Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
IV CİLD (BƏZİRXANA - BİNNƏTOVA)
    BOQUSLAVSKİ Voytsex

    БОГУСЛÁВСКИ (Боэуслаwски) Войтсех (9.4.1757, Познан йахынлыьындакы Глинно ш. – 23.7.1829, Варшава) – полйак режиссору, актйор, мцьянни (бас), драматург, театр хадими. Полша профессионал мусигили вя драм театрынын йарадыъысы. Варшавада монастыр мяктябиндя охумушдур (1762–70); щярби хидмятдя оларкян (1775–78) щявяскар тамашаларда чыхыш етмишдир. 1778 илдя Ф. Монбренин профессионал труппасына (Варшава) дахил олмуш, милли операнын йарадылмасы цзря илк тяърцбялярдя иштирак етмишдир . 1783–85, 1790–94 вя 1799–1814 иллярдя “Милли актйорлар” труппасынын (сонралар “ Театр Народовы”, Варшава) директору олмуш, 1827 илядяк орада актйор кими дя ишлямишдир. Вилнода сяййар труппа тяшкил етмишдир (1785–89). 1795 илдя Лвовда театр йаратмыш, 1799 илядяк она рящбярлик етмишдир. Мцяллифи олдуьу комедийалары вя юзцнцн тяръцмя етдийи классик дцнйа драматурэийасынын ян йахшы нцмунялярини тамашайа гоймушдур (Ж.Б. Молйерин “Арвадлар мяктяби”, 1781; Р. Шериданын “Гейбят мяктяби”, 1793; У. Шекспирин “Щамлет”и, 1797; щямчинин Волтер, П. Бомарше, К. Голдони вя Г.Е. Лессингин ясярляри цзря тамашалар). Б.-нин либретточу вя реж. кими фяалиййяти Полша опера театрынын инкишафында ящямиййятли рол ойнамышдыр (Й.К. Елснер, “Амазонкалар”, 1796 вя с.). 1794 илдя Й. Стефанинин “Йаланчы мюъцзя, йахуд Краковлулар вя даьлылар” комик операсынын либреттосуну йазмыш вя тамашайа гоймушдур. Т. Костйушконун башчылыьы иля цсйан яряфясиндя, милли фолклор материалы ясасында йарадылмыш бу вятянпярвярлик операсы бюйцк сийаси резонанса сябяб олмушду; мцасир Полша театрларынын репертуарында сахланылмышдыр. Б.ейни мцвяффягиййятля драматик актйор (Лир, Щамлет – “Крал Лир”, “Щамлет”, У. Шекспир) вя опера мцьянниси (Бардос – “Йаланчы мюъцзя, йахуд Краковлулар вя даьлылар”, Й. Стефани; Аксур – “Аксур, Щюрмуз чары”, А. Салйери вя с.) кими дя чыхыш етмишдир. 1811 илдя Полшада илк “Драм мяктяби”ни йаратмышдыр (Варшава, 1817 илдян “Мусиги вя драм сяняти мяктяби”). Полша тарихиндя актйорлуг сянятиня даир “Драматурэийа, йахуд Сящня сяняти щаггында елм”  (1812) адлы илк дярслийин мцяллифидир.


Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BƏZİRXANA – BİNNƏTOVA
    BOQUSLAVSKİ Voytsex

