Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
II CİLD (ARGENTİT - AŞURBƏYOV)
    AŞIQ ƏDƏBİYYATI

    АШЫГ ЯДЯБИЙЙАТЫ – Азярб. Шифащи халг ядябиййатынын ян бюйцк вя зянэин голу. Ясас мювзусу бяшяри вя илащи мящяббят, тябият, тарихи щадисяляр олан А.я. жанр вя шякилъя чохшахялидир. Гядим вя орта ясрлярдя “сюйлямя” адландырылмыш, эениш тякамцл йолуна чыхдыгдан сонра лирик йарадыъылыг гошма, епик йарадыъылыг ися наьыл вя йа дастан ады иля йайылмышдыр. Гядим озан  дюврцнц  Дядя  Горгуд  вя онун хяляфляри, ашыг йарадыъылыьы дюврцнц ися Гурбани, Сары Ашыг, Аббас Туфарганлы, Хястя Гасым, Ашыг Валещ, Аь Ашыг, Ашыг Алы, Ашыг Щцсейн Шямкирли, Ашыг Ялясэяр, Ашыг Щцсейн Бозалганлы, Ашыг Шямшир вя б. устад ашыглар йаратмышлар. А.я. шифащи йаранма, йайылма вя инкишаф хцсусиййятиня эюря халг ядябиййатына, мцяллифляри, ясасян, мялум олдуьуна  эюря йазылы ядябиййата йахындыр. А.я.-нын мцщцм голу олан ашыг шеири жанр, форма вя  мязмунъа  рянэарянэ  вя  зянэиндир. Онун тцркц, варсаьы, байаты, эярайлы, туйуг, гошма, таьалаг, тякярлямя,  сямайи, мани, мащны, гяляндяри, шярги вя с. шякилляри олмушдур. Ашыглар бир-бирини имтащандан кечирмяк цчцн даща мцряккяб бичимляря мцраъият етмиш, саит сяслярин дцзцмцня вя ащянэиня ясасланан ъинас гафийяли шеир шякилляри дя йаратмышлар.

    Ашыг шеири гурулушуна эюря цч група бюлцнцр: садя, дцзялтмя вя мцряккяб шякилляр. Ашыг шеиринин юзцлц сайылан с а д я шя килляр (байаты, эярайлы, гошма, дивани, мцхяммяс, мцсяддяс, мцкярряр, тяхмис, тяънис, дцбейт вя с.) монументал характерли бцтцн диэяр шякилляр цчцн ясас олмушдур. Онларын бязиляри (мцсяддяс, мцкярряр, тяхмис вя с.) диван ядябиййатынын тясириля йаранмышдыр. Бу гядим шякилляр сяслярин вя щярфлярин дцзцмцня ясасландыьына эюря дцзялтмя шякил ляр адландырылыр. Беля шякилляря ялифлямя вя йа ялиф-лам, яввял-ахыр, зянъирлямя вя йа йедяклямя, додагдяймяз, гошайарпаг, дилтярпянмяз, дилдюнмяз, няфясдярмя вя с. дахилдир. Ашыглар ики, йахуд цч садя шякли чарпазлашдырмагла вя йа садя шяклин щяр бяндинин сонуна она щямгафийя олан ъинас байатылар ялавя етмякля м ц ряк кяб шякилляр (гошма-байаты, гошма-мцстязад,     мцхяммяс-мцсяддяс, айаглы тяънис, ъыьалы тяънис, ъыьалы мцхяммяс, ъыьалы мцсяддяс, зянъирли-айаглы гошма, зянъирли-ъыьалы мцхяммяс вя с.) йаратмышлар. Эюзяллямя, устаднамя, шикайятнамя, дейишмя, бянзятмя, вцъуднамя вя с. бу кими нювляр ашыг шеиринин мцхтялиф шякилляриндя йараныр.

