Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
IV CİLD (BƏZİRXANA - BİNNƏTOVA)
    BİTKİLƏR


    БИТКИЛЯР (Плантае вя йа Веэетабилиа) – эцняш енержисиндян истифадя етмякля автотроф гидаланан вя щцъейряляри, бир гайда олараг, селлцлозадан ибарят сых гылафлы ъанлы организмляр алями. Фотосинтез вя бунунла ялагядар физиоложи-биокимйяви просесляр Б.-и башга ъанлылардан фяргляндирмяйя имкан верир. Бязи Б.-я
    (сапрофитляря, паразитляря) хас олан щетеротроф гидаланма щямишя икинъили мяншялидир. Б. ян мцхтялиф шяраитдя yaшayыr; буз, даш, шцшя цзяриндя, исти булагларын суйунда да мяскян салыr. Б. ибтидаи вя али olmaqla 2 qrupa бюлцнцр. Йер кцрясиндя йайылмыш 500 миня yaxыn битки нювцndяn 300 minя qяdяri ali, qalanlarы isя ибтидаи Б.-dir. Ибтидаи Б.-я qыzыlы (Chrysophyta), pirrofit (Pyrrophyta), diatom (Bacillariophyta), sarы-yaшыl (Xanthophyta), evqlenа (Euglenophyta), yaшыl (Chlorophyta), xara (Charophyta), qonur (Phaeophyta), qыrmыzы (Rhodophyta) йосунлар vя шибйяляр (Лиъщенопщйта) tipлярi aid edilir. Иbtidai B.-in bяdяnlяri kюk, gюvdя vя yarpaьa ayrыlmamышdыr. Lakin bяzi yosunlarda ali bitkilяrin floemasыna oxшar юtцrцcц sиstem, yarpaьaoxшar orqanlar
    vardыr. Али Б.-я psilofitlяr (Psilophytales), мамыркимиляр (Брйопщйта), гыжыкимиляр (Птеридопщйта), plaunkimilяr (Lycopodiophyta), qatыrquyruьukimilяr (Equisetophyta), чылпагтохумлулар (Gymnospermae), юртцлцтохумлулар vя ya чiчяkli B. (Angiospermae vя ya Magnoliophyta) tipлярi аиддир. Юр- тцлцтохумлулар да юз нювбясиндя 2 синфя – бирляпялиляря (Моноъотйледонеае) вя икиляпялиляря (Диъотйледонеае) бюлцнцр. Aли Б.-in bяdяnindя вязифя бюлэцсц эетмишдир, onlar кюк, эювдя вя йарпагларa malikdir. Б.-ин яксяриййятиндя йашыл пигментляр – хлорофилляр вардыр. Фотосинтез нятиъясиндя Б. гейри-цзви маддяляри цзви маддяляря чевиряряк юз бядянлярини гурур. Йашыл пигментлярдян мящрум олан Б.-ин бир гисми ися юз бядянлярини гурмаг цчцн щазыр цзви бирляшмялярдян истифадя едир. Б фотосинтез нятиъясиндя бцтцн щетеротроф организмлярин гидаланмасы цчцн цзви маддя (щазырда йанаъаг кими истифадя едилян даш кюмцр, торф вя с. дя эцняш енержисини юзцндя сахламыш битки галыгларыдыр) вя аероб организмлярин тяняффцсц цчцн оксиэен ещтийаты йарадыр. Щетеротроф Б.-ин бязиляри паразит olub ъанлы организмляр щесабына гидаланыр; диэярляри (сапрофитляр) юлмцш организмлярdя olan гидалы maddяlяrdяn istifadя edir. Али Б. йарпагларда гейри-цзви бирляшмялярдян цзви бирляшмяляр sintez etmяklя вя кюк васитясиля торпагдан суйу вя суда щялл олмуш минерал маддяляри алmaqla гидаланыр. Б.-дя симбиоз (мцштяряк) щяйата да тясадцф едилир. Пахлалы битки кюкляринин азот фиксяедян бактерийаларла (кюк йумрулары) вя aьac кюкляринин эюбяляклярля мцштяряк щяйаты (микориза) буна мисал ола биляр. B.