Azərbaycan Milli Ensiklopediyası
III CİLD (BABİNGER - BAXŞƏLİYEV)
    BAYKAL NEOLİT MƏDƏNİYYƏTLƏRİ


    БАЙКАЛ НЕОЛИТ МЯДЯНИЙЙЯТЛЯРИ – Байкалйаны яразидя, Ангара, Йенисей вя Лена чайлары щювзяляриндя овчу вя балыгчы тайфалара аид археоложи мя- дяниййятляр. А.П. Окладников Б.н.м.-ни 4 мярщяляйя бюлмцшдцр. Аз юйрянилмиш Х и н  м я р щ я л я с и н д я (е.я. 5-ъи миниллик) каман вя ох ишлядилмишдир.        
    И с а к о в м я р щ я л я с и цчцн (е.я. 4-ъц миниллик) цзяриндя щюрмя тор нахышы олан йумру отураъаглы эил габлар, чахмагдашыдан ъилаланмыш трапесийа вя цчбуъаг формалы ох уълуглары, кяркиляр вя чохлу сцмцк мямулаты сяъиййявидир. С е р о в  м я р щ я л я с и н д я  (е.я. 3-ъц миниллийин 1-ъи йарысы) овчулуг инкшаф етмишди; ит ящлиляшдирилмишди. Хяздярили кичик щейванлары овламаг цчцн кцт уълуглу охлар мейдана эялмишди. Шист вя нефритдян бычаглар, сцмцкля бязядилмиш каман, балыг фигурлары (дашдан) вя с. тапылмышдыр. Зянэин гайа тясвирляри дя бу дювря аиддир. К и т о й  м я р щ я л я с и н д я (е.я. 3-ъц миниллийин 2-ъи йарысы – 2-ъи миниллийин яввяли) балыг ову инкшаф етмиш, Шярг вя Гярб арасында ялагяляр артмышды; нефрит эениш тятбиг олунурду. Бу мярщялянин юзцнямяхсус яшйалары узун сцмцк хянъярляр, сцмцк, даш вя аьаъдан щазырланмыш тиловлар, сцмцк щарпунлар, габан дишиндян дцзялдилмиш бязяк яшйалары вя с.-дир.

Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (Azərbaycan dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2007
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, I CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2009
ISBN: 978-9952-441-02-4
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, II CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2010
ISBN: 978-9952-441-05-5
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, III CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2011
ISBN: 978-9952-441-07-9
Səhifələrin sayı: 604
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, “Azərbaycan” xüsusi cildi (rus dilində)
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2012
ISBN: 978-9952-441-01-7
Səhifələrin sayı: 881
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, IV CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2013
ISBN: 978-9952-441-03-1
Səhifələrin sayı: 608
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, V CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili: 2014
ISBN: 978-9952-441-10-9
Səhifələrin sayı: 592
Sərlövhə: Azərbaycan Milli Ensiklopediyası, VI CİLD
Nəşriyyat: "Azərbaycan Milli Ensiklopediyası" Elmi Mərkəzi
Nəşr yeri: Bakı
Nəşr ili 2015
ISBN: 978-9952-441-11-6
Səhifələrin sayı: 608
BABİNGER – BAXŞƏLİYEV
    BAYKAL NEOLİT MƏDƏNİYYƏTLƏRİ


    БАЙКАЛ НЕОЛИТ МЯДЯНИЙЙЯТЛЯРИ – Байкалйаны яразидя, Ангара, Йенисей вя Лена чайлары щювзяляриндя овчу вя балыгчы тайфалара аид археоложи мя- дяниййятляр. А.П. Окладников Б.н.м.-ни 4 мярщяляйя бюлмцшдцр. Аз юйрянилмиш Х и н  м я р щ я л я с и н д я (е.я. 5-ъи миниллик) каман вя ох ишлядилмишдир.        
    И с а к о в м я р щ я л я с и цчцн (е.я. 4-ъц миниллик) цзяриндя щюрмя тор нахышы олан йумру отураъаглы эил габлар, чахмагдашыдан ъилаланмыш трапесийа вя цчбуъаг формалы ох уълуглары, кяркиляр вя чохлу сцмцк мямулаты сяъиййявидир. С е р о в  м я р щ я л я с и н д я  (е.я. 3-ъц миниллийин 1-ъи йарысы) овчулуг инкшаф етмишди; ит ящлиляшдирилмишди. Хяздярили кичик щейванлары овламаг цчцн кцт уълуглу охлар мейдана эялмишди. Шист вя нефритдян бычаглар, сцмцкля бязядилмиш каман, балыг фигурлары (дашдан) вя с. тапылмышдыр. Зянэин гайа тясвирляри дя бу дювря аиддир. К и т о й  м я р щ я л я с и н д я (е.я. 3-ъц миниллийин 2-ъи йарысы – 2-ъи миниллийин яввяли) балыг ову инкшаф етмиш, Шярг вя Гярб арасында ялагяляр артмышды; нефрит эениш тятбиг олунурду. Бу мярщялянин юзцнямяхсус яшйалары узун сцмцк хянъярляр, сцмцк, даш вя аьаъдан щазырланмыш тиловлар, сцмцк щарпунлар, габан дишиндян дцзялдилмиш бязяк яшйалары вя с.-дир.

    BAYKAL NEOLİT MƏDƏNİYYƏTLƏRİ


    БАЙКАЛ НЕОЛИТ МЯДЯНИЙЙЯТЛЯРИ – Байкалйаны яразидя, Ангара, Йенисей вя Лена чайлары щювзяляриндя овчу вя балыгчы тайфалара аид археоложи мя- дяниййятляр. А.П. Окладников Б.н.м.-ни 4 мярщяляйя бюлмцшдцр. Аз юйрянилмиш Х и н  м я р щ я л я с и н д я (е.я. 5-ъи миниллик) каман вя ох ишлядилмишдир.        
    И с а к о в м я р щ я л я с и цчцн (е.я. 4-ъц миниллик) цзяриндя щюрмя тор нахышы олан йумру отураъаглы эил габлар, чахмагдашыдан ъилаланмыш трапесийа вя цчбуъаг формалы ох уълуглары, кяркиляр вя чохлу сцмцк мямулаты сяъиййявидир. С е р о в  м я р щ я л я с и н д я  (е.я. 3-ъц миниллийин 1-ъи йарысы) овчулуг инкшаф етмишди; ит ящлиляшдирилмишди. Хяздярили кичик щейванлары овламаг цчцн кцт уълуглу охлар мейдана эялмишди. Шист вя нефритдян бычаглар, сцмцкля бязядилмиш каман, балыг фигурлары (дашдан) вя с. тапылмышдыр. Зянэин гайа тясвирляри дя бу дювря аиддир. К и т о й  м я р щ я л я с и н д я (е.я. 3-ъц миниллийин 2-ъи йарысы – 2-ъи миниллийин яввяли) балыг ову инкшаф етмиш, Шярг вя Гярб арасында ялагяляр артмышды; нефрит эениш тятбиг олунурду. Бу мярщялянин юзцнямяхсус яшйалары узун сцмцк хянъярляр, сцмцк, даш вя аьаъдан щазырланмыш тиловлар, сцмцк щарпунлар, габан дишиндян дцзялдилмиш бязяк яшйалары вя с.-дир.