Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VI CİLD (ÇİNÁB, Çenab - DƏMİRÇİYEVA)
    DESNA MƏDƏNİYYƏTİ

    ДЕСНÁ МЯДЯНИЙЙЯТИ – Деснанын йухары вя орта ахары щювзясиндя Орта вя Сон Неолит дюврцня аид археоложи мядяниййят (е.я. 4-ъц миниллийин икинъи йарысы – 3-ъц миниллийин яввялляри, йахуд биринъи йарысы). 1947 илдя М.В. Войеводски тяряфиндян мцяййянляшдирилмиш, мцасир анлайышыны А.С.Смирнов вермишдир. Еркян (е.я. 4-ъц миниллийин икинъи йарысы) вя сон (е.я. 4-ъц миниллийин сону – 3-ъц миниллийин яввялляри) мярщяляляря бюлцнцр. Д.м. цчцн сятщи шащмат гайдасы иля ромб формалы батыгларла бязядилмиш сиври отураъаглы габлар сяъиййявидир. Сон мярщялядя габларын цзяриндяки орнаментал композиси- йалар мцряккябляшир, ромбларын дягиглийи итир, пянъяшякилли мющцрляр цстцнлцк тяшкил едир. Еркян мярщялядя чахмагдашы индустрийасы Лйалово, сон мярщялядя ися Волосово мядяниййятиня йахындыр, ихтисаслашдырылмыш алятляр йайылыр. Мцхтялиф формалы йарымгазмалар мялумдур; тясяррцфатын ясасыны овчулуг вя балыгчылыг тяшкил едирди. Д.м.-нин мяншяйи чох ъящятдян гейри-мцяййян олса да, ещтимал ки, Лйалово мядяниййяти иля баьлыдыр. Д.м. Орта вя Йухары Деснабойунда, щямчинин Йухары Окабойунда мялум олан, Волгабойу вя Днепрбойу мядяниййятляринин тясири алтында йерли Мезолит янянялярини давам етдирян дялмя (еркян мярщяля; е.я. 5-ъи миниллийин икинъи йарысы) вя дарагвары (сон мярщяля; е.я. 4-ъц миниллийин биринъи йарысы) нахышларла бязядилмиш керамиканын сяъиййяви олдуьу Еркян Неолит дюврц мядяниййятини явяз едир. Енеолит дюврцндя Деснабойунда шимал мядяниййятляри иля баьлы олан, щямчинин ъянуб мешя-чюл зонасы мядяниййятляринин тясирини якс етдирян абидяляр мейдана эялир.

     Десна мядяниййяти керамикасы: 1–2 – еркян мярщяля; 3–4 – сон мярщяля.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ÇİNÁB, Çenab – DƏMİRÇİYEVA
    DESNA MƏDƏNİYYƏTİ

