Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VII CİLD (DƏRMAN - CƏLİLOV)
    DİŞLƏM

    ДИШЛЯМ – чяня вя янэ дишлярини бярк вя там йумдугда цст вя алт диш ъярэяляринин гаршылыглы вязиййяти. Физиоложи вя патоложи Д. айырд едилир; бунлар анъаг бцтцн даими дишляр олдугда мцяййян едилир. Ф и з и о л о ж и Д.-дя чяня вя янэ йумулдугда щяр бир диш (мяркязи кясиъи вя аьыл дишляриндян башга) мцтляг ейни адлы антагонист вя онун архасында дуран сонракы дишля тямасда олур. Бядянин саэитал мцстявиси йухары вя ашаьы мяркязи кясиъи дишлярин арасындан кечир. 4 тип физиоложи Д. фяргляндирилир. О р т о г н а т и к типдя янэин дишляри ейниадлы алт дишляри юртяряк габаьа кечир. Б и п р о г н а т и к тип ортогнатик тип кимидир. Лакин алт вя цст дишлярин вя алвеолйар чыхынтынын габаьа яйилмяси даща чох билинир. Онлардан фяргли олараг д ц з Д.-дя габаг дишляр кясиъи кянарлары иля йумулур. О п и с т о г н а т и к Д.-дя цст вя алт габаг дишляр архайа яйилир. П а т о л о ж и тип Д.-дя (проэенийа, прогнатийа вя с.) чейнямя позулур вя бу, цз-чяня системинин анаданэялмя инкишаф аномалийасы кими олур, йахуд дишлярин чякилмяси, чяня вя йа янэ хястяликляри, травмасы нятиъясиндя инкишаф едир.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
DƏRMAN – CƏLİLOV
    DİŞLƏM

    ДИШЛЯМ – чяня вя янэ дишлярини бярк вя там йумдугда цст вя алт диш ъярэяляринин гаршылыглы вязиййяти. Физиоложи вя патоложи Д. айырд едилир; бунлар анъаг бцтцн даими дишляр олдугда мцяййян едилир. Ф и з и о л о ж и Д.-дя чяня вя янэ йумулдугда щяр бир диш (мяркязи кясиъи вя аьыл дишляриндян башга) мцтляг ейни адлы антагонист вя онун архасында дуран сонракы дишля тямасда олур. Бядянин саэитал мцстявиси йухары вя ашаьы мяркязи кясиъи дишлярин арасындан кечир. 4 тип физиоложи Д. фяргляндирилир. О р т о г н а т и к типдя янэин дишляри ейниадлы алт дишляри юртяряк габаьа кечир. Б и п р о г н а т и к тип ортогнатик тип кимидир. Лакин алт вя цст дишлярин вя алвеолйар чыхынтынын габаьа яйилмяси даща чох билинир. Онлардан фяргли олараг д ц з Д.-дя габаг дишляр кясиъи кянарлары иля йумулур. О п и с т о г н а т и к Д.-дя цст вя алт габаг дишляр архайа яйилир. П а т о л о ж и тип Д.-дя (проэенийа, прогнатийа вя с.) чейнямя позулур вя бу, цз-чяня системинин анаданэялмя инкишаф аномалийасы кими олур, йахуд дишлярин чякилмяси, чяня вя йа янэ хястяликляри, травмасы нятиъясиндя инкишаф едир.

    DİŞLƏM

    ДИШЛЯМ – чяня вя янэ дишлярини бярк вя там йумдугда цст вя алт диш ъярэяляринин гаршылыглы вязиййяти. Физиоложи вя патоложи Д. айырд едилир; бунлар анъаг бцтцн даими дишляр олдугда мцяййян едилир. Ф и з и о л о ж и Д.-дя чяня вя янэ йумулдугда щяр бир диш (мяркязи кясиъи вя аьыл дишляриндян башга) мцтляг ейни адлы антагонист вя онун архасында дуран сонракы дишля тямасда олур. Бядянин саэитал мцстявиси йухары вя ашаьы мяркязи кясиъи дишлярин арасындан кечир. 4 тип физиоложи Д. фяргляндирилир. О р т о г н а т и к типдя янэин дишляри ейниадлы алт дишляри юртяряк габаьа кечир. Б и п р о г н а т и к тип ортогнатик тип кимидир. Лакин алт вя цст дишлярин вя алвеолйар чыхынтынын габаьа яйилмяси даща чох билинир. Онлардан фяргли олараг д ц з Д.-дя габаг дишляр кясиъи кянарлары иля йумулур. О п и с т о г н а т и к Д.-дя цст вя алт габаг дишляр архайа яйилир. П а т о л о ж и тип Д.-дя (проэенийа, прогнатийа вя с.) чейнямя позулур вя бу, цз-чяня системинин анаданэялмя инкишаф аномалийасы кими олур, йахуд дишлярин чякилмяси, чяня вя йа янэ хястяликляри, травмасы нятиъясиндя инкишаф едир.