    А.я.-нын ясас жанрларындан бири дя дастандыр. Гядим вя орта ясрлярдя оьузнамя, гисся, щекайят, наьыл вя с. адлар дашыйан бу епик нюв сонралар дастан адландырылмышдыр. Шеирля нясрин нювбяляшмяси Азярб. дастанларынын сяъиййяви хцсусиййятидир. Ашыглар онларъа гящряманлыг вя мящяббят дастаны йаратмышлар (“Китаби-Дядя Горгуд”, “Короьлу”, “Ясли вя Кярям”, “Гурбани”, “Аббас вя Эцлэяз”, “Шащ Исмайыл вя Эцлзар”, “Новруз вя Гяндаб”, “Ашыг Гяриб”, “Ъащан вя Яфруз”, “Тащир вя Зющря”, “Алыхан вя Пяри ханым” вя с.). Гаравялли, лятифя, аталар сюзц, зярб-мясялляр вя с.-нин бир гисми дя ашыглар тяряфиндян йарадылмыш, тядриъян халг ядябиййатына гарышмышдыр. Бу хцсусиййятиня эюря А.я. халг ядябиййатынын айрылмаз  щиссясидир.

    А.я. вя йазылы ядябиййат бир-бири иля гаршылыглы ялагя вя тясир просесиндя инкишаф етмишдир. 17–18 ясрлярдя ашыг шеири реалист йазылы ядябиййата ъидди тясир эюстярмиш, Вагиф ядяби мяктябинин йаранмасында мцщцм рол ойнамышдыр. Ашыг шеири яняняляринин мцсбят тясири мцасир Азярб. поезийасында   да   дуйулур.

    А.я. гоншу халгларын (Даьыстан, хцсусиля эцръц, ермяни вя б.) ядябиййатына да чох эцълц тясир етмиш, бу халгларда Азярб. ашыг шеири сяпкисиндя Азярб. дилиндя йазан ашыг-шаирляр йетишмишдир (Мирзяъан Мядятов, Ашыг Ширин, Лязэи Ящмяд, Ещраглы Ряъяб, Йетим Емин, Сцлейман Сталски, Ашыг Рущани, Ашыг Шивьа, Кючкцрлц Сяид, Сайат-Нова, Ашыг Авак вя б.).

    Яд.: Азярбайъан ядябиййаты тарихи. 3 ъилддя, Б., 1957 – 60; Араслы   Щ. XVII–XVIII яср Азярбайъан ядябиййаты тарихи. Б., 1956; йеня ону н, Ашыг йарадыъылыьы. Б., 1960; Азярбайъан шифащи халг ядябиййатына даир тядгигляр. китаб 1–7,  Б., 1961–87; Тящмасиб М. Азярбайъан халг дастанлары (орта ясрляр). Б., 1972; Рамазанов Й. Азярбайъан дилиндя йазан ермяни ашыглары.  Б., 1977; Яфяндийев П. Азярбайъан шифащи халг ядябиййаты.  Б.,  1981; Щякимов   М. Азярбайъан ашыг ядябиййаты (гядим вя орта ясрляр).  Б., 1983; йеня ону н, Ашыг шеиринин нювляри. Б., 1987; Намазов Г. Ашыьын сазы вя сюзц. Б., 1980; йеня ону н, Азярбайъан ашыг сяняти. Б., 1984; Вялийев  В.  Азярбайъан  фолклору.  Б., 1985.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ARGENTİT – AŞURBƏYOV
    AŞIQ ƏDƏBİYYATI

    АШЫГ ЯДЯБИЙЙАТЫ – Азярб. Шифащи халг ядябиййатынын ян бюйцк вя зянэин голу. Ясас мювзусу бяшяри вя илащи мящяббят, тябият, тарихи щадисяляр олан А.я. жанр вя шякилъя чохшахялидир. Гядим вя орта ясрлярдя “сюйлямя” адландырылмыш, эениш тякамцл йолуна чыхдыгдан сонра лирик йарадыъылыг гошма, епик йарадыъылыг ися наьыл вя йа дастан ады иля йайылмышдыр. Гядим озан  дюврцнц  Дядя  Горгуд  вя онун хяляфляри, ашыг йарадыъылыьы дюврцнц ися Гурбани, Сары Ашыг, Аббас Туфарганлы, Хястя Гасым, Ашыг Валещ, Аь Ашыг, Ашыг Алы, Ашыг Щцсейн Шямкирли, Ашыг Ялясэяр, Ашыг Щцсейн Бозалганлы, Ашыг Шямшир вя б. устад ашыглар йаратмышлар. А.я. шифащи йаранма, йайылма вя инкишаф хцсусиййятиня эюря халг ядябиййатына, мцяллифляри, ясасян, мялум олдуьуна  эюря йазылы ядябиййата йахындыр. А.я.-нын мцщцм голу олан ашыг шеири жанр, форма вя  мязмунъа  рянэарянэ  вя  зянэиндир. Онун тцркц, варсаьы, байаты, эярайлы, туйуг, гошма, таьалаг, тякярлямя,  сямайи, мани, мащны, гяляндяри, шярги вя с. шякилляри олмушдур. Ашыглар бир-бирини имтащандан кечирмяк цчцн даща мцряккяб бичимляря мцраъият етмиш, саит сяслярин дцзцмцня вя ащянэиня ясасланан ъинас гафийяли шеир шякилляри дя йаратмышлар.

