Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VI CİLD (ÇİNÁB, Çenab - DƏMİRÇİYEVA)
    DƏMİRÇİ ALƏTLƏRİ

    ДЯМИРЧИ АЛЯТЛЯРИ – ял иля вя машынла дюймядя тятбиг едилян алятляр дясти. Д.а. дямирчи-штамплама ишляриндя пястащын йеринин дяйишдирилмяси, тутулмасы, сахланмасы, юлчцлмяси вя с. цчцндцр. Я л  и л я  д ю й м я д я дайаг аляти алчаг дайаг цзяриндя йерляшдирилиб бяркидилян зиндандыр. Зярбя алятляриня металы эцълц зярбя иля (зярбля) дюймяк вя дюйцлян ири металын (пястащын) емалы цчцн истифадя олунан эцрз (бюйцк чякиъ, кцтляси 4–8 кг); дямирчинин ясас ишчи аляти олан вя бцтцн дямирчи ямялиййатларында ишлядилян чякиъ (ял чякиъи, кцтляси 1–2,5 кг); зярбя ендирян щиссясинин кцтля вя формасына эюря фярглянян мцхтялиф фасонлу кичик чякиъляр аиддир. Гызмар дюйцкцн (дюйцлян металын) тутулмасы вя йеринин дяйишдирилмяси цчцн юлчцсцня, щямчинин додагларынын формасына эюря фярглянян кялбятинляр тятбиг едилир. Гызмар дюйцклярдя дешик ачылмасы, бязян дя гызмар металларын цзяриня нахышвурма (гадаглама) цчцн, адятян, ишчи щиссяси квадрат вя йа даиряви формалы зынбадан (дешикачан), материаллары парчаламаг (доьрамаг) цчцн гялямдян, металын ишлянмяси (пястаща дяйирми, квадрат, йахуд чохцзлц форма верилмяси) цчцн алтлыглардан вя сыхаълардан истифадя олунур. Дямирчи кцряси пястащын гыздырылмасы цчцндцр. М а ш ы н л а  д ю й м я д я Д.а.-ндян истифадя заманы пястащ чякиъин, йахуд пресин алт дюйяъинин (зинданын) цзяриндя йерляшдирилир. Пястащ цст дюйяъин (йасты, фасонлу, йумру формада олур) бир-баша тясириндян деформасийа олунур. Силиндрик вя с. пястащларын ишлянмяси цчцн сыхаъ, мцхтялиф эиринтиляр цчцн вярдяня, пястащын бяркидилмяси вя йеринин дяйишдирилмяси цчцн патрон вя с. кими алятлярдян истифадя олунур. Эюстярилян Д.а.-ндян башга, пястащын доьранмасы цчцн балта, юлчмя апармаг цчцн кронпярэар вя ичюлчян, дюйцкдя дешик ачмаг цчцн дешикачан вя с. ишлядилир.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ÇİNÁB, Çenab – DƏMİRÇİYEVA
    DƏMİRÇİ ALƏTLƏRİ

