Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
IV CİLD (BƏZİRXANA - BİNNƏTOVA)
    BİRƏBİTDƏNLƏR

    БИРЯБИТДЯНЛЯР (Троэлодйтидае) – сярчякимиляр дястясиндян гуш фясиляси. Уз. 8–22 см-дир. Бядян гурулушу мющкямдир; ганадлары гыса, уълары кцтдцр. Гуйруьу гыса, йахуд орта узунлугда, уъу дяйирми вя йа пиллялидир. Айаглары мющкям, пянъя лцляси вя бармаглары узундур; ъайнаглары яйилмиш вя итидир. Димдийи дцз вя йа ашаьыйа яйилмиш, енсиз, бязян бюйцкдцр. Ляляк юртцйц йумшаг вя сыхдыр. Рянэиндя гонур, сары, вя йа боз чаларлар цстцнлцк тяшкил едир. Чалма вя сцкан лялякляри тцнд кюндялян золаглыдыр; бязи нювляриндя боьазы, синяси, йахуд бцтцн алт щиссяси ейнитонлу ачыг рянэлидир. Ъинси вя йаш диморфизми йохдур. Б. йахын мясафяляря ити учур; сых ъянэялликлярдя асан щярякят едир. Гыъыгланмыш гуш гуйруьуну дик галдырыр, ону тез-тез дартыр вя йеря отурур. Тягр. 16 ъинси вя 76 нювц мялумдур. Алйаскадан Одлу Торпаьа гядяр йайылмышдыр; ади бирябитдяня Аврасийа вя Шимали Африкада раст эялинир. Б.-нын даща чох нювляри Ъянуби Америка тропикляриндя йайылмышдыр; даьларда 4600 м щцнд.-дя (Анд д.-ры) йувалайырлар. Яксяр нювляри мешялярин алт йарусларында мяскунлашыр; щямчинин гамыш ъянэялликляри вя б. суятрафы щцндцр отлугларда (Ъистотщорус ъинси), дянизин гайалы сащилляриндя, арид иглимли даьларда вя исти сящраларда (кактус Б.-и, Ъампйлорщйнъщус) йашайырлар. Бир чох Б. эизли щяйат тярзи кечирир; юзцнц, адятян, мелодик, гейри-ади уъа сяси иля ашкар етдирир; бязи нювляринин диши фярдляри дя охуйур. Ясасян, хырда онурьасызларла, бязян эилямейвя вя тохумларла гидаланыр. Б. арасында щям моногам щям дя, полигамлар вар. Еркяйи бир нечя (30-адяк) галындиварлы кцряшякилли йува гурур; дишиси онлардан бириндя 2–10 (чох вахт 2–5) йумурта гойур вя 12–20 (адятян 14–18) эцн кцрт йатыр. Щяр ики валидейн балаларыны йувада 14–19 эцн йемляйир. Бир сыра нювляри илдя 2 дяфя нясил верир. Б.-ин 12 нювц БТМИ-нин Гырмызы китабына салынмышдыр. Азярб.-да 1 нювц вар.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BƏZİRXANA – BİNNƏTOVA
    BİRƏBİTDƏNLƏR