    Ашыг шеири гурулушуна эюря цч група бюлцнцр: садя, дцзялтмя вя мцряккяб шякилляр. Ашыг шеиринин юзцлц сайылан с а д я шя килляр (байаты, эярайлы, гошма, дивани, мцхяммяс, мцсяддяс, мцкярряр, тяхмис, тяънис, дцбейт вя с.) монументал характерли бцтцн диэяр шякилляр цчцн ясас олмушдур. Онларын бязиляри (мцсяддяс, мцкярряр, тяхмис вя с.) диван ядябиййатынын тясириля йаранмышдыр. Бу гядим шякилляр сяслярин вя щярфлярин дцзцмцня ясасландыьына эюря дцзялтмя шякил ляр адландырылыр. Беля шякилляря ялифлямя вя йа ялиф-лам, яввял-ахыр, зянъирлямя вя йа йедяклямя, додагдяймяз, гошайарпаг, дилтярпянмяз, дилдюнмяз, няфясдярмя вя с. дахилдир. Ашыглар ики, йахуд цч садя шякли чарпазлашдырмагла вя йа садя шяклин щяр бяндинин сонуна она щямгафийя олан ъинас байатылар ялавя етмякля м ц ряк кяб шякилляр (гошма-байаты, гошма-мцстязад,     мцхяммяс-мцсяддяс, айаглы тяънис, ъыьалы тяънис, ъыьалы мцхяммяс, ъыьалы мцсяддяс, зянъирли-айаглы гошма, зянъирли-ъыьалы мцхяммяс вя с.) йаратмышлар. Эюзяллямя, устаднамя, шикайятнамя, дейишмя, бянзятмя, вцъуднамя вя с. бу кими нювляр ашыг шеиринин мцхтялиф шякилляриндя йараныр.

    А.я.-нын ясас жанрларындан бири дя дастандыр. Гядим вя орта ясрлярдя оьузнамя, гисся, щекайят, наьыл вя с. адлар дашыйан бу епик нюв сонралар дастан адландырылмышдыр. Шеирля нясрин нювбяляшмяси Азярб. дастанларынын сяъиййяви хцсусиййятидир. Ашыглар онларъа гящряманлыг вя мящяббят дастаны йаратмышлар (“Китаби-Дядя Горгуд”, “Короьлу”, “Ясли вя Кярям”, “Гурбани”, “Аббас вя Эцлэяз”, “Шащ Исмайыл вя Эцлзар”, “Новруз вя Гяндаб”, “Ашыг Гяриб”, “Ъащан вя Яфруз”, “Тащир вя Зющря”, “Алыхан вя Пяри ханым” вя с.). Гаравялли, лятифя, аталар сюзц, зярб-мясялляр вя с.-нин бир гисми дя ашыглар тяряфиндян йарадылмыш, тядриъян халг ядябиййатына гарышмышдыр. Бу хцсусиййятиня эюря А.я. халг ядябиййатынын айрылмаз  щиссясидир.

    А.я. вя йазылы ядябиййат бир-бири иля гаршылыглы ялагя вя тясир просесиндя инкишаф етмишдир. 17–18 ясрлярдя ашыг шеири реалист йазылы ядябиййата ъидди тясир эюстярмиш, Вагиф ядяби мяктябинин йаранмасында мцщцм рол ойнамышдыр. Ашыг шеири яняняляринин мцсбят тясири мцасир Азярб. поезийасында   да   дуйулур.

