Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
VII CİLD (DƏRMAN - CƏLİLOV)
    DZYOMON

    ДЗЙОМÓН (йапон дилиндя кяндир изи, кяндирвары нахыш) – Йапон а-рында Неолит дюврцня (е.я. 8-ъи миниллик – 1-ъи миниллийин орталары) аид керамика мядяниййятляринин цмумиляшдирилмиш ады. Археоложи абидяляр 19 ясрдян тядгиг олунур. Башланьыъ (радиокарбон анализиня эюря е.я. 8–5-ъи минилликляр), еркян (е.я. 4-ъц миниллик), орта (е.я. 3-ъц миниллик), сон (е.я. 2-ъи миниллик) вя ахырынъы (е.я. 1-ъи миниллийин биринъи йарысы) мярщяляляря бюлцнян Д.-да онларла мядяниййят групу вя тиположи комплексляр мцяййянляшдирилир. Даиряви вя дцзбуъаглы планлы, йерцстц, йахуд газма тикилиляр (оъаьы олан диряк конструксийалы) чох вахт балыггулаьы йыьынлары (уз. 200 м-ядяк) иля ящатялянмиш мяскянляр ямяля эятирирди. Юлцлярин бцкцлц вязиййятдя дяфн едилдикляри гябирляр цстцнлцк тяшкил едир; охрадан истифадя гейд олунур; орта мярщялядян ири мязарлыглар мялумдур. Газынтылар заманы чахмагдашы, кварсит, обсидиандан дцзялдилмиш балталар, чякиъляр, кичиксаплы бычаглар, ох уълуглары, дянязянляр, бойагязянляр, ъилаланмыш даш дяйянякляр тапылмышдыр. Щямчинин сцмцкдян гармаглар, чянэялляр вя с., сцмцк вя балыггулаьыдан бязяк яшйалары, аьаъ ох вя каманлар, ойма вя йапма орнаментлярля (догу) бязядилмиш эил фигурлар ашкар едилмишдир.

     Дзйомон. Мцхтялиф мярщяляляря аид ялля йапылмыш сахсы габлар.

    “Д.” термини нахышлары кяндир, гайтан, кцляш баьла вурулмуш Неолит дюврц йапон керамикасыны ифадя етмяк цчцн дя ишлядилир. Ялля йапылмыш габлар оъагда биширилирди. Д.-ун башланьыъ вя еркян мярщяляляри цчцн, ясасян, конусвары, галын, диварлары кобуд ишлянилмиш кцпяляр, касалар, ъамлар, аьаъ мямулатларын, щюрмя мямулатын имитасийалары сяъиййявидир. Орта мярщялядя габларын мцхтялиф чешидляри, чыраглар, гядящляр, гурбанвермя цчцн газанлар мейдана эялмишди. Айини габла- рын чохунун щцнд. 1м-я чатырды, бу да онлара мющтяшямлик эятирирди. Садя гайтанвары орнамент инъя щяндяси, нябати вя зооморф мотивли асимметрик йапма шябякялярля явязлянмишди. Сон вя ахырынъы мярщялялярдя керамик габларын юлчцляри йенидян кичилмиш, онлар даща садя вя утилитар форма кясб етмишдир.


    Д.-ун формалашмасы вя инкишафы Йапон а-рына бир нечя миграсийа дальасы иля ялагяляндирилир, онларын хронолоэийасы вя мянбяляри мцбащисялидир. Тясяррцфатын ясасыны овчулуг, балыгчылыг, дяниз йыьыъылыьы тяшкил едирди. Д.-ну Йайой мядяниййяти явяз етмишдир.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
DƏRMAN – CƏLİLOV
    DZYOMON

    ДЗЙОМÓН (йапон дилиндя кяндир изи, кяндирвары нахыш) – Йапон а-рында Неолит дюврцня (е.я. 8-ъи миниллик – 1-ъи миниллийин орталары) аид керамика мядяниййятляринин цмумиляшдирилмиш ады. Археоложи абидяляр 19 ясрдян тядгиг олунур. Башланьыъ (радиокарбон анализиня эюря е.я. 8–5-ъи минилликляр), еркян (е.я. 4-ъц миниллик), орта (е.я. 3-ъц миниллик), сон (е.я. 2-ъи миниллик) вя ахырынъы (е.я. 1-ъи миниллийин биринъи йарысы) мярщяляляря бюлцнян Д.-да онларла мядяниййят групу вя тиположи комплексляр мцяййянляшдирилир. Даиряви вя дцзбуъаглы планлы, йерцстц, йахуд газма тикилиляр (оъаьы олан диряк конструксийалы) чох вахт балыггулаьы йыьынлары (уз. 200 м-ядяк) иля ящатялянмиш мяскянляр ямяля эятирирди. Юлцлярин бцкцлц вязиййятдя дяфн едилдикляри гябирляр цстцнлцк тяшкил едир; охрадан истифадя гейд олунур; орта мярщялядян ири мязарлыглар мялумдур. Газынтылар заманы чахмагдашы, кварсит, обсидиандан дцзялдилмиш балталар, чякиъляр, кичиксаплы бычаглар, ох уълуглары, дянязянляр, бойагязянляр, ъилаланмыш даш дяйянякляр тапылмышдыр. Щямчинин сцмцкдян гармаглар, чянэялляр вя с., сцмцк вя балыггулаьыдан бязяк яшйалары, аьаъ ох вя каманлар, ойма вя йапма орнаментлярля (догу) бязядилмиш эил фигурлар ашкар едилмишдир.

