Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
II CİLD (ARGENTİT - AŞURBƏYOV)
    AVRO

    ÁВРО – Авропа Иттифагы (АИ) дювлятляринин ващид валйутасы. Игтисади вя Валйута Иттифагына (ИВИ) даир Маастрихт мцгавилясиня (1992) ясасян тятбиг едилмишдир. А. 1.1.2009   илдян   Авропа   ИВИ-нин   16   цзв дювляти   –   Алманийа,  Австрийа, Белчика, Финландийа, Франса, Ирландийа, Испанийа, Италийа,  Кипр,  Лцксембург,  Малта,  Нидерланд,   Португалийа,   Словакийа,   Словенийа,   Йунаныстан   цчцн   ващид   гануни юдяниш васитясидир.

    Дювриййяйя 1.1.1999 илдян наьдсыз формада (електрон банк пулу), 1.1.2002 илдян банкнот вя сиккя шяклиндя дахил едилмишдир. Щяр бир юлкя А.-йа кечян заман ващид мейарлара ъаваб вермяли иди: инфлйасийа сявиййяси 2,6%-дян, бцдъя кясири 3%-дян, цмуми дювлят боръу цмуми дахили мящсулун (ЦДМ) 60%-индян чох олмамалы иди. Фаиз дяряъяляри вя валйута мязянняляриндя йол верилян енмя-галхма щядляри дя рясмиляшдирилмишдир. Авропа валйута ващидини 1:1 нисбяти мязянняси иля явяз етмиш А. 100 сентдян ибарятдир. Авропа  Мяркязи  Банкы  (АМБ)  5,  10,  20, 50, 100, 200 вя 500 А. дяйяриндя 7 шякил-дя пул нишанлары вя 1, 2, 5, 10 вя 20 сентлик, 1 вя 2 авролуг сиккяляр бурахыр. А.-нун милли валйута кими дювриййядя олдуьу юлкяляр А. зонасыны тяшкил едир. Анун мцщцм цстцнлцйц дювриййяйя бурахылан андан дахили вя хариъи мювгеляринин  дайаныглы  олмасыдыр;  онун  цстцнлцкляри бцтювлцкдя потенсиал рискляриндян чохдур. АМБ-нин мялуматына  эюря,  дцнйа валйута базарында щярраъларын эцндялик   щяъминдя   А.-нун   пайы   43–63%-я, дцнйа валйута ещтийатында 25%-я гядяр артмышдыр. А.-нун ролунун бейнялхалг дювриййядя артмасы мейли бейнялхалг капитал базарында даща ашкар эюрцнцр. Бейнялхалг Щесаблашмалар Банкынын мялуматларына эюря, бейнялхалг боръ ющдяликляри базарында йыьылмыш гиймятли каьызларын цмуми щяъми 16,3 трлн. доллар (2006, сентйабрын сону) тяшкил етмиш, онун 7,6 трлн. доллары (46,6%-и)  А.-да, 6,0 трлн. доллары (36,8%-и) ися долларда емиссийа  едилмишдир.

    Авро. Сиккяляр вя каьыз пуллар.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ARGENTİT – AŞURBƏYOV
    AVRO

    ÁВРО – Авропа Иттифагы (АИ) дювлятляринин ващид валйутасы. Игтисади вя Валйута Иттифагына (ИВИ) даир Маастрихт мцгавилясиня (1992) ясасян тятбиг едилмишдир. А. 1.1.2009   илдян   Авропа   ИВИ-нин   16   цзв дювляти   –   Алманийа,  Австрийа, Белчика, Финландийа, Франса, Ирландийа, Испанийа, Италийа,  Кипр,  Лцксембург,  Малта,  Нидерланд,   Португалийа,   Словакийа,   Словенийа,   Йунаныстан   цчцн   ващид   гануни юдяниш васитясидир.