    А.я. гоншу халгларын (Даьыстан, хцсусиля эцръц, ермяни вя б.) ядябиййатына да чох эцълц тясир етмиш, бу халгларда Азярб. ашыг шеири сяпкисиндя Азярб. дилиндя йазан ашыг-шаирляр йетишмишдир (Мирзяъан Мядятов, Ашыг Ширин, Лязэи Ящмяд, Ещраглы Ряъяб, Йетим Емин, Сцлейман Сталски, Ашыг Рущани, Ашыг Шивьа, Кючкцрлц Сяид, Сайат-Нова, Ашыг Авак вя б.).

    Яд.: Азярбайъан ядябиййаты тарихи. 3 ъилддя, Б., 1957 – 60; Араслы   Щ. XVII–XVIII яср Азярбайъан ядябиййаты тарихи. Б., 1956; йеня ону н, Ашыг йарадыъылыьы. Б., 1960; Азярбайъан шифащи халг ядябиййатына даир тядгигляр. китаб 1–7,  Б., 1961–87; Тящмасиб М. Азярбайъан халг дастанлары (орта ясрляр). Б., 1972; Рамазанов Й. Азярбайъан дилиндя йазан ермяни ашыглары.  Б., 1977; Яфяндийев П. Азярбайъан шифащи халг ядябиййаты.  Б.,  1981; Щякимов   М. Азярбайъан ашыг ядябиййаты (гядим вя орта ясрляр).  Б., 1983; йеня ону н, Ашыг шеиринин нювляри. Б., 1987; Намазов Г. Ашыьын сазы вя сюзц. Б., 1980; йеня ону н, Азярбайъан ашыг сяняти. Б., 1984; Вялийев  В.  Азярбайъан  фолклору.  Б., 1985.

    AŞIQ ƏDƏBİYYATI

    АШЫГ ЯДЯБИЙЙАТЫ – Азярб. Шифащи халг ядябиййатынын ян бюйцк вя зянэин голу. Ясас мювзусу бяшяри вя илащи мящяббят, тябият, тарихи щадисяляр олан А.я. жанр вя шякилъя чохшахялидир. Гядим вя орта ясрлярдя “сюйлямя” адландырылмыш, эениш тякамцл йолуна чыхдыгдан сонра лирик йарадыъылыг гошма, епик йарадыъылыг ися наьыл вя йа дастан ады иля йайылмышдыр. Гядим озан  дюврцнц  Дядя  Горгуд  вя онун хяляфляри, ашыг йарадыъылыьы дюврцнц ися Гурбани, Сары Ашыг, Аббас Туфарганлы, Хястя Гасым, Ашыг Валещ, Аь Ашыг, Ашыг Алы, Ашыг Щцсейн Шямкирли, Ашыг Ялясэяр, Ашыг Щцсейн Бозалганлы, Ашыг Шямшир вя б. устад ашыглар йаратмышлар. А.я. шифащи йаранма, йайылма вя инкишаф хцсусиййятиня эюря халг ядябиййатына, мцяллифляри, ясасян, мялум олдуьуна  эюря йазылы ядябиййата йахындыр. А.я.-нын мцщцм голу олан ашыг шеири жанр, форма вя  мязмунъа  рянэарянэ  вя  зянэиндир. Онун тцркц, варсаьы, байаты, эярайлы, туйуг, гошма, таьалаг, тякярлямя,  сямайи, мани, мащны, гяляндяри, шярги вя с. шякилляри олмушдур. Ашыглар бир-бирини имтащандан кечирмяк цчцн даща мцряккяб бичимляря мцраъият етмиш, саит сяслярин дцзцмцня вя ащянэиня ясасланан ъинас гафийяли шеир шякилляри дя йаратмышлар.

