Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VI CİLD (ÇİNÁB, Çenab - DƏMİRÇİYEVA)
    DETERMİNASİYA

    ДЕТЕРМИНÁСИЙА (лат. детерминатио – тяйин етмя), е м б р и о л о э и й а д а – бцнювряси гойулан орган вя тохумалар арасында морфоложи фярглярин ямяля эялмясиня гядяр инкишаф едян организмин щиссяляриндя юзцнямяхсус кейфиййятин мейдана чыхмасы. Бу мярщялядя эедян дяйишкянлик рцшеймин мцхтялиф щиссяляринин эяляъяк инкишаф йолуну мцяййянляшдирир. Илк дяфя 1900 илдя алман ембриологу К. Щайдер тяряфиндян иряли сцрцлмцш “Д.” термини сонралар бир чох алимин диггятини ъялб етмишдир. Бязи щейван нювляринин рцшейми цзяриндя апарылан експериментляр эюстяр- мишдир ки, бластула мярщялясиндя (бах Онтоэенез) бластомерляри бир-бириндян айырдыгда щяр бластомердян там рцшейм ямяля эялир. Гаструла мярщялясинин сонунда, йахуд нейрула мярщялясиндя рцшеймин мцяййян нащийясиндян бир щисся эютцрцб башга рцшеймя кючцрдцкдя ондан йалныз бир орган инкишаф едир. Бу йолла ятрафлар, эюз, гулаг, цряк вя с. кими органлар мцвяффягиййятля бир рцшеймдян диэяриня кючцрцлмцшдцр. Д.-нын ясасыны щцъейрядя бу вя йа башга эенин фяаллыьы, мялумат рибонуклеин туршусу (м-РНТ) вя зцлалын синтези тяшкил едир.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ÇİNÁB, Çenab – DƏMİRÇİYEVA
    DETERMİNASİYA

    ДЕТЕРМИНÁСИЙА (лат. детерминатио – тяйин етмя), е м б р и о л о э и й а д а – бцнювряси гойулан орган вя тохумалар арасында морфоложи фярглярин ямяля эялмясиня гядяр инкишаф едян организмин щиссяляриндя юзцнямяхсус кейфиййятин мейдана чыхмасы. Бу мярщялядя эедян дяйишкянлик рцшеймин мцхтялиф щиссяляринин эяляъяк инкишаф йолуну мцяййянляшдирир. Илк дяфя 1900 илдя алман ембриологу К. Щайдер тяряфиндян иряли сцрцлмцш “Д.” термини сонралар бир чох алимин диггятини ъялб етмишдир. Бязи щейван нювляринин рцшейми цзяриндя апарылан експериментляр эюстяр- мишдир ки, бластула мярщялясиндя (бах Онтоэенез) бластомерляри бир-бириндян айырдыгда щяр бластомердян там рцшейм ямяля эялир. Гаструла мярщялясинин сонунда, йахуд нейрула мярщялясиндя рцшеймин мцяййян нащийясиндян бир щисся эютцрцб башга рцшеймя кючцрдцкдя ондан йалныз бир орган инкишаф едир. Бу йолла ятрафлар, эюз, гулаг, цряк вя с. кими органлар мцвяффягиййятля бир рцшеймдян диэяриня кючцрцлмцшдцр. Д.-нын ясасыны щцъейрядя бу вя йа башга эенин фяаллыьы, мялумат рибонуклеин туршусу (м-РНТ) вя зцлалын синтези тяшкил едир.

    DETERMİNASİYA

    ДЕТЕРМИНÁСИЙА (лат. детерминатио – тяйин етмя), е м б р и о л о э и й а д а – бцнювряси гойулан орган вя тохумалар арасында морфоложи фярглярин ямяля эялмясиня гядяр инкишаф едян организмин щиссяляриндя юзцнямяхсус кейфиййятин мейдана чыхмасы. Бу мярщялядя эедян дяйишкянлик рцшеймин мцхтялиф щиссяляринин эяляъяк инкишаф йолуну мцяййянляшдирир. Илк дяфя 1900 илдя алман ембриологу К. Щайдер тяряфиндян иряли сцрцлмцш “Д.” термини сонралар бир чох алимин диггятини ъялб етмишдир. Бязи щейван нювляринин рцшейми цзяриндя апарылан експериментляр эюстяр- мишдир ки, бластула мярщялясиндя (бах Онтоэенез) бластомерляри бир-бириндян айырдыгда щяр бластомердян там рцшейм ямяля эялир. Гаструла мярщялясинин сонунда, йахуд нейрула мярщялясиндя рцшеймин мцяййян нащийясиндян бир щисся эютцрцб башга рцшеймя кючцрдцкдя ондан йалныз бир орган инкишаф едир. Бу йолла ятрафлар, эюз, гулаг, цряк вя с. кими органлар мцвяффягиййятля бир рцшеймдян диэяриня кючцрцлмцшдцр. Д.-нын ясасыны щцъейрядя бу вя йа башга эенин фяаллыьы, мялумат рибонуклеин туршусу (м-РНТ) вя зцлалын синтези тяшкил едир.