Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
II CİLD (ARGENTİT - AŞURBƏYOV)
    AVTOBİOQRAFİYA

    АВТОБИОГРÁФИЙА (авто…+ био…+ …графийа) – 1) шяхсин юз щяйатынын ясас щадисялярини йыьъам, сянядли ифадя етмяси; 2) ядяби няср жанры; йашанмыш щадисялярдя, дцшцнъялярдя, тяяссцратларда баьлылыьы вя дахили мянаны цзя чыхармагла мцяллифин юз щяйатыны бядии тясвир етмяси. А.да уйдурма елементи йолвериляндир: мцяллиф чох вахт юз щяйатыны “йазыб  артырыр”, йахуд “йенидян йазыр”. А. мемуара йахындыр, лакин мцяллифин шяхсиййяти вя дахили алями иля даща чох баьлыдыр: И.В.Эютенин “Щяйатымын поезийасы вя щягигяти” (1811–33), Ф.Р. де Шатобрианын “О дцнйадан мяктублар”ы (1848–50), А.И.Эертсенин “Олмушлар вя дцшцнъяляр”и (1855–68). Мювзу вя мящряманя ифадя тярзиня эюря эцндялийя йахын олса да, А. цчцн щадисяляр иля онлар щагда щекайят арасында заман айрылыьы сяъиййявидир [Августинин “Етираф” (397– 398), П.Абелйарын “Мцсибятляримизин тарихи” (1132–36), Б.Челлининин “Бенвенутонун щяйаты...” (1558–66) ясярляри, И.С. Турэеневин  “Автобиографийа”сы  (1876), Б.Франклинин  “Автобиографийа”сы  (1791) вя с.]. Шяхсиййятин юзцнцифадясинин бядии формасы кими А.-йа етираф жанрынын тясири олмушдур (А.Аврелли “Етираф”, тягр. 400 ил; Ж.Ж.Руссо “Етираф”, 1766–69). 19–20 ясрлярдя йазылмыш бир сыра повест вя романлара автобиографик башланьыъ хасдыр: Л.Н. Толстойун “Ушаглыг” (1852), “Йенийетмялик”  (1854),  “Эянълик” (1857); М.Горкинин “Ушаглыг” (1913), “Инсанлар арасында” (1915), “Мяним университетлярим” (1922) автобиографик трилоэийалары.

    Азярб. ядябиййатында Ъ.Мяммядгулузадянин “Хатиратым”, А.Шаигин “Хатирялярим”, Й.В.Чямянзяминлинин “Щяйатымын ийирми или”, Анарын “Сизсиз”и автобиографик ясярлярдир.

    Шяхсин юз щяйатынын ясас щадисялярини хроникал шякилдя тясвир етмяси дя А. адландырылыр.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ARGENTİT – AŞURBƏYOV
    AVTOBİOQRAFİYA

    АВТОБИОГРÁФИЙА (авто…+ био…+ …графийа) – 1) шяхсин юз щяйатынын ясас щадисялярини йыьъам, сянядли ифадя етмяси; 2) ядяби няср жанры; йашанмыш щадисялярдя, дцшцнъялярдя, тяяссцратларда баьлылыьы вя дахили мянаны цзя чыхармагла мцяллифин юз щяйатыны бядии тясвир етмяси. А.да уйдурма елементи йолвериляндир: мцяллиф чох вахт юз щяйатыны “йазыб  артырыр”, йахуд “йенидян йазыр”. А. мемуара йахындыр, лакин мцяллифин шяхсиййяти вя дахили алями иля даща чох баьлыдыр: И.В.Эютенин “Щяйатымын поезийасы вя щягигяти” (1811–33), Ф.Р. де Шатобрианын “О дцнйадан мяктублар”ы (1848–50), А.И.Эертсенин “Олмушлар вя дцшцнъяляр”и (1855–68). Мювзу вя мящряманя ифадя тярзиня эюря эцндялийя йахын олса да, А. цчцн щадисяляр иля онлар щагда щекайят арасында заман айрылыьы сяъиййявидир [Августинин “Етираф” (397– 398), П.Абелйарын “Мцсибятляримизин тарихи” (1132–36), Б.Челлининин “Бенвенутонун щяйаты...” (1558–66) ясярляри, И.С. Турэеневин  “Автобиографийа”сы  (1876), Б.Франклинин  “Автобиографийа”сы  (1791) вя с.]. Шяхсиййятин юзцнцифадясинин бядии формасы кими А.-йа етираф жанрынын тясири олмушдур (А.Аврелли “Етираф”, тягр. 400 ил; Ж.Ж.Руссо “Етираф”, 1766–69). 19–20 ясрлярдя йазылмыш бир сыра повест вя романлара автобиографик башланьыъ хасдыр: Л.Н. Толстойун “Ушаглыг” (1852), “Йенийетмялик”  (1854),  “Эянълик” (1857); М.Горкинин “Ушаглыг” (1913), “Инсанлар арасында” (1915), “Мяним университетлярим” (1922) автобиографик трилоэийалары.

