Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VII CİLD (DƏRMAN - CƏLİLOV)
    DUNSYAFEN

    ДУНСЙАФÉН – Чинин Шанси яйалятинин Сйасйан гязасында, Сушуй чайы щювзясиндя Тунъ дюврцня аид археоложи абидя. 1959 илдя ашкарланмышдыр. 1974–79 иллярдя ЧХР ЕА Археолоэийа Ин-ту, ЧХР Тарих музейи вя с. експедисийалар тяряфиндян эенишмигйаслы газынтылар апарылмышдыр. Сащ. 25 ща-дыр; Ерлитоу вя Шан дюврцнядяк (тягр. е.я. 1300–1027) олан, ещтимал ки, гисмян Ерлиган мядяниййятиня синхрон Сон Ерлитоу мярщяляляриня бюлцнцр. Синлун чайынын щяр ики сащилиндя, дуз чыхарылан эюлдян 30 км шм.-да йерляшир. Д. йахынлыьында мис мядянляри мялумдур. Дуз вя мисин диэяр вилайятляря дашындыьы тиъарят йолу бурадан кечирди. Д. Ерлитоунун мцщцм реэионал мяркязляриндян бири щесаб олунур.

      Дунсйафен. Еркян (1) вя Сон (2) мярщяляляриня аид керамика (Сйуй Дйанкуйа эюря).

    Еркян мярщялядя мяскян хяндякля ящатялянмишди; йарымгазмалар, йерцстц тикилиляр, керамиканы биширмяк цчцн собалар, йцздян чох чала, гуйу, 11 дяфн йери (юлцляр торпаг гябирлярдя узадылмыш вязиййятдя дяфн едилмишляр) тядгиг олунмушдур. Дяфн айини, адятян, 3 мяишят габы: эювдяси бир гядяр йастыланмыш, цчайаглы, узунсов навалчасы вя она перпендикулйар дястяси олан гядящ (трипод); цч ичибош айаьы, навалчасы вя гювсшякилли дястяси олан бардаг; кичикдястяли юлчц габы иля мцшайият олунурду. Габларын чоху формаъа Хуанхе чайынын орта ахарындакы диэяр мядяниййятлярля цмуми яламятляря маликдир. Нисбятян садя (“кянд”) керамика формалары цстцнлцк тяшкил едир. Д. цчцн орта щиссясиндя дялийи олан даш (о ъцмлядян ъилаланмыш) бычаглар, тохалар, ох уълуглары, тюкмя гялибляри; сцмцкдян дцзялдилян ийняляр; тунъдан узун дястяли ох уълуглары вя с. сяъиййявидир.

    Сон мярщяляйя аид мцдафия диварлары, дахили вя хариъи хяндякляр ашкарланмыш, керамика вя диэяр янянялярин варислийи тядгиг едилмишдир. Газынтылар заманы щцнд. 0,5 м, диаметри 10 м-ядяк олан даиряви тикилинин галыглары ашкар олунмушдур. Бу мярщялядя еркян мярщяляйя аид дяфн йерляриндян тапылан эилдян дцзялдилмиш бычаглара вя триподлара бянзяр тунъ бычаглар, триподлар (онлар Шан дюврцндя дини мярасимляр цчцн сяъиййяви габлара чеврилир) мейдана эялир. Ъянубда раст эялинян вя арха щиссясинин кянарлары дишли олан дюйцш балталарына охшар сцмцк мямулатларына да раст эялинир. Мейдана эялян йени керамика формалары арасында Ерлитоунун 3-ъц вя 4-ъц мярщяляси, йахуд Ерлиган цчцн сяъиййяви олан эювдяси йапма йарымкюбяли узунсов габлар, конус- вары касалар, щцндцр алтлыглы дайаз ъамлар вя с. вар; даиряви отураъаглы бардаглар бу мярщялядя йохдур. Хуанхе вадисиндяки мядяниййятляр цчцн сяъиййяви олан даш бычагларын йухары щиссясиндя ики дялик вар. Гябирляря гойулан аваданлыгларын сайы артмыш, онларын ичярисиндя йяшямя раст эялинир. Ещтимал ки, Д. бу мярщялядя шящяр характери алмышдыр.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
DƏRMAN – CƏLİLOV
    DUNSYAFEN