    БИРЯБИТДЯНЛЯР (Троэлодйтидае) – сярчякимиляр дястясиндян гуш фясиляси. Уз. 8–22 см-дир. Бядян гурулушу мющкямдир; ганадлары гыса, уълары кцтдцр. Гуйруьу гыса, йахуд орта узунлугда, уъу дяйирми вя йа пиллялидир. Айаглары мющкям, пянъя лцляси вя бармаглары узундур; ъайнаглары яйилмиш вя итидир. Димдийи дцз вя йа ашаьыйа яйилмиш, енсиз, бязян бюйцкдцр. Ляляк юртцйц йумшаг вя сыхдыр. Рянэиндя гонур, сары, вя йа боз чаларлар цстцнлцк тяшкил едир. Чалма вя сцкан лялякляри тцнд кюндялян золаглыдыр; бязи нювляриндя боьазы, синяси, йахуд бцтцн алт щиссяси ейнитонлу ачыг рянэлидир. Ъинси вя йаш диморфизми йохдур. Б. йахын мясафяляря ити учур; сых ъянэялликлярдя асан щярякят едир. Гыъыгланмыш гуш гуйруьуну дик галдырыр, ону тез-тез дартыр вя йеря отурур. Тягр. 16 ъинси вя 76 нювц мялумдур. Алйаскадан Одлу Торпаьа гядяр йайылмышдыр; ади бирябитдяня Аврасийа вя Шимали Африкада раст эялинир. Б.-нын даща чох нювляри Ъянуби Америка тропикляриндя йайылмышдыр; даьларда 4600 м щцнд.-дя (Анд д.-ры) йувалайырлар. Яксяр нювляри мешялярин алт йарусларында мяскунлашыр; щямчинин гамыш ъянэялликляри вя б. суятрафы щцндцр отлугларда (Ъистотщорус ъинси), дянизин гайалы сащилляриндя, арид иглимли даьларда вя исти сящраларда (кактус Б.-и, Ъампйлорщйнъщус) йашайырлар. Бир чох Б. эизли щяйат тярзи кечирир; юзцнц, адятян, мелодик, гейри-ади уъа сяси иля ашкар етдирир; бязи нювляринин диши фярдляри дя охуйур. Ясасян, хырда онурьасызларла, бязян эилямейвя вя тохумларла гидаланыр. Б. арасында щям моногам щям дя, полигамлар вар. Еркяйи бир нечя (30-адяк) галындиварлы кцряшякилли йува гурур; дишиси онлардан бириндя 2–10 (чох вахт 2–5) йумурта гойур вя 12–20 (адятян 14–18) эцн кцрт йатыр. Щяр ики валидейн балаларыны йувада 14–19 эцн йемляйир. Бир сыра нювляри илдя 2 дяфя нясил верир. Б.-ин 12 нювц БТМИ-нин Гырмызы китабына салынмышдыр. Азярб.-да 1 нювц вар.

    BİRƏBİTDƏNLƏR

    БИРЯБИТДЯНЛЯР (Троэлодйтидае) – сярчякимиляр дястясиндян гуш фясиляси. Уз. 8–22 см-дир. Бядян гурулушу мющкямдир; ганадлары гыса, уълары кцтдцр. Гуйруьу гыса, йахуд орта узунлугда, уъу дяйирми вя йа пиллялидир. Айаглары мющкям, пянъя лцляси вя бармаглары узундур; ъайнаглары яйилмиш вя итидир. Димдийи дцз вя йа ашаьыйа яйилмиш, енсиз, бязян бюйцкдцр. Ляляк юртцйц йумшаг вя сыхдыр. Рянэиндя гонур, сары, вя йа боз чаларлар цстцнлцк тяшкил едир. Чалма вя сцкан лялякляри тцнд кюндялян золаглыдыр; бязи нювляриндя боьазы, синяси, йахуд бцтцн алт щиссяси ейнитонлу ачыг рянэлидир. Ъинси вя йаш диморфизми йохдур. Б. йахын мясафяляря ити учур; сых ъянэялликлярдя асан щярякят едир. Гыъыгланмыш гуш гуйруьуну дик галдырыр, ону тез-тез дартыр вя йеря отурур. Тягр. 16 ъинси вя 76 нювц мялумдур. Алйаскадан Одлу Торпаьа гядяр йайылмышдыр; ади бирябитдяня Аврасийа вя Шимали Африкада раст эялинир. Б.-нын даща чох нювляри Ъянуби Америка тропикляриндя йайылмышдыр; даьларда 4600 м щцнд.-дя (Анд д.-ры) йувалайырлар. Яксяр нювляри мешялярин алт йарусларында мяскунлашыр; щямчинин гамыш ъянэялликляри вя б. суятрафы щцндцр отлугларда (Ъистотщорус ъинси), дянизин гайалы сащилляриндя, арид иглимли даьларда вя исти сящраларда (кактус Б.-и, Ъампйлорщйнъщус) йашайырлар. Бир чох Б. эизли щяйат тярзи кечирир; юзцнц, адятян, мелодик, гейри-ади уъа сяси иля ашкар етдирир; бязи нювляринин диши фярдляри дя охуйур. Ясасян, хырда онурьасызларла, бязян эилямейвя вя тохумларла гидаланыр. Б. арасында щям моногам щям дя, полигамлар вар. Еркяйи бир нечя (30-адяк) галындиварлы кцряшякилли йува гурур; дишиси онлардан бириндя 2–10 (чох вахт 2–5) йумурта гойур вя 12–20 (адятян 14–18) эцн кцрт йатыр. Щяр ики валидейн балаларыны йувада 14–19 эцн йемляйир. Бир сыра нювляри илдя 2 дяфя нясил верир. Б.-ин 12 нювц БТМИ-нин Гырмызы китабына салынмышдыр. Азярб.-да 1 нювц вар.