Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VII CİLD (DƏRMAN - CƏLİLOV)
    DURNABALIQLARI

    ДУРНАБАЛЫГЛАРЫ (Есоъидае) – дурнабалыьыкимиляр йарымдястясиндян балыг фясиляси. Бядяни охшякилли, уз. 1,5 м-ядяк, кцтляси 35 кг-адяк олур. Башы ири, бурну чох узuн vя цстдян йастыдыр. Дишляри чяняарасы сцмцкляр, хыш сцмцйц, дамаг сцмцкляри, алт чяня вя дил цзяриндя йерляшир. Алт чяня дишляри хянъяршякиллидир. Гялсямя пярдяляри бир-бириня битишмямишдир. Гялсямя гапаьы дцзбуъаглы, узунсовдур. Пулъуьу хырдадыр, бядян вя башыны юртцр. Фясилянин йеэаня cinsi olan дурнабалыьы- nыn (Есох) 2 йарымъинси (Есох вя Кеноза) вардыр; 5 мцасир нювц мялумдур: ади дурнабалыьы (Есох луъиус) Авропа, Асийа вя Американын шм. суларында, Амур дурнабалыьы (Е. реиъщерти) Амур чайы щювзяси вя Сахалиндя, маскинонг (Е. масгуинонэу), золаглы дурнабалыьы (Е. ниэер) вя гырмызыпяр дурнабалыьы (Е.америъанус) йалныз Шимали Американын ш. щиссясиндя йайылмышдыр. Д. зянэин биткили ширин, йахуд зяиф шор суларда йашайыр. Йыртыъыдырлар, башга балыглары (щямчинин юз кюрпялярини), гурбаьалары, хырда эямириъиляри вя судацзян гушлары йейир. 3–4 йашында ъинси йеткинлийя чатыр. Йазда вя йайын яввялляриндя сащиля йахын суларда (0,4–1 м дяринликдя) кцрцляйир. Мящсулдарлыьы 17,5–215 мин кцрцйя бярабярдир. Кцрцсцнц сащил биткиляри цзяриня тюкцр, биткийя йапышан кцрц 2– 3 эцндян сонра дибя чюкцр вя бурада инкишаф едир. Азярб.-да 1 нювц (ади дурнабалыьы – Есох луъиус) вар. Ов ящямиййятлидир.

     Ади дурнабалыьы (Еsox lucius).

     
    Д. интенсив ов, бязи йерлярдя (мяс.; Беларусда) ися балыгчылыг обйектидир. Газынты щалында Д. Олигосен чюкцнтцляриндян мялумдур.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
DƏRMAN – CƏLİLOV
    DURNABALIQLARI

    ДУРНАБАЛЫГЛАРЫ (Есоъидае) – дурнабалыьыкимиляр йарымдястясиндян балыг фясиляси. Бядяни охшякилли, уз. 1,5 м-ядяк, кцтляси 35 кг-адяк олур. Башы ири, бурну чох узuн vя цстдян йастыдыр. Дишляри чяняарасы сцмцкляр, хыш сцмцйц, дамаг сцмцкляри, алт чяня вя дил цзяриндя йерляшир. Алт чяня дишляри хянъяршякиллидир. Гялсямя пярдяляри бир-бириня битишмямишдир. Гялсямя гапаьы дцзбуъаглы, узунсовдур. Пулъуьу хырдадыр, бядян вя башыны юртцр. Фясилянин йеэаня cinsi olan дурнабалыьы- nыn (Есох) 2 йарымъинси (Есох вя Кеноза) вардыр; 5 мцасир нювц мялумдур: ади дурнабалыьы (Есох луъиус) Авропа, Асийа вя Американын шм. суларында, Амур дурнабалыьы (Е. реиъщерти) Амур чайы щювзяси вя Сахалиндя, маскинонг (Е. масгуинонэу), золаглы дурнабалыьы (Е. ниэер) вя гырмызыпяр дурнабалыьы (Е.америъанус) йалныз Шимали Американын ш. щиссясиндя йайылмышдыр. Д. зянэин биткили ширин, йахуд зяиф шор суларда йашайыр. Йыртыъыдырлар, башга балыглары (щямчинин юз кюрпялярини), гурбаьалары, хырда эямириъиляри вя судацзян гушлары йейир. 3–4 йашында ъинси йеткинлийя чатыр. Йазда вя йайын яввялляриндя сащиля йахын суларда (0,4–1 м дяринликдя) кцрцляйир. Мящсулдарлыьы 17,5–215 мин кцрцйя бярабярдир. Кцрцсцнц сащил биткиляри цзяриня тюкцр, биткийя йапышан кцрц 2– 3 эцндян сонра дибя чюкцр вя бурада инкишаф едир. Азярб.-да 1 нювц (ади дурнабалыьы – Есох луъиус) вар. Ов ящямиййятлидир.

     Ади дурнабалыьы (Еsox lucius).

     
    Д. интенсив ов, бязи йерлярдя (мяс.; Беларусда) ися балыгчылыг обйектидир. Газынты щалында Д. Олигосен чюкцнтцляриндян мялумдур.

    DURNABALIQLARI

    ДУРНАБАЛЫГЛАРЫ (Есоъидае) – дурнабалыьыкимиляр йарымдястясиндян балыг фясиляси. Бядяни охшякилли, уз. 1,5 м-ядяк, кцтляси 35 кг-адяк олур. Башы ири, бурну чох узuн vя цстдян йастыдыр. Дишляри чяняарасы сцмцкляр, хыш сцмцйц, дамаг сцмцкляри, алт чяня вя дил цзяриндя йерляшир. Алт чяня дишляри хянъяршякиллидир. Гялсямя пярдяляри бир-бириня битишмямишдир. Гялсямя гапаьы дцзбуъаглы, узунсовдур. Пулъуьу хырдадыр, бядян вя башыны юртцр. Фясилянин йеэаня cinsi olan дурнабалыьы- nыn (Есох) 2 йарымъинси (Есох вя Кеноза) вардыр; 5 мцасир нювц мялумдур: ади дурнабалыьы (Есох луъиус) Авропа, Асийа вя Американын шм. суларында, Амур дурнабалыьы (Е. реиъщерти) Амур чайы щювзяси вя Сахалиндя, маскинонг (Е. масгуинонэу), золаглы дурнабалыьы (Е. ниэер) вя гырмызыпяр дурнабалыьы (Е.америъанус) йалныз Шимали Американын ш. щиссясиндя йайылмышдыр. Д. зянэин биткили ширин, йахуд зяиф шор суларда йашайыр. Йыртыъыдырлар, башга балыглары (щямчинин юз кюрпялярини), гурбаьалары, хырда эямириъиляри вя судацзян гушлары йейир. 3–4 йашында ъинси йеткинлийя чатыр. Йазда вя йайын яввялляриндя сащиля йахын суларда (0,4–1 м дяринликдя) кцрцляйир. Мящсулдарлыьы 17,5–215 мин кцрцйя бярабярдир. Кцрцсцнц сащил биткиляри цзяриня тюкцр, биткийя йапышан кцрц 2– 3 эцндян сонра дибя чюкцр вя бурада инкишаф едир. Азярб.-да 1 нювц (ади дурнабалыьы – Есох луъиус) вар. Ов ящямиййятлидир.

     Ади дурнабалыьы (Еsox lucius).

     
    Д. интенсив ов, бязи йерлярдя (мяс.; Беларусда) ися балыгчылыг обйектидир. Газынты щалында Д. Олигосен чюкцнтцляриндян мялумдур.