-in tarixi qяdimdir, belя ki, ясл йосунлар Протерозойда мейдана эялмишдир. Йашыл вя гырмызы йосунлар Еркян Палеозойдан мялумдур, ясл йосунларын диэяр груплары да, ещтимал ки, о вахт (йахуд Протерозойун сонунда) ямяля эялмишдир. Б.-ин гуруну ящатя етмяси вахты dяqiq мялум дейилдир. Илк микроскопик гуру Б.-и, ещтимал ки, Протерозой вя Палеозойун говшаьында йаранмышдыр. Илк али гуру
    Б.-и – риниофитляр щяля Силурун икинъи йарысында мовъуд иди. Онларыn yarpaqlarы yox idi, кюкц isя ризоидляр – kюk sapcыqlarыna oxшar rяngsiz чыхыntыlar яvяz edirdi. Девонда али Б. (риниофитлярдян башга, плаункимиляр, гыжыкимиляр вя буьумэювдялиляр) артыг тамамиля мцхтялиф иди онларын кюкляри вя дамар рцшеймляри варды. Девонун сонунда чылпагтохумлулар, Карбон дюврцндя аьаъаохшар гыжылар xeyli чохалdы, Перм дюврцндя онлары мцасир гыжыкимиляр явяз етди. Триас вя Жура дюврляриндя чылпагтохумлуларла бирэя эениш йайылмыш ийняйарпаглылар ямяля эялди. Еркян Табашир дюврцндя мейдана эялмиш вя сонра Йер кцряси флорасында щюкмран олан чичякли биткиляр (юртцлцтохумлулар) битки аляминин тякамцлцндя сон зирвя олду. B.-ин insan цчцn яn яhяmiyyяtlisi юrtц- lцtoxumlulardыr. Mяdяni bitkilяrin яksяriyyяti bu qrupa aiddir. Bunlarыn iчяrisindя яsas yeri dяnli bitkilяr (buьda, dцyц, qarьыdalы, darы, sorqo, чovdar, arpa, vяlяmir, yulaf) tutur. Kartof, hяmчinin batat, yams, taro vя s. insanыn qidasы цчцn mцhцmdцr. Zцlallarla zяngin olan paxlalыlardan (lobya, noxud, гойуннохуду, mяrci vя s.), шяkяrli (шяkяr чuьunduрu vя шяkяr qamышы), yaьlы (gцnяbaxan, araxis, zeytun vя s.), meyvяli, gilяmeyvяli B.-dяn dя geniш istifadя olunur. Pambыq, kяtan, чяtяnя, rami, cut, kяnaf vя s. kimi lifli B.-dяn parчa alыnыr. Mцasir cяmiyyяti чay, гящвя, kakaosуz tяsяvvцr etmяk mцmkцn deyildir. Heyvandarlыq yabanы vя mяdяni yem bitkilяri цzяrindя qurulmuшdur. Hяr il tikinti materiallaры vя sellцloza almaq цчцn чoxlu meшя aьacы istifadя edilir. B.-dяn hяmчinin vitaminlяr, dяrman preparatlarы цчцn xammal, tяbii kauчuk, qiymяtli qаtranlar, efir yaьlarы, бойаг маддяляри vя b. qiymяtli mяhsullar alыnыr. B.-in qalыqlarыndan яmяlя gяlmiш daш kюmцr vя torfun da яhяmiyyяti чox bюyцkdцr. Цmumilikdя bitki юrtцyц heyvanlarыn yaшayыш yeridir. Чoxяsrlik fяaliyyяti яrzindя insan юz tяlяbatыna uyьyn olan чoxlu mяdяni bitki formalarы yetiшdirmiш, nяhяng sahяlяrdя yeni bitki юrtцyц (zяmilяr, яkilmiш чяmяnliklяr, baьlar, parklar vя s.) yaratmышdыr. Lakin tяbii bitki юrtцyцnцn intensiv istismarы bir sыra bitki nюvlяrini mяhvolma tяhlцkяsi qarшыsыnda qoymuшdur. Bu B. qanunla mцhafizя olunur. Б.-и ботаника вя onun bюlmяlяri olan бир сыра хцсуси елмляр юйрянир.