    Дювриййяйя 1.1.1999 илдян наьдсыз формада (електрон банк пулу), 1.1.2002 илдян банкнот вя сиккя шяклиндя дахил едилмишдир. Щяр бир юлкя А.-йа кечян заман ващид мейарлара ъаваб вермяли иди: инфлйасийа сявиййяси 2,6%-дян, бцдъя кясири 3%-дян, цмуми дювлят боръу цмуми дахили мящсулун (ЦДМ) 60%-индян чох олмамалы иди. Фаиз дяряъяляри вя валйута мязянняляриндя йол верилян енмя-галхма щядляри дя рясмиляшдирилмишдир. Авропа валйута ващидини 1:1 нисбяти мязянняси иля явяз етмиш А. 100 сентдян ибарятдир. Авропа  Мяркязи  Банкы  (АМБ)  5,  10,  20, 50, 100, 200 вя 500 А. дяйяриндя 7 шякил-дя пул нишанлары вя 1, 2, 5, 10 вя 20 сентлик, 1 вя 2 авролуг сиккяляр бурахыр. А.-нун милли валйута кими дювриййядя олдуьу юлкяляр А. зонасыны тяшкил едир. Анун мцщцм цстцнлцйц дювриййяйя бурахылан андан дахили вя хариъи мювгеляринин  дайаныглы  олмасыдыр;  онун  цстцнлцкляри бцтювлцкдя потенсиал рискляриндян чохдур. АМБ-нин мялуматына  эюря,  дцнйа валйута базарында щярраъларын эцндялик   щяъминдя   А.-нун   пайы   43–63%-я, дцнйа валйута ещтийатында 25%-я гядяр артмышдыр. А.-нун ролунун бейнялхалг дювриййядя артмасы мейли бейнялхалг капитал базарында даща ашкар эюрцнцр. Бейнялхалг Щесаблашмалар Банкынын мялуматларына эюря, бейнялхалг боръ ющдяликляри базарында йыьылмыш гиймятли каьызларын цмуми щяъми 16,3 трлн. доллар (2006, сентйабрын сону) тяшкил етмиш, онун 7,6 трлн. доллары (46,6%-и)  А.-да, 6,0 трлн. доллары (36,8%-и) ися долларда емиссийа  едилмишдир.

    Авро. Сиккяляр вя каьыз пуллар.

    AVRO

    ÁВРО – Авропа Иттифагы (АИ) дювлятляринин ващид валйутасы. Игтисади вя Валйута Иттифагына (ИВИ) даир Маастрихт мцгавилясиня (1992) ясасян тятбиг едилмишдир. А. 1.1.2009   илдян   Авропа   ИВИ-нин   16   цзв дювляти   –   Алманийа,  Австрийа, Белчика, Финландийа, Франса, Ирландийа, Испанийа, Италийа,  Кипр,  Лцксембург,  Малта,  Нидерланд,   Португалийа,   Словакийа,   Словенийа,   Йунаныстан   цчцн   ващид   гануни юдяниш васитясидир.

    Дювриййяйя 1.1.1999 илдян наьдсыз формада (електрон банк пулу), 1.1.2002 илдян банкнот вя сиккя шяклиндя дахил едилмишдир. Щяр бир юлкя А.-йа кечян заман ващид мейарлара ъаваб вермяли иди: инфлйасийа сявиййяси 2,6%-дян, бцдъя кясири 3%-дян, цмуми дювлят боръу цмуми дахили мящсулун (ЦДМ) 60%-индян чох олмамалы иди. Фаиз дяряъяляри вя валйута мязянняляриндя йол верилян енмя-галхма щядляри дя рясмиляшдирилмишдир. Авропа валйута ващидини 1:1 нисбяти мязянняси иля явяз етмиш А. 100 сентдян ибарятдир. Авропа  Мяркязи  Банкы  (АМБ)  5,  10,  20, 50, 100, 200 вя 500 А. дяйяриндя 7 шякил-дя пул нишанлары вя 1, 2, 5, 10 вя 20 сентлик, 1 вя 2 авролуг сиккяляр бурахыр. А.-нун милли валйута кими дювриййядя олдуьу юлкяляр А. зонасыны тяшкил едир. Анун мцщцм цстцнлцйц дювриййяйя бурахылан андан дахили вя хариъи мювгеляринин  дайаныглы  олмасыдыр;  онун  цстцнлцкляри бцтювлцкдя потенсиал рискляриндян чохдур. АМБ-нин мялуматына  эюря,  дцнйа валйута базарында щярраъларын эцндялик   щяъминдя   А.-нун   пайы   43–63%-я, дцнйа валйута ещтийатында 25%-я гядяр артмышдыр. А.-нун ролунун бейнялхалг дювриййядя артмасы мейли бейнялхалг капитал базарында даща ашкар эюрцнцр. Бейнялхалг Щесаблашмалар Банкынын мялуматларына эюря, бейнялхалг боръ ющдяликляри базарында йыьылмыш гиймятли каьызларын цмуми щяъми 16,3 трлн. доллар (2006, сентйабрын сону) тяшкил етмиш, онун 7,6 трлн. доллары (46,6%-и)  А.-да, 6,0 трлн. доллары (36,8%-и) ися долларда емиссийа  едилмишдир.

    Авро. Сиккяляр вя каьыз пуллар.