Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VII CİLD (DƏRMAN - CƏLİLOV)
    DÖRD YÜZ ON ALTINCI AZƏRBAYCAN DİVİZİYASI

    ДЮРД ЙЦЗ ОН АЛТЫНЪЫ АЗЯРБАЙЪАН ДИВИЗИЙАСЫ, Д ю р д  й ц з   о н а л т ы н ъ ы   Г ы р м ы з ы б а й р а г л ы  в я   и к ин ъ и   д я   р я ъ я л и С у в о р о в о р д е н л и  Т а г а н р о г   а т ы ъ ы   д и  в и з и й а с ы – 1942 илин март–сентйабр айларында Азярб. ССР-дя йарадылмыш милли дивизийа. Мцхтялиф вахтларда С.П.Старожилов, В.Т.Маслов, Т.А.Ялйарбяйов, М.Т.Каракозов, Д.М.Сызранов дивизийанын команданлары, Щ.М.Зейналов, П.М.Рйабов, Р.Я.Мяъидов вя б. ися гярарэащ ряиси вя сийаси рящбярляри олмушлар. Дивизийанын тяркибиндя ики атыъы алайы, артиллерийа алайы, минаатан вя танквуран гырыъы дивизиону, артиллерийа вя гярарэащ батарейасы, тибб-санитар баталйону варды. Дивизийада Азярб. дилиндя “Гызыл ясэяр” гязети няшр олунурду. 1942 илин ийунунда 44-ъц ордунун тяркибиня дахил олан дивизийа Даьыстанда йерляшди. Сентйабрын сонунда дивизийанын щиссяляри ъябщя хяттиня йахын Батырки, Липатов, Постны р-нларында йерляшдирилди. 1942 ил нойабрын 30-да дивизийа ъябщя хяттиня эятирилди вя Моздок р-нунда мцдафия мювгейи тутду. Совет ордусунун Шимали Гафгазда цмуми якс-щцъумунда иштирак едян дивизийа декабрын 1-дя Старо-Леднев, декабрын 2-дя Ново-Леднев вя Капустино йашайыш мянтягялярини дцшмяндян азад етди. Дцшмяня ъидди тяляфат верян дивизийа илк сынаг дюйцшляриндян мящарятля чыхды. Дивизийа 1943 илин йанвар–феврал айларында Моздок, Графскойе Линилин, Ставропол, Армавир, Азов дянизи сащилляри уьрунда эедян дюйцшлярдя вя бу йерлярин дцшмяндян тямизлянмясиндя иштирак етмишди. 1943 илин йайында вя пайызында дивизийайа 6000 няфяр щярби тялим кечмиш азярб. дюйцшчц эюндярилди. 1943 илин феврал–август айларында Сам- бек мцдафия хятти р-нунда мювге тутду. 1943 ил августун 30-да Таганрог ш.-нин азад едилмяси уьрундакы дюйцшлярдя эюстярдийи йцксяк ясэяри хидмятя эюря дивизийайа Таганрог дивизийасы фяхри ады верилди. Сонракы дюйцшлярдя дивизийа Калмиус хяттинин йарылмасында иштирак етди. 1943 илин октйабрында Мелитополун дцшмяндян тямизлянмясиндя фярглянян дивизийа Гырмызы Байраг ордениня лайиг эюрцлдц. 1944 илдя дивизийа 5-ъи зярбя ордусунун тяркибиндя совет ордусунун бцтцн ъябщя бойу щцъумунда фярглянди. 1944 илдя дивизийа Днеприн кечилмясиндя, Николайев, Одесса, Кишинйов ш.-ляринин азад едилмясиндя иштирак етди. Одесса уьрунда дюйцшлярдяки мцвяффягиййятли щярби ямялиййата эюря дивизийа 2-ъи дяряъяли Суворов ордени иля тялтиф едилди. 1945 ил февралын ахырларында дивизийа Одер сащилиня чыхды. Одерин кечилмясиндяки вурушмаларда эюстярдикляри йцксяк ясэяри ряшадятя эюря дивизийанын 6 дюйцшчцсцня Совет Иттифагы Гящряманы ады верилди. 1945 илин йазында Висла вя Одер чайлары арасында эедян дюйцшлярдяки хидмятляриня эюря дивизийанын 1368-ъи атыъы алайы Гырмызы Байраг, 1095-ъи алайы 3-ъц дяряъяли Суворов, 444-ъц ялащиддя гарышыг артиллерийа дивизиону 3-ъц дяряъяли Богдан Хмелнитски, 348-ъи ялащиддя санитар баталйону Гырмызы Улдуз орденляри иля тялтиф едилди. Э.К.Жуков дивизийаны Берлиня йол ачан илк щиссялярдян бири адландырмышдыр. 