Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
IV CİLD (BƏZİRXANA - BİNNƏTOVA)
    BOŞNAKLAR

    БОШНАКЛАР, б о с н и й а л ы л а р, Б о с н и й а  м ц с я л м а н л а р ы – Бос- нийа вя Щерсеговинада славйан халгы. Сайлары 1,9 млн. няфярдир (2005). Щямчинин Сербийанын Санъаг вил.-ндя (155,6 мин няфяр, 2002), Монтенегрода (92 мин няфяр, 2003), Македонийада (17 мин няфяр, 2002), Хорватийада (20,8 мин няфяр, 2001), Австрийада (35 мин няфяр, 2001), Тцркийядя (30 мин няфяр) вя АБШ-да (30 мин няфяр) йашайырлар. Цмуми сайлары 2,3 млн.-дан чохдур. Боснийа (босан) дилиндя данышырлар. Диндарлары мцсялмандыр, христианлар вя йящудиляр дя вар.
        Б.-ын етник юзяйини Боснийа вя Щерсеговинанын исламы гябул етмиш славйан ясилли сакинляри тяшкил едирляр. Онларын тяркибиня диэяр етник мцсялман груплары да – тцркляр, ярябляр, кцрдляр, еляъя дя гафгазясиллиляр дахилдирляр. Б. ады рясмян 1993 илдя гябул едилмишдир, яввялляр ися онлары “мцсялман кими сечим етмяйян”, “етник мянсубиййятляриня эюря йугослав олмайанлар”, йахуд “Мцсялманлар” (етник мянсубиййятлярини дини мянсубиййятляриндян фяргляндирмяк цчцн бюйцк щярфля йазылырды) адландырырдылар. Яняняви мядяниййятляри
    Ъянуб-Шярги Авропа халглары цчцн сяъиййявидир, Юн Асийа халгларынын эцълц тясириня мяруз галмышдыр: шящяр (евлярин йухары мяртябяляринин чыхынтылы олмасы, юртцлц галерейалар, бцтюв даш щасарлар, сяняткар мящялляляри, чаршы-базарлар, тцрк щамамлары) вя кяндлярин (мящялляляря бюлцнмя, мяркязиндя гябиристан олан мясъид) мемарлыьында, евлярин планлашдырылмасы (евин кишиляр вя гадынлар цчцн щиссяляря бюлцнмяси, гапалы щяйят) вя интерйериндя (алчаг мебел, халчалар, бязякли габ-гаъаг, йатаг отаьында дястямаз цчцн йер), эейимдя (кишилярдя фяс, енли гуршаг; чахчур-димийе, жилет-антерийа), мятбяхдя (плов, гойун ятиндян йемякляр, ширин сыйыглар, Шярг ширниййаты, гящвя) вя аиля щяйатында. Дямирчилик, силащгайырма, сярраълыг, дулусчулуг, зярэярлик, халчачылыг, зярбафлыг, кружевачылыг инкишаф етмишдир.

                                                                    Милли эейимли бошнаклар.


    Ш и ф а щ и  й а р а д ы ъ ы л ы г. Ясас фолклор жанрлары наьыллар вя ибрятамиз щекайялярдир (Хоъя Нясряддин щаггында силсиля вя с.). Кянд йерляриндя мащнылар, рягсляр (коло даиряви рягси вя с.), инструментал мусиги, йунак гящряманлыг няьмяляри йайылмышдыр. Уъгарларда соло епик няьмя усталарына раст эялинир. Чохсяслилик эениш йайылмышдыр (айры-айры йерлярдя секунда ясаслы архаик икисяслилик, Шимал-гярби Боснийада чарпазлашан сясли “гыз няьмяляри”). Даьлыг яразилярдя, демяк олар ки, щяр бир кяндин юзцнямяхсус охума цслубу вардыр. Шящяр янянясиндя мцсялман мядяниййятинин тясири эцълцдцр (мусиги иля, ясасян, евдя мяшьул олунур,охума бирсяслидир, симли алятляр цстцнлцк тяшкил едир). Ясас мусиги алятляри флейта (о ъцмлядян гоша флейта), труба, няфяс алятляри (сцмсц, тулуг зурнасы, зурна), каманла чалынан бирсимли алятляр (гусла), мизрабла чалынан алятляр (тянбур, саз, шяргийя), мембрафонлар,  идиофонлардыр.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BƏZİRXANA – BİNNƏTOVA
    BOŞNAKLAR

