Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
II CİLD (ARGENTİT - AŞURBƏYOV)
    AVTOMOBİL YOLU TUNELİ

     АВТОМОБИЛ ЙОЛУ  ТУНЕЛИ – автомобил нягл.-нын даьлардан (даь тунелляри иля) вя су манеяляриндян (суалты тунеллярля) кечмяси, еляъя дя шящяр кцчя вя йолларында йерцстц нягл.-ын щярякятинин низамланмасы цчцн тунел.  А.й.т.-нин тикинтисиня 20 ясрдя автомобил нягл.-нын вя автомобил йоллары шябякясинин инкишафы иля ялагядар башланмышдыр. А.й.т. автонягл.-ын бир истигамятдя вя йа гаршылыглы истигамятлярдя щярякяти цчцн бир, бязян дя ики сявиййяли тикилир. Даща эениш йайылмыш 2 золаглы А.й.т.-нин щярякят щиссясинин ени 7–9 м, хидмяти щиссясинин ени 0,75–1 м, нягл. зонасынын щцнд. 4,8–5 м, бурахыъылыг габилиййяти саатда 1,5–3 мин автомобилдир. А.й.т. даьларда газыма-партлатма ишляри вя йа тунел лаьымы ачан машынлардан истифадя етмякля, шящярлярдя, ясасян, ачыг ишлянилмя вя с. цсулларла тикилир. Ти кинти   заманы бетон, дямир-бетон, чугун вя поладдан истифадя едилир. Даь А.й.т.нин эириш вя чыхышларында гурулан йцксахлайан вя щцдудлайыъы истинад (сюйкяк) конструксийалары – порталлар дайаныглыьы артырмаг вя тунели архитектура бахымындан   тамамламаг   цчцн   нязярдя   тутулмушдур. Шящяр вя суалты А.й.т.-нин эириши чох  заман  рампа  конструксийалы  (уз.-у бойунъа щцнд.-йц дяйишян) гурашдырылыр. Щярякятин тящлцкясизлийинин тямини цчцн А.й.т.-ндя  мцасир  рабитя,  сигнализасийа вя йаньындан мцщафизя васитяляри тятбиг олунур. Нормал истисмар шяраитини тямин етмяк цчцн  бцтцн  тунелляр  суйукянаретмя, ишыгландырма, сцни вентилйасийа вя с. автоматик  системлярля  тяъщиз  едилир. А.й.т.-ляриня сан-дя бир нечя мин м3  щава верилир. Узун А.й.т.-ндя техноложи шахта лцляляри, вентилйасийа вя дренаж камералары, щямчинин автомобиллярин далдаланмасы   вя   дюнмяси   цчцн   камералар олур. Норвечдяки  Лайердал тунелинин уз. 24,5 км-дир. Исвечрядя Алп д.-рында тикилмиш (1980) 4 щярякят золаглы, уз. 16,3 км олан  Сен-Готард  А.й.т.-ндя  щаванын  дебити 2152 м3/сан-дир (бу саатда 1850 автомобилин щярякятиня мцвафигдир).

    Даь (а), суалты (б) вя шящяр (ъ) автомобил йолу тунелляринин узунлуг профили: 1 – тунел; 2 – портал; 3 – рампа.

     

     

    Лефортово автомобил йолу тунели (РФ).

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
ARGENTİT – AŞURBƏYOV
    AVTOMOBİL YOLU TUNELİ

     АВТОМОБИЛ ЙОЛУ  ТУНЕЛИ – автомобил нягл.-нын даьлардан (даь тунелляри иля) вя су манеяляриндян (суалты тунеллярля) кечмяси, еляъя дя шящяр кцчя вя йолларында йерцстц нягл.-ын щярякятинин низамланмасы цчцн тунел.  А.й.т.-нин тикинтисиня 20 ясрдя автомобил нягл.-нын вя автомобил йоллары шябякясинин инкишафы иля ялагядар башланмышдыр. А.й.т. автонягл.-ын бир истигамятдя вя йа гаршылыглы истигамятлярдя щярякяти цчцн бир, бязян дя ики сявиййяли тикилир. Даща эениш йайылмыш 2 золаглы А.й.т.-нин щярякят щиссясинин ени 7–9 м, хидмяти щиссясинин ени 0,75–1 м, нягл. зонасынын щцнд. 4,8–5 м, бурахыъылыг габилиййяти саатда 1,5–3 мин автомобилдир. А.й.т. даьларда газыма-партлатма ишляри вя йа тунел лаьымы ачан машынлардан истифадя етмякля, шящярлярдя, ясасян, ачыг ишлянилмя вя с. цсулларла тикилир. Ти кинти   заманы бетон, дямир-бетон, чугун вя поладдан истифадя едилир. Даь А.й.т.нин эириш вя чыхышларында гурулан йцксахлайан вя щцдудлайыъы истинад (сюйкяк) конструксийалары – порталлар дайаныглыьы артырмаг вя тунели архитектура бахымындан   тамамламаг   цчцн   нязярдя   тутулмушдур. Шящяр вя суалты А.й.т.-нин эириши чох  заман  рампа  конструксийалы  (уз.-у бойунъа щцнд.-йц дяйишян) гурашдырылыр. Щярякятин тящлцкясизлийинин тямини цчцн А.й.т.-ндя  мцасир  рабитя,  сигнализасийа вя йаньындан мцщафизя васитяляри тятбиг олунур. Нормал истисмар шяраитини тямин етмяк цчцн  бцтцн  тунелляр  суйукянаретмя, ишыгландырма, сцни вентилйасийа вя с. автоматик  системлярля  тяъщиз  едилир. А.й.т.-ляриня сан-дя бир нечя мин м3  щава верилир. Узун А.й.т.-ндя техноложи шахта лцляляри, вентилйасийа вя дренаж камералары, щямчинин автомобиллярин далдаланмасы   вя   дюнмяси   цчцн   камералар олур. Норвечдяки  Лайердал тунелинин уз. 24,5 км-дир. Исвечрядя Алп д.-рында тикилмиш (1980) 4 щярякят золаглы, уз. 16,3 км олан  Сен-Готард  А.й.т.-ндя  щаванын  дебити 2152 м3/сан-дир (бу саатда 1850 автомобилин щярякятиня мцвафигдир).

