Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VII CİLD (DƏRMAN - CƏLİLOV)
    DİLBAZİ

    ДИЛБАЗИ Мирварид Паша гызы [19.8.1912, Газах р-нунун Ханлыглар к. (индики Мусакюй к.) – 12.7.2001, Бакы] – Азярб. шаири, Азярб. Респ. халг шаири (1979), ямякдар мядяниййят ишчиси (1967) вя ямякдар инъясянят хадими (1973). Азярб. Респ. Дювлят мцкафаты лауреаты (1986). Азярб. Педагожи Ин-тунун дил вя ядябиййат факцлтясини битирмиш (1932), бир мцддят Бакы вя Губада мцяллимлик етмишдир. Йарадыъылыьа тящсил илляриндя башламышдыр. “Гадынларын щцрриййяти” адлы илк шеири 1927, “Бизим сясимиз” адлы илк китабы ися 1934 илдя чап едилмишдир. Бюйцк Вятян мцщарибяси (1941–45) илляриндя йаздыьы ясярлярдя [“Дюйцш мащнылары” (1941); “Вятян ешги” (1942); “Хатиряляр” (1945) топлулары; “Берлин йаныр” вя с. шеирляри] фашист ишьалчыларына нифрят, гялябяйя инам якс олунмушдур.“Илк бащар” (1937), “Сяняткарын хяйалы” (1948), “Сечилмиш шеирляр” (1957), “Мящяббят бизимля гоша доьулур” (1959), “Хатиряляр олан йердя” (1964), “Щяйат лювщяляри” (1967), “Бянювшяляр цшцйяндя” (1970), “Ана ганады” (1972), “Йасямян фясли” (1976), “Гар чичякляри”, “Абшерон баьлары” (щяр икиси 1984), “Дурналар ютцшяндя” (1989), “Чичякдян чичяйя” (1991) вя с. китабларын, “Мящяббят” (1945), “Ялъязаирли гыз” (1961), “Партизан Алийя” (1972), “Ана цряйи”, “Мящяббятин эюз йашлары” поемаларынын, “Аналыг дуйьулары” силсилясинин вя с.-нин мцяллифидир.


    Д.-нин Азярб. ушаг шеиринин инкишафында да хидмяти олмушдур (Наьыллар” 1940; “Шеирляр”, 1951; “Кичик достларыма”, 1956; “Эцлбащар”, 1957; “Йаз эялир”, 1968; “Лалянин аьаълары”, 1970 вя с. китаблары). Я.Няваи, А.С.Пушкин, Т.Г.Шевченко, Н.Тихонов, С.Михалков, С.Маршак, А.Серетели вя б.-нын ясярлярини, Еврипидин “Ипполит” фаъиясини Азярб. дилиня тяръцмя етмишдир. Ясярляри бир сыра дилляря тяръцмя олунмуш, шеирляриня мащны, романс вя ораторийалар бястялянмишдир. Азярб. Респ.-нын “Истиглал” ордени иля тялтиф едилмишдир (1997).

     


    Я с я р л я р и: Шеирляр, наьыллар, кичик пйесляр. Б., 1959; Лирика, Б., 1990; Чичякдян чичяйя. Б., 1991; Бянювшяляр цстя эюз йашлары. Б., 1994; Сечилмиш ясярляри, Б., 2004.


    Яд.: Ящмядова Я. Бу елляря вурулмушам, Б., 1978; Н я б и й е в Б. Сюз црякдян эяляндя, Б., 1984; Щ я м и д о в а Щ. Мирварид Дилбази: Библиографик эюстяриъиляр, Б., 1990.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
DƏRMAN – CƏLİLOV
    DİLBAZİ

    ДИЛБАЗИ Мирварид Паша гызы [19.8.1912, Газах р-нунун Ханлыглар к. (индики Мусакюй к.) – 12.7.2001, Бакы] – Азярб. шаири, Азярб. Респ. халг шаири (1979), ямякдар мядяниййят ишчиси (1967) вя ямякдар инъясянят хадими (1973). Азярб. Респ. Дювлят мцкафаты лауреаты (1986). Азярб. Педагожи Ин-тунун дил вя ядябиййат факцлтясини битирмиш (1932), бир мцддят Бакы вя Губада мцяллимлик етмишдир. Йарадыъылыьа тящсил илляриндя башламышдыр. “Гадынларын щцрриййяти” адлы илк шеири 1927, “Бизим сясимиз” адлы илк китабы ися 1934 илдя чап едилмишдир. Бюйцк Вятян мцщарибяси (1941–45) илляриндя йаздыьы ясярлярдя [“Дюйцш мащнылары” (1941); “Вятян ешги” (1942); “Хатиряляр” (1945) топлулары; “Берлин йаныр” вя с. шеирляри] фашист ишьалчыларына нифрят, гялябяйя инам якс олунмушдур.“Илк бащар” (1937), “Сяняткарын хяйалы” (1948), “Сечилмиш шеирляр” (1957), “Мящяббят бизимля гоша доьулур” (1959), “Хатиряляр олан йердя” (1964), “Щяйат лювщяляри” (1967), “Бянювшяляр цшцйяндя” (1970), “Ана ганады” (1972), “Йасямян фясли” (1976), “Гар чичякляри”, “Абшерон баьлары” (щяр икиси 1984), “Дурналар ютцшяндя” (1989), “Чичякдян чичяйя” (1991) вя с. китабларын, “Мящяббят” (1945), “Ялъязаирли гыз” (1961), “Партизан Алийя” (1972), “Ана цряйи”, “Мящяббятин эюз йашлары” поемаларынын, “Аналыг дуйьулары” силсилясинин вя с.-нин мцяллифидир.