    БОШНАКЛАР, б о с н и й а л ы л а р, Б о с н и й а  м ц с я л м а н л а р ы – Бос- нийа вя Щерсеговинада славйан халгы. Сайлары 1,9 млн. няфярдир (2005). Щямчинин Сербийанын Санъаг вил.-ндя (155,6 мин няфяр, 2002), Монтенегрода (92 мин няфяр, 2003), Македонийада (17 мин няфяр, 2002), Хорватийада (20,8 мин няфяр, 2001), Австрийада (35 мин няфяр, 2001), Тцркийядя (30 мин няфяр) вя АБШ-да (30 мин няфяр) йашайырлар. Цмуми сайлары 2,3 млн.-дан чохдур. Боснийа (босан) дилиндя данышырлар. Диндарлары мцсялмандыр, христианлар вя йящудиляр дя вар.
        Б.-ын етник юзяйини Боснийа вя Щерсеговинанын исламы гябул етмиш славйан ясилли сакинляри тяшкил едирляр. Онларын тяркибиня диэяр етник мцсялман груплары да – тцркляр, ярябляр, кцрдляр, еляъя дя гафгазясиллиляр дахилдирляр. Б. ады рясмян 1993 илдя гябул едилмишдир, яввялляр ися онлары “мцсялман кими сечим етмяйян”, “етник мянсубиййятляриня эюря йугослав олмайанлар”, йахуд “Мцсялманлар” (етник мянсубиййятлярини дини мянсубиййятляриндян фяргляндирмяк цчцн бюйцк щярфля йазылырды) адландырырдылар. Яняняви мядяниййятляри
    Ъянуб-Шярги Авропа халглары цчцн сяъиййявидир, Юн Асийа халгларынын эцълц тясириня мяруз галмышдыр: шящяр (евлярин йухары мяртябяляринин чыхынтылы олмасы, юртцлц галерейалар, бцтюв даш щасарлар, сяняткар мящялляляри, чаршы-базарлар, тцрк щамамлары) вя кяндлярин (мящялляляря бюлцнмя, мяркязиндя гябиристан олан мясъид) мемарлыьында, евлярин планлашдырылмасы (евин кишиляр вя гадынлар цчцн щиссяляря бюлцнмяси, гапалы щяйят) вя интерйериндя (алчаг мебел, халчалар, бязякли габ-гаъаг, йатаг отаьында дястямаз цчцн йер), эейимдя (кишилярдя фяс, енли гуршаг; чахчур-димийе, жилет-антерийа), мятбяхдя (плов, гойун ятиндян йемякляр, ширин сыйыглар, Шярг ширниййаты, гящвя) вя аиля щяйатында. Дямирчилик, силащгайырма, сярраълыг, дулусчулуг, зярэярлик, халчачылыг, зярбафлыг, кружевачылыг инкишаф етмишдир.

                                                                    Милли эейимли бошнаклар.


    Ш и ф а щ и  й а р а д ы ъ ы л ы г. Ясас фолклор жанрлары наьыллар вя ибрятамиз щекайялярдир (Хоъя Нясряддин щаггында силсиля вя с.). Кянд йерляриндя мащнылар, рягсляр (коло даиряви рягси вя с.), инструментал мусиги, йунак гящряманлыг няьмяляри йайылмышдыр. Уъгарларда соло епик няьмя усталарына раст эялинир. Чохсяслилик эениш йайылмышдыр (айры-айры йерлярдя секунда ясаслы архаик икисяслилик, Шимал-гярби Боснийада чарпазлашан сясли “гыз няьмяляри”). Даьлыг яразилярдя, демяк олар ки, щяр бир кяндин юзцнямяхсус охума цслубу вардыр. Шящяр янянясиндя мцсялман мядяниййятинин тясири эцълцдцр (мусиги иля, ясасян, евдя мяшьул олунур,охума бирсяслидир, симли алятляр цстцнлцк тяшкил едир). Ясас мусиги алятляри флейта (о ъцмлядян гоша флейта), труба, няфяс алятляри (сцмсц, тулуг зурнасы, зурна), каманла чалынан бирсимли алятляр (гусла), мизрабла чалынан алятляр (тянбур, саз, шяргийя), мембрафонлар,  идиофонлардыр.

