Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
IV CİLD (BƏZİRXANA - BİNNƏTOVA)
    BORODİNO VURUŞMASI

    БОРОДИНО ВУРУШМАСЫ (1812) – Русийада Вятян мцщарибяси эедишиндя инфантерийа эен.-ы М.И. Кутузовун команданлыьы алтындакы Русийа ордусу иля Ы Наполеонун Франса ордусу арасында щялледиъи дюйцш. Августун 26-да (сентйабрын 7-дя) Москвадан 124 км г.-дя, Бородино к. ятрафында олмушдур. Рус ордусунда тягр. 154,8 мин няфяр, 640 топ; Франса ордусунда тягр. 133,8 мин няфяр, 587 топ вар иди. Кутузов франсыз ордусуну зяифлятмяк вя онун Москвайа щярякятини дайандырмаг цчцн дцшмянля щялледиъи дюйцшя эирмяйи гят етди. О, гцввялярин 2/3-ини саь ъинаща топлайараг Наполеонун щцъум йолунун гаршысыны алды, якс-щцъцм цчцн дя хейли гцввя сахлайа билди. Наполеон рус ордусунун мювгейини мяркяздян йарыб, сол ъинащдан ону мцщасиряйя алмаг вя Москва иля ялагясини кясяряк дармадаьын етмяк истяйирди. Б.в. сящяр тездян башланды. Франсызлар ясас зярбяни рус ордусунун сол ъинащына, Багратионун сящра истещкамларына ендирдиляр. Франсызлар бюйцк итки щесабына истещкамлары тутдулар. Бундан сонра Наполеон зярбяни Райевскинин батарейасына йюнялтди. Рус сцвари гошунунун гяфлятян франсыз ордусунун сол ъинащына зярбя ендирмяси Кутузова ещтийат гцввялярини дюйцшя чякмяк цчцн имкан верди. Франсызлар Райевскинин батарейасына йенидян щцъума кечдиляр вя инадлы дюйцшдян сонра руслары эери чякилмяйя мяъбур етдиляр. Франсыз сцвариляринин щцъуму эенишляндирмяк ъящди баш тутмады. Гаранлыг дцшяндя Наполеон гошунларыны яввялки мювгейя чякди. Рус ордусу бюйцк тяляфат вердийи цчцн Кутузов ордуну Москвайа чякмяйя мяъбур олду.
        Франсыз сянядляриня эюря, Наполеонун ордусу 28 мин няфяр (рус мянбяляриня эюря, 50–58 мин няфяр), Русийа гошунлары ися 45,6 мин няфяр адам итирмишдир. Б.в. мцщарибядя ясаслы дюнцш йаратмаса да, бунун цчцн зямин щазырлады.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BƏZİRXANA – BİNNƏTOVA
    BORODİNO VURUŞMASI

