Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
V CİLD (BRYÁNKA - ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU)
    BURYAT OPERA VƏ BALET TEATR

    БУРЙАТ ОПЕРА ВЯ БАЛЕТ ТЕАТРЫ – 1939 илдя Улан-Удедя Бурйат Мусигили Драм Театры кими йарадылмышдыр. П.М. Берлинск вя Б.Б. Йампиловун “Баир” (1938, драм театрынын сящнясиндя), В.И. Морошкинин “Ержен” (1939) милли мусигили драмлары, М.П. Фроловун “Енхе- Булат-батор” (1940) операсы илк тамашалар олмушдур. 1943 илдя илк классик опера – П.И. Чайковскинин “Йевэени Онеэин”и сящняйя гойулмушдур. 1943 илдя театрын няздиндя балет труппасы тяшкил олунмушдур. 1943 илдя хореографлар М.С. Арсенйев вя Т.К. Глезер илк классик балет – Б.В. Асафйевин “Бахчасарай фонтаны”ны сящняйя гоймушлар. 1948 илдя Мусигили Драм Театрынын ясасында Бурйат Опера вя Балет Театры йарадылды (1979 илдян академик). Бурада С.Н. Рйаузовун “Вади цзяриндя ишыг” (1956, хореографлар Ф.С. Иванов вя М.С. Заславски), Ж.А. Батуйевин “Эесер”и (1967) вя б. милли балетляр тамашайа гойулду. Классик ясярлярля йанашы репертуарда мцасир тамашалар да йер тутур: Б.Б. Йампилов вя Л.К. Книпперин “Эюзял Ангара” (1959, 1972), Ф. Ямировун “Мин бир эеъя” (2000), В.А. Гаврилинин “Анна нишаны” (2001) балетляри, К. Орфун “Кармина Бурана” (2003) сящня кантатасы, Д.Д. Айушейев, С.Н. Рйаузов, В.А. Усович вя б.-нын ясярляри. Мцхтялиф иллярдя театрда дирижорлар П.М. Берлински, М.А. Бухбиндер, В.В. Маймескул вя б.; хореографлар М.С. Арсенйев, С.В. Дречин, И.А. Моисейев, Ш.А. Терегулов вя б.; балет артистляриндян Л.П. Сахйанова, Б.Н. Василйев, Й.Ф. Муруйев, Й.Б. Самбуйева; мцьянниляр Л.Л. Линховоин, В.Й. Буруйев, Д.С. Дашийев, К.И. Базарсадайев, Г.Б. Шойдагбайева вя б. чалышмышлар. 1961 илдя театрын няздиндя Бурйат хореографийа мяктяби тяшкил олунмушдур.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BRYÁNKA – ÇƏRMƏDİL NEKROPOLU
    BURYAT OPERA VƏ BALET TEATR