    Яд.: Хрижановский В.Ч. Курс общей ботаники. Ч. 1, М., 1976; Жизнь растений. Т. 1–6, М., 1974–82; Нортщинэтон Д.К., Эоодин Э.Р. Тще ботаниъал wорлд. Охф., 1984.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BƏZİRXANA – BİNNƏTOVA
    BİTKİLƏR


    БИТКИЛЯР (Плантае вя йа Веэетабилиа) – эцняш енержисиндян истифадя етмякля автотроф гидаланан вя щцъейряляри, бир гайда олараг, селлцлозадан ибарят сых гылафлы ъанлы организмляр алями. Фотосинтез вя бунунла ялагядар физиоложи-биокимйяви просесляр Б.-и башга ъанлылардан фяргляндирмяйя имкан верир. Бязи Б.-я
    (сапрофитляря, паразитляря) хас олан щетеротроф гидаланма щямишя икинъили мяншялидир. Б. ян мцхтялиф шяраитдя yaшayыr; буз, даш, шцшя цзяриндя, исти булагларын суйунда да мяскян салыr. Б. ибтидаи вя али olmaqla 2 qrupa бюлцнцр. Йер кцрясиндя йайылмыш 500 миня yaxыn битки нювцndяn 300 minя qяdяri ali, qalanlarы isя ибтидаи Б.-dir. Ибтидаи Б.-я qыzыlы (Chrysophyta), pirrofit (Pyrrophyta), diatom (Bacillariophyta), sarы-yaшыl (Xanthophyta), evqlenа (Euglenophyta), yaшыl (Chlorophyta), xara (Charophyta), qonur (Phaeophyta), qыrmыzы (Rhodophyta) йосунлар vя шибйяляр (Лиъщенопщйта) tipлярi aid edilir. Иbtidai B.-in bяdяnlяri kюk, gюvdя vя yarpaьa ayrыlmamышdыr. Lakin bяzi yosunlarda ali bitkilяrin floemasыna oxшar юtцrцcц sиstem, yarpaьaoxшar orqanlar
    vardыr. Али Б.-я psilofitlяr (Psilophytales), мамыркимиляр (Брйопщйта), гыжыкимиляр (Птеридопщйта), plaunkimilяr (Lycopodiophyta), qatыrquyruьukimilяr (Equisetophyta), чылпагтохумлулар (Gymnospermae), юртцлцтохумлулар vя ya чiчяkli B. (Angiospermae vя ya Magnoliophyta) tipлярi аиддир. Юр- тцлцтохумлулар да юз нювбясиндя 2 синфя – бирляпялиляря (Моноъотйледонеае) вя икиляпялиляря (Диъотйледонеае) бюлцнцр. Aли Б.-in bяdяnindя вязифя бюлэцсц эетмишдир, onlar кюк, эювдя вя йарпагларa malikdir. Б.-ин яксяриййятиндя йашыл пигментляр – хлорофилляр вардыр. Фотосинтез нятиъясиндя Б. гейри-цзви маддяляри цзви маддяляря чевиряряк юз бядянлярини гурур. Йашыл пигментлярдян мящрум олан Б.-ин бир гисми ися юз бядянлярини гурмаг цчцн щазыр цзви бирляшмялярдян истифадя едир. Б фотосинтез нятиъясиндя бцтцн щетеротроф организмлярин гидаланмасы цчцн цзви маддя (щазырда йанаъаг кими истифадя едилян даш кюмцр, торф вя с. дя эцняш енержисини юзцндя сахламыш битки галыгларыдыр) вя аероб организмлярин тяняффцсц цчцн оксиэен ещтийаты йарадыр. Щетеротроф Б.-ин бязиляри паразит olub ъанлы организмляр щесабына гидаланыр; диэярляри (сапрофитляр) юлмцш организмлярdя olan гидалы maddяlяrdяn istifadя edir. Али Б. йарпагларда гейри-цзви бирляшмялярдян цзви бирляшмяляр sintez etmяklя вя кюк васитясиля торпагдан суйу вя суда щялл олмуш минерал маддяляри алmaqla гидаланыр. Б.-дя симбиоз (мцштяряк) щяйата да тясадцф едилир. Пахлалы битки кюкляринин азот фиксяедян бактерийаларла (кюк йумрулары) вя aьac кюкляринин эюбяляклярля мцштяряк щяйаты (микориза) буна мисал ола биляр. B.