Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
II CİLD (ARGENTİT - AŞURBƏYOV)
    AVTOMOBİL YOLU

    АВТОМОБИЛ ЙОЛУ   –   автомобил вя с. тякярли нягл. нювляринин ращат, фасилясиз вя тящлцкясиз щярякяти цчцн нязярдя тутулмуш  мцщяндис  гурьулары комплекси. Илк дюврлярдя автомобиллярин щярякяти цчцн  мювъуд  олан  ат-араба  йолларындан истифадя едилирди. 20 ясрин 20-ъи илляриндян етибарян асфалт юртцклц А.й.-нун тикинтисиня  башланылды.  А.й.  инзибати  мянсубиййятиня (федерал, ярази, юзял вя с.), истифадясиня (цмуми истифадяли вя йа юдянишли), функсионал  тяйинатына  (бейнялхалг, дювлятлярарасы, маэистрал, реэионал, йерли) вя с. эюря нювляря айрылыр. Цмуми истифадяли  А.й.-нда щярякятя  мящдудиййят йохдур, лакин юдянишли А.й.-нда щярякят едян щяр бир автомобил цчцн нязярдя тутулмуш тарифля пул юдянилир. Бир-бириндян нисбятян аралы, мцщцм игтисади вя стратежи ящямиййят кясб едян р-н вя мянтягяляри бирляшдирян вя сцрятли щярякяти тямин едян А.й. маэистрал йол адланыр (бах Автомаэистрал).

    А.й.-лары айры-айры юлкялярдя онларын милли яняняляри, сийаси вя сосиал-мядяни хцсусиййятляри, щямчинин игтисади инкишафы вя техники тяряггисинин сявиййясиндян асылы олараг тясниф едилир. Яксяр юлкялярдя А.й.-лары щярякятин щесаблама интенсивлийиня эюря 5 техники дяряъяйя (категорийайа) бюлцнцр. Дяряъя бцтцн йол бойу вя йа онун айры-айры щиссяляриндя перспектив орта эцндялик щярякят интенсивлийиня эюря тяйин едилир. Щярякятин интенсивлийи йцксяк олдугъа, йолун техники  дяряъяси вя техники характеристикалары, илк нювбядя ися щярякятин щесабланма сцряти (ялверишли щава шяраитиндя йолун гуру вя тямиз эедиш щиссясиндя тяк-тяк автомобиллярин сцряти) йцксяк олур. Мяс., 1-ъи дяряъяли йолларда нягл.-ын щесабланма сцряти 150 км/саат, 5-ъи дяряъяли йолларда ися 60 км/саат-дыр. Йолун техники нормативляри (щярякятин щесабланма сцряти, щярякят золагларынын сайы, эенишлийи, йол чийинляринин ени, цфцги вя шагули яйрилярин ян кичик радиуслары, ян бюйцк узунлуг маиллийи, ян кичик эюрмя мясафяси, йол юртцйцнцн типи вя с.) онун техники дяряъясиня ясасян иншаат нормалары цзря мцяййянляшдирилир.

    Щярякят (эедиш) щиссясиндя айырыъы золаьы олмайан икитяряфли А.й.-нун ясас елементляри торпаг йатаг, щярякят щиссяси, автомобиллярин мцвяггяти дайанмасы цчцн йол кянары, сятщ суларыны кянар едян гановлар, йол эейими,  субурахан  гурьулар (кюрпц, бору, дцкер вя с.), дайаг диварлары вя с. щиссялярдян ибарятдир. Йолун ясасыны тяшкил едян торпаг йатаг бцтцн йол бойу салыныр вя йа йалныз кюрпц олан йерлярдя кясилир. А.й.-нун нягл. цчцн эедиш-эялиш (щярякят) щиссяси мющкям материаллардан (асфалт-бетон  вя  семент-бетон) дцзялдилян йол эейими иля юртцлцр. Йолун су ахынлары, гайалыглар, дяряляр вя с. иля кясишмя йерляриндя субурахан борулар, кюрпцляр, естакадалар, тунелляр салыныр. Щярякят тящлцкясизлийинин тямин едилмяси цчцн А.й.-нда  йол нишанлары, ишаряляр, светофорлар, йцксяк щярякят интенсивлийи олан А.й.-нда ися ишыгландырма гурьулары гурулур. А.й. шябякясиня (хцсусиля маэистрал йолларда), ясас гурьулардан ялавя, техники хидмят ст.-лары, гаражлар, йолун саз сахланмасы вя тямири цчцн биналар вя с. кюмякчи тикилиляр дахилдир. А.й. лайищяляндирилдикдя яввялъя игтисади щесаблама вя техники кяшфиййат апарылыр. Техники кяшфиййатда йол трасынын ялверишли вязиййяти мцяййян олунур вя лайищя тяртиби цчцн лазыми мялумат топланылыр.

