Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
I CİLD (A, a - ALLAHVERDİYEV Süleyman)
    ABBASOV Mirzəli (Əlibala) Hacabbas oğlu

    АББАСОВ Мирзяли (Ялибала) Щаъаббас оьлу (1870, Тифлис – 3.11.1943, Тбилиси) – Азярб. актйору, режиссор вя драматург. Эцръ. ССР. ямякдар артисти (1924). 1898 илдя М.Ф.Ахундзадянин “Лянкяран ханынын вязири” комедийасында фярраш ролу иля сящня фяалиййятиня башламышдыр. А.-ун йаратдыьы образлар реаллыьы, бядии бцтювлцйц иля сечилирди. Роллары: Эавя (“Дямирчи Эавя”, Ш.Сами), Щаъы Гара (“Щаъы Гара”, М.Ф.Ахундзадя), Щаъы Гянбяр (“Йаьышдан чыхдыг, йаьмура дцшдцк”, Н.Вязиров), Ялмянсур (“Ялмянсур”, Щ.Щейне), Отелло (“Отелло”, У.Шекспир), Франс Моор (“Гачаглар”, Ф.Шиллер), Шейх Сянан (“Шейх Сянан”, Щ.Ъавид), Надир шащ (“Надир шащ”, Н.Няриманов), Гаъар, Няъяф бяй (“Аьа Мящяммяд шащ Гаъар”, “Даьылан тифаг“, Я.Щагвердийев) вя с. А. истедадлы реж. кими дя танынмышды. О, Тифлис Азярбайъан Театрынын сящнясиндя “Щаъы Гара”(М. Ф. Ахундзадя), “Отелло” вя “Щамлет” (У.Шекспир), “Мякр вя мящяббят” (Ф.Шиллер), “Аршын мал алан” вя “Мяшяди Ибад” (Ц.Щаъыбяйли), “Ялли йашында ъаван” (З.Щаъыбяйов), “Шейх Сянан” вя “Учурум” (Щ.Ъавид), “Дямирчи Эавя” (Ш.Сами), “Юлцляр” (Ъ.Мяммядгулузадя), “Мцфяттиш” (Н.Гогол), “Даьылан тифаг” (Я.Щагвердийев) вя с. пйесляри тамашайа гоймушдур. А. “Султан Мащмуд Гязняви, йахуд Фирдювси”, “Мящяммядяли шащ”, “Йусиф вя Зцлейха”
    вя с. пйеслярин мцяллифидир.
            Яд.: М е щ д и й е в а М. Мирзяли Аббасов. “Унудулмаз сящня усталары” китабында. Б., 1981.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
A, a – ALLAHVERDİYEV Süleyman
    ABBASOV Mirzəli (Əlibala) Hacabbas oğlu

    АББАСОВ Мирзяли (Ялибала) Щаъаббас оьлу (1870, Тифлис – 3.11.1943, Тбилиси) – Азярб. актйору, режиссор вя драматург. Эцръ. ССР. ямякдар артисти (1924). 1898 илдя М.Ф.Ахундзадянин “Лянкяран ханынын вязири” комедийасында фярраш ролу иля сящня фяалиййятиня башламышдыр. А.-ун йаратдыьы образлар реаллыьы, бядии бцтювлцйц иля сечилирди. Роллары: Эавя (“Дямирчи Эавя”, Ш.Сами), Щаъы Гара (“Щаъы Гара”, М.Ф.Ахундзадя), Щаъы Гянбяр (“Йаьышдан чыхдыг, йаьмура дцшдцк”, Н.Вязиров), Ялмянсур (“Ялмянсур”, Щ.Щейне), Отелло (“Отелло”, У.Шекспир), Франс Моор (“Гачаглар”, Ф.Шиллер), Шейх Сянан (“Шейх Сянан”, Щ.Ъавид), Надир шащ (“Надир шащ”, Н.Няриманов), Гаъар, Няъяф бяй (“Аьа Мящяммяд шащ Гаъар”, “Даьылан тифаг“, Я.Щагвердийев) вя с. А. истедадлы реж. кими дя танынмышды. О, Тифлис Азярбайъан Театрынын сящнясиндя “Щаъы Гара”(М. Ф. Ахундзадя), “Отелло” вя “Щамлет” (У.Шекспир), “Мякр вя мящяббят” (Ф.Шиллер), “Аршын мал алан” вя “Мяшяди Ибад” (Ц.Щаъыбяйли), “Ялли йашында ъаван” (З.Щаъыбяйов), “Шейх Сянан” вя “Учурум” (Щ.Ъавид), “Дямирчи Эавя” (Ш.Сами), “Юлцляр” (Ъ.Мяммядгулузадя), “Мцфяттиш” (Н.Гогол), “Даьылан тифаг” (Я.Щагвердийев) вя с. пйесляри тамашайа гоймушдур. А. “Султан Мащмуд Гязняви, йахуд Фирдювси”, “Мящяммядяли шащ”, “Йусиф вя Зцлейха”
    вя с. пйеслярин мцяллифидир.
            Яд.: М е щ д и й е в а М. Мирзяли Аббасов. “Унудулмаз сящня усталары” китабында. Б., 1981.

    ABBASOV Mirzəli (Əlibala) Hacabbas oğlu

    АББАСОВ Мирзяли (Ялибала) Щаъаббас оьлу (1870, Тифлис – 3.11.1943, Тбилиси) – Азярб. актйору, режиссор вя драматург. Эцръ. ССР. ямякдар артисти (1924). 1898 илдя М.Ф.Ахундзадянин “Лянкяран ханынын вязири” комедийасында фярраш ролу иля сящня фяалиййятиня башламышдыр. А.-ун йаратдыьы образлар реаллыьы, бядии бцтювлцйц иля сечилирди. Роллары: Эавя (“Дямирчи Эавя”, Ш.Сами), Щаъы Гара (“Щаъы Гара”, М.Ф.Ахундзадя), Щаъы Гянбяр (“Йаьышдан чыхдыг, йаьмура дцшдцк”, Н.Вязиров), Ялмянсур (“Ялмянсур”, Щ.Щейне), Отелло (“Отелло”, У.Шекспир), Франс Моор (“Гачаглар”, Ф.Шиллер), Шейх Сянан (“Шейх Сянан”, Щ.Ъавид), Надир шащ (“Надир шащ”, Н.Няриманов), Гаъар, Няъяф бяй (“Аьа Мящяммяд шащ Гаъар”, “Даьылан тифаг“, Я.Щагвердийев) вя с. А. истедадлы реж. кими дя танынмышды. О, Тифлис Азярбайъан Театрынын сящнясиндя “Щаъы Гара”(М. Ф. Ахундзадя), “Отелло” вя “Щамлет” (У.Шекспир), “Мякр вя мящяббят” (Ф.Шиллер), “Аршын мал алан” вя “Мяшяди Ибад” (Ц.Щаъыбяйли), “Ялли йашында ъаван” (З.Щаъыбяйов), “Шейх Сянан” вя “Учурум” (Щ.Ъавид), “Дямирчи Эавя” (Ш.Сами), “Юлцляр” (Ъ.Мяммядгулузадя), “Мцфяттиш” (Н.Гогол), “Даьылан тифаг” (Я.Щагвердийев) вя с. пйесляри тамашайа гоймушдур. А. “Султан Мащмуд Гязняви, йахуд Фирдювси”, “Мящяммядяли шащ”, “Йусиф вя Зцлейха”
    вя с. пйеслярин мцяллифидир.
            Яд.: М е щ д и й е в а М. Мирзяли Аббасов. “Унудулмаз сящня усталары” китабында. Б., 1981.