     Дзйомон. Мцхтялиф мярщяляляря аид ялля йапылмыш сахсы габлар.

    “Д.” термини нахышлары кяндир, гайтан, кцляш баьла вурулмуш Неолит дюврц йапон керамикасыны ифадя етмяк цчцн дя ишлядилир. Ялля йапылмыш габлар оъагда биширилирди. Д.-ун башланьыъ вя еркян мярщяляляри цчцн, ясасян, конусвары, галын, диварлары кобуд ишлянилмиш кцпяляр, касалар, ъамлар, аьаъ мямулатларын, щюрмя мямулатын имитасийалары сяъиййявидир. Орта мярщялядя габларын мцхтялиф чешидляри, чыраглар, гядящляр, гурбанвермя цчцн газанлар мейдана эялмишди. Айини габла- рын чохунун щцнд. 1м-я чатырды, бу да онлара мющтяшямлик эятирирди. Садя гайтанвары орнамент инъя щяндяси, нябати вя зооморф мотивли асимметрик йапма шябякялярля явязлянмишди. Сон вя ахырынъы мярщялялярдя керамик габларын юлчцляри йенидян кичилмиш, онлар даща садя вя утилитар форма кясб етмишдир.


    Д.-ун формалашмасы вя инкишафы Йапон а-рына бир нечя миграсийа дальасы иля ялагяляндирилир, онларын хронолоэийасы вя мянбяляри мцбащисялидир. Тясяррцфатын ясасыны овчулуг, балыгчылыг, дяниз йыьыъылыьы тяшкил едирди. Д.-ну Йайой мядяниййяти явяз етмишдир.

    DZYOMON

    ДЗЙОМÓН (йапон дилиндя кяндир изи, кяндирвары нахыш) – Йапон а-рында Неолит дюврцня (е.я. 8-ъи миниллик – 1-ъи миниллийин орталары) аид керамика мядяниййятляринин цмумиляшдирилмиш ады. Археоложи абидяляр 19 ясрдян тядгиг олунур. Башланьыъ (радиокарбон анализиня эюря е.я. 8–5-ъи минилликляр), еркян (е.я. 4-ъц миниллик), орта (е.я. 3-ъц миниллик), сон (е.я. 2-ъи миниллик) вя ахырынъы (е.я. 1-ъи миниллийин биринъи йарысы) мярщяляляря бюлцнян Д.-да онларла мядяниййят групу вя тиположи комплексляр мцяййянляшдирилир. Даиряви вя дцзбуъаглы планлы, йерцстц, йахуд газма тикилиляр (оъаьы олан диряк конструксийалы) чох вахт балыггулаьы йыьынлары (уз. 200 м-ядяк) иля ящатялянмиш мяскянляр ямяля эятирирди. Юлцлярин бцкцлц вязиййятдя дяфн едилдикляри гябирляр цстцнлцк тяшкил едир; охрадан истифадя гейд олунур; орта мярщялядян ири мязарлыглар мялумдур. Газынтылар заманы чахмагдашы, кварсит, обсидиандан дцзялдилмиш балталар, чякиъляр, кичиксаплы бычаглар, ох уълуглары, дянязянляр, бойагязянляр, ъилаланмыш даш дяйянякляр тапылмышдыр. Щямчинин сцмцкдян гармаглар, чянэялляр вя с., сцмцк вя балыггулаьыдан бязяк яшйалары, аьаъ ох вя каманлар, ойма вя йапма орнаментлярля (догу) бязядилмиш эил фигурлар ашкар едилмишдир.

     Дзйомон. Мцхтялиф мярщяляляря аид ялля йапылмыш сахсы габлар.

    “Д.” термини нахышлары кяндир, гайтан, кцляш баьла вурулмуш Неолит дюврц йапон керамикасыны ифадя етмяк цчцн дя ишлядилир. Ялля йапылмыш габлар оъагда биширилирди. Д.-ун башланьыъ вя еркян мярщяляляри цчцн, ясасян, конусвары, галын, диварлары кобуд ишлянилмиш кцпяляр, касалар, ъамлар, аьаъ мямулатларын, щюрмя мямулатын имитасийалары сяъиййявидир. Орта мярщялядя габларын мцхтялиф чешидляри, чыраглар, гядящляр, гурбанвермя цчцн газанлар мейдана эялмишди. Айини габла- рын чохунун щцнд. 1м-я чатырды, бу да онлара мющтяшямлик эятирирди. Садя гайтанвары орнамент инъя щяндяси, нябати вя зооморф мотивли асимметрик йапма шябякялярля явязлянмишди. Сон вя ахырынъы мярщялялярдя керамик габларын юлчцляри йенидян кичилмиш, онлар даща садя вя утилитар форма кясб етмишдир.


    Д.-ун формалашмасы вя инкишафы Йапон а-рына бир нечя миграсийа дальасы иля ялагяляндирилир, онларын хронолоэийасы вя мянбяляри мцбащисялидир. Тясяррцфатын ясасыны овчулуг, балыгчылыг, дяниз йыьыъылыьы тяшкил едирди. Д.-ну Йайой мядяниййяти явяз етмишдир.