Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
I CİLD (A, a - ALLAHVERDİYEV Süleyman)
    AERODİNAMİK QÜVVƏ VƏ MOMENT

    АЕРОДИНАМИК ГЦВВЯ ВЯ МОМЕНТ – газ мцщитинин онда щярякят едян ъисмя тясирини характеризя едян кямиййятляр. Ъисмин сятщиня тясир едян тязйиг вя сцртцнмя гцввяляри онларын явязляйиъиси Р (аеродинамик гцввя) иля вя моменти М (аеродинамик момент) олан ъцт гцввя иля явяз олуна биляр.
         Аеродинамик гцввяни йа ъисмин сцрят вектору υ (щярякятдя олан координат системи) иля, йа да ъисмин юзц иля баьлы (баьлы систем) олан дцзбуъаглы координат системиндя топлананлара айырырлар (шяк.1.). Щярякятдя олан системдя ъисмин υ сцрят векторунун яксиня йюнялян гцввя Х – аеродинамик мцгавимят, υ векторуна перпендикулйар вя шагули мцстявидя йерляшян Й – галдырыъы гцввя, щяр ики гцввяйя перпендикулйар гцввя З ися йан гцввя адланыр. Баьлы координат системиндя биринъи ики гцввянин аналогу танэенсиал Т вя нормал Н гцввялярдир. З гуввяси щяр ики системдя ейни истигамятя йюнялир.

    Шякил 1. Сел координат системиндя аеродинамик Р гцввянин Х, Й, З вя баьлы координат системиндя Т, Н, З топлананлара айрылмасы;
    йан гцввя – З шякилдя эюстярилмяйиб, о чертйожун сятщиня перпендикулйардыр.

         Аеродинамик момент учуш апаратларынын дайаныглыьыны вя идаря олунмасыны тямин етмяк цчцн апарылан щесабламаларда мцщцм рол ойнайыр вя координат охлары цзря айрылмыш цч топлананла ифадя олунур (шяк. 2): Мх (яйилмя

    Шякил 2. Аеродинамик моментин координат охларына пройексийалары; Мх – йана мейил моменти, Мй – вурнухма моменти, Мз – тангаж моменти.

    моменти), Мй (йюнялмя моменти), Мз (тангаж моменти – ъисмин узунуна оху иля цфцги мцстяви арасындакы буъаьын дяйишмяси, кил йырьаланмасы моменти). А.г. вя м. учан ъисмин форма вя юлчцляриндян, кцтля мяркязинин сцрятиндян вя онун сцрят истигамятиня сямтляшмясиндян, буъаг сцрятиндян, мцщитин хасся вя щалындан, бязи щалларда ися ъисмин тяъилиндян дя асылыдыр. Мцхтялиф формалы ъисмляр цчцн мцмкцн олан щяр нюв учуш режиминдя А.г. вя м.-ин тяйин едилмяси аеродинамиканын ясас мясяляляриндян биридир.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
A, a – ALLAHVERDİYEV Süleyman
    AERODİNAMİK QÜVVƏ VƏ MOMENT

    АЕРОДИНАМИК ГЦВВЯ ВЯ МОМЕНТ – газ мцщитинин онда щярякят едян ъисмя тясирини характеризя едян кямиййятляр. Ъисмин сятщиня тясир едян тязйиг вя сцртцнмя гцввяляри онларын явязляйиъиси Р (аеродинамик гцввя) иля вя моменти М (аеродинамик момент) олан ъцт гцввя иля явяз олуна биляр.
         Аеродинамик гцввяни йа ъисмин сцрят вектору υ (щярякятдя олан координат системи) иля, йа да ъисмин юзц иля баьлы (баьлы систем) олан дцзбуъаглы координат системиндя топлананлара айырырлар (шяк.1.). Щярякятдя олан системдя ъисмин υ сцрят векторунун яксиня йюнялян гцввя Х – аеродинамик мцгавимят, υ векторуна перпендикулйар вя шагули мцстявидя йерляшян Й – галдырыъы гцввя, щяр ики гцввяйя перпендикулйар гцввя З ися йан гцввя адланыр. Баьлы координат системиндя биринъи ики гцввянин аналогу танэенсиал Т вя нормал Н гцввялярдир. З гуввяси щяр ики системдя ейни истигамятя йюнялир.