    ДЯМИРЧИ АЛЯТЛЯРИ – ял иля вя машынла дюймядя тятбиг едилян алятляр дясти. Д.а. дямирчи-штамплама ишляриндя пястащын йеринин дяйишдирилмяси, тутулмасы, сахланмасы, юлчцлмяси вя с. цчцндцр. Я л  и л я  д ю й м я д я дайаг аляти алчаг дайаг цзяриндя йерляшдирилиб бяркидилян зиндандыр. Зярбя алятляриня металы эцълц зярбя иля (зярбля) дюймяк вя дюйцлян ири металын (пястащын) емалы цчцн истифадя олунан эцрз (бюйцк чякиъ, кцтляси 4–8 кг); дямирчинин ясас ишчи аляти олан вя бцтцн дямирчи ямялиййатларында ишлядилян чякиъ (ял чякиъи, кцтляси 1–2,5 кг); зярбя ендирян щиссясинин кцтля вя формасына эюря фярглянян мцхтялиф фасонлу кичик чякиъляр аиддир. Гызмар дюйцкцн (дюйцлян металын) тутулмасы вя йеринин дяйишдирилмяси цчцн юлчцсцня, щямчинин додагларынын формасына эюря фярглянян кялбятинляр тятбиг едилир. Гызмар дюйцклярдя дешик ачылмасы, бязян дя гызмар металларын цзяриня нахышвурма (гадаглама) цчцн, адятян, ишчи щиссяси квадрат вя йа даиряви формалы зынбадан (дешикачан), материаллары парчаламаг (доьрамаг) цчцн гялямдян, металын ишлянмяси (пястаща дяйирми, квадрат, йахуд чохцзлц форма верилмяси) цчцн алтлыглардан вя сыхаълардан истифадя олунур. Дямирчи кцряси пястащын гыздырылмасы цчцндцр. М а ш ы н л а  д ю й м я д я Д.а.-ндян истифадя заманы пястащ чякиъин, йахуд пресин алт дюйяъинин (зинданын) цзяриндя йерляшдирилир. Пястащ цст дюйяъин (йасты, фасонлу, йумру формада олур) бир-баша тясириндян деформасийа олунур. Силиндрик вя с. пястащларын ишлянмяси цчцн сыхаъ, мцхтялиф эиринтиляр цчцн вярдяня, пястащын бяркидилмяси вя йеринин дяйишдирилмяси цчцн патрон вя с. кими алятлярдян истифадя олунур. Эюстярилян Д.а.-ндян башга, пястащын доьранмасы цчцн балта, юлчмя апармаг цчцн кронпярэар вя ичюлчян, дюйцкдя дешик ачмаг цчцн дешикачан вя с. ишлядилир.

    DƏMİRÇİ ALƏTLƏRİ

    ДЯМИРЧИ АЛЯТЛЯРИ – ял иля вя машынла дюймядя тятбиг едилян алятляр дясти. Д.а. дямирчи-штамплама ишляриндя пястащын йеринин дяйишдирилмяси, тутулмасы, сахланмасы, юлчцлмяси вя с. цчцндцр. Я л  и л я  д ю й м я д я дайаг аляти алчаг дайаг цзяриндя йерляшдирилиб бяркидилян зиндандыр. Зярбя алятляриня металы эцълц зярбя иля (зярбля) дюймяк вя дюйцлян ири металын (пястащын) емалы цчцн истифадя олунан эцрз (бюйцк чякиъ, кцтляси 4–8 кг); дямирчинин ясас ишчи аляти олан вя бцтцн дямирчи ямялиййатларында ишлядилян чякиъ (ял чякиъи, кцтляси 1–2,5 кг); зярбя ендирян щиссясинин кцтля вя формасына эюря фярглянян мцхтялиф фасонлу кичик чякиъляр аиддир. Гызмар дюйцкцн (дюйцлян металын) тутулмасы вя йеринин дяйишдирилмяси цчцн юлчцсцня, щямчинин додагларынын формасына эюря фярглянян кялбятинляр тятбиг едилир. Гызмар дюйцклярдя дешик ачылмасы, бязян дя гызмар металларын цзяриня нахышвурма (гадаглама) цчцн, адятян, ишчи щиссяси квадрат вя йа даиряви формалы зынбадан (дешикачан), материаллары парчаламаг (доьрамаг) цчцн гялямдян, металын ишлянмяси (пястаща дяйирми, квадрат, йахуд чохцзлц форма верилмяси) цчцн алтлыглардан вя сыхаълардан истифадя олунур. Дямирчи кцряси пястащын гыздырылмасы цчцндцр. М а ш ы н л а  д ю й м я д я Д.а.-ндян истифадя заманы пястащ чякиъин, йахуд пресин алт дюйяъинин (зинданын) цзяриндя йерляшдирилир. Пястащ цст дюйяъин (йасты, фасонлу, йумру формада олур) бир-баша тясириндян деформасийа олунур. Силиндрик вя с. пястащларын ишлянмяси цчцн сыхаъ, мцхтялиф эиринтиляр цчцн вярдяня, пястащын бяркидилмяси вя йеринин дяйишдирилмяси цчцн патрон вя с. кими алятлярдян истифадя олунур. Эюстярилян Д.а.-ндян башга, пястащын доьранмасы цчцн балта, юлчмя апармаг цчцн кронпярэар вя ичюлчян, дюйцкдя дешик ачмаг цчцн дешикачан вя с. ишлядилир.