-in tarixi qяdimdir, belя ki, ясл йосунлар Протерозойда мейдана эялмишдир. Йашыл вя гырмызы йосунлар Еркян Палеозойдан мялумдур, ясл йосунларын диэяр груплары да, ещтимал ки, о вахт (йахуд Протерозойун сонунда) ямяля эялмишдир. Б.-ин гуруну ящатя етмяси вахты dяqiq мялум дейилдир. Илк микроскопик гуру Б.-и, ещтимал ки, Протерозой вя Палеозойун говшаьында йаранмышдыр. Илк али гуру
    Б.-и – риниофитляр щяля Силурун икинъи йарысында мовъуд иди. Онларыn yarpaqlarы yox idi, кюкц isя ризоидляр – kюk sapcыqlarыna oxшar rяngsiz чыхыntыlar яvяz edirdi. Девонда али Б. (риниофитлярдян башга, плаункимиляр, гыжыкимиляр вя буьумэювдялиляр) артыг тамамиля мцхтялиф иди онларын кюкляри вя дамар рцшеймляри варды. Девонун сонунда чылпагтохумлулар, Карбон дюврцндя аьаъаохшар гыжылар xeyli чохалdы, Перм дюврцндя онлары мцасир гыжыкимиляр явяз етди. Триас вя Жура дюврляриндя чылпагтохумлуларла бирэя эениш йайылмыш ийняйарпаглылар ямяля эялди. Еркян Табашир дюврцндя мейдана эялмиш вя сонра Йер кцряси флорасында щюкмран олан чичякли биткиляр (юртцлцтохумлулар) битки аляминин тякамцлцндя сон зирвя олду. B.-ин insan цчцn яn яhяmiyyяtlisi юrtц- lцtoxumlulardыr. Mяdяni bitkilяrin яksяriyyяti bu qrupa aiddir. Bunlarыn iчяrisindя яsas yeri dяnli bitkilяr (buьda, dцyц, qarьыdalы, darы, sorqo, чovdar, arpa, vяlяmir, yulaf) tutur. Kartof, hяmчinin batat, yams, taro vя s. insanыn qidasы цчцn mцhцmdцr. Zцlallarla zяngin olan paxlalыlardan (lobya, noxud, гойуннохуду, mяrci vя s.), шяkяrli (шяkяr чuьunduрu vя шяkяr qamышы), yaьlы (gцnяbaxan, araxis, zeytun vя s.), meyvяli, gilяmeyvяli B.-dяn dя geniш istifadя olunur. Pambыq, kяtan, чяtяnя, rami, cut, kяnaf vя s. kimi lifli B.-dяn parчa alыnыr. Mцasir cяmiyyяti чay, гящвя, kakaosуz tяsяvvцr etmяk mцmkцn deyildir. Heyvandarlыq yabanы vя mяdяni yem bitkilяri цzяrindя qurulmuшdur. Hяr il tikinti materiallaры vя sellцloza almaq цчцn чoxlu meшя aьacы istifadя edilir. B.-dяn hяmчinin vitaminlяr, dяrman preparatlarы цчцn xammal, tяbii kauчuk, qiymяtli qаtranlar, efir yaьlarы, бойаг маддяляри vя b. qiymяtli mяhsullar alыnыr. B.-in qalыqlarыndan яmяlя gяlmiш daш kюmцr vя torfun da яhяmiyyяti чox bюyцkdцr. Цmumilikdя bitki юrtцyц heyvanlarыn yaшayыш yeridir. Чoxяsrlik fяaliyyяti яrzindя insan юz tяlяbatыna uyьyn olan чoxlu mяdяni bitki formalarы yetiшdirmiш, nяhяng sahяlяrdя yeni bitki юrtцyц (zяmilяr, яkilmiш чяmяnliklяr, baьlar, parklar vя s.) yaratmышdыr. Lakin tяbii bitki юrtцyцnцn intensiv istismarы bir sыra bitki nюvlяrini mяhvolma tяhlцkяsi qarшыsыnda qoymuшdur. Bu B. qanunla mцhafizя olunur. Б.-и ботаника вя onun bюlmяlяri olan бир сыра хцсуси елмляр юйрянир.
    Яд.: Хрижановский В.Ч. Курс общей ботаники. Ч. 1, М., 1976; Жизнь растений. Т. 1–6, М., 1974–82; Нортщинэтон Д.К., Эоодин Э.Р. Тще ботаниъал wорлд. Охф., 1984.