1945 илин феврал–март айларында дивизийа Берлинин гапысы сайылан Кцстрин ш.-нин алынмасында йахындан иштирак етди. 1945 ил мартын 12-дя Москвада Кцстрин галибляринин шяряфиня, о ъцмлядян дивизийанын шяряфиня 224 топдан 24 йайлым атяши ачылды. Берлин ямялиййатында фяал иштирак едян дивизийа 1945 ил апрелин 20-дя Клоссердорфу тутуб Рейхстаг истигамятиндя щцъуму давам етдирди. Дивизийанын баталйонларындан бири Кайзер сарайыны фашистлярдян тямизляди вя онун цзяриня гырмызы байраг санъды. 1945 ил майын 2-дя дивизийанын бюлмяляри Берлинин Бранденбург дарвазасына гялябя байраьы санъдылар. 1942 ил октйабрын 30-дан 1945 ил майын 2-дяк Гафгаздан Берлинядяк 2500 км дюйцш йолу кечмиш дивизийа дцшмянин 23 миня йахын ясэяр вя забитини мящв етмиш, 5474 няфяр ясир тутмуш, чохлу дюйцш техникасыны тяляфата уьратмыш вя гянимят яля кечирмишди. Дивизийанын 8 дюйцшчцсцня Совет Иттифагы Гящряманы ады верилмиш, 14369 ясэяр вя командир ССРИ- нин мцхтялиф орден вя медаллары иля тялтиф едилмишдир. Командир вя дюйцшчцлярдян бир чоху хариъи юлкялярин орден вя медалларына лайиг эюрцлмцшдцр.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
DƏRMAN – CƏLİLOV
    DÖRD YÜZ ON ALTINCI AZƏRBAYCAN DİVİZİYASI

    ДЮРД ЙЦЗ ОН АЛТЫНЪЫ АЗЯРБАЙЪАН ДИВИЗИЙАСЫ, Д ю р д  й ц з   о н а л т ы н ъ ы   Г ы р м ы з ы б а й р а г л ы  в я   и к ин ъ и   д я   р я ъ я л и С у в о р о в о р д е н л и  Т а г а н р о г   а т ы ъ ы   д и  в и з и й а с ы – 1942 илин март–сентйабр айларында Азярб. ССР-дя йарадылмыш милли дивизийа. Мцхтялиф вахтларда С.П.Старожилов, В.Т.Маслов, Т.А.Ялйарбяйов, М.Т.Каракозов, Д.М.Сызранов дивизийанын команданлары, Щ.М.Зейналов, П.М.Рйабов, Р.Я.Мяъидов вя б. ися гярарэащ ряиси вя сийаси рящбярляри олмушлар. Дивизийанын тяркибиндя ики атыъы алайы, артиллерийа алайы, минаатан вя танквуран гырыъы дивизиону, артиллерийа вя гярарэащ батарейасы, тибб-санитар баталйону варды. Дивизийада Азярб. дилиндя “Гызыл ясэяр” гязети няшр олунурду. 1942 илин ийунунда 44-ъц ордунун тяркибиня дахил олан дивизийа Даьыстанда йерляшди. Сентйабрын сонунда дивизийанын щиссяляри ъябщя хяттиня йахын Батырки, Липатов, Постны р-нларында йерляшдирилди. 1942 ил нойабрын 30-да дивизийа ъябщя хяттиня эятирилди вя Моздок р-нунда мцдафия мювгейи тутду. Совет ордусунун Шимали Гафгазда цмуми якс-щцъумунда иштирак едян дивизийа декабрын 1-дя Старо-Леднев, декабрын 2-дя Ново-Леднев вя Капустино йашайыш мянтягялярини дцшмяндян азад етди. Дцшмяня ъидди тяляфат верян дивизийа илк сынаг дюйцшляриндян мящарятля чыхды. Дивизийа 1943 илин йанвар–феврал айларында Моздок, Графскойе Линилин, Ставропол, Армавир, Азов дянизи сащилляри уьрунда эедян дюйцшлярдя вя бу йерлярин дцшмяндян тямизлянмясиндя иштирак етмишди. 1943 илин йайында вя пайызында дивизийайа 6000 няфяр щярби тялим кечмиш азярб. дюйцшчц эюндярилди. 1943 илин феврал–август айларында Сам- бек мцдафия хятти р-нунда мювге тутду. 1943 ил августун 30-да Таганрог ш.-нин азад едилмяси уьрундакы дюйцшлярдя эюстярдийи йцксяк ясэяри хидмятя эюря дивизийайа Таганрог дивизийасы фяхри ады верилди. Сонракы дюйцшлярдя дивизийа Калмиус хяттинин йарылмасында иштирак етди. 1943 илин октйабрында Мелитополун дцшмяндян тямизлянмясиндя фярглянян дивизийа Гырмызы Байраг ордениня лайиг эюрцлдц. 