    БОГУСЛÁВСКИ (Боэуслаwски) Войтсех (9.4.1757, Познан йахынлыьындакы Глинно ш. – 23.7.1829, Варшава) – полйак режиссору, актйор, мцьянни (бас), драматург, театр хадими. Полша профессионал мусигили вя драм театрынын йарадыъысы. Варшавада монастыр мяктябиндя охумушдур (1762–70); щярби хидмятдя оларкян (1775–78) щявяскар тамашаларда чыхыш етмишдир. 1778 илдя Ф. Монбренин профессионал труппасына (Варшава) дахил олмуш, милли операнын йарадылмасы цзря илк тяърцбялярдя иштирак етмишдир . 1783–85, 1790–94 вя 1799–1814 иллярдя “Милли актйорлар” труппасынын (сонралар “ Театр Народовы”, Варшава) директору олмуш, 1827 илядяк орада актйор кими дя ишлямишдир. Вилнода сяййар труппа тяшкил етмишдир (1785–89). 1795 илдя Лвовда театр йаратмыш, 1799 илядяк она рящбярлик етмишдир. Мцяллифи олдуьу комедийалары вя юзцнцн тяръцмя етдийи классик дцнйа драматурэийасынын ян йахшы нцмунялярини тамашайа гоймушдур (Ж.Б. Молйерин “Арвадлар мяктяби”, 1781; Р. Шериданын “Гейбят мяктяби”, 1793; У. Шекспирин “Щамлет”и, 1797; щямчинин Волтер, П. Бомарше, К. Голдони вя Г.Е. Лессингин ясярляри цзря тамашалар). Б.-нин либретточу вя реж. кими фяалиййяти Полша опера театрынын инкишафында ящямиййятли рол ойнамышдыр (Й.К. Елснер, “Амазонкалар”, 1796 вя с.). 1794 илдя Й. Стефанинин “Йаланчы мюъцзя, йахуд Краковлулар вя даьлылар” комик операсынын либреттосуну йазмыш вя тамашайа гоймушдур. Т. Костйушконун башчылыьы иля цсйан яряфясиндя, милли фолклор материалы ясасында йарадылмыш бу вятянпярвярлик операсы бюйцк сийаси резонанса сябяб олмушду; мцасир Полша театрларынын репертуарында сахланылмышдыр. Б.ейни мцвяффягиййятля драматик актйор (Лир, Щамлет – “Крал Лир”, “Щамлет”, У. Шекспир) вя опера мцьянниси (Бардос – “Йаланчы мюъцзя, йахуд Краковлулар вя даьлылар”, Й. Стефани; Аксур – “Аксур, Щюрмуз чары”, А. Салйери вя с.) кими дя чыхыш етмишдир. 1811 илдя Полшада илк “Драм мяктяби”ни йаратмышдыр (Варшава, 1817 илдян “Мусиги вя драм сяняти мяктяби”). Полша тарихиндя актйорлуг сянятиня даир “Драматурэийа, йахуд Сящня сяняти щаггында елм”  (1812) адлы илк дярслийин мцяллифидир.


    BOQUSLAVSKİ Voytsex

    БОГУСЛÁВСКИ (Боэуслаwски) Войтсех (9.4.1757, Познан йахынлыьындакы Глинно ш. – 23.7.1829, Варшава) – полйак режиссору, актйор, мцьянни (бас), драматург, театр хадими. Полша профессионал мусигили вя драм театрынын йарадыъысы. Варшавада монастыр мяктябиндя охумушдур (1762–70); щярби хидмятдя оларкян (1775–78) щявяскар тамашаларда чыхыш етмишдир. 1778 илдя Ф. Монбренин профессионал труппасына (Варшава) дахил олмуш, милли операнын йарадылмасы цзря илк тяърцбялярдя иштирак етмишдир . 1783–85, 1790–94 вя 1799–1814 иллярдя “Милли актйорлар” труппасынын (сонралар “ Театр Народовы”, Варшава) директору олмуш, 1827 илядяк орада актйор кими дя ишлямишдир. Вилнода сяййар труппа тяшкил етмишдир (1785–89). 1795 илдя Лвовда театр йаратмыш, 1799 илядяк она рящбярлик етмишдир. Мцяллифи олдуьу комедийалары вя юзцнцн тяръцмя етдийи классик дцнйа драматурэийасынын ян йахшы нцмунялярини тамашайа гоймушдур (Ж.Б. Молйерин “Арвадлар мяктяби”, 1781; Р. Шериданын “Гейбят мяктяби”, 1793; У. Шекспирин “Щамлет”и, 1797; щямчинин Волтер, П. Бомарше, К. Голдони вя Г.Е. Лессингин ясярляри цзря тамашалар). Б.-нин либретточу вя реж. кими фяалиййяти Полша опера театрынын инкишафында ящямиййятли рол ойнамышдыр (Й.К. Елснер, “Амазонкалар”, 1796 вя с.). 1794 илдя Й. Стефанинин “Йаланчы мюъцзя, йахуд Краковлулар вя даьлылар” комик операсынын либреттосуну йазмыш вя тамашайа гоймушдур. Т. Костйушконун башчылыьы иля цсйан яряфясиндя, милли фолклор материалы ясасында йарадылмыш бу вятянпярвярлик операсы бюйцк сийаси резонанса сябяб олмушду; мцасир Полша театрларынын репертуарында сахланылмышдыр. Б.ейни мцвяффягиййятля драматик актйор (Лир, Щамлет – “Крал Лир”, “Щамлет”, У. Шекспир) вя опера мцьянниси (Бардос – “Йаланчы мюъцзя, йахуд Краковлулар вя даьлылар”, Й. Стефани; Аксур – “Аксур, Щюрмуз чары”, А. Салйери вя с.) кими дя чыхыш етмишдир. 1811 илдя Полшада илк “Драм мяктяби”ни йаратмышдыр (Варшава, 1817 илдян “Мусиги вя драм сяняти мяктяби”). Полша тарихиндя актйорлуг сянятиня даир “Драматурэийа, йахуд Сящня сяняти щаггында елм”  (1812) адлы илк дярслийин мцяллифидир.