    Автомобил йолунун ениня профили: а – торпаг йатаьын ени; б – щярякят щиссяси; ъ – ганов кянарлары;

    ч – йол кянарлары; д – гановлар; е – йол золаьынын кясикляри.

    А.й. елементляри еля лайищяляндирилир ки, щям автомобилин дайаныглыьы тямин олунур, щям  дя  сцрцъцнцн  узун  мцддят  вя  диггятли ишлямяси цчцн имкан йараныр. Йол салынаркян ландшафт архитектурасы принсипляриня (йолун ятраф ландшафтла щармоник уйарлыьы, релйефя уйьунлуьу, декоратив йашыллашдырма вя с.) ямял олунур. А.й.нун салынмасында комплекс механикляшдирмя, еляъя дя булдозер, екскаватор, асфалтдюшяйян вя с. йол-иншаат машынлары вя механизмляри тятбиг едилир.

    А.й.-нун  тикинтисиндя  техники  тяряггинин   ясас   истигамятляри   бунлардыр:   йол юртцйцнцн   нягл.-истисмар   кейфиййятинин йцксялдилмяси, тикинтийя даща тякмил технолоэийаларын тятбиги, щярякят тящлцкясизлийинин артырылмасы, ятраф мцщитин горунмасы, йолдакы гурьу вя тикилилярин етибарлылыьынын,  щярякят  едянляря  хидмят  сявиййясинин йцксялдилмяси вя с.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ARGENTİT – AŞURBƏYOV
    AVTOMOBİL YOLU

    АВТОМОБИЛ ЙОЛУ   –   автомобил вя с. тякярли нягл. нювляринин ращат, фасилясиз вя тящлцкясиз щярякяти цчцн нязярдя тутулмуш  мцщяндис  гурьулары комплекси. Илк дюврлярдя автомобиллярин щярякяти цчцн  мювъуд  олан  ат-араба  йолларындан истифадя едилирди. 20 ясрин 20-ъи илляриндян етибарян асфалт юртцклц А.й.-нун тикинтисиня  башланылды.  А.й.  инзибати  мянсубиййятиня (федерал, ярази, юзял вя с.), истифадясиня (цмуми истифадяли вя йа юдянишли), функсионал  тяйинатына  (бейнялхалг, дювлятлярарасы, маэистрал, реэионал, йерли) вя с. эюря нювляря айрылыр. Цмуми истифадяли  А.й.-нда щярякятя  мящдудиййят йохдур, лакин юдянишли А.й.-нда щярякят едян щяр бир автомобил цчцн нязярдя тутулмуш тарифля пул юдянилир. Бир-бириндян нисбятян аралы, мцщцм игтисади вя стратежи ящямиййят кясб едян р-н вя мянтягяляри бирляшдирян вя сцрятли щярякяти тямин едян А.й. маэистрал йол адланыр (бах Автомаэистрал).

    А.й.-лары айры-айры юлкялярдя онларын милли яняняляри, сийаси вя сосиал-мядяни хцсусиййятляри, щямчинин игтисади инкишафы вя техники тяряггисинин сявиййясиндян асылы олараг тясниф едилир. Яксяр юлкялярдя А.й.-лары щярякятин щесаблама интенсивлийиня эюря 5 техники дяряъяйя (категорийайа) бюлцнцр. Дяряъя бцтцн йол бойу вя йа онун айры-айры щиссяляриндя перспектив орта эцндялик щярякят интенсивлийиня эюря тяйин едилир. Щярякятин интенсивлийи йцксяк олдугъа, йолун техники  дяряъяси вя техники характеристикалары, илк нювбядя ися щярякятин щесабланма сцряти (ялверишли щава шяраитиндя йолун гуру вя тямиз эедиш щиссясиндя тяк-тяк автомобиллярин сцряти) йцксяк олур. Мяс., 1-ъи дяряъяли йолларда нягл.-ын щесабланма сцряти 150 км/саат, 5-ъи дяряъяли йолларда ися 60 км/саат-дыр. Йолун техники нормативляри (щярякятин щесабланма сцряти, щярякят золагларынын сайы, эенишлийи, йол чийинляринин ени, цфцги вя шагули яйрилярин ян кичик радиуслары, ян бюйцк узунлуг маиллийи, ян кичик эюрмя мясафяси, йол юртцйцнцн типи вя с.) онун техники дяряъясиня ясасян иншаат нормалары цзря мцяййянляшдирилир.

