Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
IV CİLD (BƏZİRXANA - ƏLİYEV Mehdi)
    BİTKİLƏRİN QIŞADAVAMLILIĞI


    БИТКИЛЯРИН ГЫШАДАВАМЛЫЛЫЬЫ – биткилярин бюйцк зядя алмадан гышын вя еркян йазын ялверишсиз шяраитляриня давам эятирмяк габилиййяти. Шахталар, темп-рун кяскин дяйишмяси, галын гар юртцйц, гыш гураглыьы, торпагда буз габыьы вя буз гатынын ямяляэялмяси, йазда гар суларынын дурьунлуьу Б.г.-ны поза биляр; биткилярин донмасы, чцрцмяси вя с. арзуолунмаз нятиъялярля мцшайият олунур. Биткилярин ашаьы темп-ра, оксиэен чатышмазлыьына вя механики зядялянмяляря дюзмяси онларын гышадавамлылыьы иля тяйин едилир. Б.г. тякамцл просесиндя йаранмыш (мцлайим гуршагда, мяс., пайызда темп-рун ашаьы дцшмяси вя эцнцн гысалмасы тясириндян) вя ирсян мющкямлянмишдир. О, биткилярин мющкямляндирилмяси просесиндя дя формалашыр. Гышадавамлылыг биткилярин дярин динълик вязиййятиня кечмяси, шякяр вя с. горуйуъу маддяляринин бюйцк ещтийаты, мембран липидляринин кимйяви тяркибинин дяйишилмяси, кюклярин механики пар- чаланмаьа дюзцмлцлцйц иля тямин олур. Б.г.-нын даща чох тядгиг едилян формасы шахтайадавамлылыгдыр.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VII CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2016
ISBN: 978-9952-441-12-3
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VIII CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili:
ISBN:
Səhifələrin sayı:
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IX CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2019
ISBN: 978-9952-441-17-8
Səhifələrin sayı: 600
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, X CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2020
ISBN: 978-9952-441-18-5
Səhifələrin sayı: 600
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, XI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2024
ISBN: 978-9952-441-20-8
Səhifələrin sayı: 600
BƏZİRXANA – ƏLİYEV Mehdi
    BİTKİLƏRİN QIŞADAVAMLILIĞI


    БИТКИЛЯРИН ГЫШАДАВАМЛЫЛЫЬЫ – биткилярин бюйцк зядя алмадан гышын вя еркян йазын ялверишсиз шяраитляриня давам эятирмяк габилиййяти. Шахталар, темп-рун кяскин дяйишмяси, галын гар юртцйц, гыш гураглыьы, торпагда буз габыьы вя буз гатынын ямяляэялмяси, йазда гар суларынын дурьунлуьу Б.г.-ны поза биляр; биткилярин донмасы, чцрцмяси вя с. арзуолунмаз нятиъялярля мцшайият олунур. Биткилярин ашаьы темп-ра, оксиэен чатышмазлыьына вя механики зядялянмяляря дюзмяси онларын гышадавамлылыьы иля тяйин едилир. Б.г. тякамцл просесиндя йаранмыш (мцлайим гуршагда, мяс., пайызда темп-рун ашаьы дцшмяси вя эцнцн гысалмасы тясириндян) вя ирсян мющкямлянмишдир. О, биткилярин мющкямляндирилмяси просесиндя дя формалашыр. Гышадавамлылыг биткилярин дярин динълик вязиййятиня кечмяси, шякяр вя с. горуйуъу маддяляринин бюйцк ещтийаты, мембран липидляринин кимйяви тяркибинин дяйишилмяси, кюклярин механики пар- чаланмаьа дюзцмлцлцйц иля тямин олур. Б.г.-нын даща чох тядгиг едилян формасы шахтайадавамлылыгдыр.

    BİTKİLƏRİN QIŞADAVAMLILIĞI


    БИТКИЛЯРИН ГЫШАДАВАМЛЫЛЫЬЫ – биткилярин бюйцк зядя алмадан гышын вя еркян йазын ялверишсиз шяраитляриня давам эятирмяк габилиййяти. Шахталар, темп-рун кяскин дяйишмяси, галын гар юртцйц, гыш гураглыьы, торпагда буз габыьы вя буз гатынын ямяляэялмяси, йазда гар суларынын дурьунлуьу Б.г.-ны поза биляр; биткилярин донмасы, чцрцмяси вя с. арзуолунмаз нятиъялярля мцшайият олунур. Биткилярин ашаьы темп-ра, оксиэен чатышмазлыьына вя механики зядялянмяляря дюзмяси онларын гышадавамлылыьы иля тяйин едилир. Б.г. тякамцл просесиндя йаранмыш (мцлайим гуршагда, мяс., пайызда темп-рун ашаьы дцшмяси вя эцнцн гысалмасы тясириндян) вя ирсян мющкямлянмишдир. О, биткилярин мющкямляндирилмяси просесиндя дя формалашыр. Гышадавамлылыг биткилярин дярин динълик вязиййятиня кечмяси, шякяр вя с. горуйуъу маддяляринин бюйцк ещтийаты, мембран липидляринин кимйяви тяркибинин дяйишилмяси, кюклярин механики пар- чаланмаьа дюзцмлцлцйц иля тямин олур. Б.г.-нын даща чох тядгиг едилян формасы шахтайадавамлылыгдыр.