    БОРОДИНО ВУРУШМАСЫ (1812) – Русийада Вятян мцщарибяси эедишиндя инфантерийа эен.-ы М.И. Кутузовун команданлыьы алтындакы Русийа ордусу иля Ы Наполеонун Франса ордусу арасында щялледиъи дюйцш. Августун 26-да (сентйабрын 7-дя) Москвадан 124 км г.-дя, Бородино к. ятрафында олмушдур. Рус ордусунда тягр. 154,8 мин няфяр, 640 топ; Франса ордусунда тягр. 133,8 мин няфяр, 587 топ вар иди. Кутузов франсыз ордусуну зяифлятмяк вя онун Москвайа щярякятини дайандырмаг цчцн дцшмянля щялледиъи дюйцшя эирмяйи гят етди. О, гцввялярин 2/3-ини саь ъинаща топлайараг Наполеонун щцъум йолунун гаршысыны алды, якс-щцъцм цчцн дя хейли гцввя сахлайа билди. Наполеон рус ордусунун мювгейини мяркяздян йарыб, сол ъинащдан ону мцщасиряйя алмаг вя Москва иля ялагясини кясяряк дармадаьын етмяк истяйирди. Б.в. сящяр тездян башланды. Франсызлар ясас зярбяни рус ордусунун сол ъинащына, Багратионун сящра истещкамларына ендирдиляр. Франсызлар бюйцк итки щесабына истещкамлары тутдулар. Бундан сонра Наполеон зярбяни Райевскинин батарейасына йюнялтди. Рус сцвари гошунунун гяфлятян франсыз ордусунун сол ъинащына зярбя ендирмяси Кутузова ещтийат гцввялярини дюйцшя чякмяк цчцн имкан верди. Франсызлар Райевскинин батарейасына йенидян щцъума кечдиляр вя инадлы дюйцшдян сонра руслары эери чякилмяйя мяъбур етдиляр. Франсыз сцвариляринин щцъуму эенишляндирмяк ъящди баш тутмады. Гаранлыг дцшяндя Наполеон гошунларыны яввялки мювгейя чякди. Рус ордусу бюйцк тяляфат вердийи цчцн Кутузов ордуну Москвайа чякмяйя мяъбур олду.
        Франсыз сянядляриня эюря, Наполеонун ордусу 28 мин няфяр (рус мянбяляриня эюря, 50–58 мин няфяр), Русийа гошунлары ися 45,6 мин няфяр адам итирмишдир. Б.в. мцщарибядя ясаслы дюнцш йаратмаса да, бунун цчцн зямин щазырлады.

    BORODİNO VURUŞMASI

    БОРОДИНО ВУРУШМАСЫ (1812) – Русийада Вятян мцщарибяси эедишиндя инфантерийа эен.-ы М.И. Кутузовун команданлыьы алтындакы Русийа ордусу иля Ы Наполеонун Франса ордусу арасында щялледиъи дюйцш. Августун 26-да (сентйабрын 7-дя) Москвадан 124 км г.-дя, Бородино к. ятрафында олмушдур. Рус ордусунда тягр. 154,8 мин няфяр, 640 топ; Франса ордусунда тягр. 133,8 мин няфяр, 587 топ вар иди. Кутузов франсыз ордусуну зяифлятмяк вя онун Москвайа щярякятини дайандырмаг цчцн дцшмянля щялледиъи дюйцшя эирмяйи гят етди. О, гцввялярин 2/3-ини саь ъинаща топлайараг Наполеонун щцъум йолунун гаршысыны алды, якс-щцъцм цчцн дя хейли гцввя сахлайа билди. Наполеон рус ордусунун мювгейини мяркяздян йарыб, сол ъинащдан ону мцщасиряйя алмаг вя Москва иля ялагясини кясяряк дармадаьын етмяк истяйирди. Б.в. сящяр тездян башланды. Франсызлар ясас зярбяни рус ордусунун сол ъинащына, Багратионун сящра истещкамларына ендирдиляр. Франсызлар бюйцк итки щесабына истещкамлары тутдулар. Бундан сонра Наполеон зярбяни Райевскинин батарейасына йюнялтди. Рус сцвари гошунунун гяфлятян франсыз ордусунун сол ъинащына зярбя ендирмяси Кутузова ещтийат гцввялярини дюйцшя чякмяк цчцн имкан верди. Франсызлар Райевскинин батарейасына йенидян щцъума кечдиляр вя инадлы дюйцшдян сонра руслары эери чякилмяйя мяъбур етдиляр. Франсыз сцвариляринин щцъуму эенишляндирмяк ъящди баш тутмады. Гаранлыг дцшяндя Наполеон гошунларыны яввялки мювгейя чякди. Рус ордусу бюйцк тяляфат вердийи цчцн Кутузов ордуну Москвайа чякмяйя мяъбур олду.
        Франсыз сянядляриня эюря, Наполеонун ордусу 28 мин няфяр (рус мянбяляриня эюря, 50–58 мин няфяр), Русийа гошунлары ися 45,6 мин няфяр адам итирмишдир. Б.в. мцщарибядя ясаслы дюнцш йаратмаса да, бунун цчцн зямин щазырлады.