    BİTKİLƏR


    БИТКИЛЯР (Плантае вя йа Веэетабилиа) – эцняш енержисиндян истифадя етмякля автотроф гидаланан вя щцъейряляри, бир гайда олараг, селлцлозадан ибарят сых гылафлы ъанлы организмляр алями. Фотосинтез вя бунунла ялагядар физиоложи-биокимйяви просесляр Б.-и башга ъанлылардан фяргляндирмяйя имкан верир. Бязи Б.-я
    (сапрофитляря, паразитляря) хас олан щетеротроф гидаланма щямишя икинъили мяншялидир. Б. ян мцхтялиф шяраитдя yaшayыr; буз, даш, шцшя цзяриндя, исти булагларын суйунда да мяскян салыr. Б. ибтидаи вя али olmaqla 2 qrupa бюлцнцр. Йер кцрясиндя йайылмыш 500 миня yaxыn битки нювцndяn 300 minя qяdяri ali, qalanlarы isя ибтидаи Б.-dir. Ибтидаи Б.-я qыzыlы (Chrysophyta), pirrofit (Pyrrophyta), diatom (Bacillariophyta), sarы-yaшыl (Xanthophyta), evqlenа (Euglenophyta), yaшыl (Chlorophyta), xara (Charophyta), qonur (Phaeophyta), qыrmыzы (Rhodophyta) йосунлар vя шибйяляр (Лиъщенопщйта) tipлярi aid edilir. Иbtidai B.-in bяdяnlяri kюk, gюvdя vя yarpaьa ayrыlmamышdыr. Lakin bяzi yosunlarda ali bitkilяrin floemasыna oxшar юtцrцcц sиstem, yarpaьaoxшar orqanlar
    vardыr. Али Б.-я psilofitlяr (Psilophytales), мамыркимиляр (Брйопщйта), гыжыкимиляр (Птеридопщйта), plaunkimilяr (Lycopodiophyta), qatыrquyruьukimilяr (Equisetophyta), чылпагтохумлулар (Gymnospermae), юртцлцтохумлулар vя ya чiчяkli B. (Angiospermae vя ya Magnoliophyta) tipлярi аиддир. Юр- тцлцтохумлулар да юз нювбясиндя 2 синфя – бирляпялиляря (Моноъотйледонеае) вя икиляпялиляря (Диъотйледонеае) бюлцнцр. Aли Б.-in bяdяnindя вязифя бюлэцсц эетмишдир, onlar кюк, эювдя вя йарпагларa malikdir. Б.-ин яксяриййятиндя йашыл пигментляр – хлорофилляр вардыр. Фотосинтез нятиъясиндя Б. гейри-цзви маддяляри цзви маддяляря чевиряряк юз бядянлярини гурур. Йашыл пигментлярдян мящрум олан Б.-ин бир гисми ися юз бядянлярини гурмаг цчцн щазыр цзви бирляшмялярдян истифадя едир. Б фотосинтез нятиъясиндя бцтцн щетеротроф организмлярин гидаланмасы цчцн цзви маддя (щазырда йанаъаг кими истифадя едилян даш кюмцр, торф вя с. дя эцняш енержисини юзцндя сахламыш битки галыгларыдыр) вя аероб организмлярин тяняффцсц цчцн оксиэен ещтийаты йарадыр. Щетеротроф Б.-ин бязиляри паразит olub ъанлы организмляр щесабына гидаланыр; диэярляри (сапрофитляр) юлмцш организмлярdя olan гидалы maddяlяrdяn istifadя edir. Али Б. йарпагларда гейри-цзви бирляшмялярдян цзви бирляшмяляр sintez etmяklя вя кюк васитясиля торпагдан суйу вя суда щялл олмуш минерал маддяляри алmaqla гидаланыр. Б.-дя симбиоз (мцштяряк) щяйата да тясадцф едилир. Пахлалы битки кюкляринин азот фиксяедян бактерийаларла (кюк йумрулары) вя aьac кюкляринин эюбяляклярля мцштяряк щяйаты (микориза) буна мисал ола биляр. B.-in tarixi qяdimdir, belя ki, ясл йосунлар Протерозойда мейдана эялмишдир. Йашыл вя гырмызы йосунлар Еркян Палеозойдан мялумдур, ясл йосунларын диэяр груплары да, ещтимал ки, о вахт (йахуд Протерозойун сонунда) ямяля эялмишдир. Б.-ин гуруну ящатя етмяси вахты dяqiq мялум дейилдир. Илк микроскопик гуру Б.-и, ещтимал ки, Протерозой вя Палеозойун говшаьында йаранмышдыр. Илк али гуру
