Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VI CİLD (ÇİNÁB, Çenab - DƏMİRÇİYEVA)
    DENİS MAĞARASI

    ДЕНИС МАЬАРАСЫ – Даьлыг Алтайда, Ануй чайы (Русийанын Алтай дийарынын Уст-Кан р-ну) сащилиндя чохтябягяли археоложи абидя. Йерли ъамаат ону “Айу таш” (айы дашы) адландырыр. Маьаранын Де- нис адландырылмасы 18 ясрин сонларында бу яразидя йашамыш тярки-дцнйа Дионисинин ады иля баьлыдыр. 1926, 1977, 1979 иллярдя тядгиг олунмуш, 1982 илдян ися мцнтязям археоложи газынтылар башламышдыр. 22 тябягя мцяййян едилмишдир. Мяркязи залда апарылмыш радиокарбон анализляри тябягялярин тягр. 37235 (11-ъи тябягя), 34700 вя 39360 (21-ъи тябягя) ил бундан яввяля аид олдуьуну эюстярир. Термолцминессенсийа методу иля алынмыш нятиъяляря эюря 14-ъц, 21-ъи вя 22-ъи тябягяляр 69 мин – 300 мин ил бундан яввяля аиддир. Алимлярин хронолоэийанын бу цсулла тяйин олунмасыны даща дягиг щесаб етмяси, онун палеомагнит цсулу иля апарылан анализя уйьун эялмясидир. Мяркязи залда (22–12-ъи тябягяляр) вя эириш щиссясиндяки тябягяляр Мустйе дюврцня (ясасян, гашовлар, щямчинин итиуълулар, дишли-эязли алятляр дя вар) аиддир. 11-ъи тябягя Орта Палеолитдян Цст Палеолитя кечид, 9-ъу тябягя ися Цст Палеолит дюврцнцн башланьыъына аиддир. 12-ъи вя 22-ъи тябягялярдян Неандертал адамына, диэяр ещтималлара эюря Щомо сапиенся аид олан дишляр тапылмышдыр. Сон тябягяляр ися Тунъ (Карасук мядяниййятиня аид бычаг вя с.) вя Еркян Дямир дюврц, орта ясрляря (о ъцмлядян 15 ясря аид дямир яшйалар дяфиняси) вя йени дювря аиддир.

     Денис маьарасы.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ÇİNÁB, Çenab – DƏMİRÇİYEVA
    DENİS MAĞARASI

    ДЕНИС МАЬАРАСЫ – Даьлыг Алтайда, Ануй чайы (Русийанын Алтай дийарынын Уст-Кан р-ну) сащилиндя чохтябягяли археоложи абидя. Йерли ъамаат ону “Айу таш” (айы дашы) адландырыр. Маьаранын Де- нис адландырылмасы 18 ясрин сонларында бу яразидя йашамыш тярки-дцнйа Дионисинин ады иля баьлыдыр. 1926, 1977, 1979 иллярдя тядгиг олунмуш, 1982 илдян ися мцнтязям археоложи газынтылар башламышдыр. 22 тябягя мцяййян едилмишдир. Мяркязи залда апарылмыш радиокарбон анализляри тябягялярин тягр. 37235 (11-ъи тябягя), 34700 вя 39360 (21-ъи тябягя) ил бундан яввяля аид олдуьуну эюстярир. Термолцминессенсийа методу иля алынмыш нятиъяляря эюря 14-ъц, 21-ъи вя 22-ъи тябягяляр 69 мин – 300 мин ил бундан яввяля аиддир. Алимлярин хронолоэийанын бу цсулла тяйин олунмасыны даща дягиг щесаб етмяси, онун палеомагнит цсулу иля апарылан анализя уйьун эялмясидир. Мяркязи залда (22–12-ъи тябягяляр) вя эириш щиссясиндяки тябягяляр Мустйе дюврцня (ясасян, гашовлар, щямчинин итиуълулар, дишли-эязли алятляр дя вар) аиддир. 11-ъи тябягя Орта Палеолитдян Цст Палеолитя кечид, 9-ъу тябягя ися Цст Палеолит дюврцнцн башланьыъына аиддир. 12-ъи вя 22-ъи тябягялярдян Неандертал адамына, диэяр ещтималлара эюря Щомо сапиенся аид олан дишляр тапылмышдыр. Сон тябягяляр ися Тунъ (Карасук мядяниййятиня аид бычаг вя с.) вя Еркян Дямир дюврц, орта ясрляря (о ъцмлядян 15 ясря аид дямир яшйалар дяфиняси) вя йени дювря аиддир.

     Денис маьарасы.

    DENİS MAĞARASI

    ДЕНИС МАЬАРАСЫ – Даьлыг Алтайда, Ануй чайы (Русийанын Алтай дийарынын Уст-Кан р-ну) сащилиндя чохтябягяли археоложи абидя. Йерли ъамаат ону “Айу таш” (айы дашы) адландырыр. Маьаранын Де- нис адландырылмасы 18 ясрин сонларында бу яразидя йашамыш тярки-дцнйа Дионисинин ады иля баьлыдыр. 1926, 1977, 1979 иллярдя тядгиг олунмуш, 1982 илдян ися мцнтязям археоложи газынтылар башламышдыр. 22 тябягя мцяййян едилмишдир. Мяркязи залда апарылмыш радиокарбон анализляри тябягялярин тягр. 37235 (11-ъи тябягя), 34700 вя 39360 (21-ъи тябягя) ил бундан яввяля аид олдуьуну эюстярир. Термолцминессенсийа методу иля алынмыш нятиъяляря эюря 14-ъц, 21-ъи вя 22-ъи тябягяляр 69 мин – 300 мин ил бундан яввяля аиддир. Алимлярин хронолоэийанын бу цсулла тяйин олунмасыны даща дягиг щесаб етмяси, онун палеомагнит цсулу иля апарылан анализя уйьун эялмясидир. Мяркязи залда (22–12-ъи тябягяляр) вя эириш щиссясиндяки тябягяляр Мустйе дюврцня (ясасян, гашовлар, щямчинин итиуълулар, дишли-эязли алятляр дя вар) аиддир. 11-ъи тябягя Орта Палеолитдян Цст Палеолитя кечид, 9-ъу тябягя ися Цст Палеолит дюврцнцн башланьыъына аиддир. 12-ъи вя 22-ъи тябягялярдян Неандертал адамына, диэяр ещтималлара эюря Щомо сапиенся аид олан дишляр тапылмышдыр. Сон тябягяляр ися Тунъ (Карасук мядяниййятиня аид бычаг вя с.) вя Еркян Дямир дюврц, орта ясрляря (о ъцмлядян 15 ясря аид дямир яшйалар дяфиняси) вя йени дювря аиддир.

     Денис маьарасы.