Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VI CİLD (ÇİNÁB, Çenab - DƏMİRÇİYEVA)
    DƏRBƏNDİ

    ДЯРБЯНДИ, М я щ я м м я д  и б н  М у с а  Я б у  Б я к р  я д-Д я р б я н д и (1058 вя 1068 илляр арасында, Баб ял-Ябваб, индики Дярбянд – 1145, Ираг, Баьдад) – Гафгазда еркян суфизм нязяриййячиси. Мцщаъир аилясиндя дцнйайа эялмишдир. Хилафяти эязяряк, шафии фигщини, щядис вя кяламы юйрянмишдир. Д.-ни суфизмя 11 яср Дярбянд шейхляри Ябцл-Гасим ял-Вярраг вя Ябцл-Щясян ял-Ъцръани ъялб етмишляр. Д. бир сыра суфи, о ъцмлядян Гяззали иля таныш олмушдур. Дярбяндя гайытдыгдан сонра орада юз мяктябини ачмышдыр. 1098 илдя щюкумятин тягибляри нятиъясиндя Дярбянддян гачмаьа мяъбур олмуш, юмрцнцн галан щисясини Баьдадда кечирмишдир. Тясяввцф анлайышлары, гайдалары вя мяняви-етик нормалары щаггында “Рейщан ял-щягаиг вя бустан яд-дягаиг” (“Щягигятляр рейщаны вя зярифликляр баьчасы”) енсиклопедик ясярини дя орада йазмышдыр. Суфи дяйярлярини цмумислам ирсиня аид едян Д. Гяззалинин идейа давамчысы кими чыхыш етмишдир. О, Гушейридян сонра расионалист мистик ъяряйанлаортодокс ислам арасындакы йахынлашма йолунда сяй эюстярян икинъи шяхсдир. Хилафятин мцхтялиф йерляриндя Д.-нин тялябя вя давамчылары олмушдур. Онлардан ян мяшщурлары шия рущаниси Ябу Ъяфяр Мящяммяд ят-Тябяри вя шафии фягищи Ябу Тащир Ящмяд ял-Исфящанидир.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ÇİNÁB, Çenab – DƏMİRÇİYEVA
    DƏRBƏNDİ

    ДЯРБЯНДИ, М я щ я м м я д  и б н  М у с а  Я б у  Б я к р  я д-Д я р б я н д и (1058 вя 1068 илляр арасында, Баб ял-Ябваб, индики Дярбянд – 1145, Ираг, Баьдад) – Гафгазда еркян суфизм нязяриййячиси. Мцщаъир аилясиндя дцнйайа эялмишдир. Хилафяти эязяряк, шафии фигщини, щядис вя кяламы юйрянмишдир. Д.-ни суфизмя 11 яср Дярбянд шейхляри Ябцл-Гасим ял-Вярраг вя Ябцл-Щясян ял-Ъцръани ъялб етмишляр. Д. бир сыра суфи, о ъцмлядян Гяззали иля таныш олмушдур. Дярбяндя гайытдыгдан сонра орада юз мяктябини ачмышдыр. 1098 илдя щюкумятин тягибляри нятиъясиндя Дярбянддян гачмаьа мяъбур олмуш, юмрцнцн галан щисясини Баьдадда кечирмишдир. Тясяввцф анлайышлары, гайдалары вя мяняви-етик нормалары щаггында “Рейщан ял-щягаиг вя бустан яд-дягаиг” (“Щягигятляр рейщаны вя зярифликляр баьчасы”) енсиклопедик ясярини дя орада йазмышдыр. Суфи дяйярлярини цмумислам ирсиня аид едян Д. Гяззалинин идейа давамчысы кими чыхыш етмишдир. О, Гушейридян сонра расионалист мистик ъяряйанлаортодокс ислам арасындакы йахынлашма йолунда сяй эюстярян икинъи шяхсдир. Хилафятин мцхтялиф йерляриндя Д.-нин тялябя вя давамчылары олмушдур. Онлардан ян мяшщурлары шия рущаниси Ябу Ъяфяр Мящяммяд ят-Тябяри вя шафии фягищи Ябу Тащир Ящмяд ял-Исфящанидир.

    DƏRBƏNDİ

    ДЯРБЯНДИ, М я щ я м м я д  и б н  М у с а  Я б у  Б я к р  я д-Д я р б я н д и (1058 вя 1068 илляр арасында, Баб ял-Ябваб, индики Дярбянд – 1145, Ираг, Баьдад) – Гафгазда еркян суфизм нязяриййячиси. Мцщаъир аилясиндя дцнйайа эялмишдир. Хилафяти эязяряк, шафии фигщини, щядис вя кяламы юйрянмишдир. Д.-ни суфизмя 11 яср Дярбянд шейхляри Ябцл-Гасим ял-Вярраг вя Ябцл-Щясян ял-Ъцръани ъялб етмишляр. Д. бир сыра суфи, о ъцмлядян Гяззали иля таныш олмушдур. Дярбяндя гайытдыгдан сонра орада юз мяктябини ачмышдыр. 1098 илдя щюкумятин тягибляри нятиъясиндя Дярбянддян гачмаьа мяъбур олмуш, юмрцнцн галан щисясини Баьдадда кечирмишдир. Тясяввцф анлайышлары, гайдалары вя мяняви-етик нормалары щаггында “Рейщан ял-щягаиг вя бустан яд-дягаиг” (“Щягигятляр рейщаны вя зярифликляр баьчасы”) енсиклопедик ясярини дя орада йазмышдыр. Суфи дяйярлярини цмумислам ирсиня аид едян Д. Гяззалинин идейа давамчысы кими чыхыш етмишдир. О, Гушейридян сонра расионалист мистик ъяряйанлаортодокс ислам арасындакы йахынлашма йолунда сяй эюстярян икинъи шяхсдир. Хилафятин мцхтялиф йерляриндя Д.-нин тялябя вя давамчылары олмушдур. Онлардан ян мяшщурлары шия рущаниси Ябу Ъяфяр Мящяммяд ят-Тябяри вя шафии фягищи Ябу Тащир Ящмяд ял-Исфящанидир.