    Азярб. ядябиййатында Ъ.Мяммядгулузадянин “Хатиратым”, А.Шаигин “Хатирялярим”, Й.В.Чямянзяминлинин “Щяйатымын ийирми или”, Анарын “Сизсиз”и автобиографик ясярлярдир.

    Шяхсин юз щяйатынын ясас щадисялярини хроникал шякилдя тясвир етмяси дя А. адландырылыр.

    AVTOBİOQRAFİYA

    АВТОБИОГРÁФИЙА (авто…+ био…+ …графийа) – 1) шяхсин юз щяйатынын ясас щадисялярини йыьъам, сянядли ифадя етмяси; 2) ядяби няср жанры; йашанмыш щадисялярдя, дцшцнъялярдя, тяяссцратларда баьлылыьы вя дахили мянаны цзя чыхармагла мцяллифин юз щяйатыны бядии тясвир етмяси. А.да уйдурма елементи йолвериляндир: мцяллиф чох вахт юз щяйатыны “йазыб  артырыр”, йахуд “йенидян йазыр”. А. мемуара йахындыр, лакин мцяллифин шяхсиййяти вя дахили алями иля даща чох баьлыдыр: И.В.Эютенин “Щяйатымын поезийасы вя щягигяти” (1811–33), Ф.Р. де Шатобрианын “О дцнйадан мяктублар”ы (1848–50), А.И.Эертсенин “Олмушлар вя дцшцнъяляр”и (1855–68). Мювзу вя мящряманя ифадя тярзиня эюря эцндялийя йахын олса да, А. цчцн щадисяляр иля онлар щагда щекайят арасында заман айрылыьы сяъиййявидир [Августинин “Етираф” (397– 398), П.Абелйарын “Мцсибятляримизин тарихи” (1132–36), Б.Челлининин “Бенвенутонун щяйаты...” (1558–66) ясярляри, И.С. Турэеневин  “Автобиографийа”сы  (1876), Б.Франклинин  “Автобиографийа”сы  (1791) вя с.]. Шяхсиййятин юзцнцифадясинин бядии формасы кими А.-йа етираф жанрынын тясири олмушдур (А.Аврелли “Етираф”, тягр. 400 ил; Ж.Ж.Руссо “Етираф”, 1766–69). 19–20 ясрлярдя йазылмыш бир сыра повест вя романлара автобиографик башланьыъ хасдыр: Л.Н. Толстойун “Ушаглыг” (1852), “Йенийетмялик”  (1854),  “Эянълик” (1857); М.Горкинин “Ушаглыг” (1913), “Инсанлар арасында” (1915), “Мяним университетлярим” (1922) автобиографик трилоэийалары.

    Азярб. ядябиййатында Ъ.Мяммядгулузадянин “Хатиратым”, А.Шаигин “Хатирялярим”, Й.В.Чямянзяминлинин “Щяйатымын ийирми или”, Анарын “Сизсиз”и автобиографик ясярлярдир.

    Шяхсин юз щяйатынын ясас щадисялярини хроникал шякилдя тясвир етмяси дя А. адландырылыр.