишмяси”), “Авропанын гцрубу”, “Авропа эеъяси”, “мядяниййят bюhranы” вя с. анлайышлар ишлянирди. Термин 1830-ъу иллярдя Франсада мейдана эялмиш, яввялcя романтик инъясянят тянгидчиляри тяряфиндян истифадя олунмушдур; 1870 – 80-ъи иллярдя йайылмаьа башламышдыр (Гонкур гардашлары, П.Верлен вя б.). Йазычылардан А.А.Блок, П. Верлен, К.Hам-сун, С. Эеорэе, З.Н. Qиппиус, Ж.К.Щуисманс, Г.Д’Аннунсио, У.Б.Йейтс, С.Малларме, М.Метерлинк, Д.С.Мережковски, А.Стриндберг вя О.Уайлдын; бястякарлардан К.Дебцсси, А.Н.Скрйабин, А.Шюнберг вя Р.Штраусун; ряссамлардан Л.С.Бакст, А.Бюклин, Г.Моро, Г.Климт, О.Редон, П.Пцви де Шаванн вя б.-нын йарадыъылыьында декадент цслубунун хцсу- сиййятляри мейдана эялди.


    Ф.Нитсшенин сайясиндя термин култу- роложи мяна кясб етmiшdi: Д. христиан Авропасынын цмуми бющраны, Интибащ дюврцндян сонракы фярдиййятчилик иля ейниляшдирилди. 20 ясрдя Д. анлайышы йарадыъылыьын tяyinatы щаггында кяскин polemikalara sяbяb oldu, bu zaman yaxыn терминлярlя bir sыrada qeyri-ardыcыl ишлянирди (символизм; Алманийа вя Австrийа-Маъарыстанда – модерн; Франсада – авангард; Бюйцк Британийа вя АБШ-да – модернизм). 20 ясрдя хариъи юlkяlяrdяki марксизм (В.Бенйамин, Б.Брехт, Т.Адорно) совет ideologiyasыnda Д.-ын бющраны щаггында formalaшmыш фикирляря шярик чыхыrdы. 20 ясрin мядяниййят моделини модернизм консепти яsasыnda гуран 1950–70-ci illяrin инэилис-американ щуманитарлары (Л.Триллинг, И.Хай, М.Бредбери вя б.) цчцн Д. 20 яср ядябиййаты вя инъясянятиндя tamamilя тясдигини тапан, romantizmin aшkar etdiyi нормативдян kяnar йарадыъылыq тяърцбясинин инкишаф мярщяляси иди.


    Азярб. ядябиййатында Д. термини илк дяфя 1907 илдя Яли бяй Щцсейнзадянин редакторлуьу иля няшр олунан “Фцйузат” журналында ишлянмишдир. Я.Сябур, Я.Мцзниб, Цммиэцлсцм вя С.Мянсурун йарадыъылыьында Д. тязащцрляриня раст эялинир.


    Яд.: The fin de siècle: a reader in cultural history, 1880–1900 / Oxf., 2000;
    В е й д л е В.В. Умирание искусства. М., 2001.

    DEKADANS

    ДЕКАДÁНС (фр. деъадéнъе – тяняззцл, дцшkцнлцк) – 19 ясрин сону – 20 ясрин яввялляриндя ядябиййат вя инъясянятин вязиййятини цмуми характеризя етмяк цчцн истифадя olunan термин. 20 ясрин 1-ъи йарысында она синонимik “фин де сиéъле” (фр. “Яsrin сону”), “Жащрщундертwенде” (алм. “ясрин дяйишмяси”), “Авропанын гцрубу”, “Авропа эеъяси”, “мядяниййят bюhranы” вя с. анлайышлар ишлянирди. Термин 1830-ъу иллярдя Франсада мейдана эялмиш, яввялcя романтик инъясянят тянгидчиляри тяряфиндян истифадя олунмушдур; 1870 – 80-ъи иллярдя йайылмаьа башламышдыр (Гонкур гардашлары, П.Верлен вя б.). Йазычылардан А.А.Блок, П. Верлен, К.Hам-сун, С. Эеорэе, З.Н. Qиппиус, Ж.К.Щуисманс, Г.Д’Аннунсио, У.Б.Йейтс, С.Малларме, М.Метерлинк, Д.С.Мережковски, А.Стриндберг вя О.Уайлдын; бястякарлардан К.Дебцсси, А.Н.Скрйабин, А.Шюнберг вя Р.Штраусун; ряссамлардан Л.С.Бакст, А.Бюклин, Г.Моро, Г.Климт, О.Редон, П.Пцви де Шаванн вя б.-нын йарадыъылыьында декадент цслубунун хцсу- сиййятляри мейдана эялди.


    Ф.Нитсшенин сайясиндя термин култу- роложи мяна кясб етmiшdi: Д. христиан Авропасынын цмуми бющраны, Интибащ дюврцндян сонракы фярдиййятчилик иля ейниляшдирилди. 20 ясрдя Д. анлайышы йарадыъылыьын tяyinatы щаггында кяскин polemikalara sяbяb oldu, bu zaman yaxыn терминлярlя bir sыrada qeyri-ardыcыl ишлянирди (символизм; Алманийа вя Австrийа-Маъарыстанда – модерн; Франсада – авангард; Бюйцк Британийа вя АБШ-да – модернизм). 20 ясрдя хариъи юlkяlяrdяki марксизм (В.Бенйамин, Б.Брехт, Т.Адорно) совет ideologiyasыnda Д.-ын бющраны щаггында formalaшmыш фикирляря шярик чыхыrdы. 20 ясрin мядяниййят моделини модернизм консепти яsasыnda гуран 1950–70-ci illяrin инэилис-американ щуманитарлары (Л.Триллинг, И.Хай, М.Бредбери вя б.) цчцн Д. 20 яср ядябиййаты вя инъясянятиндя tamamilя тясдигини тапан, romantizmin aшkar etdiyi нормативдян kяnar йарадыъылыq тяърцбясинин инкишаф мярщяляси иди.


    Азярб. ядябиййатында Д. термини илк дяфя 1907 илдя Яли бяй Щцсейнзадянин редакторлуьу иля няшр олунан “Фцйузат” журналында ишлянмишдир. Я.Сябур, Я.Мцзниб, Цммиэцлсцм вя С.Мянсурун йарадыъылыьында Д. тязащцрляриня раст эялинир.


    Яд.: The fin de siècle: a reader in cultural history, 1880–1900 / Oxf., 2000;
    В е й д л е В.В. Умирание искусства. М., 2001.