    Шякил 1. Сел координат системиндя аеродинамик Р гцввянин Х, Й, З вя баьлы координат системиндя Т, Н, З топлананлара айрылмасы;
    йан гцввя – З шякилдя эюстярилмяйиб, о чертйожун сятщиня перпендикулйардыр.

         Аеродинамик момент учуш апаратларынын дайаныглыьыны вя идаря олунмасыны тямин етмяк цчцн апарылан щесабламаларда мцщцм рол ойнайыр вя координат охлары цзря айрылмыш цч топлананла ифадя олунур (шяк. 2): Мх (яйилмя

    Шякил 2. Аеродинамик моментин координат охларына пройексийалары; Мх – йана мейил моменти, Мй – вурнухма моменти, Мз – тангаж моменти.

    моменти), Мй (йюнялмя моменти), Мз (тангаж моменти – ъисмин узунуна оху иля цфцги мцстяви арасындакы буъаьын дяйишмяси, кил йырьаланмасы моменти). А.г. вя м. учан ъисмин форма вя юлчцляриндян, кцтля мяркязинин сцрятиндян вя онун сцрят истигамятиня сямтляшмясиндян, буъаг сцрятиндян, мцщитин хасся вя щалындан, бязи щалларда ися ъисмин тяъилиндян дя асылыдыр. Мцхтялиф формалы ъисмляр цчцн мцмкцн олан щяр нюв учуш режиминдя А.г. вя м.-ин тяйин едилмяси аеродинамиканын ясас мясяляляриндян биридир.

    AERODİNAMİK QÜVVƏ VƏ MOMENT

    АЕРОДИНАМИК ГЦВВЯ ВЯ МОМЕНТ – газ мцщитинин онда щярякят едян ъисмя тясирини характеризя едян кямиййятляр. Ъисмин сятщиня тясир едян тязйиг вя сцртцнмя гцввяляри онларын явязляйиъиси Р (аеродинамик гцввя) иля вя моменти М (аеродинамик момент) олан ъцт гцввя иля явяз олуна биляр.
         Аеродинамик гцввяни йа ъисмин сцрят вектору υ (щярякятдя олан координат системи) иля, йа да ъисмин юзц иля баьлы (баьлы систем) олан дцзбуъаглы координат системиндя топлананлара айырырлар (шяк.1.). Щярякятдя олан системдя ъисмин υ сцрят векторунун яксиня йюнялян гцввя Х – аеродинамик мцгавимят, υ векторуна перпендикулйар вя шагули мцстявидя йерляшян Й – галдырыъы гцввя, щяр ики гцввяйя перпендикулйар гцввя З ися йан гцввя адланыр. Баьлы координат системиндя биринъи ики гцввянин аналогу танэенсиал Т вя нормал Н гцввялярдир. З гуввяси щяр ики системдя ейни истигамятя йюнялир.

    Шякил 1. Сел координат системиндя аеродинамик Р гцввянин Х, Й, З вя баьлы координат системиндя Т, Н, З топлананлара айрылмасы;
    йан гцввя – З шякилдя эюстярилмяйиб, о чертйожун сятщиня перпендикулйардыр.

         Аеродинамик момент учуш апаратларынын дайаныглыьыны вя идаря олунмасыны тямин етмяк цчцн апарылан щесабламаларда мцщцм рол ойнайыр вя координат охлары цзря айрылмыш цч топлананла ифадя олунур (шяк. 2): Мх (яйилмя

    Шякил 2. Аеродинамик моментин координат охларына пройексийалары; Мх – йана мейил моменти, Мй – вурнухма моменти, Мз – тангаж моменти.

    моменти), Мй (йюнялмя моменти), Мз (тангаж моменти – ъисмин узунуна оху иля цфцги мцстяви арасындакы буъаьын дяйишмяси, кил йырьаланмасы моменти). А.г. вя м. учан ъисмин форма вя юлчцляриндян, кцтля мяркязинин сцрятиндян вя онун сцрят истигамятиня сямтляшмясиндян, буъаг сцрятиндян, мцщитин хасся вя щалындан, бязи щалларда ися ъисмин тяъилиндян дя асылыдыр. Мцхтялиф формалы ъисмляр цчцн мцмкцн олан щяр нюв учуш режиминдя А.г. вя м.-ин тяйин едилмяси аеродинамиканын ясас мясяляляриндян биридир.