ASИDÓZ (lat.. acidus – turш + ...oz ) – orqanizmdя turшu-qяlяvi tarazlыьыnыn turшuluьa tяrяf dяyiшmяsi. Яsas nюvlяri: иf razedиcи А. (bюyrяk vя qastroenteral) – orqanizmdяn qяlяvilяr чoxlu miqdarda айрылдыгда vя ya цzvi turшularыn (sцd туршусу, asetosirkя vя s.) xaric olmasы pozulдугда; q a z (tяnяffцs vя ya respirator) А.-у – hiperkapniya (qanda karbon qazыnыn miqdarыnыn artmasы) nяticяsindя, mяs., qapalы binalarda, шaxtalarda olduqda; metabolиk  (mцbadilя) А. – цzvi turшularыn чoxlu miqdarda яmяlя gяlmяsi, onlarыn lazыmi dяrяcяdя oksidlяшmяmяsi vя ya birlяшmяmяsi ilя olan  maddяlяr  mцbadilяsi  pozuлдугда. A. шяkяrli diabet, uzun mцddяt acqalma, uremiya, bюyrяk чatышmazlыьы, turшularla (mяs., sirkя) zяhяrlяnmяlяr, salisil preparatlarыnыn, o cцmlяdяn aspirinin uzun mцddяt nяzarяtsiz qяbulu, aь ciyяrин хроники xяstяliklяri (onlarыn ventilyasiyasыnыn чatышmazlыьы nяticяsindя) vя s. zamanы inkишaf edя bilяr. Qыzdыrmalы xяstяliklяr, baьыrsaq pozunтularы vя с. patoloji hallarда A. sidikdя  asetosirkя  turшusunun vя asetonun йаранмасына, aьыr  hallarda (mяs., шяkяrli diabet zamanы) isя komanыn baш vermяsinя sяbяb ola bilяr.

     A.-un bцtцn formalarыnda kliniki яlamяtlяr orqanizm sistemlяrinin (tяnяffцs, цrяk-damar, mяrkяzi sinir, sidikчыxarыcы vя s.) funksional pozunтularыndan ibarяt olur. Mцalиcяси, яsasяn, A.un inkiшafыna sяbяb olan xяstяliklяrя qarшы yюnяldilir (mяs., diabet zamanы insulinin tяyini); xяstяnin vяziyyяtini yцngцllяшdirmяk цчцн daxilя vя venaya natrium-hidrokarbonat, чoxlu miqdarda maye iчmяk vя с. simptomatik mцalicя tяyin едилир.