    ДЕСНÁ МЯДЯНИЙЙЯТИ – Деснанын йухары вя орта ахары щювзясиндя Орта вя Сон Неолит дюврцня аид археоложи мядяниййят (е.я. 4-ъц миниллийин икинъи йарысы – 3-ъц миниллийин яввялляри, йахуд биринъи йарысы). 1947 илдя М.В. Войеводски тяряфиндян мцяййянляшдирилмиш, мцасир анлайышыны А.С.Смирнов вермишдир. Еркян (е.я. 4-ъц миниллийин икинъи йарысы) вя сон (е.я. 4-ъц миниллийин сону – 3-ъц миниллийин яввялляри) мярщяляляря бюлцнцр. Д.м. цчцн сятщи шащмат гайдасы иля ромб формалы батыгларла бязядилмиш сиври отураъаглы габлар сяъиййявидир. Сон мярщялядя габларын цзяриндяки орнаментал композиси- йалар мцряккябляшир, ромбларын дягиглийи итир, пянъяшякилли мющцрляр цстцнлцк тяшкил едир. Еркян мярщялядя чахмагдашы индустрийасы Лйалово, сон мярщялядя ися Волосово мядяниййятиня йахындыр, ихтисаслашдырылмыш алятляр йайылыр. Мцхтялиф формалы йарымгазмалар мялумдур; тясяррцфатын ясасыны овчулуг вя балыгчылыг тяшкил едирди. Д.м.-нин мяншяйи чох ъящятдян гейри-мцяййян олса да, ещтимал ки, Лйалово мядяниййяти иля баьлыдыр. Д.м. Орта вя Йухары Деснабойунда, щямчинин Йухары Окабойунда мялум олан, Волгабойу вя Днепрбойу мядяниййятляринин тясири алтында йерли Мезолит янянялярини давам етдирян дялмя (еркян мярщяля; е.я. 5-ъи миниллийин икинъи йарысы) вя дарагвары (сон мярщяля; е.я. 4-ъц миниллийин биринъи йарысы) нахышларла бязядилмиш керамиканын сяъиййяви олдуьу Еркян Неолит дюврц мядяниййятини явяз едир. Енеолит дюврцндя Деснабойунда шимал мядяниййятляри иля баьлы олан, щямчинин ъянуб мешя-чюл зонасы мядяниййятляринин тясирини якс етдирян абидяляр мейдана эялир.

     Десна мядяниййяти керамикасы: 1–2 – еркян мярщяля; 3–4 – сон мярщяля.

    DESNA MƏDƏNİYYƏTİ

    ДЕСНÁ МЯДЯНИЙЙЯТИ – Деснанын йухары вя орта ахары щювзясиндя Орта вя Сон Неолит дюврцня аид археоложи мядяниййят (е.я. 4-ъц миниллийин икинъи йарысы – 3-ъц миниллийин яввялляри, йахуд биринъи йарысы). 1947 илдя М.В. Войеводски тяряфиндян мцяййянляшдирилмиш, мцасир анлайышыны А.С.Смирнов вермишдир. Еркян (е.я. 4-ъц миниллийин икинъи йарысы) вя сон (е.я. 4-ъц миниллийин сону – 3-ъц миниллийин яввялляри) мярщяляляря бюлцнцр. Д.м. цчцн сятщи шащмат гайдасы иля ромб формалы батыгларла бязядилмиш сиври отураъаглы габлар сяъиййявидир. Сон мярщялядя габларын цзяриндяки орнаментал композиси- йалар мцряккябляшир, ромбларын дягиглийи итир, пянъяшякилли мющцрляр цстцнлцк тяшкил едир. Еркян мярщялядя чахмагдашы индустрийасы Лйалово, сон мярщялядя ися Волосово мядяниййятиня йахындыр, ихтисаслашдырылмыш алятляр йайылыр. Мцхтялиф формалы йарымгазмалар мялумдур; тясяррцфатын ясасыны овчулуг вя балыгчылыг тяшкил едирди. Д.м.-нин мяншяйи чох ъящятдян гейри-мцяййян олса да, ещтимал ки, Лйалово мядяниййяти иля баьлыдыр. Д.м. Орта вя Йухары Деснабойунда, щямчинин Йухары Окабойунда мялум олан, Волгабойу вя Днепрбойу мядяниййятляринин тясири алтында йерли Мезолит янянялярини давам етдирян дялмя (еркян мярщяля; е.я. 5-ъи миниллийин икинъи йарысы) вя дарагвары (сон мярщяля; е.я. 4-ъц миниллийин биринъи йарысы) нахышларла бязядилмиш керамиканын сяъиййяви олдуьу Еркян Неолит дюврц мядяниййятини явяз едир. Енеолит дюврцндя Деснабойунда шимал мядяниййятляри иля баьлы олан, щямчинин ъянуб мешя-чюл зонасы мядяниййятляринин тясирини якс етдирян абидяляр мейдана эялир.

     Десна мядяниййяти керамикасы: 1–2 – еркян мярщяля; 3–4 – сон мярщяля.