    Щярякят (эедиш) щиссясиндя айырыъы золаьы олмайан икитяряфли А.й.-нун ясас елементляри торпаг йатаг, щярякят щиссяси, автомобиллярин мцвяггяти дайанмасы цчцн йол кянары, сятщ суларыны кянар едян гановлар, йол эейими,  субурахан  гурьулар (кюрпц, бору, дцкер вя с.), дайаг диварлары вя с. щиссялярдян ибарятдир. Йолун ясасыны тяшкил едян торпаг йатаг бцтцн йол бойу салыныр вя йа йалныз кюрпц олан йерлярдя кясилир. А.й.-нун нягл. цчцн эедиш-эялиш (щярякят) щиссяси мющкям материаллардан (асфалт-бетон  вя  семент-бетон) дцзялдилян йол эейими иля юртцлцр. Йолун су ахынлары, гайалыглар, дяряляр вя с. иля кясишмя йерляриндя субурахан борулар, кюрпцляр, естакадалар, тунелляр салыныр. Щярякят тящлцкясизлийинин тямин едилмяси цчцн А.й.-нда  йол нишанлары, ишаряляр, светофорлар, йцксяк щярякят интенсивлийи олан А.й.-нда ися ишыгландырма гурьулары гурулур. А.й. шябякясиня (хцсусиля маэистрал йолларда), ясас гурьулардан ялавя, техники хидмят ст.-лары, гаражлар, йолун саз сахланмасы вя тямири цчцн биналар вя с. кюмякчи тикилиляр дахилдир. А.й. лайищяляндирилдикдя яввялъя игтисади щесаблама вя техники кяшфиййат апарылыр. Техники кяшфиййатда йол трасынын ялверишли вязиййяти мцяййян олунур вя лайищя тяртиби цчцн лазыми мялумат топланылыр.

    Автомобил йолунун ениня профили: а – торпаг йатаьын ени; б – щярякят щиссяси; ъ – ганов кянарлары;

    ч – йол кянарлары; д – гановлар; е – йол золаьынын кясикляри.

    А.й. елементляри еля лайищяляндирилир ки, щям автомобилин дайаныглыьы тямин олунур, щям  дя  сцрцъцнцн  узун  мцддят  вя  диггятли ишлямяси цчцн имкан йараныр. Йол салынаркян ландшафт архитектурасы принсипляриня (йолун ятраф ландшафтла щармоник уйарлыьы, релйефя уйьунлуьу, декоратив йашыллашдырма вя с.) ямял олунур. А.й.нун салынмасында комплекс механикляшдирмя, еляъя дя булдозер, екскаватор, асфалтдюшяйян вя с. йол-иншаат машынлары вя механизмляри тятбиг едилир.

    А.й.-нун  тикинтисиндя  техники  тяряггинин   ясас   истигамятляри   бунлардыр:   йол юртцйцнцн   нягл.-истисмар   кейфиййятинин йцксялдилмяси, тикинтийя даща тякмил технолоэийаларын тятбиги, щярякят тящлцкясизлийинин артырылмасы, ятраф мцщитин горунмасы, йолдакы гурьу вя тикилилярин етибарлылыьынын,  щярякят  едянляря  хидмят  сявиййясинин йцксялдилмяси вя с.

    AVTOMOBİL YOLU

    АВТОМОБИЛ ЙОЛУ   –   автомобил вя с. тякярли нягл. нювляринин ращат, фасилясиз вя тящлцкясиз щярякяти цчцн нязярдя тутулмуш  мцщяндис  гурьулары комплекси. Илк дюврлярдя автомобиллярин щярякяти цчцн  мювъуд  олан  ат-араба  йолларындан истифадя едилирди. 20 ясрин 20-ъи илляриндян етибарян асфалт юртцклц А.й.-нун тикинтисиня  башланылды.  А.й.  инзибати  мянсубиййятиня (федерал, ярази, юзял вя с.), истифадясиня (цмуми истифадяли вя йа юдянишли), функсионал  тяйинатына  (бейнялхалг, дювлятлярарасы, маэистрал, реэионал, йерли) вя с. эюря нювляря айрылыр. Цмуми истифадяли  А.й.-нда щярякятя  мящдудиййят йохдур, лакин юдянишли А.й.-нда щярякят едян щяр бир автомобил цчцн нязярдя тутулмуш тарифля пул юдянилир. Бир-бириндян нисбятян аралы, мцщцм игтисади вя стратежи ящямиййят кясб едян р-н вя мянтягяляри бирляшдирян вя сцрятли щярякяти тямин едян А.й. маэистрал йол адланыр (бах Автомаэистрал).

