Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
IV CİLD (BƏZİRXANA - BİNNƏTOVA)
    BİBL

    БИБЛ [йун. Βύβλος, аккад дилиндя Губл, гядим йящуди дилиндя Эебад, Эеб(в)ал] – Финикийада гядим шящяр вя порт. Ян гядим Б. (е.я. 6-ъы минилликдян) Nеолит мяскяни олмушдур (овалшякилли евлярин дцзбуъаглы формалы евлярля явязлянмяси мцшащидя едилмишдир). Даш диварын вя мябядин галыглары е.я 4-ъц миниллийя аиддир. Б. тядриъян ири тиъарят вя сяняткарлыг мяркязиня (Ливан сидринин ихраъы; зярэярлик, сцмцк цзяриндя ойма вя диэяр сяняткарлыг сащяляри) чеврилмишди. Е.я. 2-ъи минилликдя хцсуси Библ йазысы йаранмышды. Е.я. 16–13 ясрлярдя Б. йерли чар щакимиййятини сахламагла йанашы Мисирдян асылы вязиййятдя иди. Е.я. 14 ясрдя Б. чары Риб-Адди Амурру дювлятиня вя щеттляря мцгавимят эюстярмишдир. Е.я. 11–9 ясрлярдя Б. Финикийада щюкмранлыг уьрунда Тир вя Сидон иля мцбаризя апармышдыр. Сонралар дяфялярля Ашшурун вя Бабилистанын табели-йин дя олмушдур. Ящямяниляр вя еллин-Рома дюврцндя шящяр чичяклянмя дюврцнц йашамыш, юзцнцидаряни сахламыш, е.я. 5 ясрдян юз пулуну зярб етмишдир. Ерамызын 551 илиндя баш верян зялзяля нятиъясиндя даьылмышдыр. Щазырда Б.-ин йериндя Ъцбейл ш. (Ливан) йерляшир. 1920 илдян газынтылар апарылыр. Шящярин илащя Баалат-Эебала щяср олунмуш баш мябядинин (е.я. 3-ъц миниллийин орталары) вя Обелискляр комплексинин XIV мябядинин (тягр. е.я. 2000–1500) харабалыглары сахланылмышдыр. Б. инъясяняти аллащларын даш вя терракотадан дцзялдилмиш кичик щейкялляри (е.я. 6-ъы миниллик), гызыл балталар (е.я. 2-ъи миниллик), чар Ащирамын саркофагы (е.я. 13-ъц яср, Ливан Милли Музейи, Бейрут) вя с. иля тямсил олунмушдур. Мябяд, базилика, театр, нимфей, тяртибатында мозаикалардан (щазырда Ливан Милли Музейиндядир, Бейрут) истифадя олунмуш термляр (Финикийа чарларынын дяфн олундуьу йердя), Коринф цслубунда сыра сцтунлары олан кцчя, мярмяр щейкялляр Рома дюврцня аиддир. Орта ясрляр дюврцндян даш гала диварлары, гяср (ерамызын 12–13 яср ляри), кился (тягр. 1215, г. фасады 20 яср), баптистери (13 яср) сахланылмышдыр.

    Библ. Иощан Крестител килсяси. Тягр. 1215.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BƏZİRXANA – BİNNƏTOVA
    BİBL

