Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
I CİLD (A, a - ALLAHVERDİYEV Süleyman)
    ABSÚRD TEATRI

    АБСÚРД ТЕАТРЫ – 20 ясрин 50–60-ъы илляринин авангард драматурэийасы вя театрына хас кейфиййятлярин мяъмусу. Термини илк дяфя 1962 илдя инэилис тянгидчиси М.Есслин ишлятмишдир. А.т.-нын фялсяфи-естетик ясасыны Гярби Авропа фялсяфи фикринин иррасионалист ъяряйанлары – Ж.П.Сартр вя А.Камйунун екзистенсиализми, З. Фрейдин психоанализи, щямчинин А.Жарри, А.Арто вя башгаларынын драматурэийасы вя нязяри ишляри тяшкил едирди (С.Беккет, Е.Ионеско, Ф.Аррабал, Ж.Вотйе, Ж.Жене, Ж.Шеаде, Р. де Обалдиа, Ж.Тардйе вя б.-нын пйесляри, щабеля онларын тамашалары). Ясяр (еляъя дя тамаша) мцяллифляринин фикринъя, реал щяйатда субйект вя обйект бир-бириля якс мювгедя дайаныр. Тарихдя баш верян щяр шей цчцн инсан мясулиййят дашыйыр. Инсан йалныз “сярщяд ситуасийасында”, йяни юлцм гаршысында дайандыгда юзцнц екзистенсийа кими дярк едир. Одур ки, А.т.-нын гящряманлары юлцм, изтираб, горху, эцнащ, мцбаризя зямининдя тясвир олунур. Нятиъядя шяхсиййят (бядии образ) транссенденсийа иля тямаса эирмяк имканы ялдя едир. Ясл щягигят ися бу заман дярк олунур. А.т.-нын “Даз мцьянни гадын”, “Эярэядан” (Е.Ионеско, 1950, 1960; реж.-лар Н.Батай, Ж.Л.Барро), “Дюйцшян персонаж” (Вотйе, 1956; реж. Ж.Л.Барро), “Сяйащят” (Шеаде, 1961; реж. Ж.Л.Барро) вя с. тамашалары эениш шющрят газанмышдыр.
         Яд.: Барро Ж.Л. Размышления о театре. 1962; Театр абсурда. М., 1995; Беккет С. Театр. М., 1999.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
A, a – ALLAHVERDİYEV Süleyman
    ABSÚRD TEATRI

    АБСÚРД ТЕАТРЫ – 20 ясрин 50–60-ъы илляринин авангард драматурэийасы вя театрына хас кейфиййятлярин мяъмусу. Термини илк дяфя 1962 илдя инэилис тянгидчиси М.Есслин ишлятмишдир. А.т.-нын фялсяфи-естетик ясасыны Гярби Авропа фялсяфи фикринин иррасионалист ъяряйанлары – Ж.П.Сартр вя А.Камйунун екзистенсиализми, З. Фрейдин психоанализи, щямчинин А.Жарри, А.Арто вя башгаларынын драматурэийасы вя нязяри ишляри тяшкил едирди (С.Беккет, Е.Ионеско, Ф.Аррабал, Ж.Вотйе, Ж.Жене, Ж.Шеаде, Р. де Обалдиа, Ж.Тардйе вя б.-нын пйесляри, щабеля онларын тамашалары). Ясяр (еляъя дя тамаша) мцяллифляринин фикринъя, реал щяйатда субйект вя обйект бир-бириля якс мювгедя дайаныр. Тарихдя баш верян щяр шей цчцн инсан мясулиййят дашыйыр. Инсан йалныз “сярщяд ситуасийасында”, йяни юлцм гаршысында дайандыгда юзцнц екзистенсийа кими дярк едир. Одур ки, А.т.-нын гящряманлары юлцм, изтираб, горху, эцнащ, мцбаризя зямининдя тясвир олунур. Нятиъядя шяхсиййят (бядии образ) транссенденсийа иля тямаса эирмяк имканы ялдя едир. Ясл щягигят ися бу заман дярк олунур. А.т.-нын “Даз мцьянни гадын”, “Эярэядан” (Е.Ионеско, 1950, 1960; реж.-лар Н.Батай, Ж.Л.Барро), “Дюйцшян персонаж” (Вотйе, 1956; реж. Ж.Л.Барро), “Сяйащят” (Шеаде, 1961; реж. Ж.Л.Барро) вя с. тамашалары эениш шющрят газанмышдыр.
         Яд.: Барро Ж.Л. Размышления о театре. 1962; Театр абсурда. М., 1995; Беккет С. Театр. М., 1999.

    ABSÚRD TEATRI

    АБСÚРД ТЕАТРЫ – 20 ясрин 50–60-ъы илляринин авангард драматурэийасы вя театрына хас кейфиййятлярин мяъмусу. Термини илк дяфя 1962 илдя инэилис тянгидчиси М.Есслин ишлятмишдир. А.т.-нын фялсяфи-естетик ясасыны Гярби Авропа фялсяфи фикринин иррасионалист ъяряйанлары – Ж.П.Сартр вя А.Камйунун екзистенсиализми, З. Фрейдин психоанализи, щямчинин А.Жарри, А.Арто вя башгаларынын драматурэийасы вя нязяри ишляри тяшкил едирди (С.Беккет, Е.Ионеско, Ф.Аррабал, Ж.Вотйе, Ж.Жене, Ж.Шеаде, Р. де Обалдиа, Ж.Тардйе вя б.-нын пйесляри, щабеля онларын тамашалары). Ясяр (еляъя дя тамаша) мцяллифляринин фикринъя, реал щяйатда субйект вя обйект бир-бириля якс мювгедя дайаныр. Тарихдя баш верян щяр шей цчцн инсан мясулиййят дашыйыр. Инсан йалныз “сярщяд ситуасийасында”, йяни юлцм гаршысында дайандыгда юзцнц екзистенсийа кими дярк едир. Одур ки, А.т.-нын гящряманлары юлцм, изтираб, горху, эцнащ, мцбаризя зямининдя тясвир олунур. Нятиъядя шяхсиййят (бядии образ) транссенденсийа иля тямаса эирмяк имканы ялдя едир. Ясл щягигят ися бу заман дярк олунур. А.т.-нын “Даз мцьянни гадын”, “Эярэядан” (Е.Ионеско, 1950, 1960; реж.-лар Н.Батай, Ж.Л.Барро), “Дюйцшян персонаж” (Вотйе, 1956; реж. Ж.Л.Барро), “Сяйащят” (Шеаде, 1961; реж. Ж.Л.Барро) вя с. тамашалары эениш шющрят газанмышдыр.
         Яд.: Барро Ж.Л. Размышления о театре. 1962; Театр абсурда. М., 1995; Беккет С. Театр. М., 1999.