    А.й.-лары айры-айры юлкялярдя онларын милли яняняляри, сийаси вя сосиал-мядяни хцсусиййятляри, щямчинин игтисади инкишафы вя техники тяряггисинин сявиййясиндян асылы олараг тясниф едилир. Яксяр юлкялярдя А.й.-лары щярякятин щесаблама интенсивлийиня эюря 5 техники дяряъяйя (категорийайа) бюлцнцр. Дяряъя бцтцн йол бойу вя йа онун айры-айры щиссяляриндя перспектив орта эцндялик щярякят интенсивлийиня эюря тяйин едилир. Щярякятин интенсивлийи йцксяк олдугъа, йолун техники  дяряъяси вя техники характеристикалары, илк нювбядя ися щярякятин щесабланма сцряти (ялверишли щава шяраитиндя йолун гуру вя тямиз эедиш щиссясиндя тяк-тяк автомобиллярин сцряти) йцксяк олур. Мяс., 1-ъи дяряъяли йолларда нягл.-ын щесабланма сцряти 150 км/саат, 5-ъи дяряъяли йолларда ися 60 км/саат-дыр. Йолун техники нормативляри (щярякятин щесабланма сцряти, щярякят золагларынын сайы, эенишлийи, йол чийинляринин ени, цфцги вя шагули яйрилярин ян кичик радиуслары, ян бюйцк узунлуг маиллийи, ян кичик эюрмя мясафяси, йол юртцйцнцн типи вя с.) онун техники дяряъясиня ясасян иншаат нормалары цзря мцяййянляшдирилир.

    Щярякят (эедиш) щиссясиндя айырыъы золаьы олмайан икитяряфли А.й.-нун ясас елементляри торпаг йатаг, щярякят щиссяси, автомобиллярин мцвяггяти дайанмасы цчцн йол кянары, сятщ суларыны кянар едян гановлар, йол эейими,  субурахан  гурьулар (кюрпц, бору, дцкер вя с.), дайаг диварлары вя с. щиссялярдян ибарятдир. Йолун ясасыны тяшкил едян торпаг йатаг бцтцн йол бойу салыныр вя йа йалныз кюрпц олан йерлярдя кясилир. А.й.-нун нягл. цчцн эедиш-эялиш (щярякят) щиссяси мющкям материаллардан (асфалт-бетон  вя  семент-бетон) дцзялдилян йол эейими иля юртцлцр. Йолун су ахынлары, гайалыглар, дяряляр вя с. иля кясишмя йерляриндя субурахан борулар, кюрпцляр, естакадалар, тунелляр салыныр. Щярякят тящлцкясизлийинин тямин едилмяси цчцн А.й.-нда  йол нишанлары, ишаряляр, светофорлар, йцксяк щярякят интенсивлийи олан А.й.-нда ися ишыгландырма гурьулары гурулур. А.й. шябякясиня (хцсусиля маэистрал йолларда), ясас гурьулардан ялавя, техники хидмят ст.-лары, гаражлар, йолун саз сахланмасы вя тямири цчцн биналар вя с. кюмякчи тикилиляр дахилдир. А.й. лайищяляндирилдикдя яввялъя игтисади щесаблама вя техники кяшфиййат апарылыр. Техники кяшфиййатда йол трасынын ялверишли вязиййяти мцяййян олунур вя лайищя тяртиби цчцн лазыми мялумат топланылыр.

    Автомобил йолунун ениня профили: а – торпаг йатаьын ени; б – щярякят щиссяси; ъ – ганов кянарлары;

    ч – йол кянарлары; д – гановлар; е – йол золаьынын кясикляри.

    А.й. елементляри еля лайищяляндирилир ки, щям автомобилин дайаныглыьы тямин олунур, щям  дя  сцрцъцнцн  узун  мцддят  вя  диггятли ишлямяси цчцн имкан йараныр. Йол салынаркян ландшафт архитектурасы принсипляриня (йолун ятраф ландшафтла щармоник уйарлыьы, релйефя уйьунлуьу, декоратив йашыллашдырма вя с.) ямял олунур. А.й.нун салынмасында комплекс механикляшдирмя, еляъя дя булдозер, екскаватор, асфалтдюшяйян вя с. йол-иншаат машынлары вя механизмляри тятбиг едилир.

    А.й.-нун  тикинтисиндя  техники  тяряггинин   ясас   истигамятляри   бунлардыр:   йол юртцйцнцн   нягл.-истисмар   кейфиййятинин йцксялдилмяси, тикинтийя даща тякмил технолоэийаларын тятбиги, щярякят тящлцкясизлийинин артырылмасы, ятраф мцщитин горунмасы, йолдакы гурьу вя тикилилярин етибарлылыьынын,  щярякят  едянляря  хидмят  сявиййясинин йцксялдилмяси вя с.