    ДУНСЙАФÉН – Чинин Шанси яйалятинин Сйасйан гязасында, Сушуй чайы щювзясиндя Тунъ дюврцня аид археоложи абидя. 1959 илдя ашкарланмышдыр. 1974–79 иллярдя ЧХР ЕА Археолоэийа Ин-ту, ЧХР Тарих музейи вя с. експедисийалар тяряфиндян эенишмигйаслы газынтылар апарылмышдыр. Сащ. 25 ща-дыр; Ерлитоу вя Шан дюврцнядяк (тягр. е.я. 1300–1027) олан, ещтимал ки, гисмян Ерлиган мядяниййятиня синхрон Сон Ерлитоу мярщяляляриня бюлцнцр. Синлун чайынын щяр ики сащилиндя, дуз чыхарылан эюлдян 30 км шм.-да йерляшир. Д. йахынлыьында мис мядянляри мялумдур. Дуз вя мисин диэяр вилайятляря дашындыьы тиъарят йолу бурадан кечирди. Д. Ерлитоунун мцщцм реэионал мяркязляриндян бири щесаб олунур.

      Дунсйафен. Еркян (1) вя Сон (2) мярщяляляриня аид керамика (Сйуй Дйанкуйа эюря).

    Еркян мярщялядя мяскян хяндякля ящатялянмишди; йарымгазмалар, йерцстц тикилиляр, керамиканы биширмяк цчцн собалар, йцздян чох чала, гуйу, 11 дяфн йери (юлцляр торпаг гябирлярдя узадылмыш вязиййятдя дяфн едилмишляр) тядгиг олунмушдур. Дяфн айини, адятян, 3 мяишят габы: эювдяси бир гядяр йастыланмыш, цчайаглы, узунсов навалчасы вя она перпендикулйар дястяси олан гядящ (трипод); цч ичибош айаьы, навалчасы вя гювсшякилли дястяси олан бардаг; кичикдястяли юлчц габы иля мцшайият олунурду. Габларын чоху формаъа Хуанхе чайынын орта ахарындакы диэяр мядяниййятлярля цмуми яламятляря маликдир. Нисбятян садя (“кянд”) керамика формалары цстцнлцк тяшкил едир. Д. цчцн орта щиссясиндя дялийи олан даш (о ъцмлядян ъилаланмыш) бычаглар, тохалар, ох уълуглары, тюкмя гялибляри; сцмцкдян дцзялдилян ийняляр; тунъдан узун дястяли ох уълуглары вя с. сяъиййявидир.

    Сон мярщяляйя аид мцдафия диварлары, дахили вя хариъи хяндякляр ашкарланмыш, керамика вя диэяр янянялярин варислийи тядгиг едилмишдир. Газынтылар заманы щцнд. 0,5 м, диаметри 10 м-ядяк олан даиряви тикилинин галыглары ашкар олунмушдур. Бу мярщялядя еркян мярщяляйя аид дяфн йерляриндян тапылан эилдян дцзялдилмиш бычаглара вя триподлара бянзяр тунъ бычаглар, триподлар (онлар Шан дюврцндя дини мярасимляр цчцн сяъиййяви габлара чеврилир) мейдана эялир. Ъянубда раст эялинян вя арха щиссясинин кянарлары дишли олан дюйцш балталарына охшар сцмцк мямулатларына да раст эялинир. Мейдана эялян йени керамика формалары арасында Ерлитоунун 3-ъц вя 4-ъц мярщяляси, йахуд Ерлиган цчцн сяъиййяви олан эювдяси йапма йарымкюбяли узунсов габлар, конус- вары касалар, щцндцр алтлыглы дайаз ъамлар вя с. вар; даиряви отураъаглы бардаглар бу мярщялядя йохдур. Хуанхе вадисиндяки мядяниййятляр цчцн сяъиййяви олан даш бычагларын йухары щиссясиндя ики дялик вар. Гябирляря гойулан аваданлыгларын сайы артмыш, онларын ичярисиндя йяшямя раст эялинир. Ещтимал ки, Д. бу мярщялядя шящяр характери алмышдыр.

