Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
IV CİLD (BƏZİRXANA - BİNNƏTOVA)
    BOZ ÇÜRÜMƏ

    БОЗ ЧЦРЦМЯ – эюбяляк хястялийи. Йолухма мянбяйи торпаг вя битки галыгларыдыр. Кялям, йеркюкц, ъяфяри, чуьундур, лобйа вя с. биткиляря йолухур. Ясасян мящсулун сахланма дюврцндя инкишаф едир. Биткинин мцхтялиф щиссяляриндя тяркибиндя чохлу мигдарда эюбяляк спору олан боз, йумшаг ярп ямяля эялир; бунлар рцтубятли щавада саьлам биткиляря кечир вя онлары йолухдурур. Зядялянмиш тохумаларда сонралар чох сайлы гара кичик шишляр – эюбяляк склеросиляри йараныр. Сахланма заманы донма, ъцъцлярля зядялянмя, йцксяк рцтубятлилик хястялийин йайылмасына сябяб олур.
       М ц б а р и з я  т я д б и р л я р и: нювбяли якиня риайят етмяк; анбарлары тямизлямяк, 2%-ли формалин вя йа хлорлу ящянэ мящлулу иля (10 л суйа 400 гр ящянэ гарышдырмаг вя 3–4 саат сахламаг) дезинфексийа етмяк, сонра анбарын тахтадан олан бцтцн щиссялярини мис купоросу (10 л суйа 2 кг ящянэ вя 100 гр мис купоросу) ялавя едилмиш ящянэ сцдц иля ишлямяк; сахланмаг цчун саьлам биткиляр сечмяк; щяр баш кялямин цстцндя 2–3 юртцъц йашыл йарпаг сахланылыр, чцнки аь йарпаглара гядяр тямизлянян кялям Б.ч. иля даща эцълц йолухур; кялями йолухмуш йарпаглардан даим тямизлямяк, цзяриня табашир (70 кг кялямя 200 гр табашир) сяпмяк вя 0° Ъ-йя йахын темп-рда сахламаг; йыьым вя сахлама заманы тярявязлярин зядялянмясиня йол вермямяк.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BƏZİRXANA – BİNNƏTOVA
    BOZ ÇÜRÜMƏ

    БОЗ ЧЦРЦМЯ – эюбяляк хястялийи. Йолухма мянбяйи торпаг вя битки галыгларыдыр. Кялям, йеркюкц, ъяфяри, чуьундур, лобйа вя с. биткиляря йолухур. Ясасян мящсулун сахланма дюврцндя инкишаф едир. Биткинин мцхтялиф щиссяляриндя тяркибиндя чохлу мигдарда эюбяляк спору олан боз, йумшаг ярп ямяля эялир; бунлар рцтубятли щавада саьлам биткиляря кечир вя онлары йолухдурур. Зядялянмиш тохумаларда сонралар чох сайлы гара кичик шишляр – эюбяляк склеросиляри йараныр. Сахланма заманы донма, ъцъцлярля зядялянмя, йцксяк рцтубятлилик хястялийин йайылмасына сябяб олур.
       М ц б а р и з я  т я д б и р л я р и: нювбяли якиня риайят етмяк; анбарлары тямизлямяк, 2%-ли формалин вя йа хлорлу ящянэ мящлулу иля (10 л суйа 400 гр ящянэ гарышдырмаг вя 3–4 саат сахламаг) дезинфексийа етмяк, сонра анбарын тахтадан олан бцтцн щиссялярини мис купоросу (10 л суйа 2 кг ящянэ вя 100 гр мис купоросу) ялавя едилмиш ящянэ сцдц иля ишлямяк; сахланмаг цчун саьлам биткиляр сечмяк; щяр баш кялямин цстцндя 2–3 юртцъц йашыл йарпаг сахланылыр, чцнки аь йарпаглара гядяр тямизлянян кялям Б.ч. иля даща эцълц йолухур; кялями йолухмуш йарпаглардан даим тямизлямяк, цзяриня табашир (70 кг кялямя 200 гр табашир) сяпмяк вя 0° Ъ-йя йахын темп-рда сахламаг; йыьым вя сахлама заманы тярявязлярин зядялянмясиня йол вермямяк.

    BOZ ÇÜRÜMƏ

    БОЗ ЧЦРЦМЯ – эюбяляк хястялийи. Йолухма мянбяйи торпаг вя битки галыгларыдыр. Кялям, йеркюкц, ъяфяри, чуьундур, лобйа вя с. биткиляря йолухур. Ясасян мящсулун сахланма дюврцндя инкишаф едир. Биткинин мцхтялиф щиссяляриндя тяркибиндя чохлу мигдарда эюбяляк спору олан боз, йумшаг ярп ямяля эялир; бунлар рцтубятли щавада саьлам биткиляря кечир вя онлары йолухдурур. Зядялянмиш тохумаларда сонралар чох сайлы гара кичик шишляр – эюбяляк склеросиляри йараныр. Сахланма заманы донма, ъцъцлярля зядялянмя, йцксяк рцтубятлилик хястялийин йайылмасына сябяб олур.
       М ц б а р и з я  т я д б и р л я р и: нювбяли якиня риайят етмяк; анбарлары тямизлямяк, 2%-ли формалин вя йа хлорлу ящянэ мящлулу иля (10 л суйа 400 гр ящянэ гарышдырмаг вя 3–4 саат сахламаг) дезинфексийа етмяк, сонра анбарын тахтадан олан бцтцн щиссялярини мис купоросу (10 л суйа 2 кг ящянэ вя 100 гр мис купоросу) ялавя едилмиш ящянэ сцдц иля ишлямяк; сахланмаг цчун саьлам биткиляр сечмяк; щяр баш кялямин цстцндя 2–3 юртцъц йашыл йарпаг сахланылыр, чцнки аь йарпаглара гядяр тямизлянян кялям Б.ч. иля даща эцълц йолухур; кялями йолухмуш йарпаглардан даим тямизлямяк, цзяриня табашир (70 кг кялямя 200 гр табашир) сяпмяк вя 0° Ъ-йя йахын темп-рда сахламаг; йыьым вя сахлама заманы тярявязлярин зядялянмясиня йол вермямяк.