Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
II CİLD (ARGENTİT - AŞURBƏYOV)
    ATMOSFER OPTİKASI

    АТМОСФЕР ОПТИКАСЫ – атмосфер физикасынын бюлмяси; Йер вя диэяр планетлярин  атмосферляриндя  ултрабянювшяйи,  эюрцнян вя инфрагырмызы шцаларын сяпилмясини, удулмасыны, сынмасыны, якс олунмасыны вя дифраксийасыны юйрянир. Мцхтялифрянэли щадисялярдян (дан йери, эюй гуршаьы,  шяфягляр,  щаля,  таълар,  ильым,  эюйцн рянэинин  дяйишмяси)  башга  мцщцм  практик  ящямиййяти  олан  щадисяляр  дя  (эюрцнян  вя  эюрцнмяйян  радиасийанын  атм.  тяряфиндян сяпялянмяси вя шцаландырылмасы, ишыьын полйарлашмасы, обйектлярин эюрцнмяси  вя  с.)  А.о.-на  аиддир.  Щаванын,  дянизин  вя  гурунун  оптик  хассяляринин  тядгиги   А.о.-нын    ясас   мясяляляриндяндир. Эюйцн  тцнд  мави  рянэдя  олмасы  щаггында илк дцзэцн изащаты инэилис физики Релей вермишдир    (1871).  Релей  нязяриййясиня эюря, Эцняшин сачдыьы мцхтялифрянэли шцалар щаванын молекулларындан λ–4-я (λ –ишыг дальасынын уз.) мцтянасиб олараг сяпялянир. Эюй шцаларын сяпялянмяси гырмызы шцалара нисбятян тягр. 16 дяфя эцълц олдуьундан, эюйцн  рянэи  (сяпялянян  Эцняш ишыьы) тцнд мави, Эцняшинки ися цфцгя йахын оланда гырмызыдыр.

    Эюй ишыьынын парлаглыьынын, рянэинин вя полйарлашмасынын юлчцлмяси Релей нязяриййясини тясдиг етди. Рус алими Л.И. Манделштам Релей нязяриййясинин йалныз гейри-биръинс, йяни сыхлыьы хаотик дяйишян мцщитдя   доьрулуьуну   вя   Йер  атм.-нин дя мящз беля мцщит  олдуьуну  сцбут  етди  (1907).

    Атм.-дяки оптик щадисяляря аерозолларын (газ мцщитиндя “асылы” вязиййятдя олан бярк вя йа майе щиссяъиклярдян ибарят системлярин), су бухарынын, карбон газынын вя озонун бюйцк тясири вар. Тядгигатлар эюстярди ки, кичик щиссяъикляр (д/l << 1, д – щиссяъийин диаметри, l – дальа уз.-дур) ишыьы молекуллар кими сяпяляйир (Релей нязяриййясиня уйьун). Даща бюйцк щиссяъиклярдян сяпялянмя ися ишыьын дальа уз.-ндан асылы дейил. Булудлары тяшкил едян су дамъылары беля щиссяъикляр олдуьундан  булудлар  адятян  аь   рянэдя олур. Бу сябябдян щава тоз вя дамъыларла зянэин оланда эюй аьымтыллашыр. Експериментал ишлярля йанашы (ишыьын тутгун мцщитдя сяпялянмяси вя Йерин сятщиндян якс олунмасыны нязяря алмагла) парлаглыьын вя полйарлашманын пайланмасынын щесабланмасы цсуллары йарадылды.

    Обйектлярин эюрцнмя шяртляринин, о ъцмлядян Йер  вя  эюй фонунда  цфцги  вя мейилли эюрцнмя шяртляринин юйрянилмяси вя бунунла ялагядар атм. шяффафлыьынын тядгиги А.о.-нын мцщцм тятбиги мясяляляриндяндир. Инфрагырмызы дальалар атм.дя удулуб йенидян бурахылдыьындан, бурада истиликвермя шцаланма васитясиля баш верир. Бу механизми юйрянмяйин атм.-ин истилик хцсусиййятлярини ашкара чыхармагда бюйцк ящямиййяти вар.

    Тяййарялярдян вя хцсусиля ЙСП-ляриндян апарылан юлчмяляр А.о.-нда мцщцм йер тутур. Пейкя эялян инфрагырмызы шцаланманы юлчмякля мцхтялиф гатларда, йахуд булудларда темп-рун вя рцтубятин тяйини цсулу тядгиг едилир. Шцаланманын сяпялянмясини тядгиг етмякля сяпяляйян мцщитин хассялярини юйрянмяк цсуллары ишляниб   щазырланмышдыр.