    DUNSYAFEN

    ДУНСЙАФÉН – Чинин Шанси яйалятинин Сйасйан гязасында, Сушуй чайы щювзясиндя Тунъ дюврцня аид археоложи абидя. 1959 илдя ашкарланмышдыр. 1974–79 иллярдя ЧХР ЕА Археолоэийа Ин-ту, ЧХР Тарих музейи вя с. експедисийалар тяряфиндян эенишмигйаслы газынтылар апарылмышдыр. Сащ. 25 ща-дыр; Ерлитоу вя Шан дюврцнядяк (тягр. е.я. 1300–1027) олан, ещтимал ки, гисмян Ерлиган мядяниййятиня синхрон Сон Ерлитоу мярщяляляриня бюлцнцр. Синлун чайынын щяр ики сащилиндя, дуз чыхарылан эюлдян 30 км шм.-да йерляшир. Д. йахынлыьында мис мядянляри мялумдур. Дуз вя мисин диэяр вилайятляря дашындыьы тиъарят йолу бурадан кечирди. Д. Ерлитоунун мцщцм реэионал мяркязляриндян бири щесаб олунур.

      Дунсйафен. Еркян (1) вя Сон (2) мярщяляляриня аид керамика (Сйуй Дйанкуйа эюря).

    Еркян мярщялядя мяскян хяндякля ящатялянмишди; йарымгазмалар, йерцстц тикилиляр, керамиканы биширмяк цчцн собалар, йцздян чох чала, гуйу, 11 дяфн йери (юлцляр торпаг гябирлярдя узадылмыш вязиййятдя дяфн едилмишляр) тядгиг олунмушдур. Дяфн айини, адятян, 3 мяишят габы: эювдяси бир гядяр йастыланмыш, цчайаглы, узунсов навалчасы вя она перпендикулйар дястяси олан гядящ (трипод); цч ичибош айаьы, навалчасы вя гювсшякилли дястяси олан бардаг; кичикдястяли юлчц габы иля мцшайият олунурду. Габларын чоху формаъа Хуанхе чайынын орта ахарындакы диэяр мядяниййятлярля цмуми яламятляря маликдир. Нисбятян садя (“кянд”) керамика формалары цстцнлцк тяшкил едир. Д. цчцн орта щиссясиндя дялийи олан даш (о ъцмлядян ъилаланмыш) бычаглар, тохалар, ох уълуглары, тюкмя гялибляри; сцмцкдян дцзялдилян ийняляр; тунъдан узун дястяли ох уълуглары вя с. сяъиййявидир.

    Сон мярщяляйя аид мцдафия диварлары, дахили вя хариъи хяндякляр ашкарланмыш, керамика вя диэяр янянялярин варислийи тядгиг едилмишдир. Газынтылар заманы щцнд. 0,5 м, диаметри 10 м-ядяк олан даиряви тикилинин галыглары ашкар олунмушдур. Бу мярщялядя еркян мярщяляйя аид дяфн йерляриндян тапылан эилдян дцзялдилмиш бычаглара вя триподлара бянзяр тунъ бычаглар, триподлар (онлар Шан дюврцндя дини мярасимляр цчцн сяъиййяви габлара чеврилир) мейдана эялир. Ъянубда раст эялинян вя арха щиссясинин кянарлары дишли олан дюйцш балталарына охшар сцмцк мямулатларына да раст эялинир. Мейдана эялян йени керамика формалары арасында Ерлитоунун 3-ъц вя 4-ъц мярщяляси, йахуд Ерлиган цчцн сяъиййяви олан эювдяси йапма йарымкюбяли узунсов габлар, конус- вары касалар, щцндцр алтлыглы дайаз ъамлар вя с. вар; даиряви отураъаглы бардаглар бу мярщялядя йохдур. Хуанхе вадисиндяки мядяниййятляр цчцн сяъиййяви олан даш бычагларын йухары щиссясиндя ики дялик вар. Гябирляря гойулан аваданлыгларын сайы артмыш, онларын ичярисиндя йяшямя раст эялинир. Ещтимал ки, Д. бу мярщялядя шящяр характери алмышдыр.