    БУРЙАТ ОПЕРА ВЯ БАЛЕТ ТЕАТРЫ – 1939 илдя Улан-Удедя Бурйат Мусигили Драм Театры кими йарадылмышдыр. П.М. Берлинск вя Б.Б. Йампиловун “Баир” (1938, драм театрынын сящнясиндя), В.И. Морошкинин “Ержен” (1939) милли мусигили драмлары, М.П. Фроловун “Енхе- Булат-батор” (1940) операсы илк тамашалар олмушдур. 1943 илдя илк классик опера – П.И. Чайковскинин “Йевэени Онеэин”и сящняйя гойулмушдур. 1943 илдя театрын няздиндя балет труппасы тяшкил олунмушдур. 1943 илдя хореографлар М.С. Арсенйев вя Т.К. Глезер илк классик балет – Б.В. Асафйевин “Бахчасарай фонтаны”ны сящняйя гоймушлар. 1948 илдя Мусигили Драм Театрынын ясасында Бурйат Опера вя Балет Театры йарадылды (1979 илдян академик). Бурада С.Н. Рйаузовун “Вади цзяриндя ишыг” (1956, хореографлар Ф.С. Иванов вя М.С. Заславски), Ж.А. Батуйевин “Эесер”и (1967) вя б. милли балетляр тамашайа гойулду. Классик ясярлярля йанашы репертуарда мцасир тамашалар да йер тутур: Б.Б. Йампилов вя Л.К. Книпперин “Эюзял Ангара” (1959, 1972), Ф. Ямировун “Мин бир эеъя” (2000), В.А. Гаврилинин “Анна нишаны” (2001) балетляри, К. Орфун “Кармина Бурана” (2003) сящня кантатасы, Д.Д. Айушейев, С.Н. Рйаузов, В.А. Усович вя б.-нын ясярляри. Мцхтялиф иллярдя театрда дирижорлар П.М. Берлински, М.А. Бухбиндер, В.В. Маймескул вя б.; хореографлар М.С. Арсенйев, С.В. Дречин, И.А. Моисейев, Ш.А. Терегулов вя б.; балет артистляриндян Л.П. Сахйанова, Б.Н. Василйев, Й.Ф. Муруйев, Й.Б. Самбуйева; мцьянниляр Л.Л. Линховоин, В.Й. Буруйев, Д.С. Дашийев, К.И. Базарсадайев, Г.Б. Шойдагбайева вя б. чалышмышлар. 1961 илдя театрын няздиндя Бурйат хореографийа мяктяби тяшкил олунмушдур.

    BURYAT OPERA VƏ BALET TEATR

    БУРЙАТ ОПЕРА ВЯ БАЛЕТ ТЕАТРЫ – 1939 илдя Улан-Удедя Бурйат Мусигили Драм Театры кими йарадылмышдыр. П.М. Берлинск вя Б.Б. Йампиловун “Баир” (1938, драм театрынын сящнясиндя), В.И. Морошкинин “Ержен” (1939) милли мусигили драмлары, М.П. Фроловун “Енхе- Булат-батор” (1940) операсы илк тамашалар олмушдур. 1943 илдя илк классик опера – П.И. Чайковскинин “Йевэени Онеэин”и сящняйя гойулмушдур. 1943 илдя театрын няздиндя балет труппасы тяшкил олунмушдур. 1943 илдя хореографлар М.С. Арсенйев вя Т.К. Глезер илк классик балет – Б.В. Асафйевин “Бахчасарай фонтаны”ны сящняйя гоймушлар. 1948 илдя Мусигили Драм Театрынын ясасында Бурйат Опера вя Балет Театры йарадылды (1979 илдян академик). Бурада С.Н. Рйаузовун “Вади цзяриндя ишыг” (1956, хореографлар Ф.С. Иванов вя М.С. Заславски), Ж.А. Батуйевин “Эесер”и (1967) вя б. милли балетляр тамашайа гойулду. Классик ясярлярля йанашы репертуарда мцасир тамашалар да йер тутур: Б.Б. Йампилов вя Л.К. Книпперин “Эюзял Ангара” (1959, 1972), Ф. Ямировун “Мин бир эеъя” (2000), В.А. Гаврилинин “Анна нишаны” (2001) балетляри, К. Орфун “Кармина Бурана” (2003) сящня кантатасы, Д.Д. Айушейев, С.Н. Рйаузов, В.А. Усович вя б.-нын ясярляри. Мцхтялиф иллярдя театрда дирижорлар П.М. Берлински, М.А. Бухбиндер, В.В. Маймескул вя б.; хореографлар М.С. Арсенйев, С.В. Дречин, И.А. Моисейев, Ш.А. Терегулов вя б.; балет артистляриндян Л.П. Сахйанова, Б.Н. Василйев, Й.Ф. Муруйев, Й.Б. Самбуйева; мцьянниляр Л.Л. Линховоин, В.Й. Буруйев, Д.С. Дашийев, К.И. Базарсадайев, Г.Б. Шойдагбайева вя б. чалышмышлар. 1961 илдя театрын няздиндя Бурйат хореографийа мяктяби тяшкил олунмушдур.