    Д.-нин Азярб. ушаг шеиринин инкишафында да хидмяти олмушдур (Наьыллар” 1940; “Шеирляр”, 1951; “Кичик достларыма”, 1956; “Эцлбащар”, 1957; “Йаз эялир”, 1968; “Лалянин аьаълары”, 1970 вя с. китаблары). Я.Няваи, А.С.Пушкин, Т.Г.Шевченко, Н.Тихонов, С.Михалков, С.Маршак, А.Серетели вя б.-нын ясярлярини, Еврипидин “Ипполит” фаъиясини Азярб. дилиня тяръцмя етмишдир. Ясярляри бир сыра дилляря тяръцмя олунмуш, шеирляриня мащны, романс вя ораторийалар бястялянмишдир. Азярб. Респ.-нын “Истиглал” ордени иля тялтиф едилмишдир (1997).

     


    Я с я р л я р и: Шеирляр, наьыллар, кичик пйесляр. Б., 1959; Лирика, Б., 1990; Чичякдян чичяйя. Б., 1991; Бянювшяляр цстя эюз йашлары. Б., 1994; Сечилмиш ясярляри, Б., 2004.


    Яд.: Ящмядова Я. Бу елляря вурулмушам, Б., 1978; Н я б и й е в Б. Сюз црякдян эяляндя, Б., 1984; Щ я м и д о в а Щ. Мирварид Дилбази: Библиографик эюстяриъиляр, Б., 1990.

    DİLBAZİ

    ДИЛБАЗИ Мирварид Паша гызы [19.8.1912, Газах р-нунун Ханлыглар к. (индики Мусакюй к.) – 12.7.2001, Бакы] – Азярб. шаири, Азярб. Респ. халг шаири (1979), ямякдар мядяниййят ишчиси (1967) вя ямякдар инъясянят хадими (1973). Азярб. Респ. Дювлят мцкафаты лауреаты (1986). Азярб. Педагожи Ин-тунун дил вя ядябиййат факцлтясини битирмиш (1932), бир мцддят Бакы вя Губада мцяллимлик етмишдир. Йарадыъылыьа тящсил илляриндя башламышдыр. “Гадынларын щцрриййяти” адлы илк шеири 1927, “Бизим сясимиз” адлы илк китабы ися 1934 илдя чап едилмишдир. Бюйцк Вятян мцщарибяси (1941–45) илляриндя йаздыьы ясярлярдя [“Дюйцш мащнылары” (1941); “Вятян ешги” (1942); “Хатиряляр” (1945) топлулары; “Берлин йаныр” вя с. шеирляри] фашист ишьалчыларына нифрят, гялябяйя инам якс олунмушдур.“Илк бащар” (1937), “Сяняткарын хяйалы” (1948), “Сечилмиш шеирляр” (1957), “Мящяббят бизимля гоша доьулур” (1959), “Хатиряляр олан йердя” (1964), “Щяйат лювщяляри” (1967), “Бянювшяляр цшцйяндя” (1970), “Ана ганады” (1972), “Йасямян фясли” (1976), “Гар чичякляри”, “Абшерон баьлары” (щяр икиси 1984), “Дурналар ютцшяндя” (1989), “Чичякдян чичяйя” (1991) вя с. китабларын, “Мящяббят” (1945), “Ялъязаирли гыз” (1961), “Партизан Алийя” (1972), “Ана цряйи”, “Мящяббятин эюз йашлары” поемаларынын, “Аналыг дуйьулары” силсилясинин вя с.-нин мцяллифидир.


    Д.-нин Азярб. ушаг шеиринин инкишафында да хидмяти олмушдур (Наьыллар” 1940; “Шеирляр”, 1951; “Кичик достларыма”, 1956; “Эцлбащар”, 1957; “Йаз эялир”, 1968; “Лалянин аьаълары”, 1970 вя с. китаблары). Я.Няваи, А.С.Пушкин, Т.Г.Шевченко, Н.Тихонов, С.Михалков, С.Маршак, А.Серетели вя б.-нын ясярлярини, Еврипидин “Ипполит” фаъиясини Азярб. дилиня тяръцмя етмишдир. Ясярляри бир сыра дилляря тяръцмя олунмуш, шеирляриня мащны, романс вя ораторийалар бястялянмишдир. Азярб. Респ.-нын “Истиглал” ордени иля тялтиф едилмишдир (1997).

     


    Я с я р л я р и: Шеирляр, наьыллар, кичик пйесляр. Б., 1959; Лирика, Б., 1990; Чичякдян чичяйя. Б., 1991; Бянювшяляр цстя эюз йашлары. Б., 1994; Сечилмиш ясярляри, Б., 2004.


    Яд.: Ящмядова Я. Бу елляря вурулмушам, Б., 1978; Н я б и й е в Б. Сюз црякдян эяляндя, Б., 1984; Щ я м и д о в а Щ. Мирварид Дилбази: Библиографик эюстяриъиляр, Б., 1990.