Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
IV CİLD (BƏZİRXANA - ƏLİYEV Mehdi)
    BORC

    БОРЪ – игтисади категорийа; бир тяряфин диэяр тяряфдян боръ алмасы вя боръун разылашдырылмыш мцддятдя вя разылашдырылмыш формада юдянилмясиня даир мцхтялиф субйектлярин мцнасибятлярини якс етдирир. Б. юдянишин мцддятинин узадылмасы, йахуд тяряфдаша коммерсийа кредити вя йа боръ пул верилмяси нятиъясиндя йарана биляр. Б. щям пул формасында, щям дя натурал формада ифадя олуна биляр. Борълу, боръ эютцрдцйц иля ейни хцсусиййятляря (юлчц, кямиййят вя с.) малик ямлакы кредитора гайтармалыдыр. Б. дахили вя хариъи ола биляр (бах Дювлят боръу). Верилмя мцддятиня эюря гысамцддятли (1 иля гядяр), ортамцддятли (5 иля гядяр) вя узунмцддятли (5  илдян йухары); гайтарылма мцддятинин эюзлянилмясиня эюря тяъили, ъари, мцддяти кечмиш Б.-лар фяргляндирилир. Борълунун юдямя габилиййяти олмадыгда, Б.-ун юдянилмясиня цмид итир. Б. милли вя хариъи валйутада номиналлашдырыла биляр. Б.-ун номинасийасы борълунун конкрет мягсяд вя вязифяляриндян, щямчинин Б. ющдяликляринин щансы базарларда йерляшдирилмясиндян асылыдыр. Дювлятин Б. ющдяликляринин юдяниш мянбяйи бцдъяйя дахил олан верэиляр, корпоратив ющдяликлярин мянбяйи ися мцяссисялярин малиййя-тясяррцфат фяалиййятляриндян эялян эялирляр вя йа истиграз вясаитляридир. 

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VII CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2016
ISBN: 978-9952-441-12-3
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VIII CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili:
ISBN:
Səhifələrin sayı:
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IX CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2019
ISBN: 978-9952-441-17-8
Səhifələrin sayı: 600
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, X CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2020
ISBN: 978-9952-441-18-5
Səhifələrin sayı: 600
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, XI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2024
ISBN: 978-9952-441-20-8
Səhifələrin sayı: 600
BƏZİRXANA – ƏLİYEV Mehdi
    BORC

    БОРЪ – игтисади категорийа; бир тяряфин диэяр тяряфдян боръ алмасы вя боръун разылашдырылмыш мцддятдя вя разылашдырылмыш формада юдянилмясиня даир мцхтялиф субйектлярин мцнасибятлярини якс етдирир. Б. юдянишин мцддятинин узадылмасы, йахуд тяряфдаша коммерсийа кредити вя йа боръ пул верилмяси нятиъясиндя йарана биляр. Б. щям пул формасында, щям дя натурал формада ифадя олуна биляр. Борълу, боръ эютцрдцйц иля ейни хцсусиййятляря (юлчц, кямиййят вя с.) малик ямлакы кредитора гайтармалыдыр. Б. дахили вя хариъи ола биляр (бах Дювлят боръу). Верилмя мцддятиня эюря гысамцддятли (1 иля гядяр), ортамцддятли (5 иля гядяр) вя узунмцддятли (5  илдян йухары); гайтарылма мцддятинин эюзлянилмясиня эюря тяъили, ъари, мцддяти кечмиш Б.-лар фяргляндирилир. Борълунун юдямя габилиййяти олмадыгда, Б.-ун юдянилмясиня цмид итир. Б. милли вя хариъи валйутада номиналлашдырыла биляр. Б.-ун номинасийасы борълунун конкрет мягсяд вя вязифяляриндян, щямчинин Б. ющдяликляринин щансы базарларда йерляшдирилмясиндян асылыдыр. Дювлятин Б. ющдяликляринин юдяниш мянбяйи бцдъяйя дахил олан верэиляр, корпоратив ющдяликлярин мянбяйи ися мцяссисялярин малиййя-тясяррцфат фяалиййятляриндян эялян эялирляр вя йа истиграз вясаитляридир. 

    BORC

    БОРЪ – игтисади категорийа; бир тяряфин диэяр тяряфдян боръ алмасы вя боръун разылашдырылмыш мцддятдя вя разылашдырылмыш формада юдянилмясиня даир мцхтялиф субйектлярин мцнасибятлярини якс етдирир. Б. юдянишин мцддятинин узадылмасы, йахуд тяряфдаша коммерсийа кредити вя йа боръ пул верилмяси нятиъясиндя йарана биляр. Б. щям пул формасында, щям дя натурал формада ифадя олуна биляр. Борълу, боръ эютцрдцйц иля ейни хцсусиййятляря (юлчц, кямиййят вя с.) малик ямлакы кредитора гайтармалыдыр. Б. дахили вя хариъи ола биляр (бах Дювлят боръу). Верилмя мцддятиня эюря гысамцддятли (1 иля гядяр), ортамцддятли (5 иля гядяр) вя узунмцддятли (5  илдян йухары); гайтарылма мцддятинин эюзлянилмясиня эюря тяъили, ъари, мцддяти кечмиш Б.-лар фяргляндирилир. Борълунун юдямя габилиййяти олмадыгда, Б.-ун юдянилмясиня цмид итир. Б. милли вя хариъи валйутада номиналлашдырыла биляр. Б.-ун номинасийасы борълунун конкрет мягсяд вя вязифяляриндян, щямчинин Б. ющдяликляринин щансы базарларда йерляшдирилмясиндян асылыдыр. Дювлятин Б. ющдяликляринин юдяниш мянбяйи бцдъяйя дахил олан верэиляр, корпоратив ющдяликлярин мянбяйи ися мцяссисялярин малиййя-тясяррцфат фяалиййятляриндян эялян эялирляр вя йа истиграз вясаитляридир.