    А.о. тябиятин дярколунма просесиндя мцщцм ящямиййят кясб едир; шцаларын сяпялянмяси щадисясинин кяшфи, атм.-ин молекулйар гурулушунун вя газларын кинетик  нязяриййясинин  сцбуту,  Авогадро ядядинин тяйини вя с. онунла баьлыдыр.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ARGENTİT – AŞURBƏYOV
    ATMOSFER OPTİKASI

    АТМОСФЕР ОПТИКАСЫ – атмосфер физикасынын бюлмяси; Йер вя диэяр планетлярин  атмосферляриндя  ултрабянювшяйи,  эюрцнян вя инфрагырмызы шцаларын сяпилмясини, удулмасыны, сынмасыны, якс олунмасыны вя дифраксийасыны юйрянир. Мцхтялифрянэли щадисялярдян (дан йери, эюй гуршаьы,  шяфягляр,  щаля,  таълар,  ильым,  эюйцн рянэинин  дяйишмяси)  башга  мцщцм  практик  ящямиййяти  олан  щадисяляр  дя  (эюрцнян  вя  эюрцнмяйян  радиасийанын  атм.  тяряфиндян сяпялянмяси вя шцаландырылмасы, ишыьын полйарлашмасы, обйектлярин эюрцнмяси  вя  с.)  А.о.-на  аиддир.  Щаванын,  дянизин  вя  гурунун  оптик  хассяляринин  тядгиги   А.о.-нын    ясас   мясяляляриндяндир. Эюйцн  тцнд  мави  рянэдя  олмасы  щаггында илк дцзэцн изащаты инэилис физики Релей вермишдир    (1871).  Релей  нязяриййясиня эюря, Эцняшин сачдыьы мцхтялифрянэли шцалар щаванын молекулларындан λ–4-я (λ –ишыг дальасынын уз.) мцтянасиб олараг сяпялянир. Эюй шцаларын сяпялянмяси гырмызы шцалара нисбятян тягр. 16 дяфя эцълц олдуьундан, эюйцн  рянэи  (сяпялянян  Эцняш ишыьы) тцнд мави, Эцняшинки ися цфцгя йахын оланда гырмызыдыр.

    Эюй ишыьынын парлаглыьынын, рянэинин вя полйарлашмасынын юлчцлмяси Релей нязяриййясини тясдиг етди. Рус алими Л.И. Манделштам Релей нязяриййясинин йалныз гейри-биръинс, йяни сыхлыьы хаотик дяйишян мцщитдя   доьрулуьуну   вя   Йер  атм.-нин дя мящз беля мцщит  олдуьуну  сцбут  етди  (1907).

    Атм.-дяки оптик щадисяляря аерозолларын (газ мцщитиндя “асылы” вязиййятдя олан бярк вя йа майе щиссяъиклярдян ибарят системлярин), су бухарынын, карбон газынын вя озонун бюйцк тясири вар. Тядгигатлар эюстярди ки, кичик щиссяъикляр (д/l << 1, д – щиссяъийин диаметри, l – дальа уз.-дур) ишыьы молекуллар кими сяпяляйир (Релей нязяриййясиня уйьун). Даща бюйцк щиссяъиклярдян сяпялянмя ися ишыьын дальа уз.-ндан асылы дейил. Булудлары тяшкил едян су дамъылары беля щиссяъикляр олдуьундан  булудлар  адятян  аь   рянэдя олур. Бу сябябдян щава тоз вя дамъыларла зянэин оланда эюй аьымтыллашыр. Експериментал ишлярля йанашы (ишыьын тутгун мцщитдя сяпялянмяси вя Йерин сятщиндян якс олунмасыны нязяря алмагла) парлаглыьын вя полйарлашманын пайланмасынын щесабланмасы цсуллары йарадылды.

    Обйектлярин эюрцнмя шяртляринин, о ъцмлядян Йер  вя  эюй фонунда  цфцги  вя мейилли эюрцнмя шяртляринин юйрянилмяси вя бунунла ялагядар атм. шяффафлыьынын тядгиги А.о.-нын мцщцм тятбиги мясяляляриндяндир. Инфрагырмызы дальалар атм.дя удулуб йенидян бурахылдыьындан, бурада истиликвермя шцаланма васитясиля баш верир. Бу механизми юйрянмяйин атм.-ин истилик хцсусиййятлярини ашкара чыхармагда бюйцк ящямиййяти вар.

    Тяййарялярдян вя хцсусиля ЙСП-ляриндян апарылан юлчмяляр А.о.-нда мцщцм йер тутур. Пейкя эялян инфрагырмызы шцаланманы юлчмякля мцхтялиф гатларда, йахуд булудларда темп-рун вя рцтубятин тяйини цсулу тядгиг едилир. Шцаланманын сяпялянмясини тядгиг етмякля сяпяляйян мцщитин хассялярини юйрянмяк цсуллары ишляниб   щазырланмышдыр.

    А.о. тябиятин дярколунма просесиндя мцщцм ящямиййят кясб едир; шцаларын сяпялянмяси щадисясинин кяшфи, атм.-ин молекулйар гурулушунун вя газларын кинетик  нязяриййясинин  сцбуту,  Авогадро ядядинин тяйини вя с. онунла баьлыдыр.