    Даь (а), суалты (б) вя шящяр (ъ) автомобил йолу тунелляринин узунлуг профили: 1 – тунел; 2 – портал; 3 – рампа.

     

     

    Лефортово автомобил йолу тунели (РФ).

    AVTOMOBİL YOLU TUNELİ

     АВТОМОБИЛ ЙОЛУ  ТУНЕЛИ – автомобил нягл.-нын даьлардан (даь тунелляри иля) вя су манеяляриндян (суалты тунеллярля) кечмяси, еляъя дя шящяр кцчя вя йолларында йерцстц нягл.-ын щярякятинин низамланмасы цчцн тунел.  А.й.т.-нин тикинтисиня 20 ясрдя автомобил нягл.-нын вя автомобил йоллары шябякясинин инкишафы иля ялагядар башланмышдыр. А.й.т. автонягл.-ын бир истигамятдя вя йа гаршылыглы истигамятлярдя щярякяти цчцн бир, бязян дя ики сявиййяли тикилир. Даща эениш йайылмыш 2 золаглы А.й.т.-нин щярякят щиссясинин ени 7–9 м, хидмяти щиссясинин ени 0,75–1 м, нягл. зонасынын щцнд. 4,8–5 м, бурахыъылыг габилиййяти саатда 1,5–3 мин автомобилдир. А.й.т. даьларда газыма-партлатма ишляри вя йа тунел лаьымы ачан машынлардан истифадя етмякля, шящярлярдя, ясасян, ачыг ишлянилмя вя с. цсулларла тикилир. Ти кинти   заманы бетон, дямир-бетон, чугун вя поладдан истифадя едилир. Даь А.й.т.нин эириш вя чыхышларында гурулан йцксахлайан вя щцдудлайыъы истинад (сюйкяк) конструксийалары – порталлар дайаныглыьы артырмаг вя тунели архитектура бахымындан   тамамламаг   цчцн   нязярдя   тутулмушдур. Шящяр вя суалты А.й.т.-нин эириши чох  заман  рампа  конструксийалы  (уз.-у бойунъа щцнд.-йц дяйишян) гурашдырылыр. Щярякятин тящлцкясизлийинин тямини цчцн А.й.т.-ндя  мцасир  рабитя,  сигнализасийа вя йаньындан мцщафизя васитяляри тятбиг олунур. Нормал истисмар шяраитини тямин етмяк цчцн  бцтцн  тунелляр  суйукянаретмя, ишыгландырма, сцни вентилйасийа вя с. автоматик  системлярля  тяъщиз  едилир. А.й.т.-ляриня сан-дя бир нечя мин м3  щава верилир. Узун А.й.т.-ндя техноложи шахта лцляляри, вентилйасийа вя дренаж камералары, щямчинин автомобиллярин далдаланмасы   вя   дюнмяси   цчцн   камералар олур. Норвечдяки  Лайердал тунелинин уз. 24,5 км-дир. Исвечрядя Алп д.-рында тикилмиш (1980) 4 щярякят золаглы, уз. 16,3 км олан  Сен-Готард  А.й.т.-ндя  щаванын  дебити 2152 м3/сан-дир (бу саатда 1850 автомобилин щярякятиня мцвафигдир).

    Даь (а), суалты (б) вя шящяр (ъ) автомобил йолу тунелляринин узунлуг профили: 1 – тунел; 2 – портал; 3 – рампа.

     

     

    Лефортово автомобил йолу тунели (РФ).