1944 илдя дивизийа 5-ъи зярбя ордусунун тяркибиндя совет ордусунун бцтцн ъябщя бойу щцъумунда фярглянди. 1944 илдя дивизийа Днеприн кечилмясиндя, Николайев, Одесса, Кишинйов ш.-ляринин азад едилмясиндя иштирак етди. Одесса уьрунда дюйцшлярдяки мцвяффягиййятли щярби ямялиййата эюря дивизийа 2-ъи дяряъяли Суворов ордени иля тялтиф едилди. 1945 ил февралын ахырларында дивизийа Одер сащилиня чыхды. Одерин кечилмясиндяки вурушмаларда эюстярдикляри йцксяк ясэяри ряшадятя эюря дивизийанын 6 дюйцшчцсцня Совет Иттифагы Гящряманы ады верилди. 1945 илин йазында Висла вя Одер чайлары арасында эедян дюйцшлярдяки хидмятляриня эюря дивизийанын 1368-ъи атыъы алайы Гырмызы Байраг, 1095-ъи алайы 3-ъц дяряъяли Суворов, 444-ъц ялащиддя гарышыг артиллерийа дивизиону 3-ъц дяряъяли Богдан Хмелнитски, 348-ъи ялащиддя санитар баталйону Гырмызы Улдуз орденляри иля тялтиф едилди. Э.К.Жуков дивизийаны Берлиня йол ачан илк щиссялярдян бири адландырмышдыр. 1945 илин феврал–март айларында дивизийа Берлинин гапысы сайылан Кцстрин ш.-нин алынмасында йахындан иштирак етди. 1945 ил мартын 12-дя Москвада Кцстрин галибляринин шяряфиня, о ъцмлядян дивизийанын шяряфиня 224 топдан 24 йайлым атяши ачылды. Берлин ямялиййатында фяал иштирак едян дивизийа 1945 ил апрелин 20-дя Клоссердорфу тутуб Рейхстаг истигамятиндя щцъуму давам етдирди. Дивизийанын баталйонларындан бири Кайзер сарайыны фашистлярдян тямизляди вя онун цзяриня гырмызы байраг санъды. 1945 ил майын 2-дя дивизийанын бюлмяляри Берлинин Бранденбург дарвазасына гялябя байраьы санъдылар. 1942 ил октйабрын 30-дан 1945 ил майын 2-дяк Гафгаздан Берлинядяк 2500 км дюйцш йолу кечмиш дивизийа дцшмянин 23 миня йахын ясэяр вя забитини мящв етмиш, 5474 няфяр ясир тутмуш, чохлу дюйцш техникасыны тяляфата уьратмыш вя гянимят яля кечирмишди. Дивизийанын 8 дюйцшчцсцня Совет Иттифагы Гящряманы ады верилмиш, 14369 ясэяр вя командир ССРИ- нин мцхтялиф орден вя медаллары иля тялтиф едилмишдир. Командир вя дюйцшчцлярдян бир чоху хариъи юлкялярин орден вя медалларына лайиг эюрцлмцшдцр.

    DÖRD YÜZ ON ALTINCI AZƏRBAYCAN DİVİZİYASI

    ДЮРД ЙЦЗ ОН АЛТЫНЪЫ АЗЯРБАЙЪАН ДИВИЗИЙАСЫ, Д ю р д  й ц з   о н а л т ы н ъ ы   Г ы р м ы з ы б а й р а г л ы  в я   и к ин ъ и   д я   р я ъ я л и С у в о р о в о р д е н л и  Т а г а н р о г   а т ы ъ ы   д и  в и з и й а с ы – 1942 илин март–сентйабр айларында Азярб. ССР-дя йарадылмыш милли дивизийа. Мцхтялиф вахтларда С.П.Старожилов, В.Т.Маслов, Т.А.Ялйарбяйов, М.Т.Каракозов, Д.М.Сызранов дивизийанын команданлары, Щ.М.Зейналов, П.М.Рйабов, Р.Я.Мяъидов вя б. ися гярарэащ ряиси вя сийаси рящбярляри олмушлар. Дивизийанын тяркибиндя ики атыъы алайы, артиллерийа алайы, минаатан вя танквуран гырыъы дивизиону, артиллерийа вя гярарэащ батарейасы, тибб-санитар баталйону варды. Дивизийада Азярб. дилиндя “Гызыл ясэяр” гязети няшр олунурду. 1942 илин ийунунда 44-ъц ордунун тяркибиня дахил олан дивизийа Даьыстанда йерляшди. Сентйабрын сонунда дивизийанын щиссяляри ъябщя хяттиня йахын Батырки, Липатов, Постны р-нларында йерляшдирилди. 