    BOŞNAKLAR

    БОШНАКЛАР, б о с н и й а л ы л а р, Б о с н и й а  м ц с я л м а н л а р ы – Бос- нийа вя Щерсеговинада славйан халгы. Сайлары 1,9 млн. няфярдир (2005). Щямчинин Сербийанын Санъаг вил.-ндя (155,6 мин няфяр, 2002), Монтенегрода (92 мин няфяр, 2003), Македонийада (17 мин няфяр, 2002), Хорватийада (20,8 мин няфяр, 2001), Австрийада (35 мин няфяр, 2001), Тцркийядя (30 мин няфяр) вя АБШ-да (30 мин няфяр) йашайырлар. Цмуми сайлары 2,3 млн.-дан чохдур. Боснийа (босан) дилиндя данышырлар. Диндарлары мцсялмандыр, христианлар вя йящудиляр дя вар.
        Б.-ын етник юзяйини Боснийа вя Щерсеговинанын исламы гябул етмиш славйан ясилли сакинляри тяшкил едирляр. Онларын тяркибиня диэяр етник мцсялман груплары да – тцркляр, ярябляр, кцрдляр, еляъя дя гафгазясиллиляр дахилдирляр. Б. ады рясмян 1993 илдя гябул едилмишдир, яввялляр ися онлары “мцсялман кими сечим етмяйян”, “етник мянсубиййятляриня эюря йугослав олмайанлар”, йахуд “Мцсялманлар” (етник мянсубиййятлярини дини мянсубиййятляриндян фяргляндирмяк цчцн бюйцк щярфля йазылырды) адландырырдылар. Яняняви мядяниййятляри
    Ъянуб-Шярги Авропа халглары цчцн сяъиййявидир, Юн Асийа халгларынын эцълц тясириня мяруз галмышдыр: шящяр (евлярин йухары мяртябяляринин чыхынтылы олмасы, юртцлц галерейалар, бцтюв даш щасарлар, сяняткар мящялляляри, чаршы-базарлар, тцрк щамамлары) вя кяндлярин (мящялляляря бюлцнмя, мяркязиндя гябиристан олан мясъид) мемарлыьында, евлярин планлашдырылмасы (евин кишиляр вя гадынлар цчцн щиссяляря бюлцнмяси, гапалы щяйят) вя интерйериндя (алчаг мебел, халчалар, бязякли габ-гаъаг, йатаг отаьында дястямаз цчцн йер), эейимдя (кишилярдя фяс, енли гуршаг; чахчур-димийе, жилет-антерийа), мятбяхдя (плов, гойун ятиндян йемякляр, ширин сыйыглар, Шярг ширниййаты, гящвя) вя аиля щяйатында. Дямирчилик, силащгайырма, сярраълыг, дулусчулуг, зярэярлик, халчачылыг, зярбафлыг, кружевачылыг инкишаф етмишдир.

                                                                    Милли эейимли бошнаклар.


    Ш и ф а щ и  й а р а д ы ъ ы л ы г. Ясас фолклор жанрлары наьыллар вя ибрятамиз щекайялярдир (Хоъя Нясряддин щаггында силсиля вя с.). Кянд йерляриндя мащнылар, рягсляр (коло даиряви рягси вя с.), инструментал мусиги, йунак гящряманлыг няьмяляри йайылмышдыр. Уъгарларда соло епик няьмя усталарына раст эялинир. Чохсяслилик эениш йайылмышдыр (айры-айры йерлярдя секунда ясаслы архаик икисяслилик, Шимал-гярби Боснийада чарпазлашан сясли “гыз няьмяляри”). Даьлыг яразилярдя, демяк олар ки, щяр бир кяндин юзцнямяхсус охума цслубу вардыр. Шящяр янянясиндя мцсялман мядяниййятинин тясири эцълцдцр (мусиги иля, ясасян, евдя мяшьул олунур,охума бирсяслидир, симли алятляр цстцнлцк тяшкил едир). Ясас мусиги алятляри флейта (о ъцмлядян гоша флейта), труба, няфяс алятляри (сцмсц, тулуг зурнасы, зурна), каманла чалынан бирсимли алятляр (гусла), мизрабла чалынан алятляр (тянбур, саз, шяргийя), мембрафонлар,  идиофонлардыр.