Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VI CİLD (ÇİNÁB, Çenab - DƏMİRÇİYEVA)
    DƏMİR-BETON BƏRKİDİCİ

    ДЯМИР-БЕТОН БЯРКИДИЪИ – полад арматурлу бетондан (дямир-бетондан) щазырланан мядян бяркидиъиси. Гейри-бярабяр тязйигли мядян  сцхурларынын йерляшдийи мцряккяб мядян-эеол. шяраитлярдя апарылан ясаслы йералты газмаларда вя с. тятбиг едилир. Щазырланма цсулуна эюря монолит вя йыьма Д.-б.б.-ляря айрылыр. М о н о л и т Д.-б.б. формасына эюря бетон бяркидиъийя аналожидир. Газыманын апарылдыьы йердя щазырланыр. Бяркидиъинин арматуру еластик (щамар вя йа рифлянмиш) сятщли полад миллярдян ибарят, йа да сярт (хцсуси профилли тирлярдян вя йа релслярдян дцзялдилир) олур. Сярт арматурлу Д.-б.б. щямчинин металбетон бяркидиъи дя адланыр. Еластик арматур чох вахт икигат олуб, бяркидиъинин хариъи вя дахили сятщиндя йерляшир. Й ы ь м а Д.-б.б.-нин ясас щиссяляри з-дда гурулур вя щазыр шякилдя газыма йериня (лаьымлара) чатдырылыр. Беля бяркидиъиляр чярчивя шякилли вя йа бцтюв олур. Биринъийя бяркидиъи чярчивяляр, бцтюв йыьма Д.-б.б.-ляря ися елементляри газмаларда бир-бириня сых йерляшдирилян тава, панел, тцбинг, блок шяклиндя щазырланан бяркидиъиляр аиддир.

    Бетонун сыхыъы, поладын ися дартыъы гцввяляря йцксяк мцгавимяти; одадавамлылыьы; мцряккяб формалы бяркидиъи конструксийа щазырланмасынын мцмкцнлцйц вя с. Д.-б.б.-нин мцсбят ъящятляридир. Йыьма Д.-б.б.-нин монолитля мцгайисядя ашаьыдакы цстцнлцкляри вар: бяркидиъинин гурулма технолоэийасы садя вя сцрятлидир (щазыр елементляр газмада монтаж едилир); бяркидиъинин сянайе цсулу иля щазырланмасы ямяк вя материал сярфини хейли азалдыр; бяркидиъи гурулдугдан дярщал сонра мядян сцхурларынын тязйигинин гябулу мцмкцндцр.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ÇİNÁB, Çenab – DƏMİRÇİYEVA
    DƏMİR-BETON BƏRKİDİCİ

    ДЯМИР-БЕТОН БЯРКИДИЪИ – полад арматурлу бетондан (дямир-бетондан) щазырланан мядян бяркидиъиси. Гейри-бярабяр тязйигли мядян  сцхурларынын йерляшдийи мцряккяб мядян-эеол. шяраитлярдя апарылан ясаслы йералты газмаларда вя с. тятбиг едилир. Щазырланма цсулуна эюря монолит вя йыьма Д.-б.б.-ляря айрылыр. М о н о л и т Д.-б.б. формасына эюря бетон бяркидиъийя аналожидир. Газыманын апарылдыьы йердя щазырланыр. Бяркидиъинин арматуру еластик (щамар вя йа рифлянмиш) сятщли полад миллярдян ибарят, йа да сярт (хцсуси профилли тирлярдян вя йа релслярдян дцзялдилир) олур. Сярт арматурлу Д.-б.б. щямчинин металбетон бяркидиъи дя адланыр. Еластик арматур чох вахт икигат олуб, бяркидиъинин хариъи вя дахили сятщиндя йерляшир. Й ы ь м а Д.-б.б.-нин ясас щиссяляри з-дда гурулур вя щазыр шякилдя газыма йериня (лаьымлара) чатдырылыр. Беля бяркидиъиляр чярчивя шякилли вя йа бцтюв олур. Биринъийя бяркидиъи чярчивяляр, бцтюв йыьма Д.-б.б.-ляря ися елементляри газмаларда бир-бириня сых йерляшдирилян тава, панел, тцбинг, блок шяклиндя щазырланан бяркидиъиляр аиддир.

    Бетонун сыхыъы, поладын ися дартыъы гцввяляря йцксяк мцгавимяти; одадавамлылыьы; мцряккяб формалы бяркидиъи конструксийа щазырланмасынын мцмкцнлцйц вя с. Д.-б.б.-нин мцсбят ъящятляридир. Йыьма Д.-б.б.-нин монолитля мцгайисядя ашаьыдакы цстцнлцкляри вар: бяркидиъинин гурулма технолоэийасы садя вя сцрятлидир (щазыр елементляр газмада монтаж едилир); бяркидиъинин сянайе цсулу иля щазырланмасы ямяк вя материал сярфини хейли азалдыр; бяркидиъи гурулдугдан дярщал сонра мядян сцхурларынын тязйигинин гябулу мцмкцндцр.

    DƏMİR-BETON BƏRKİDİCİ

    ДЯМИР-БЕТОН БЯРКИДИЪИ – полад арматурлу бетондан (дямир-бетондан) щазырланан мядян бяркидиъиси. Гейри-бярабяр тязйигли мядян  сцхурларынын йерляшдийи мцряккяб мядян-эеол. шяраитлярдя апарылан ясаслы йералты газмаларда вя с. тятбиг едилир. Щазырланма цсулуна эюря монолит вя йыьма Д.-б.б.-ляря айрылыр. М о н о л и т Д.-б.б. формасына эюря бетон бяркидиъийя аналожидир. Газыманын апарылдыьы йердя щазырланыр. Бяркидиъинин арматуру еластик (щамар вя йа рифлянмиш) сятщли полад миллярдян ибарят, йа да сярт (хцсуси профилли тирлярдян вя йа релслярдян дцзялдилир) олур. Сярт арматурлу Д.-б.б. щямчинин металбетон бяркидиъи дя адланыр. Еластик арматур чох вахт икигат олуб, бяркидиъинин хариъи вя дахили сятщиндя йерляшир. Й ы ь м а Д.-б.б.-нин ясас щиссяляри з-дда гурулур вя щазыр шякилдя газыма йериня (лаьымлара) чатдырылыр. Беля бяркидиъиляр чярчивя шякилли вя йа бцтюв олур. Биринъийя бяркидиъи чярчивяляр, бцтюв йыьма Д.-б.б.-ляря ися елементляри газмаларда бир-бириня сых йерляшдирилян тава, панел, тцбинг, блок шяклиндя щазырланан бяркидиъиляр аиддир.

    Бетонун сыхыъы, поладын ися дартыъы гцввяляря йцксяк мцгавимяти; одадавамлылыьы; мцряккяб формалы бяркидиъи конструксийа щазырланмасынын мцмкцнлцйц вя с. Д.-б.б.-нин мцсбят ъящятляридир. Йыьма Д.-б.б.-нин монолитля мцгайисядя ашаьыдакы цстцнлцкляри вар: бяркидиъинин гурулма технолоэийасы садя вя сцрятлидир (щазыр елементляр газмада монтаж едилир); бяркидиъинин сянайе цсулу иля щазырланмасы ямяк вя материал сярфини хейли азалдыр; бяркидиъи гурулдугдан дярщал сонра мядян сцхурларынын тязйигинин гябулу мцмкцндцр.