1942 ил нойабрын 30-да дивизийа ъябщя хяттиня эятирилди вя Моздок р-нунда мцдафия мювгейи тутду. Совет ордусунун Шимали Гафгазда цмуми якс-щцъумунда иштирак едян дивизийа декабрын 1-дя Старо-Леднев, декабрын 2-дя Ново-Леднев вя Капустино йашайыш мянтягялярини дцшмяндян азад етди. Дцшмяня ъидди тяляфат верян дивизийа илк сынаг дюйцшляриндян мящарятля чыхды. Дивизийа 1943 илин йанвар–феврал айларында Моздок, Графскойе Линилин, Ставропол, Армавир, Азов дянизи сащилляри уьрунда эедян дюйцшлярдя вя бу йерлярин дцшмяндян тямизлянмясиндя иштирак етмишди. 1943 илин йайында вя пайызында дивизийайа 6000 няфяр щярби тялим кечмиш азярб. дюйцшчц эюндярилди. 1943 илин феврал–август айларында Сам- бек мцдафия хятти р-нунда мювге тутду. 1943 ил августун 30-да Таганрог ш.-нин азад едилмяси уьрундакы дюйцшлярдя эюстярдийи йцксяк ясэяри хидмятя эюря дивизийайа Таганрог дивизийасы фяхри ады верилди. Сонракы дюйцшлярдя дивизийа Калмиус хяттинин йарылмасында иштирак етди. 1943 илин октйабрында Мелитополун дцшмяндян тямизлянмясиндя фярглянян дивизийа Гырмызы Байраг ордениня лайиг эюрцлдц. 1944 илдя дивизийа 5-ъи зярбя ордусунун тяркибиндя совет ордусунун бцтцн ъябщя бойу щцъумунда фярглянди. 1944 илдя дивизийа Днеприн кечилмясиндя, Николайев, Одесса, Кишинйов ш.-ляринин азад едилмясиндя иштирак етди. Одесса уьрунда дюйцшлярдяки мцвяффягиййятли щярби ямялиййата эюря дивизийа 2-ъи дяряъяли Суворов ордени иля тялтиф едилди. 1945 ил февралын ахырларында дивизийа Одер сащилиня чыхды. Одерин кечилмясиндяки вурушмаларда эюстярдикляри йцксяк ясэяри ряшадятя эюря дивизийанын 6 дюйцшчцсцня Совет Иттифагы Гящряманы ады верилди. 1945 илин йазында Висла вя Одер чайлары арасында эедян дюйцшлярдяки хидмятляриня эюря дивизийанын 1368-ъи атыъы алайы Гырмызы Байраг, 1095-ъи алайы 3-ъц дяряъяли Суворов, 444-ъц ялащиддя гарышыг артиллерийа дивизиону 3-ъц дяряъяли Богдан Хмелнитски, 348-ъи ялащиддя санитар баталйону Гырмызы Улдуз орденляри иля тялтиф едилди. Э.К.Жуков дивизийаны Берлиня йол ачан илк щиссялярдян бири адландырмышдыр. 1945 илин феврал–март айларында дивизийа Берлинин гапысы сайылан Кцстрин ш.-нин алынмасында йахындан иштирак етди. 1945 ил мартын 12-дя Москвада Кцстрин галибляринин шяряфиня, о ъцмлядян дивизийанын шяряфиня 224 топдан 24 йайлым атяши ачылды. Берлин ямялиййатында фяал иштирак едян дивизийа 1945 ил апрелин 20-дя Клоссердорфу тутуб Рейхстаг истигамятиндя щцъуму давам етдирди. Дивизийанын баталйонларындан бири Кайзер сарайыны фашистлярдян тямизляди вя онун цзяриня гырмызы байраг санъды. 1945 ил майын 2-дя дивизийанын бюлмяляри Берлинин Бранденбург дарвазасына гялябя байраьы санъдылар. 1942 ил октйабрын 30-дан 1945 ил майын 2-дяк Гафгаздан Берлинядяк 2500 км дюйцш йолу кечмиш дивизийа дцшмянин 23 миня йахын ясэяр вя забитини мящв етмиш, 5474 няфяр ясир тутмуш, чохлу дюйцш техникасыны тяляфата уьратмыш вя гянимят яля кечирмишди. Дивизийанын 8 дюйцшчцсцня Совет Иттифагы Гящряманы ады верилмиш, 14369 ясэяр вя командир ССРИ- нин мцхтялиф орден вя медаллары иля тялтиф едилмишдир. Командир вя дюйцшчцлярдян бир чоху хариъи юлкялярин орден вя медалларына лайиг эюрцлмцшдцр.