    БИБЛ [йун. Βύβλος, аккад дилиндя Губл, гядим йящуди дилиндя Эебад, Эеб(в)ал] – Финикийада гядим шящяр вя порт. Ян гядим Б. (е.я. 6-ъы минилликдян) Nеолит мяскяни олмушдур (овалшякилли евлярин дцзбуъаглы формалы евлярля явязлянмяси мцшащидя едилмишдир). Даш диварын вя мябядин галыглары е.я 4-ъц миниллийя аиддир. Б. тядриъян ири тиъарят вя сяняткарлыг мяркязиня (Ливан сидринин ихраъы; зярэярлик, сцмцк цзяриндя ойма вя диэяр сяняткарлыг сащяляри) чеврилмишди. Е.я. 2-ъи минилликдя хцсуси Библ йазысы йаранмышды. Е.я. 16–13 ясрлярдя Б. йерли чар щакимиййятини сахламагла йанашы Мисирдян асылы вязиййятдя иди. Е.я. 14 ясрдя Б. чары Риб-Адди Амурру дювлятиня вя щеттляря мцгавимят эюстярмишдир. Е.я. 11–9 ясрлярдя Б. Финикийада щюкмранлыг уьрунда Тир вя Сидон иля мцбаризя апармышдыр. Сонралар дяфялярля Ашшурун вя Бабилистанын табели-йин дя олмушдур. Ящямяниляр вя еллин-Рома дюврцндя шящяр чичяклянмя дюврцнц йашамыш, юзцнцидаряни сахламыш, е.я. 5 ясрдян юз пулуну зярб етмишдир. Ерамызын 551 илиндя баш верян зялзяля нятиъясиндя даьылмышдыр. Щазырда Б.-ин йериндя Ъцбейл ш. (Ливан) йерляшир. 1920 илдян газынтылар апарылыр. Шящярин илащя Баалат-Эебала щяср олунмуш баш мябядинин (е.я. 3-ъц миниллийин орталары) вя Обелискляр комплексинин XIV мябядинин (тягр. е.я. 2000–1500) харабалыглары сахланылмышдыр. Б. инъясяняти аллащларын даш вя терракотадан дцзялдилмиш кичик щейкялляри (е.я. 6-ъы миниллик), гызыл балталар (е.я. 2-ъи миниллик), чар Ащирамын саркофагы (е.я. 13-ъц яср, Ливан Милли Музейи, Бейрут) вя с. иля тямсил олунмушдур. Мябяд, базилика, театр, нимфей, тяртибатында мозаикалардан (щазырда Ливан Милли Музейиндядир, Бейрут) истифадя олунмуш термляр (Финикийа чарларынын дяфн олундуьу йердя), Коринф цслубунда сыра сцтунлары олан кцчя, мярмяр щейкялляр Рома дюврцня аиддир. Орта ясрляр дюврцндян даш гала диварлары, гяср (ерамызын 12–13 яср ляри), кился (тягр. 1215, г. фасады 20 яср), баптистери (13 яср) сахланылмышдыр.

    Библ. Иощан Крестител килсяси. Тягр. 1215.

    BİBL

    БИБЛ [йун. Βύβλος, аккад дилиндя Губл, гядим йящуди дилиндя Эебад, Эеб(в)ал] – Финикийада гядим шящяр вя порт. Ян гядим Б. (е.я. 6-ъы минилликдян) Nеолит мяскяни олмушдур (овалшякилли евлярин дцзбуъаглы формалы евлярля явязлянмяси мцшащидя едилмишдир). Даш диварын вя мябядин галыглары е.я 4-ъц миниллийя аиддир. Б. тядриъян ири тиъарят вя сяняткарлыг мяркязиня (Ливан сидринин ихраъы; зярэярлик, сцмцк цзяриндя ойма вя диэяр сяняткарлыг сащяляри) чеврилмишди. Е.я. 2-ъи минилликдя хцсуси Библ йазысы йаранмышды. Е.я. 16–13 ясрлярдя Б. йерли чар щакимиййятини сахламагла йанашы Мисирдян асылы вязиййятдя иди. Е.я. 14 ясрдя Б. чары Риб-Адди Амурру дювлятиня вя щеттляря мцгавимят эюстярмишдир. Е.я. 11–9 ясрлярдя Б. Финикийада щюкмранлыг уьрунда Тир вя Сидон иля мцбаризя апармышдыр. Сонралар дяфялярля Ашшурун вя Бабилистанын табели-йин дя олмушдур. Ящямяниляр вя еллин-Рома дюврцндя шящяр чичяклянмя дюврцнц йашамыш, юзцнцидаряни сахламыш, е.я. 5 ясрдян юз пулуну зярб етмишдир. Ерамызын 551 илиндя баш верян зялзяля нятиъясиндя даьылмышдыр. Щазырда Б.-ин йериндя Ъцбейл ш. (Ливан) йерляшир. 1920 илдян газынтылар апарылыр. Шящярин илащя Баалат-Эебала щяср олунмуш баш мябядинин (е.я. 3-ъц миниллийин орталары) вя Обелискляр комплексинин XIV мябядинин (тягр. е.я. 2000–1500) харабалыглары сахланылмышдыр. Б. инъясяняти аллащларын даш вя терракотадан дцзялдилмиш кичик щейкялляри (е.я. 6-ъы миниллик), гызыл балталар (е.я. 2-ъи миниллик), чар Ащирамын саркофагы (е.я. 13-ъц яср, Ливан Милли Музейи, Бейрут) вя с. иля тямсил олунмушдур. Мябяд, базилика, театр, нимфей, тяртибатында мозаикалардан (щазырда Ливан Милли Музейиндядир, Бейрут) истифадя олунмуш термляр (Финикийа чарларынын дяфн олундуьу йердя), Коринф цслубунда сыра сцтунлары олан кцчя, мярмяр щейкялляр Рома дюврцня аиддир. Орта ясрляр дюврцндян даш гала диварлары, гяср (ерамызын 12–13 яср ляри), кился (тягр. 1215, г. фасады 20 яср), баптистери (13 яср) сахланылмышдыр.

    Библ. Иощан Крестител килсяси. Тягр. 1215.