    Б.-и – риниофитляр щяля Силурун икинъи йарысында мовъуд иди. Онларыn yarpaqlarы yox idi, кюкц isя ризоидляр – kюk sapcыqlarыna oxшar rяngsiz чыхыntыlar яvяz edirdi. Девонда али Б. (риниофитлярдян башга, плаункимиляр, гыжыкимиляр вя буьумэювдялиляр) артыг тамамиля мцхтялиф иди онларын кюкляри вя дамар рцшеймляри варды. Девонун сонунда чылпагтохумлулар, Карбон дюврцндя аьаъаохшар гыжылар xeyli чохалdы, Перм дюврцндя онлары мцасир гыжыкимиляр явяз етди. Триас вя Жура дюврляриндя чылпагтохумлуларла бирэя эениш йайылмыш ийняйарпаглылар ямяля эялди. Еркян Табашир дюврцндя мейдана эялмиш вя сонра Йер кцряси флорасында щюкмран олан чичякли биткиляр (юртцлцтохумлулар) битки аляминин тякамцлцндя сон зирвя олду. B.-ин insan цчцn яn яhяmiyyяtlisi юrtц- lцtoxumlulardыr. Mяdяni bitkilяrin яksяriyyяti bu qrupa aiddir. Bunlarыn iчяrisindя яsas yeri dяnli bitkilяr (buьda, dцyц, qarьыdalы, darы, sorqo, чovdar, arpa, vяlяmir, yulaf) tutur. Kartof, hяmчinin batat, yams, taro vя s. insanыn qidasы цчцn mцhцmdцr. Zцlallarla zяngin olan paxlalыlardan (lobya, noxud, гойуннохуду, mяrci vя s.), шяkяrli (шяkяr чuьunduрu vя шяkяr qamышы), yaьlы (gцnяbaxan, araxis, zeytun vя s.), meyvяli, gilяmeyvяli B.-dяn dя geniш istifadя olunur. Pambыq, kяtan, чяtяnя, rami, cut, kяnaf vя s. kimi lifli B.-dяn parчa alыnыr. Mцasir cяmiyyяti чay, гящвя, kakaosуz tяsяvvцr etmяk mцmkцn deyildir. Heyvandarlыq yabanы vя mяdяni yem bitkilяri цzяrindя qurulmuшdur. Hяr il tikinti materiallaры vя sellцloza almaq цчцn чoxlu meшя aьacы istifadя edilir. B.-dяn hяmчinin vitaminlяr, dяrman preparatlarы цчцn xammal, tяbii kauчuk, qiymяtli qаtranlar, efir yaьlarы, бойаг маддяляри vя b. qiymяtli mяhsullar alыnыr. B.-in qalыqlarыndan яmяlя gяlmiш daш kюmцr vя torfun da яhяmiyyяti чox bюyцkdцr. Цmumilikdя bitki юrtцyц heyvanlarыn yaшayыш yeridir. Чoxяsrlik fяaliyyяti яrzindя insan юz tяlяbatыna uyьyn olan чoxlu mяdяni bitki formalarы yetiшdirmiш, nяhяng sahяlяrdя yeni bitki юrtцyц (zяmilяr, яkilmiш чяmяnliklяr, baьlar, parklar vя s.) yaratmышdыr. Lakin tяbii bitki юrtцyцnцn intensiv istismarы bir sыra bitki nюvlяrini mяhvolma tяhlцkяsi qarшыsыnda qoymuшdur. Bu B. qanunla mцhafizя olunur. Б.-и ботаника вя onun bюlmяlяri olan бир сыра хцсуси елмляр юйрянир.
    Яд.: Хрижановский В.Ч. Курс общей ботаники. Ч. 1, М., 1976; Жизнь растений. Т. 1–6, М., 1974–82; Нортщинэтон Д.К., Эоодин Э.Р. Тще ботаниъал wорлд. Охф., 1984.