    ATMOSFER OPTİKASI

    АТМОСФЕР ОПТИКАСЫ – атмосфер физикасынын бюлмяси; Йер вя диэяр планетлярин  атмосферляриндя  ултрабянювшяйи,  эюрцнян вя инфрагырмызы шцаларын сяпилмясини, удулмасыны, сынмасыны, якс олунмасыны вя дифраксийасыны юйрянир. Мцхтялифрянэли щадисялярдян (дан йери, эюй гуршаьы,  шяфягляр,  щаля,  таълар,  ильым,  эюйцн рянэинин  дяйишмяси)  башга  мцщцм  практик  ящямиййяти  олан  щадисяляр  дя  (эюрцнян  вя  эюрцнмяйян  радиасийанын  атм.  тяряфиндян сяпялянмяси вя шцаландырылмасы, ишыьын полйарлашмасы, обйектлярин эюрцнмяси  вя  с.)  А.о.-на  аиддир.  Щаванын,  дянизин  вя  гурунун  оптик  хассяляринин  тядгиги   А.о.-нын    ясас   мясяляляриндяндир. Эюйцн  тцнд  мави  рянэдя  олмасы  щаггында илк дцзэцн изащаты инэилис физики Релей вермишдир    (1871).  Релей  нязяриййясиня эюря, Эцняшин сачдыьы мцхтялифрянэли шцалар щаванын молекулларындан λ–4-я (λ –ишыг дальасынын уз.) мцтянасиб олараг сяпялянир. Эюй шцаларын сяпялянмяси гырмызы шцалара нисбятян тягр. 16 дяфя эцълц олдуьундан, эюйцн  рянэи  (сяпялянян  Эцняш ишыьы) тцнд мави, Эцняшинки ися цфцгя йахын оланда гырмызыдыр.

    Эюй ишыьынын парлаглыьынын, рянэинин вя полйарлашмасынын юлчцлмяси Релей нязяриййясини тясдиг етди. Рус алими Л.И. Манделштам Релей нязяриййясинин йалныз гейри-биръинс, йяни сыхлыьы хаотик дяйишян мцщитдя   доьрулуьуну   вя   Йер  атм.-нин дя мящз беля мцщит  олдуьуну  сцбут  етди  (1907).

    Атм.-дяки оптик щадисяляря аерозолларын (газ мцщитиндя “асылы” вязиййятдя олан бярк вя йа майе щиссяъиклярдян ибарят системлярин), су бухарынын, карбон газынын вя озонун бюйцк тясири вар. Тядгигатлар эюстярди ки, кичик щиссяъикляр (д/l << 1, д – щиссяъийин диаметри, l – дальа уз.-дур) ишыьы молекуллар кими сяпяляйир (Релей нязяриййясиня уйьун). Даща бюйцк щиссяъиклярдян сяпялянмя ися ишыьын дальа уз.-ндан асылы дейил. Булудлары тяшкил едян су дамъылары беля щиссяъикляр олдуьундан  булудлар  адятян  аь   рянэдя олур. Бу сябябдян щава тоз вя дамъыларла зянэин оланда эюй аьымтыллашыр. Експериментал ишлярля йанашы (ишыьын тутгун мцщитдя сяпялянмяси вя Йерин сятщиндян якс олунмасыны нязяря алмагла) парлаглыьын вя полйарлашманын пайланмасынын щесабланмасы цсуллары йарадылды.

    Обйектлярин эюрцнмя шяртляринин, о ъцмлядян Йер  вя  эюй фонунда  цфцги  вя мейилли эюрцнмя шяртляринин юйрянилмяси вя бунунла ялагядар атм. шяффафлыьынын тядгиги А.о.-нын мцщцм тятбиги мясяляляриндяндир. Инфрагырмызы дальалар атм.дя удулуб йенидян бурахылдыьындан, бурада истиликвермя шцаланма васитясиля баш верир. Бу механизми юйрянмяйин атм.-ин истилик хцсусиййятлярини ашкара чыхармагда бюйцк ящямиййяти вар.

    Тяййарялярдян вя хцсусиля ЙСП-ляриндян апарылан юлчмяляр А.о.-нда мцщцм йер тутур. Пейкя эялян инфрагырмызы шцаланманы юлчмякля мцхтялиф гатларда, йахуд булудларда темп-рун вя рцтубятин тяйини цсулу тядгиг едилир. Шцаланманын сяпялянмясини тядгиг етмякля сяпяляйян мцщитин хассялярини юйрянмяк цсуллары ишляниб   щазырланмышдыр.

    А.о. тябиятин дярколунма просесиндя мцщцм ящямиййят кясб едир; шцаларын сяпялянмяси щадисясинин кяшфи, атм.-ин молекулйар гурулушунун вя газларын кинетик  нязяриййясинин  сцбуту,  Авогадро ядядинин тяйини вя с. онунла баьлыдыр.