    Ашыг шеири гурулушуна эюря цч група бюлцнцр: садя, дцзялтмя вя мцряккяб шякилляр. Ашыг шеиринин юзцлц сайылан с а д я шя килляр (байаты, эярайлы, гошма, дивани, мцхяммяс, мцсяддяс, мцкярряр, тяхмис, тяънис, дцбейт вя с.) монументал характерли бцтцн диэяр шякилляр цчцн ясас олмушдур. Онларын бязиляри (мцсяддяс, мцкярряр, тяхмис вя с.) диван ядябиййатынын тясириля йаранмышдыр. Бу гядим шякилляр сяслярин вя щярфлярин дцзцмцня ясасландыьына эюря дцзялтмя шякил ляр адландырылыр. Беля шякилляря ялифлямя вя йа ялиф-лам, яввял-ахыр, зянъирлямя вя йа йедяклямя, додагдяймяз, гошайарпаг, дилтярпянмяз, дилдюнмяз, няфясдярмя вя с. дахилдир. Ашыглар ики, йахуд цч садя шякли чарпазлашдырмагла вя йа садя шяклин щяр бяндинин сонуна она щямгафийя олан ъинас байатылар ялавя етмякля м ц ряк кяб шякилляр (гошма-байаты, гошма-мцстязад,     мцхяммяс-мцсяддяс, айаглы тяънис, ъыьалы тяънис, ъыьалы мцхяммяс, ъыьалы мцсяддяс, зянъирли-айаглы гошма, зянъирли-ъыьалы мцхяммяс вя с.) йаратмышлар. Эюзяллямя, устаднамя, шикайятнамя, дейишмя, бянзятмя, вцъуднамя вя с. бу кими нювляр ашыг шеиринин мцхтялиф шякилляриндя йараныр.

    А.я.-нын ясас жанрларындан бири дя дастандыр. Гядим вя орта ясрлярдя оьузнамя, гисся, щекайят, наьыл вя с. адлар дашыйан бу епик нюв сонралар дастан адландырылмышдыр. Шеирля нясрин нювбяляшмяси Азярб. дастанларынын сяъиййяви хцсусиййятидир. Ашыглар онларъа гящряманлыг вя мящяббят дастаны йаратмышлар (“Китаби-Дядя Горгуд”, “Короьлу”, “Ясли вя Кярям”, “Гурбани”, “Аббас вя Эцлэяз”, “Шащ Исмайыл вя Эцлзар”, “Новруз вя Гяндаб”, “Ашыг Гяриб”, “Ъащан вя Яфруз”, “Тащир вя Зющря”, “Алыхан вя Пяри ханым” вя с.). Гаравялли, лятифя, аталар сюзц, зярб-мясялляр вя с.-нин бир гисми дя ашыглар тяряфиндян йарадылмыш, тядриъян халг ядябиййатына гарышмышдыр. Бу хцсусиййятиня эюря А.я. халг ядябиййатынын айрылмаз  щиссясидир.

    А.я. вя йазылы ядябиййат бир-бири иля гаршылыглы ялагя вя тясир просесиндя инкишаф етмишдир. 17–18 ясрлярдя ашыг шеири реалист йазылы ядябиййата ъидди тясир эюстярмиш, Вагиф ядяби мяктябинин йаранмасында мцщцм рол ойнамышдыр. Ашыг шеири яняняляринин мцсбят тясири мцасир Азярб. поезийасында   да   дуйулур.

    А.я. гоншу халгларын (Даьыстан, хцсусиля эцръц, ермяни вя б.) ядябиййатына да чох эцълц тясир етмиш, бу халгларда Азярб. ашыг шеири сяпкисиндя Азярб. дилиндя йазан ашыг-шаирляр йетишмишдир (Мирзяъан Мядятов, Ашыг Ширин, Лязэи Ящмяд, Ещраглы Ряъяб, Йетим Емин, Сцлейман Сталски, Ашыг Рущани, Ашыг Шивьа, Кючкцрлц Сяид, Сайат-Нова, Ашыг Авак вя б.).

    Яд.: Азярбайъан ядябиййаты тарихи. 3 ъилддя, Б., 1957 – 60; Араслы   Щ. XVII–XVIII яср Азярбайъан ядябиййаты тарихи. Б., 1956; йеня ону н, Ашыг йарадыъылыьы. Б., 1960; Азярбайъан шифащи халг ядябиййатына даир тядгигляр. китаб 1–7,  Б., 1961–87; Тящмасиб М. Азярбайъан халг дастанлары (орта ясрляр). Б., 1972; Рамазанов Й. Азярбайъан дилиндя йазан ермяни ашыглары.  Б., 1977; Яфяндийев П. Азярбайъан шифащи халг ядябиййаты.  Б.,  1981; Щякимов   М. Азярбайъан ашыг ядябиййаты (гядим вя орта ясрляр).  Б., 1983; йеня ону н, Ашыг шеиринин нювляри. Б., 1987; Намазов Г. Ашыьын сазы вя сюзц. Б., 1980; йеня ону н, Азярбайъан ашыг сяняти. Б., 1984; Вялийев  В.  Азярбайъан  фолклору.  Б., 1985.